Постанова

від 26.07.2017 по справі 910/3930/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2017 р. Справа№ 910/3930/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання: Каніковському А.О.

за участю представників:

від позивача за первісним позовом (відповідача-1 за зустрічним позовом): не з'явились

від відповідача за первісним позовом (від позивача за зустрічним позовом): Серафимов І.М. (представник за довіреністю)

від відповідача-2 за зустрічним позовом: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Триада-Прінт

на рішення господарського суду міста Києва

від 28.11.2016

у справі № 910/3930/16 (суддя Цюкало Ю.В.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Тріада

до Товариства з обмеженою відповідальністю Триада-Прінт

про стягнення грошових коштів

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Триада-Прінт

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Тріада

Товариства з обмеженою відповідальністю Онтарис

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВКП Тріада (позивач за первісним позовом) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Триада-Прінт (відповідач за первісним позовом) про стягнення 471 460,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору №15-02/16 про відступлення права вимоги від 15.02.2016.

В подальшому, Товариством з обмеженою відповідальністю Триада-Прінт (позивач за зустрічним позовом) подано зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Тріада (відповідач за зустрічним позовом) про визнання Договору № 15-02/16 про відступлення права вимоги від 15.02.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Онтарис та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП Тріада , недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір суперечить ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2016 залучено до участі у справі іншого відповідача за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Онтарис (відповідач-2 за зустрічним позовом).

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.11.2016 первісний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Триада-Прінт (далі - ТОВ Триада-Прінт ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Тріада (далі - ТОВ ВКП Тріалда ), грошові кошти: 471 460,00 грн. та 7 071,90 грн. судового збору.

Зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним Договір № 15-02/16 про відступлення права вимоги від 15.02.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Онтарис (далі - ТОВ Онтарис ), в особі генерального директора ОСОБА_3, та ТОВ ВКП Тріада , в особі генерального директора ОСОБА_3. Стягнуто з ТОВ ВКП Тріада на корись ТОВ Триада-Прінт , грошові кошти: 1 378,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що з урахуванням договору про відступлення права вимоги, наданому в судовому засіданні 16.05.2016, ТОВ ВКП Тріада набуто право вимоги ТОВ Онтарис на загальну суму 471 460,00 грн., яке виникло у останнього на підставі Договору на виготовлення поліграфічної продукції № 0908/1 від 09.08.2011, у зв'язку із чим первісний позов підлягає задоволенню. Водночас, приймаючи до уваги що Договір № 15-02/16 про відступлення права вимоги від 15.02.2016, наданий суду разом із позовною заявою, підписано однією і тією ж особою - ОСОБА_3, суд дійшов висновку, що такий правочин є недійсним на підставі ст.ст. 203, 215, 238 Цивільного кодексу України, а відтак задовольнив і зустрічний позов.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ТОВ Триада-Прінт звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2016 у справі №910/3930/16 та прийняти нове, яким в задоволенні первісного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права, зокрема ст.ст. 33, 34, 41, 43, 75 ГПК України, які призвели до прийняття частково незаконного рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач за первісним позовом посилається на те, що вважає підробленим договір про відступлення права вимоги від 15.02.2016 №15-02/16, наданий в судовому засіданні 16.05.2016; господарський суд безпідставно прийняв цей договір в якості належного і допустимого доказу у справі, у зв'язку з чим є всі правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні первісного позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) від 12.06.2017 (з урахуванням ухвали Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017) апеляційну скаргу ТОВ Триада-Прінт прийнято до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 12.07.2017.

05.07.2017 представник відповідача за первісним позовом подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про призначення судової експертизи, яке мотивоване тим, що договір про відступлення права вимоги від 15.02.2016 №15-02/16, наданий в судовому засіданні 16.05.2016, є підробленим. У зв'язку з тим, що суд першої інстанції не забезпечив проведення судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 06.06.2016, представник відповідача за первісним позовом вважав, що на цей час у апеляційного господарського суду є всі правові підстави для призначення по справі судової експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) від 12.06.2017 розгляд справи відкладено на 26.07.2017; зобов'язано позивача за первісними позовом надати Київському апеляційному господарському суду через відділ документального письмові пояснення в яких викласти свою позицію щодо заявленого клопотання відповідача за первісним позовом про призначення судової експертизи давності документів та зобов'язано позивача за первісним позовом, відповідача за первісним позовом надати Київському апеляційному господарському суду через відділ документального забезпечення:

- оригінали датованих документів, в яких у період з лютого до червня 2016 року, рукописно виконано (не обов'язково ОСОБА_3 чи ОСОБА_4.) записи та підписи синьо-фіолетовими пастами кулькових ручок (такими ж за кольором та відтінком, як і у підписах досліджуваних договорів), у кількості не менше 10 (десяти) зразків із різними датами складання за кожен місяць досліджуваного періоду;

- порівняльні зразки відтисків печаток від імені ТОВ Онтарис та від імені ТОВ ВКП Тріада , що містяться у двох примірниках договору № 15-02/16 про відступлення права вимоги від 15.02.2016, які містяться на достовірно датованих документах, за період, починаючи з місяця датування досліджуваного документу (лютий 2016 року), і завершуючи датою фактичної появи досліджуваних документів у суді (червень 2016 року).

Однак, станом на 26.07.2017, позивач та відповідач за первісним позовом не надали суду витребувані, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017, документи, у зв'язку з чим клопотання про призначення судової експертизи представника відповідача за первісним позовом колегією суддів відхиляється.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні апеляційної інстанції 26.07.2017 підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняття нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову.

Представники позивача за первісним позовом та відповідача-2 за зустрічним позовом в судове засідання апеляційної інстанції, призначене на 26.07.2017, не з'явились; при причини неявки суд не повідомили; клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників позивача за первісним позовом та відповідача-2 за зустрічним позовом не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, відтак вважала за можливе провести розгляд справи за відсутності даних представників.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 09.08.2011 між ТОВ Триада-Прінт (замовник) та ТОВ ВКФ Тріада (виконавець) укладено Договір № 0908/1 про надання поліграфічних послуг від 09.08.2011 (далі - Договір про надання послуг), згідно з п. 1.1. виконавець за завданнями замовника зобов'язується надати поліграфічні послуги, у відповідності із затвердженими замовником оригіналами-макетами, а замовник зобов'язується прийняти їх та оплатити на умовах договору.

15.02.2016 між ТОВ Онтарис (первісний кредитор), в особі генерального директора ОСОБА_3, та ТОВ ВКП Тріада (новий кредитор), в особі виконавчого директора ОСОБА_4, укладено Договір № 15-02/16 про відступлення права вимоги (надалі - Договір-1, копія договору надана в судовому засіданні 16.05.2016 року).

Відповідно до п. 1.1. Договору керуючись статтями 512-519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із договором на виготовлення поліграфічної продукції № 0908/1 від 09.08.2011 року (договір послуг), укладеного між первісним кредитором та ТОВ Триада-Прінт (боржник), та за яким у боржника існує заборгованість перед первісним кредитором на загальну суму 471 460,00 грн.

Водночас колегія суддів відмічає, що разом із позовною заявою надано ще один Договір № 15-02/16 про відступлення права вимоги від 15.02.2016 (далі - Договір-2), укладений між ТОВ Онтарис (первісний кредитор), в особі генерального директора ОСОБА_3, та ТОВ ВКП Тріада (новий кредитор), в особі генерального директора ОСОБА_3, який за змістом є ідентичним Договору-1.

Так, позивач за первісним позовом стверджує, що відповідачем за первісним позовом допущено неналежне виконання умов Договору-1, у зв'язку із чим просить стягнути з останнього 471 460,00 грн.

В свою чергу, позивач за зустрічним позовом стверджує, що Договір-2 є недійсним на підставі ст.ст. 203, 215, 238 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору про надання послуг позивачем за первісним позовом надано послуги на загальну суму 471 460,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3443 від 14.11.2013 на суму 105 300,00 грн., № 3913 від 15.11.2013 на суму 40 000,00 грн., № 3449 від 05.11.2013 на суму 40 000,00 грн., № 4125 від 05.12.2013 на суму 34 874,00 грн., № 38414042 від 06.12.2013 на суму 90 495,00 грн., № 4461 від 20.12.2013 на суму 59 920,00 грн., № 4462 від 20.12.2013 на суму 41 021,00 грн., № 4487 від 25.12.2013 на суму 59 850,00 грн.

ТОВ Триада-Прінт в обумовлені Договором про надання послуг строки вартість отриманих послуг не оплатило в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами ст. 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відтак, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем з оплати поставленого за Договором на виготовлення поліграфічної продукції №0908/1 від 09.08.2011 у розмірі 471 460,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а ТОВ ВКП Тріада набуто право вимоги ТОВ Онтарис на підставі Договору-1, у зв'язку з чим колегія суддів вважає висновки господарського суду міста Києва щодо стягнення з ТОВ Триада Прінт визначеної грошової суми обґрунтованими.

Крім того, як зазначалось раніше, 15.02.2016 між ТОВ Онтарис , в особі генерального директора ОСОБА_3, та ТОВ ВКП Тріада , в особі генерального директора ОСОБА_3, укладено Договір-1 та Договір-2, які є ідентичними за своїм змістом.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно п. 2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Приписами ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України органи чи інші особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою (ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до п. 2.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними у силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо того, що Договір № 15-02/16 про відступлення права вимоги від 15.02.2016, наданий суду разом із позовною заявою, є недійсним на підставі ст.ст. 203, 215, 238 Цивільного кодексу України, оскільки підписаний однією і тією ж особою - ОСОБА_3.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП Тріада є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Триада-Прінт на рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2016 у справі № 910/3930/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2016 у справі №910/3930/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/3930/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко