Ухвала

від 20.02.2017 по справі 296/11467/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/11467/15-ц Головуючий у 1-й інст. Галасюк Р. А.

Категорія 59 Доповідач Талько О. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Талько О.Б.,

суддів: Товянської О.В., Гансецької І.А.,

за участю секретаря Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про визнання незаконними платіжних доручень, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 березня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що протягом 2005-2006 років Житомирським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств перераховувались кошти фермерському господарству "Пантера" (код ЄДРОПОУ 32549109) на відшкодування витрат, пов'язаних з розширенням наукових досліджень з проблем організації виробництва сільськогосподарської продукції.

Так, 26 жовтня 2005 року на підставі платіжного доручення №246 перераховано 36918 грн. 40 коп.; 3 листопада 2005 року згідно з платіжним дорученням №253 перераховано 16919 грн. 67 коп.; 9 листопада 2005 року перераховано 112174 грн. 80 коп., що підтверджується платіжним дорученням №254; 19 грудня 2005 року перераховано 22093 грн. 52 коп. на підставі платіжного доручення №292; 25 квітня 2006 року згідно з платіжним дорученням №66 перераховано 56290 грн.; 13 квітня 2006 року перераховано 86110 грн. 01 коп. згідно з платіжним дорученням №54.

Позивач зазначає, що станом на 2005-2006 рік фермерського господарства "Пантера" не існувало, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру фізичних та юридичних осіб.

З огляду на вищезазначене, ОСОБА_1 просив визнати незаконними вказані платіжні доручення.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 16 березня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач обрав неналежний спосіб захисту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

В судовому засіданні встановлено, що постановою в.о. прокурора Житомирської області від 22 серпня 2008 року відносно ОСОБА_1, який обіймав посаду виконавчого директора сільського фермерського господарства "Пантера", порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.27, ч.2 ст.366, ч.5 ст.191, ч.4 ст.27, ч.1 ст.366 КК України.

Зміст даної постанови свідчить, що протягом 2005-2006 років Житомирським відділенням Українського фонду підтримки фермерських господарств на рахунок фермерського господарства "Пантера" перераховувались кошти в якості відшкодування витрат, пов'язаних з розширенням наукових досліджень з проблем організації виробництва сільськогосподарської продукції. Зокрема, 26 жовтня 2005 року на підставі платіжного доручення №246 перераховано 36918 грн. 40 коп; 3 листопада 2005 року згідно з платіжним дорученням №253 перераховано 16919 грн. 67 коп.; 9 листопада 2005 року перераховано 112174 грн. 80 коп., що підтверджується платіжним дорученням №254; 19 грудня 2005 року перераховано 22093 грн. 52 коп. на підставі платіжного доручення №292; 25 квітня 2006 року згідно з платіжним дорученням №66 перераховано 56290 грн.; 13 квітня 2006 року перераховано 86110 грн. 01 коп. згідно з платіжним дорученням №54.

Відповідно до п.1.30 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Отже, за своєю правовою природою платіжне доручення є документом, який підтверджує здійснення переказу коштів на відповідний банківський рахунок.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на ту обставину, що дані платіжні доручення є незаконними, оскільки фермерське господарство "Пантера" не було зареєстроване у Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів порушення прав позивача. Окрім того, цивільним законодавством не передбачений такий спосіб захисту, як визнання незаконними платіжних доручень.

З огляду на вищезазначене, суд прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду. Підстави для скасування чи зміни рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 209,303,307,308,313,314,315,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча Судді: