Ухвала

від 15.05.2017 по справі 296/11467/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2017 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Попович О.В. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 березня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Житомирської області від

20 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про визнання незаконними платіжних доручень, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними платіжні доручення, якими на рахунок фермерського господарства Пантера , перераховувались кошти в якості відшкодування витрат, пов'язаних з розширенням наукових досліджень з проблем організації виробництва сільськогосподарської продукції.

На обґрунтування заявлених позовних вимог зазначав, що оскаржувані платіжні доручення надавались фермерським господарствам у період з жовтня 2005 по квітень 2006 років, однак згідно даних Єдиного державного реєстру фізичних та юридичних осіб станом на 2005-2006 роки фермерського господарства не існувало.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 16 березня

2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 20 лютого 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів ВССУ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним судом.

У зв'язку з цим скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ознайомившись із змістом касаційної скарги та судовими рішеннями, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, оскільки цивільним законодавством не передбачений такий спосіб захисту, як визнання незаконними платіжних доручень. Крім того, судом зазначено про недоведеність порушень прав позивача внаслідок видачі оскаржуваних платіжних доручень.

З висновками суддів не можна не погодитися з огляду на таке.

Судами встановлено, що постановою в.о. прокурора Житомирської області від 22 серпня 2008 року відносно ОСОБА_2, який обіймав посаду виконавчого директора сільського фермерського господарства Пантера , порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27 , ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.

Зміст даної постанови свідчить, що протягом 2005-2006 років Житомирським відділенням Українського фонду підтримки фермерських господарств на рахунок фермерського господарства Пантера перераховувались кошти в якості відшкодування витрат, пов'язаних з розширенням наукових досліджень з проблем організації виробництва сільськогосподарської продукції. Зокрема, 26 жовтня 2005 року на підставі платіжного доручення № 246 перераховано 36 918 грн 40 коп.; 03 листопада 2005 року згідно з платіжним дорученням № 253 перераховано 16 919 грн 67 коп.; 09 листопада 2005 року перераховано 112 174 грн 80 коп., що підтверджується платіжним дорученням

№ 254; 19 грудня 2005 року перераховано 22 093 грн 52 коп. на підставі платіжного доручення № 292; 25 квітня 2006 року згідно з платіжним дорученням № 66 перераховано 56 290 грн; 13 квітня 2006 року перераховано 86 110 грн

01 коп. згідно з платіжним дорученням № 54.

Відповідно до п. 1.30 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Платіжне доручення є документом, який підтверджує здійснення переказу коштів на відповідний банківський рахунок.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів зазначено в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Враховуючи, що звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_2 просив визнати незаконним платіжні доручення про перерахунок коштів ФГ Пантера з підстав відсутності реєстрації даного господарства у період видання платіжних доручень, при цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що відносно ОСОБА_2, який обіймав посаду виконавчого директора сільського фермерського господарства Пантера , порушено кримінальну справу за фактом отримання грошових коштів від Житомирським відділенням Українського фонду підтримки фермерських господарств, правильним є висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову та захисту прав позивача в обраний ним спосіб.

Суди встановивши обставини справи та надавши належну оцінку зібраним у справі доказам, перевіривши доводи сторін у справі, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про визнання незаконними платіжних доручень.

При встановлені фактичних обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій не було порушено норми процесуального права, а при ухваленні судового рішення правильно застосовано норми матеріального права.

Докази та обставини, на які є посилання у касаційній скарзі були предметом дослідження судами першої і апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Зводяться до оцінки доказів по справі, яким суди дали належну правову оцінку.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись ст. п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и л а:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 березня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Житомирської області від

20 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про визнання незаконними платіжних доручень, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Попович