Постанова

від 23.02.2017 по справі 927/909/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2017 р. Справа№ 927/909/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Жук Г.А.

Агрикової О.В.

за участі секретаря судового засідання: Михайленко С.О.

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

прокурор: Колодяжна А.В. посвідчення №036177 від 04.11.15

розглядаючи матеріали апеляційної скарги розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника прокурора Чернігівської області

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06 грудня 2016 року

у справі №927/909/16 (суддя Кушнір І.В.)

за позовом Заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури

в інтересах держави в особі: Подільської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області

до Дочірнього підприємства Срібнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Срібнерайагролісництво"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна екологічна інспекція у Чернігівській області

про відшкодування шкоди 33004,64 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Подільської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сумі 33004,64 грн. (а.с. 5-12).

Позовні вимоги мотивовані тим, що вина та протиправна поведінка Дочірнього підприємства Срібнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Срібнерайагролісництво" полягає у тому, що всупереч вимог законодавства воно не виконало обов'язок щодо охорони і збереження лісового фонду, як постійний лісокористувач, внаслідок чого відбулася незаконна рубка дерев, чим спричинено збитки навколишньому природному середовищу.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06 грудня 2016 року у справі № 927/909/16 у позові відмовлено повністю (а.с. 206-221).

Заступник прокурора Чернігівської області звернувся з апеляційною скаргою №05-154-16 від 19 грудня 2016 року на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06 грудня 2016 року у справі №927/909/16 (а.с.229-239).

23 грудня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06 грудня 2016 року у справі №927/909/16 повернуто без розгляду на підставі п. 3, ч. 1 ст. 97 ГПК України, у зв'язку із неподанням документів, що підтверджують оплату судового збору у встановленому розмірі (а.с.226-228).

03 січня 2016 року Заступник прокурора Чернігівської області повторно звернулось до суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06 грудня 2016 року у справі №927/909/16, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 06 грудня 2016 року у справі №927/909/16 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному головуючому судді (судді - доповідачу) від 13 січня 2017 року, справа №927/909/16 передана головуючому судді Чорногуз М.Г.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 13 січня 2017 року, для розгляду апеляційної скарги Заступника прокурора Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06 грудня 2016 року у справі №927/909/16 визначено колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Жук Г.А., Калатай Н.Ф.

16 січня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06 грудня 2016 року у справі №927/909/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Калатай Н.Ф., Жук Г.А., справу призначено до розгляду на 31 січня 2017 року.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 30 січня 2017 року, у зв'язку з перебування судді Калатай Н.Ф., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, для розгляду справи №927/909/16, сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Жук Г.А.

31 січня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06 грудня 2016 року у справі №927/909/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Жук Г.А.

31 січня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладено на 23 лютого 2017 року.

23 лютого 2017 року від Державної екологічна інспекція у Чернігівській області надійшли пояснення у справі від 21.02.2017 р. № 11-03/451, у яких вказана особа підтримала вимоги апеляційної скарги та при цьому просила розглядати справу за наявними у ній матеріалами без участі представника вказаної особи (т.ІІ, а.с. 45-46).

У судовому засіданні 23 лютого 2017 року представник прокуратури надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Представники Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, Подільської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області та Дочірнього підприємства Срібнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Срібнерайагролісництво" у судове засідання 23 лютого 2017 року не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення за штрихмасовими ідентифікатором 0411616069861 та 0411616069853, а також судовою розпискою про відкладення розгляду справи (т.ІІ, а.с. 38, 43, 44).

Враховуючи ту обставину, що ухвалою про прийняття апеляційної скарги до провадження учасників процесу було попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, а також заяви третьої особи щодо розгляду справи за відсутності її представника, та того, що неявка представників позивача, відповідача та третьої особи не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представників зазначених осіб.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Рішенням Чернігівської обласної ради (15 сесія 23 скликання) від 27.03.2001 р. "Про надання в постійне користування земель лісового фонду" відповідно до Указу Президента України від 03 грудня 1999 року №1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування агропромислового комплексу", керуючись ст.ст. 9, 13 Лісового та ст.ст. 12, 19 Земельного кодексів України, обласна рада вирішила надати земельні ділянки лісового фонду, які були у користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, що припинили своє існування в процесі реформування, і належать до земель запасу, в постійне користування підприємствам (згідно з додатками №1 та №2), серед яких в т.ч. земельна ділянка площею 4903,7 га у Чернігівському районі - Дочірньому агролісогосподарському спеціалізованому підприємству "Срібнерайагролісництво" для ведення лісового господарства (т.І, а.с. 182-185).

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст. 16 та ст. 17 цього Кодексу право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

На підставі розпорядження Срібнянської районної державної адміністрації № 12 від 12.01.2005 р. Срібнянському спеціалізованому дочірньому підприємству "Срібнерайагролісництво Чернігівського облагролісу" видано державний акт ЯЯ №370201 на право постійного користування земельною ділянкою площею 131,97 га на території Подільської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області для ведення лісового господарства. Даний державний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 0308853000002 (т.І, а.с. 23).

Частина 2 статті 19 Лісового кодексу України зазначає, що постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вживати інших заходів; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів.

Приписами статті 63 цього Кодексу встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Статтею 93 Лісового кодексу України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; забезпечення додержання лісового законодавства органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами; забезпечення додержання лісового законодавства власниками лісів, постійними і тимчасовими лісокористувачами; запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Статтею 69 Лісового кодексу України визначено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Як вбачається з матеріалів справи, дозвіл на вирубку дерев на території лісових насаджень не видавався.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати, шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

В силу ст. 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

20 листопада 2014 лісником обходу № 7 ОСОБА_2 складено акт про лісопорушення на території Подільської ради, згідно якого під час обходу лісу в районі хутора Галка було виявлено самовільну рубку дерев ясена в кількості 13 (тринадцять) дерев ясена невиявленими порушниками в кварталі 29, виділі 4. У зазначеному Акті лісником зазначено перелік діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев та назва породи (т.І, а.с. 21).

Листом від 20.11.2014 р. вих. № 74 ДП "Срібнерайагролісництво" звернулось до начальника Срібнянського РВ УМВС України в Чернігівській області, яким повідомило про лісопорушення, виявлене на території Подільської та Гриціївської сільської ради Срібнянського району в кварталах 29 виділ 4 та 31 виділ 1, скоєне невстановленими особами (т.І, а.с. 20).

Постановою старшого слідчого СВ Срібнянського РВ УМВС України в Чернігівській області Каленіченко І.О. від 30.12.2014 р. про закриття кримінального провадження, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.11.2014 № 12014260250000216, закрите у зв'язку з відсутністю в діянні невстановленої особи складу кримінального правопорушення (т.І, а.с. 22). У вказаній постанові зазначено, що "у діях невстановленої особи формально вбачаються ознаки злочину передбаченого ст. 246 КК України, однах через малозначність вказані дії не становлять суспільної небезпеченості".

Отже Актом про лісопорушення та під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено незаконну порубку дерев, проте, особи лісопорушників встановлені не були.

Разом з тим, ст. ст. 19, 64, 86 Лісового кодексу України встановлено, що постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу. Забезпечення охорони і захисту лісів, серед інших, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.

Наказом директора КП "Чернігівоблагроліс" (дочірнім підприємством якого є відповідач) від 18.08.2014 №17 затверджено Положення про лісову охорону агролісогосподарських підприємств КП "Чернігівоблагроліс", відповідно до п.п. 1, 2 якого лісова охорона агролісогосподарських підприємств утворюється та діє у складі дочірніх агролісогосподарських підприємств комунального підприємства "Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради. Основними завданнями лісової охорони, зокрема, є: здійснення контролю за додержанням вимог лісового законодавства України; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок та інших порушень лісового і природоохоронного законодавства у межах повноважень, визначених зазначеним Положенням; запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням у сфері лісового господарства (т.І, а.с. 84-86).

Відповідно до абз. 3 п. 1 вказаного положення, до штату лісової охорони входять працівники агролісогосподарських підприємств, що постійно чи тимчасово займають посади головних лісничих, помічників лісничих, інженерів лісового господарства, інженерів по заготівлі і охороні лісу, майстрів лісу та лісників.

Наказом ДП "Срібнерайагролісництво" №4 від 14.01.2004 р. "Про утворення обходів та закріплення з метою оперативного та більш раціонального ведення діловодства лісництва" утворено обходи, зокрема, обход №7 - площа 366,6 га, лісник ОСОБА_2 (т.І, а.с. 89).

Відповідно до посадової інструкції лісника, затвердженої наказом лісничого ДП "Срібнерайагролісництво" від 18 серпня 2014 р. №5, лісник входить до лісової охорони. До посадових обов'язків лісника, згідно цієї посадової інстанції належать: охорона лісів і увіреного йому майна в закріпленому обході; контроль за станом, використанням, відтворенням, охороною і захистом лісів в районі знаходження обходу; складання протоколів, актів (довільна форма) про виявлені порушення лісового законодавства, з обов'язковою подальшою передачею зазначених актів майстрові лісу або адміністрації підприємства. (п.1, 2 Посадової інструкції від 18.08.2014 р., т.І, а.с. 90-91).

Відповідно до п. 2.2.1 Статуту Срібнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Срібнерайагролісництво", в редакції чинній на момент незаконної порубки, предметом діяльності підприємства є спеціалізоване ведення лісового господарства, зокрема, охорона і захист лісів від самовільних рубок та лісових пожеж, боротьба зі шкідниками та хворобами лісу (т.І, а.с. 24-28).

У пункті 3.5 Статуту зазначено, що підприємство є лісокористувачем згідно рішення обласної ради від 27.03.2001 р. "Про надання у постійне користування земель лісового фонду" та здійснює його повноваження згідно з положеннями Лісового кодексу України.

Факт виявлення незаконної порубки лісу з однієї сторони та відсутність безпосередньо у відповідача, як особи, зобов'язаної здійснювати контроль за збереженням лісів, будь-якої інформації з приводу осіб якими було вчинено лісопорушення та своєчасного виявлення такого порушення свідчить про наявність вини відповідача щодо неналежної охорони лісу (бездіяльність), внаслідок чого скоєно незаконну порубку лісу.

Як передбачено п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Відповідно до ст. 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ст. 1172 ЦК України).

Таким чином, Срібнянське спеціалізоване дочірнє підприємство "Срібнерайагролісництво Чернігівського облагролісу", як постійний лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив самовільну порубку, на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів, незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів щодо їх усунення.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного (без відповідного дозволу) знесення дерев ясеня у листопаді 2014 року в кв. 29 вид.4 за межами населеного пункту біля с. Галка на території Подільської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області, складено Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Коломієць А.А. 05.12.2014 р. Вказаний розрахунок виконано по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення та неприпинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665, додаток №1. Відповідно до вказаного розрахунку загальна сума заподіяної шкоди становить 33004,64 грн. (т.І, а.с. 31).

Колегія суддів дослідила та перевірила розрахунок позивача та погоджується з тим, що загальна сума розміру заподіяної шкоди з врахуванням індексації становить 33 004,64 грн.

Пунктом 6.1.2. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 р. № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" зазначено, що вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.

Згідно з нормами ст. 105 Лісового кодексу України, ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" вчинення відповідачем зазначених правопорушень (порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів) є підставою для покладення на нього цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення Відповідачем (постійним лісокористувачем) встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі шкоди.

Відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За загальним правилом застосування як договірної, так і деліктної відповідальності, що передбачено нормами ч. 2 статті 614, ч. 2 статті 1166 ЦК України, встановлюється презумпція вини правопорушника, втім, відповідач під час розгляду справи в порушення вимог статей 33, 34 ГПК України не довів, що він на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства забезпечив охорону і збереження лісу на підвідомчій території від незаконної рубки, не надав належних і допустимих доказів щодо відсутності його вини або доказів відшкодування заподіяної шкоди.

Таким чином, враховуючи презумпцію вини правопорушника, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічна думка з даного питання висловлена в постановах Вищого Господарського суду України від від 09.02.2016 р. у справі № 907/556/15, від 02.11.2016 р. у справі № 910/4796/16, від 26.01.2017 р. у справі № 927/677/16.

Враховуючи вищевикладене висновок місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позову є безпідставними, оскільки відповідач не довів, що він на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства забезпечив охорону і збереження лісу на підвідомчій території від незаконної вирубки, а також відсутності вини у такій бездіяльності його працівників.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем, як лісокористувачем не забезпечено охорону і збереження закріплених лісів та допущено їх порубку, як і не надано суду жодних доказів вчинення ним активних дій щодо збереження та охорони лісів та недопущення самовільної рубки дерев невідомими особами на території Дочірнього підприємства Срібнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Срібнерайагролісництво".

Отже, відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини, а тому колегія судів дійшла висновку про те, що позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що згідно з п.7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених п. 1 ч. 2 ст. 671 цього Кодексу) є: 30 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 %, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 %, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 %.

Поряд з цим, звертаючись зі вказаним позовом позивач просив стягнути 30% у сумі 9901,39 грн. до спеціального фонду Державного бюджету та до спеціальних фондів місцевих бюджетів Подільської сільської ради і Чернігівської обласної ради - 70% у сумі 23 103,25 грн., не розділяючи вказану суму у пропорціях визначених положеннями п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України.

Враховуючи вищезазначені положення бюджетного законодавства, до стягнення з відповідача до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає 9901,39 грн. (що відповідає 30% розміру заподіяної шкоди), до спеціального фонду бюджету Подільської сільської ради - 16502,32 грн. (що відповідає 50% розміру заподіяної шкоди) та до спеціального фонду бюджету Чернігівської обласної ради - 6600,29 грн. (що відповідає 20% розміру заподіяної шкоди).

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти висновку про порушення місцевим господарським судом вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Заступника прокурора Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06 грудня 2016 року у справі №927/909/16 підлягає задоволенню. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 06 грудня 2016 року у справі №927/909/16 необхідно скасувати та прийняти нове рішення, відповідно до якого позов задовольнити у повному обсязі.

Оскільки апеляційну скаргу задоволено повністю, апелянту належить відшкодувати за рахунок позивача судовий збір у сумі 1515,80 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст.ст. 105 ГПК, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06 грудня 2016 року у справі №927/909/16 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 06 грудня 2016 року у справі №927/909/16 скасувати та прийняти нове рішення:

" 1. Позов Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Подільської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Срібнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Срібнерайагролісництво" (17300, смт. Срібне, Срібнянський р-н., Чернігівської області, вул. Б.Хмельницького, 2, код ЄДРПОУ 30875441) 33 004 (тридцять три тисячі шість) грн. 64 коп. шкоди, шляхом їх перерахування одержувачам:

- 9901 (дев'ять тисяч одну) грн. 39 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України (УК у Срібн.р-ні/с. Поділ/24062100, р/р 33112331700503, МФО 853592, код ЄДРПОУ 37331218, банк ГУДКСУ у Чернігівській області);

- 6600 (шість тисяч шістсот) грн. 29 коп. до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету;

- 16502 (шістнадцять тисяч п'ятсот дві) грн. 32 коп. - до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Подільської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області (17330, Чернігівська обл., Срібнянський р-н, с. Поділ, вул. Гагаріна, 2, код ЄДРПОУ 04416430).

3. Стягнути з Дочірнього підприємства Срібнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Срібнерайагролісництво" (17300, смт. Срібне, Срібнянський р-н., Чернігівської області, вул. Б.Хмельницького, 2, код ЄДРПОУ 30875441) на користь прокуратури Чернігівської області (р/р 35218001006008 ГУДКСУ у Чернігівській області м. Чернігів, МФО 853592 код 02910114) 1378 (одну тисяча триста сімтдесят вісім) грн. 00 коп. витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви."

4. Стягнути з Дочірнього підприємства Срібнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Срібнерайагролісництво" (17300, смт. Срібне, Срібнянський р-н., Чернігівської області, вул. Б.Хмельницького, 2, код ЄДРПОУ 30875441) на користь прокуратури Чернігівської області (р/р 35218001006008 ГУДКСУ у Чернігівській області м. Чернігів, МФО 853592 код 02910114) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1515 (одну тисячу п`ятсот п`ятнадцять) грн. 80 коп.

4. Доручити Господарському суду Чернігівської області видати відповідний наказ.

5. Справу №927/909/16 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді Г.А. Жук

О.В. Агрикова