Постанова

від 22.02.2017 по справі 813/4070/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2017 року справа № 813/4070/16

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретаря судового засідання Бугари М.Р.,

за участю:

представника позивача Сікиринського Ю.О.,

представника відповідача Холявки І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька будівельна гільдія" до Залізничної об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000401401 від 22.06.2016 р., -

в с т а н о в и л а:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька будівельна гільдія" до Залізничної об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000401401 від 22.06.2016 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту Залізничної об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставними. Зазначив, що факт укладення та здійснення господарських операцій ТОВ "Галицька будівельна гільдія" за перевірені періоди з відповідними контрагентами ТзОВ Брокбудкепітал та ТзОВ ЛК Буд підтверджені належними первинними документами, відповідають вимогам бухгалтерського обліку на даних якого ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Посилання податкового органу про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача не може свідчити про безтоварність господарських операцій, оскільки позивач не може нести відповідальність за своїх контрагентів. Просить позовні вимоги задоволити повністю.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву б/н. Заперечення мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення є таким, що винесене з урахуванням вимог чинного законодавства. Посилається на те, що фактичного здійснення господарських операцій з контрагентом позивача не було, отже відповідні первинні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та в письмових поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав наведених у запереченнях.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд робить висновок, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Залізничною об`єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на підставі наказу №211 від 31.05.2016 р. та повідомлення №45/13-03-14-09 від 31.05.2016 р., проведено позапланову невиїзну перевірку ТзОВ "Галицька будівельна гільдія" (код ЄДРПОУ - 37831898) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТзОВ Брокбудкепітал за період лютий, березень 2014 р., з ТзОВ ЛК Буд за період вересень 2014 р.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- п.198.1, п.198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.201.10 , п.200.2 ст.202 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (із змінами і доповненнями) в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту, відображеного у р.10.1 Податкової декларації з ПДВ за лютий 2014 р. в сумі 11481, грн., за березень 2014 р. в сумі 47871, 0 грн, за листопад 2014 р. в сумі 111556,0 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового ) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду всього на загальну суму 170908,0 грн., в т.ч. по періодах: лютий 2014 р.- 11481,0 грн., березень 2014 р.- 47871,0 грн., листопад 2014 р.- 111556,0 грн.

На підставі акту перевірки від 08.06.2016 року №821/13-03-14-00/37831898 винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 22.06.2015 року №0000401401 у зв'язку із збільшенням суми грошового зобов'язання на податок на додану вартість, в т.ч. 170908,0 грн. основного платежу та 85 454,0 грн. штрафних санкцій.

Судом встановлено що між ТзОВ МЕТГАЛ (замовник) та ТзОВ "Галицька будівельна гільдія" (Генпідрядник) укладено договір генерального підряду №011012-01 від 01.10.2012 р. щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями обслуговування за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 197, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи.

Також між ТзОВ МЕТГАЛ (замовник) та ТзОВ "Галицька будівельна гільдія" (Генпідрядник) укладено договір генерального підряду №11/03/14 від 11.03.2014 р. щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями обслуговування за адресою м. Львів, вул.Стрийська, 197.

Між ТзОВ Будівельна компанія Нове місто (замовник) та ТзОВ "Галицька будівельна гільдія" (Генпідрядник) укладено договір генерального підряду №25/05-12 від 25.05.2012 р. Предметом даного договору є виконання будівельних робіт за адресою м.Львів, вул. Лисенка,16,20.

На виконання договорів генерального підряду було укладено ряд договорів підряду та субпідряду: №1/2807 від 28.07.2014 р., №28/05 від 28.05.2013 р., №030214 від 03.02.2014 р.

Судом встановлено, також що між ТзОВ "Галицька будівельна гільдія" (Замовник) було укладено ряд договорів підряду з ТзОВ "ЛК БУД" (Виконавець), а саме :

- №3/0314 від 24.03.2014 р. по виконанню робіт по будівництву зблокованих малоповерхових житлових будинків з вбудованими паркінгами і господарськими приміщеннями у м. Львові по вул. Стрийська,197;

-№2/0314 від 03.03.2014 р. по виконанню робіт з реконструкції гуртожитку під житловий будинок за адресою :м. Київ, вул. Дубиніна, 5/15;

- №3007/1 від 30.07.2014 р. по виконанню робіт по будівництву багатоквартирних житлових будинків на вул. Джерельній у м. Львові.

Також укладено ряд договорів підряду між ТзОВ "Галицька будівельна гільдія" (Замовник) з ТзОВ "Брокбудкепітал " (Виконавець), а саме:

- №0303-01 від 03.03.2014 р. щодо будівництва та обслуговування чотирьох малоповерхових зблокованих житлових будинків на Стрийській, 197 у м. Львові;

- №0303-02 від 03.03.2014 р. будівельні роботи адміністративно- побутового корпусу ТзОВ Сніжка України ;

- №1601-01 від 16.04.2014 р. щодо будівельних робіт на об'єкті ж/б по вул. Лисенка, 16,20 у м.Львові;

№1601-02 від 16.01.2014 р. щодо огородження будівельного майданчика по вул. Панча у м.Львові 307 м.п.

На виконання даних договорів підряду до матеріалів справи долучені наступні документи: податкові накладні, акти приймання виконаних робіт, банківські виписки, акти прийому-передачі виконаних робіт, акти КБ-2.

Окрім того, позивачем долучено до матеріалів справи копію свідоцтва №200144819 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТзОВ Брокбудкепітал , ТзОВ ЛК БУД , копію ліцензії ДАБІ України видану ТзОВ Брокбудкепітал на здійснення господарської діяльності із створенням об'єктів архітектури, що підтверджує право контрагентів на виконання вищезазначених договорів.

Вирішуючи спір по суті суд встановив таке.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як визначено в статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пункт 198.6ст. 198 ПК України).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч.ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з акту перевірки, в податкового органу зауважень до оформлення первинних документів не було.

Разом з тим, в акті не міститься висновків стосовно невідповідності наданих для перевірки бухгалтерських документів вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в свою чергу податкові накладні відповідають вимогам, визначеним п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Факту підробки первинних документів відповідач у встановленому порядку не довів.

До суду про визнання правочинів недійсними податковий орган не звертався. Відтак, презумпція правомірності правочину у встановленому законом порядку не спростована.

При цьому, доказів невиконання або неналежного виконання сторонами договору (угод), укладених між позивачем та контрагентами, чи визнання їх недійсними в судовому порядку, відповідачем не надано.

Також з матеріалів справи вбачається, що доказами, які свідчать про нереальність здійснення правочинів на які посилається відповідач в акті перевірки є : акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.06.2014 р. №1440/26-59-22-03/37450960 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ Брокбудкепітал , податкової інформації ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.03.2015 р. №381/26-59-22-04/37450960 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ Брокбудкепітал за період 01.03.2011 р. по 28.02.2015 р. та податкової інформації ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 06.05.2015 р. №509/26-59-22-09/38872097 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ЛК Буд за вересень 2014 р.

Посилання відповідача на акти інших податкових органів, якими встановлено неможливість здійснення господарських операцій контрагентів з третіми особами, судом не беруться до уваги, оскільки платник податків, який через покладений на нього законами обов'язок щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Суд також зазначає, що нормами чинного законодавства України не передбачено можливості посилання податкового органу в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання; при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Судом взято до уваги і те, що платник податків, який через покладений на нього законами обов'язок щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне за собою відповідну відповідальність та інші негативні наслідки саме щодо цієї особи. Слід зазначити, що така обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення відповідних витрат до валових та сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені умови щодо нього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, на переконання суду, платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і як наслідок вдруге сплачувати податок на додану вартість, пеню. Суд констатує, що такі вимоги стають надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Вищевказана позиція суду узгоджується із постановою Верховного Суду України від 31.01.2011 року та рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009 року (заява № 3991/03).

Із встановлених вище обставин суд робить висновок, що зібрані у справі докази в повній мірі підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами, а відповідні первинні документи містять всі обов'язкові реквізити та відображають в повній мірі зміст господарських операцій між позивачем та контрагентами та є тими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно з ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Враховуючи те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, то застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене вище, податкове повідомлення-рішення видане Залізничною об`єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №0000401401 від 22.06.2016 р. підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, на користь позивача належить стягнути судові витрати в сумі 3 845 грн. 43 коп.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Залізничною об`єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №0000401401 від 22.06.2016 р.

3.Стягнути з Залізничної об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Галицька будівельна гільдія" (79012, м. Львів, вул. Ак. Сахарова, 42/511, ЄДРПОУ - 37831898 ) судовий збір у розмірі 3 845,43 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 27.02.2017 року.

Суддя Братичак У.В.