Рішення

від 23.02.2017 по справі 624/551/16-ц

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/551/16-ц

№ провадження 2/624/12/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

смт. Кегичівка 23 лютого 2017 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Куст Н.М., за участю секретаря Проскурні Л.М., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, у залі суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Харківській області, Відповідач 1), приватного орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка (далі - ПОСП Мажарка , Відповідач 2), Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області (далі - Кегичівська РДА, Відповідач 3) про скасування наказу, визнання протиправною відмови, визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання вчинити певні дії, третя особа: Мажарська сільська рада Кегичівського району Харківської області,

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 06 липня 2015 року №29 Про додаткове включення до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на них , яким включено до такого переліку земельну ділянку загальною площею 29,4718 га, кадастровий номер 6323182500020000347, із проінвентаризованих земель державного резервного фонду сільськогосподарського призначення, рілля, розташовану за межами населеного пункту на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області; визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 03 вересня 2015 року №С-96/0/21-15 у наданні ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки в довгострокову оренду для створення та ведення фермерського господарства, як таку, що винесена без врахування вимог чинного законодавства та висновків, вказаних у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року по справі №820/5797/15; визнати недійсним договір оренди землі б/н від 12 березня 2011 року, укладений між Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області та приватно-орендним сільськогосподарським підприємством земельної ділянки із проінвентаризованих земель державного резервного фонду сільськогосподарського призначення, рілля, загальною площею 29,4718 га, кадастровий №6323182500020000347, розташовану за межами населеного пункту на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської облаті, з моменту його вчинення, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 травня 2015 року за №9782444; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області вжити заходи щодо надання позивачеві земельної ділянки із проінвентаризованих земель державного резервного фонду сільськогосподарського призначення, рілля, загальною площею 29,4718 га, кадастровий №6323182500020000347, розташованої за межами населеного пункту на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області; судові витрати по даній справі покласти на відповідача.

Згідно з викладеними у позовній заяві обставинами, позивачеві стало відомо про те, що на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області за межами населеного пункту є земельна ділянка, яка не знаходиться в оренді, загальною площею якої близько 28 га, із земель державного резервного фонду сільськогосподарського призначення, рілля.

Позивач виявив бажання взяти таку земельну ділянку в оренду для створення та ведення фермерського господарства.

17 листопа да 2014 року він звернувся до Кегичівської РДА з приводу надання йому в оренду вказаної вище земельної ділянки та отримав відповідь від 20 листопада 2014 року вих.№01-32/4257 у якій вказувалось про те, що у районної державної адміністрації з 01 січня 2013 року немає повноважень щодо розпорядження земельними ділянками с-г призначення державної власності.

Потім з цього ж питання позивач письмово звернувся до Відділу Держземагенства у Кегичівському районі Харківської області та отримав відповідь від 24 листопада 2014 року вих.№01-43/3963 у якій було вказано про те, що з відповідним клопотанням йому необхідно звернутися до ГУ Держземагенства у Харківській області, а також вказано, що у Відділі відсутня інформація щодо зареєстрованого права в ДЗК на таку земельну ділянку.

16 січня 2015 року у Відділі Держземагенства у Кегичівському районі Харківської області на свій запит позивач отримав Довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями (ф.6-зем) по земельній ділянці загальною площею 29,4718 га кадастровий №6323182500:02:000:0347 із проінвентаризованих у 2013 році земель (державного резервного фонду) сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Після того, як позивач виявив зацікавленість у набутті права на оренду такої земельної ділянки для створення та ведення фермерського господарства, у аналогічній довідці за ф.6-зем від 16 березня 2015 року за вих.№01-12/809 з'явилася додаткова інформація про земельну ділянку, а саме те, що ГУ Держземагенства у Харківській області 26 лютого 2015 року така земельна ділянка була запропонована як земельна ділянка, права на яку можуть бути продані на земельних торгах у 2015 році.

На підставі положень ЗК України, ЗУ Про оренду землі , а також враховуючи те, що відносини з приводу отримання земельних ділянок для ведення фермерських господарств врегульовані також ЗУ Про фермерське господарство , а саме, на підставі ст.118, п.4 ст.122, ст.123, ст.124 та ч.2 ст.134 ЗК України, ст.ст.5, 7 ЗУ Про фермерське господарство , позивач звернувся до ГУ Держземагенства у Харківській області із заявою від 18 березня 2015 року, потім із заявою від 28 березня 2015 року до яких додав всі необхідні документи.

В своїх заявах позивач просив ГУ Держгеокадастру у Харківській області надати йому в довгострокову оренду вказану вище земельну ділянку для створення і ведення фермерського господарства та надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

На заяву від 18 березня 2015 року позивач отримав відповідь від ГУ Держземагенства у Харківській області від 15 квітня 2015 року вих.№19-20-10-8837/0/9-15, в якій було вказано, що зазначена земельна ділянка була проінвентаризована і Відділ Держземагенства у Кегичівському районі запропонував її ГУ як ділянку, права на яку можуть бути продані на земельних торгах.

На заяву від 28 березня 2015 року позивач отримав відповідь-відмову від ГУ Держземагенства у Харківській області від 28 квтіня 2015 року вих.№19-20-11-10106/0/9-15, в якій було вказано, що земельна ділянка є сформованою і Відділ Держземагенства у Кегичівському районі запропонував її ГУ як ділянку, права на яку можуть бути продані на земельних торгах. А також було вказано, що Головне управління вважає, що найбільш раціональним є продаж земельної ділянки на земельних торгах.

Розпорядником інформації - ГУ Держземагенства у Харківській області у відповіді від 22 травня 2015 року вих №31-20-14-12139/0/9-15 на запит на інформацію вказано, що земельна ділянка загальною площею 29,4718 га кадастровий №6323182500:02:000:0347 не внесена до переліку земельних ділянок с-г призначення державної власності, право на які підлягає продажу на земельних торгах, зазначена земельна ділянка на даний час в користування на умовах оренди не передавалася.

Вказані вище дії з боку ГУ Держземагенства у Харківській області позивач вважав протизаконними, відмову у задоволенні заявлених ним клопотань вважав безпідставною, тому звернувся за захистом своїх порушених прав до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ Держземагенства у Харківській області про визнання протиправними дій та відмови, скасування відмови та зобов'язання вчинити певні дії.

Харківський окружний адміністративний суд своєю постановою від 08 липня 2015 року по справі №820/5797/15, яка набрала законної сили 05 серпня 2015 року, зобов'язав ГУ Держземагенства у Харківській області повторно розглянути заяву позивача від 28 березня 2015 року відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду.

Суд в своїй постанові вказав, що посилання Відповідача 1 на те, що найбільш раціональним вирішення питання є продаж вказаної земельної ділянки на земельних торгах є необґрунтованим та безпідставним. Оскільки, відповідно до земельного законодавства України, є вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, до якого не відноситься посилання ГУ Держземагенства у Харківській області.

А також суд вказав, що крім того, зазначена земельна ділянка на момент розгляду заяв позивача від 18 березня 2015 року та 28 березня 2015 року не була включена до переліку земельних ділянок державної власності або прав на них, які виставлені на торги та послався на ч.2 ст.134 ЗК України, згідно якої не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Як на думку позивача, суд вказаною вище постановою, задовольняючи його позовні вимоги, також визнав протиправними дії ГУ Держземагенства у Харківській області при розгляді його заяви від 18 березня 2015 року та протиправною відмову ГУ Держземагенства у Харківській області від 28 квітня 2015 року вих.№19-20-11-10106/0/9-15.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч.2 ст. 223 ЦПК України, після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Окрім того, відносини з приводу отримання земельних ділянок для ведення фермерських господарств врегульовані ЗУ Про фермерське господарство .

Частиною 4 ст.7 вказаного вище ОСОБА_4 передбачено, що у разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.

Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після збирання врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем .

03 вересня 2015 року заступником начальника ГУ Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_5 було повторно розглянуто заяву позивача від 28 березня 2015 року.

За результатами розгляду вказаної вище заяви, ГУ Держгеокадастру Харківської області на його адресу направив лист-відмову від 03 вересня 2015 року за вих.№ С-96/0/14-180/0/21-15 в якому посилався на те, що вказана земельна ділянка на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 06 липня 2015 року №29 Про додаткове включення до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на них включена додатково до такого Переліку і до завершення торгів ГУ Держгеокадастру у Харківській області немає можливості прийняти рішення стосовно передачі мені в користування вказаної ділянки.

До вказаного вище наказу від 06 липня 2015 року №29 Відповідачем 1 була включена лише одна земельна ділянка, саме та земельна ділянка щодо якої з відповідним клопотанням позивач звернувся до Відповідача 1.

Включення Відповідачем 1 додатково такої земельної ділянки наказом від 06 липня 2015 року до вказаного вище Переліку після того як він звернувся до Відповідача1 з відповідним клопотанням ще 28 березня 2015 року і така земельна ділянка на той час не була включена до такого Переліку, позивач вважає протизаконним, так-як це суперечить вимогам ч.2 ст.134 ЗК України, якою передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Відповідач 1, розглядаючи повторно заяву позивача від 28 березня 2015 року, проігнорував рішення суду - постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року по справі №820/5797/15, яка набрала законної сили, і розглянув таку заяву без врахування висновків суду. Позивач вважає, що в силу закону, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання.

Крім того, як виявилося, 25 травня 2015 року на підставі Договору оренди землі від 12 березня 2011 року укладеного між ПОСП Мажарка та Кегичівською РДА, право оренди на земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПОСП Мажарка строком на 49 років.

З 01 січня 2013 року, як вбачається з положень Земельного кодексу України, розпорядником земель державної власності в регіоні являється Відповідач 1.

Відповідач 1, як розпорядник земель державної власності, право оренди земельної ділянки ПОСП Мажарка не надавав.

З наданої Мажарською сільською радою відповіді від 18 серпня 2015 року №1 на його запит на інформацію, вбачається, наявність рішення Господарського суду Харківської області що стосується ПОСП Мажарка , зокрема користування ним земельною ділянкою по якій виник спір, а також вказано про те, що до часу надання такої відповіді кошти від користування земельною ділянкою в місцевий бюджет не надходили.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17 грудня 2012 року по справі №5023/4985/12 було визнано дії ПОСП Мажарка як самовільне зайняття земельної ділянки, у розумінні ст.1 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель", фактичне використання такої земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, та зобов'язано повернути земельну ділянку державі.

Як вбачається з такого рішення суду, договору оренди землі у ПОСП Мажарка та відповідного розпорядження на момент його винесення не було.

Рішення набрало законної сили 02 січня 2013 року, про що свідчить запис в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач 3 своїм листом від 16 січня 2016 року за вих.№ 03-16/03 у відповідь на запит позивача на публічну інформацію надала інформацію про те, що договір оренди земельної ділянки загальною площею 29,4718 га кадастровий №6323182500:02:000:0347 від 12 березня 2011 року між Кегичівською РДА та ПОСП Мажарка не укладався.

Харківським окружним адміністративним судом, до якого позивач звертався за захистом свої порушених прав з новим позовом до ГУ Держгеокадастру в Харківській області, Реєстраційної служби Кегичівського РУЮ Харківської області, треті особи - Мажарська сільська рада Кегичівського району Харківської області, ПОСП Мажарка про визнання дій протиправними, скасування наказу та рішення і зобов'язання вчинити певні дії було розглянуто справу №820/10154/15 та винесено постанову.

Вказаний вище позов суд задовольнив в повному обсязі.

ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ПОСП Мажарка було подано до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги на постанову суду 1-ї інстанції.

Суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи апеляційні скарги постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року по справі № 820/10154/15 скасував, а справу закрив та надав роз'яснення, що зазначений спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В ході розгляду справи №820/10154/15 судом апеляційної інстанції, представник ПОСП Мажарка надав до суду апеляційної інстанції копії та для огляду оригінали Договору оренди землі б/н від 12 березня 2011 року, акту передачі-прийому земельної ділянки згідно з договором, розпорядження голови Кегичівської РДА Про передачу в оренду та укладення договору оренди земельної ділянки з ПОСП Мажарка від 01 березня 2011 року №181.

Як вбачається з Договору оренди землі б/н, він укладений 12 березня 2011 року.

Окрім того, у вказаному вище Договорі зазначається кадастровий номер земельної ділянки 6323182500:02:000:0347.

У витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6302633082016 від 13 квітня 2016 року, в графі Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки вказана інформація про документацію із землеустрою на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а саме - проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою 30 жовтня 2013 року: ТОВ Ліс-Інформ , дата державної реєстрації земельної ділянки - 25 листопада 2013 року.

Такий факт свідчить про те, що в Договорі оренди землі б/н від 12 березня 2011 року вказано кадастровий номер земельної ділянки 6323182500:02:000:0347, який присвоєно такій земельній ділянці пізніше а ніж укладався сам договір.

На вимогу Харківського апеляційного адміністративного суду Кегичівська РДА надавала до суду відповідь за вих.№01-25/1169 від 07 квітня 2016 року про те, що у Кегичівській РДА відсутній оригінал договору оренди землі від 12 березня 2011 року укладений між Кегичівською РДА та ПОСП Мажарка та відсутні відомості про облік господарських договорів за період 2011 року, а також було вказано про те, що Кегичівською РДА не видавалося розпорядження, на підставі якого укладався вказаний вище договір.

На вимогу Харківського окружного адміністративного суду та Харківського апеляційного адміністративного суду щодо витребування матеріалів реєстраційної справи стосовно реєстрації вищевказаного Договору оренди землі від 12 березня 2011 року, Кегичівським РУЮ Харківської області за підписом начальника управління було направлено на адресу судів лист від 18 грудня 2015 року за вих.№1123/03-03, в якому вказано, що реєстраційна справа колишнім працівником реєстраційної служби, відповідно до законодавства не була сформована, сканкопії в електронному вигляді в Державному Реєстрі речових прав не містяться та направлено до суду лист від 04 квітня 2016 року за вих.№160/01-11, який також вказує на те, що реєстраційна справа не була сформована.

Факт приймання-передачі земельної ділянки із проінвентаризованих земель державного резервного фонду сільськогосподарського призначення, рілля, загальною площею 29,4718 га, кадастровий №6323182500:02:000:0347 за Договором б/н від 12 березня 2011 року не підтверджується документально.

У акті передачі-прийому земельної ділянки згідно з договором, в його графі земельну ділянку передав підпис з боку Кегичівської РДА, як Орендодавця відсутній.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст. 203, 215, 228 ЦК України та ч.2 ст. 134 ЗК України щодо змісту правочину, порядку його укладення та набрання чинності тощо та заборони відчуження на конкурентних засадах земельних ділянок державної власності або права на них у разі передачі цих ділянок для ведення фермерського господарства.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, викладені в позові обставини підтвердили.

Щодо правомірності позовної вимоги про визнання договору оренди землі від 12 березня 2011 року, укладеного між ПОСП Мажарка та Кегичівською РДА недійсним з моменту його укладення, додатково представник позивача повідомив, що, відповідно до роздруківки з офіційного веб-сайту Кегичівської РДА, на якому опубліковуються всі розпорядження під нумерацією в зростаючому порядку з датами їх видання, датою, вказаною у розпорядженні голови Кегичівської РДА від 01 березня 2011 року №181, про що також зазначено і в оспорюваному договорі оренди землі, а саме, 01 березня 2011 року було видано два розпорядження: №75 про організацію проведення в районі щорічної Всеукраїнської акції з благоустрою За чисте довкілля та друге за №74 Про організацію участі районної державної адмін6істрації у Всеукраїнському конкурсі Приязна адімінстарція . Якщо ж брати по номеру вказаного розпорядження (№181), то під таким номером було видано 01 червня 2011 року розпорядження Про внесення змін до Положення про управління економіки районної державної адміністрації , але ж ніяк не розпорядження Про передачу в оренду та укладання договору оренди земельної ділянки з ПОСП Мажарка , яке вказано в договорі оренди землі.

Отже, як вбачається з письмових доказів, розпорядження голови Кегичівської РДА від 01 березня 2011 року №181, про яке вказано в договорі оренди землі б/н від 12 березня 2011 року, не видавалося, тому позивач вважає, що правових підстав для надання в оренду вказаної земельної ділянки державної власності ПОСП Мажарка не було.

Крім того, представник позивача зазначила, що підставою для звернення до суду із позовною вимогою про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Кегичівською РДА та ПОСП Мажарка є ч.3 ст.215 ЦК України, відповідно до якої, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Також, у представника позивача є сумніви, щодо дійсності печатки на оспорюваному Договорі оренди земельної ділянки.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Харківській області у судове засідання не з?явився, просив розглядати справу без його участі, надав заперечення, згідно з яким, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стосовно позовної вимоги про скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області №29 від 06 липня 2015 року Про додаткове включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на них земельної ділянки із кадастровим номером 6323182500020000347 відповідач вважає, що у цій позовній вимозі позивача не наведено жодного нормативного обґрунтування незаконності виданого відповідачем спірного наказу.

В свою чергу порядок продажу земельних ділянок або прав на них врегульований главою 21 Земельного кодексу України.

У відповідності до вимог статті 135 ЗК України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна ОСОБА_6 АРК, ОСОБА_6 Міністрів АРК, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, або державний виконавець у разі виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, передбаченому ОСОБА_4 України Про виконавче провадження , які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Відповідач, у відповідності до Положення та частини 4 статті 122 ЗК України (станом на час прийняття спірного наказу) наділене повноваженнями з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах здійснюється у порядку статті 136 ЗК України. Так, за вимогами частини 1 цієї статті організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Частина третя статті 136 ЗК України вказує на те, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної власності або прав на них, які виставлені на торги, не можуть відчужуватись, передаватись в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Згідно з інформацією, викладеною у службовій записці заступника начальника відділу ринку та оцінки земель ГУ Держгеокадастру ОСОБА_7 від 07 липня 2015 року на виконання доручення віцепрем'єр міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08 жовтня 2014 року №37732/0/1-14, з метою забезпечення активізації проведення земельних торгів земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які можуть бути продані на земельних торгах у 2015 році за рахунок коштів виконавців земельних торгів, відділом Держземагентсва у Кегичівському районі до Головного управління було надано інформацію щодо земельних ділянок, які можливо включити до переліку земельних ділянок, права на які виставлено на земельні торги.

В подальшому, відповідно до Методичних рекомендацій щодо підготовки територіальними органами Держземагентства до продажу на земельних торгах прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності за рахунок коштів виконавців земельних торгів, затверджених наказом Держземагентства України від 22 жовтня 2014 року №29, ГУ дану земельну ділянку додатково включено до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на них, наказ №29 від 06 липня 2015 року.

З урахуванням викладеного та керуючись вимогами статтей 135-139 ЗК України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03 березня 2015 року №21 Головним управлінням прийнято спірний наказ.

Станом на час звернення позивача до відповідача у березні 2015 року та надання у квітні 2015 року відповіді на його звернення, відповідачем ще не було прийнято рішення стосовно включення до переліку земельних ділянок державної власності або прав на них, які виставлені на торги стосовно земельної ділянки загальною площею 29,4718 га кадастровий номер 6323182500020000347 на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

В подальшому, відповідачем, на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року по справі №820/5797/15, за участю ОСОБА_1, було повтороно розглянуто його звернення від 28 березня 2015 року з урахуванням висновків, вказаних у постанові суду та у зв'язку із існуванням на той час наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 06 липня 2015 року №29, відповідно до вимог ч.3 ст.136 ЗК України, було повідомлено про неможливість до завершення торгів прийняти рішення стосовно передачі у користування вказаної земельної ділянки.

Таким чином, відповідач, в межах наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством було прийнято спірний наказ, у зв'язку із чим, відповідач вважає, що правових підстав для його скасування, як незаконного у судовому порядку немає.

Стосовно позовної вимоги про визання протиправною відмови відповідача у наданні позивачеві земельної ділянки, відповідач зазначає, що ним розглянуто його заяву стосовно виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року по справі №820/5797/15, за результатами розгляду яких повідомлено про неможливість до завершення процедури торгів прийняти рішення стосовно передачі у користування вказаної земельної ділянки.

Неможливість прийняття цього рішення обґрунтовано вимогами ч.2 ст.136 ЗК Укпраїни.

Відповідно до ч.2 статті 6, ч.2 ст.19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач (станом на 03 вересня 2015 року, тобто на час надання відповіді ОСОБА_1 №С-96/0/14-180/0/21-15) за наявності чинного спірного наказу, яким включено у Перелік земельну ділянку, яку бажає отримати позивач, не могло приймати до завершення торгів рішень про відчуження, передачі в заставу, надання у користування земельної ділянки, оскільки це було б порушенням вимог ч.2 ст. 136 ЗК України.

Відповідачем, у встановленому законом порядку, розглянуто звернення ОСОБА_1 стосовно виконання постанови суду та повторного розгляду його заяви від 28 березня 2015 року та автору зверення надано вмотивовану письмову відповідь.

У листі відповідача від 03 вересня 2015 року №С-96/0/14-180/21-15 позивачеві було повідомлено, що вказана відповідь надана саме на виконання зазначеної постанови суду.

Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що його відповідь, викладена у зазначеному листі, відповідає вимогам чинного законодавства, тож є правомірною і підстав для задоволення позовних вимог в цій частині немає.

Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління вжити заходів щодо надання земельної ділянки площею 29,4718 га з кадастровим номером 6323182500020000347 в довгострокову оренду на без конкурентних засадах для створення та ведення фермерського господарства відповідач також заперечує з наступних підстав.

Позивач у позовних вимогах не зазначає, які саме заходи він має на увазі, тому такі позовні вимоги є неконкретизовані і незрозумілі для державного органу.

Позивач бажає отримати земельну ділянку площею 29,4718 га з кадастровим номером 6323182500020000347 в довгострокову оренду на без конкурентних засадах для створення та ведення фермерського господарства. При цьому він посилається на ч.2 ст.134 ЗК України.

ОСОБА_4 України Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів від 18 лютого 2016 року №1012 (який набрав чинності 03 квітня 2016 року) у частині другій статті 134 ЗК України абзаци 6, 14, 17, 18, 20, 21, 23 та 26 виключено, а абзац 16 викладено в такій редакції: передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва .

На підставі викладеного, на сьогодні передача громадянам земельних ділянок для створення та ведення фермерського господарства на безконкурентних засадах вимогами ч.2 ст.134 ЗК України не передбачена.

У зв'язку з цим, відповідач вважає, що позовні вимоги позивача у цій частині не відповідають вимогам ч.2 ст. 134 ЗУ України, ст.19 Контистуції України та є неправомірними.

Стосовно позовних вимог про стягнення судового збору відповідач, посилаючись на ст.88 ЦПК України, зазначає, що в даному випадку сторонами за даною справою ОСОБА_1 та Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, ПОСП Мажарка , Кегичівська РДА (з якою укладено оскаржуваний договір оренди землі), тому віповідач вважає, що п.5 позовних вимог не відповідає вимогам статті 88 ЦПК України.

У судовому засіданні представник відповідача ПОСП Мажарка проти задоволення позову заперечив.

Щодо визнання недійсним оспорюваного договору повідомив, що кадастровий номер земельній ділянці не був присвоєний на момент укладення оспорюваного договору з тієї причини, що не було виготовлено відповідну технічну документацію, земельна ділянка на момент укладення договору не була проінвентерезована, це було зроблено лише у 2013 році. Взагалі процедура державної реєстрації оспорюваного договору тривала декілька років. Договір оренди земельної ділянки був дійсно укладений, на підставі відповідного розпорядження Кегичівської РДА №181. Це розпорядження Кегичівської РДА є, на ньому є мокра печать, воно підписане, є дійсним. Сторони договору визнають його, тому не має підстав визнавати його недійсним. Крім того, вказує, що позивач не може звертатись до суду з позовною вимогою про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, оскільки він не є його стороною.

Представники відповідача ГУ Держгеокадастру у Харківській області, Кегичівської РДА та третьої особи Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області у судове засідання не з?явились, надали заяви про розгляд справи без їх участі та прийняття рішення на розсуд суду.

У судовому засіданні досліджені: копія паспорта та ІПН ОСОБА_1 (а.с.9,10); копія листа Кегичівської РДА про розгляд заяви (а.с.11); копія листа відділу Держземагентства у Кегичівському районі Харківської області від 24 листопада 2014 року №01-43/3963; копії довідок з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями (форма 6-зем) (а.с.13,15); копія листа відділу Держземагентства у Кегичівськом районі Харківської області від 17 червня 2015 року №01-06/1794 (а.с.14); копія заяви ОСОБА_1 на ім'я начальника Головного управління Держземагентства у Харківській області ОСОБА_8 про надання дозволу на розробку технічної документації (а.с.16); копія листа Головного управління Держземагентсвта у Харківській області від 15 квітня 2015 року №19-20-10-8837/0/9-15 про розгляд заяви (а.с. 17); копія заяви ОСОБА_1 про надання в оренду земельної ділянки для створення і ведення фермерського господарства на ім'я начальника Головного управління Держземагенства в Харківській області (а.с. 18); копії листів Головного управління Держземагенства у Харківській області від 28 квітня 2015 року № 19-20-11-10106/0/9-15 та від 22 травня 2015 року №31-20-14-12139/0/9-15 про розгляд заяви (а.с.19, 20); копія постанови Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року по справі №820/5797/15 (а.с. 21-23); копія листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 03 вересня 2015 року №С-96/0/14-180/0/21-15 про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року (а.с.24); копія наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 06 липня 2015 року №29 (а.с.25); копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05 січня 2016 року (а.с.26); копія листа Мажарської сільської ради від 18 серпня 2015 року (а.с.27); копія рішення Господарського суду Харківської області від 17 грудня 2012 року по справі №5023/4985/12 (а.с. 28-30); копія листа Кегичівської РДА Харківської області від 16 січня 2016 року №03-16/03 щодо відсутності договірних відносин з ПОСП Мажарка (а.с.31); копія постанови Харківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року №820/10154/15 (а.с.32-35); копія ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року (а.с.36,37); копія договору оренди землі від 12 березня 2011 року між Кегичівською РДА Харківської області та ПОСП Мажарка (а.с.38-41); копія розпорядження Кегичівської районної державної адміністрації від 01 березня 2011 року №181 Про передачу в оренду та укладення договору оренди земельної ділянки з ПОСП Мажарка (а.с.42); копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13 квітня 2016 року (а.с.43-45); копія листа Кегичівської РДА Харківської області від 07 квітня 2016 року №01-25/1169 (а.с.46); копія листів Кегичівського районного управління юстиції Харківської області від 18 грудня 2015 року №1123/03-03 та від 04 квітня 2016 року №160/01-11 (а.с. 47-48), копія службової записки начальника відділу ринку та оцінки земель ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 07 липня 2016 року (а.с.106), копія роздруківки з офіційного сайту Кегичівської РДА; копія постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року по справі №820/4284/16; копія ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року в зазначеній справі (долучені у судовому засіданні) тощо.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 18 березня 2015 року позивач звернувся до ГУ Держземагенства у Харківській області із заявою, відповідно до якої просив надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки загальною площею 29,4718 га сільськогосподарського призначення, розташовану за межами населеного пункту на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області, для подальшого користування на умовах довгострокової оренди та ведення фермерського господарства по вирощуванню сільськогосподарської продукції на довгостроковий термін до 25 років.

15 квітня 2015 року ГУ Держземагенства Харківській області надано відповідь позивачу №19-20-10-8837/0/9-15, відповідно до якої зазначено, що позивачем не надано інформації про наявність у членів фермерського господарства права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність та документів, які підтверджують наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Крім того, запропоновано позивачу усунути недоліки та у разі наявності законних підстав повторно звернутися із зазначеною заявою.

Так, 28 березня 2015 року позивач звернувся до ГУ Держземагентства у Харківській області із повторною заявою, відповідно до якої просив надати йому в довгострокову оренду земельну ділянку із проінвентаризованих земель державного резервного фонду сільськогосподарського призначення, рілля, загальною площею 29,4718 га, розташовану за межами населеного пункту на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області, для створення і ведення фермерського господарства. Також просив надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж зазначеної земельної ділянки.

Розглянувши заяву позивача, 20 квітня 2015 року ГУ Держземагенства у Харківській області надано відповідь позивачу №19-20-1110106/0/9-15, якою повідомлено позивача про те, що земельна ділянка, орієнтовною площею 29,4718 га, яку просить заявник в оренду є сформованою і Відділ Держземагентства у Кегичівському районі запропонував її Головному управлінню як ділянку, права на яку можуть бути продані на земельних торгах, у зв'язку із чим Головне управління вважає, що найбільш раціональним є продаж вказаної земельної ділянки на торгах.

Таким чином, фактично відповідач і перший і другий раз відмовив позивачеві у наданні в довгострокову оренду земельної ділянки із проінвентаризованих земель державного резервного фонду сільськогосподарського призначення, рілля, загальною площею 29,4718 га, розташованої за межами населеного пункту на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

ОСОБА_4 України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" внесено зміни до ч.4 статті 122 Земельного кодексу України та із 01 січня 2013 року центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

На підставі наведеного, на момент виникнення спірних правовідносин, ГУ Держземагентства у Харківській області, відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ст. 5 ОСОБА_4 України "Про фермерське господарство", право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

Як вбачається із ст. 7 ОСОБА_4 України "Про фермерське господарство", для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Так, судом встановлено, що позивачем із заявами від 18 березня 2015 року та 28 березня 2015 року надані всі документи, відповідно до вимог ОСОБА_4 України "Про фермерське господарство".

Крім того, відповідно до ч. 5 ст.7 ОСОБА_4 України "Про фермерське господарство", громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Як вбачається із ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 Земельного кодексу України, земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 ОСОБА_4 України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

На момент звернення позивача з відповідними заявами до ГУ Держеокадастру у Харківській області, діяла нома закову: не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва (ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України).

З огляду на зазначену норму, суд вважає некоректним посилання відповідача на відсутність підстав для передачі зазначеної земельної ділянки для ведення фермерського господарства, у зв?язку з прийняттям та набранням чинності ОСОБА_4 України Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів від 18 лютого 2016 року №1012.

Крім того, твердження відповідача про те, що найбільш раціональним вирішенням питання є продаж вказаної земельної ділянки, є також необґрунтованим та безпідставним.

Земельним законодавством України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, до якого не відноситься вказане посилання відповідача. Крім того, зазначена земельна ділянка на момент розгляду заяв позивача від 18 березня 2015 року та 28 березня 2015 року не була включена до переліку земельних ділянок державної власності або прав на них, які виставлені на торги.

Таким чином, враховуючи вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою та враховуючи, що жодних із цих підстав не зазначені у відповідях ГУ Держземагенства Харківській області від 15 квітня 2015 року вих.№19-20-10-8837/0/9-15 та від 28 квітня 2015 року вих. №19-20-11-10106/0/9-15, а підстав, які вказані відповідачем не знайшли свого обґрунтування, суд приходить до висновку про скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 06 липня 2015 року №29 Про додаткове включення до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на них та про протиправність дій Головного управління Держземагенства Харківській області при відмові позивачеві у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою.

Задовольняючи вимогу позивача про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 12 березня 2011 року, що укладений між Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області та ПОСП Мажарка суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, зверненням до суду з позовом наділена особа, право якої порушено.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 25 грудня 2013 року по справі №6-78цс13.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ОСОБА_4 України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно з ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме листа Кегичівська РДА від 07 квітня 2016 року №01-25/1169, Кегичівською РДА не видавалось розпорядження, на підставі якого укладався оспорюваний договір оренди землі.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, захист права на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та визнання недійсною угоди.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, тому недотримання даних вимог є підставою для визнання правочину недійсним.

Оспорюваний договір оренди землі суперечить закону, а саме ст. 16 ОСОБА_4 України Про оренду землі , ст. 124 Земельного кодексу України, оскільки він укладений без визначених земельним законодавством правових підстав - без розпорядження голови Кегичівської РДА щодо передачі земельної ділянки в оренду ПОСП Мажарка .

Тому, відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України оспорюваний договір оренди землі підлягає визнанню недійсним, як такий, що вчинений з недодержанням вимог, які встановлені законодавством.

Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, судом взято до уваги, аналіз окремих питань судової практики, що виникають при застосуванні судами роз'яснень, викладених у Постанові ПВСУ від 06 листопада 2009 №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , в якому зазначено, хто може бути заінтересованою особою у контексті оскарження правочину (стороною якого така особа не є). Роз'яснено наступне: заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Така особа, яка звертається до суду з позовом про визнання договору недійсним, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів. У зв'язку з цим виділяють декілька критеріїв визначення заінтересованості позивача в оспорюваному договорі: 1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені договором; 2) у результаті визнання договору недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені; 3) заінтересована особа отримує що-небудь в результаті проведення реституції (права, майно).

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позиває підпадає під ознаки заінтересованої особи у контексті оскарження правочину, стороною якого він не є.

Розглядаючи позовну вимогу про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Харківській області вжити заходи щодо надання позивачеві земельної ділянки із проінвентаризованих земель державного резервного фонду сільськогосподарського призначення, рілля, загальною площею 29,4718 га, кадастровий №6323182500020000347, розташованої за межами населеного пункту на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області, суд, погоджуючись із позицією відповідача щодо того, що така вимога є неконкретизованою, а саме не містить чіткої вказівки про те, яку саме дію має вчинити відповідач на виконання цієї вимоги, не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору підлягають присудженню з відповідачів на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 06 липня 2015 року №29 Про додаткове включення до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на них , яким включено до такого переліку земельну ділянку загальною площею 29,4718 га, кадастровий номер 6323182500020000347, із проінвентаризованих земель державного резервного фонду сільськогосподарського призначення, рілля, розташовану за межами населеного пункту на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 03 вересня 2015 року вих.№С-96/0/14-180/0/21-15 у наданні ОСОБА_1 земельної ділянки із проінвентаризованих земель державного резервного фонду сільськогосподарського призначення, рілля, загальною площею 29,4718 га, кадастровий номер 6323182500020000347, розташовану за межами населеного пункту на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області в довгострокову оренду для створення та ведення фермерського господарства, як таку, що винесена без врахування вимог чинного законодавства та висновків вказаних у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року по справі №820/5797/15.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 12 березня 2011 року, укладений між Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області та приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Мажарка (с. Мажарка Кегичівського району Харківської області) про передачу в оренду земельної ділянки із проінвентаризованих земель державного резервного фонду сільськогосподарського призначення, рілля, загальною площею 29,4718 га, кадастровий номер 6323182500020000347, розташовану за межами населеного пункту на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області, з моменту його вчинення, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 травня 2015 року номер запису про інше речове право 9782444.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61022, м.Харків, майдан ОСОБА_2, 5, Держпром, під'їзд 1, поверх 6,7) та приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка (с. Мажарка Кегичівського району Харківської області) на користь ОСОБА_1 (64041, с.Мажарка Кегичівського району Харківської області, ІПН НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 1653 (одна тисяча шістсот п'ятдесят три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області, через цей районний суд, протягом 10 днів з дня проголошення (відсутніми учасниками - з дня отримання його копії), і набирає законної сили: за відсутності скарги - після закінчення цього строку, у разі її подання - після розгляду апеляційним судом.

Суддя Н.М. Куст