Постанова

від 23.02.2017 по справі 812/532/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 лютого 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/532/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання: Ждановій Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГАЛ ПШК про стягнення податкового боргу у сумі 570875,23 грн,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду звернулася Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Рубіжанська ОДПІ, позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГАЛ ПШК (далі - ТОВ ЮГАЛ ПШК, відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позивач в обґрунтування адміністративного позову зазначив таке.

ТОВ ЮГАЛ ПШК засноване на праві приватної власності, здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі Статуту і є самостійним суб'єктом, який має права юридичної особи.

Відповідачем не сплачено до бюджету узгоджених сум податкового боргу в сумі 570875,23 грн., а саме: податок на додану вартість у розмірі 70016,23 грн., податок на прибуток у розмірі 21468,00 грн. та пеня за порушення у сфері ЗЕД 479391,00 грн.

Податковий борг виник у зв'язку з несплатою ТОВ ЮГАЛ ПШК самостійно визначених у податкових деклараціях та нарахованих податковим органом податкових зобов'язань.

Відповідачем до Рубіжанської ОДПІ подано податкову декларацію та відповідно узгоджено податкове зобов'язання з податку на додану вартість № 9212841818 від 16.10.2015 на суму 70016, 23 грн.

ТОВ ЮГАЛ ПШК до Рубіжанської ОДПІ подано податкову декларацію та відповідно узгоджено податкове зобов'язання з податку на прибуток № 9275921834 від 18.02.2016 на суму 21468.00 грн.

На підставі наказу № 61 від 14.04.2015 позивачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ЮГАЛ ПШК з питань дотримання валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. За результатами перевірки складено акт № 111/22/34378913 від 29.04.2015 та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000052200, яким платнику податків визначене податкове зобов'язання Пеня за порушення у сфері ЗЕД у сумі 479391,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене відповідачем до ГУ ДФС у Луганській області та ДФС України. Рішенням ГУ ДФС у Луганській області про результати розгляду первинної скарги від 03.07.2015 № 123/10/12-32-10-04-08 скарга ТОВ ЮГАЛ ПШК залишена без задоволення, рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 10.08.2015 № 16789/6/99-99-10-01-04-25 скаргу позивача також залишено без задоволення. До суду податкове повідомлення-рішення № 0000052200 від 29.05.2015, не оскаржувалось.

Рубіжанською ОДПІ відповідачу поштовим відправленням з повідомленням про вручення направлено податкову вимогу № 160-23 від 04.11.2015, яку вручено 12.11.2015.

Станом на день звернення до суду з даним позовом заборгованість відповідачем не сплачена у добровільному порядку.

З урахуванням вищевикладеного позивач просив стягнути кошти з ТОВ ЮГАЛ ПШК за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника з податку на додану вартість у сумі 70016,23 грн., податку на прибуток у сумі 21468,00 грн., пеню за порушення у сфері ЗЕД у сумі 479391,00 грн.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі, додатково пояснивши, що в ході дослідження наданих документів на запит Рубіжанської ОДПІ № 606-22-15/2 від 16.03.2015 встановлено, що між ТОВ ЮГАЛ ПШК та нерезидентом White Peacock Holding LTD було укладено контракт від 25.10.2014 б/н на постачання сидельного тягача Scania та цистерни ПММ.

На виконання умов контракту в період з 11.11.2014 ТОВ ЮГАЛ ПШК було перераховано на рахунок нерезидента White Peacock Holding LTD попередню оплату на придбання техніки на загальну суму 150000,00 дол. США. В той же час, в рахунок здійсненої передоплати від нерезидента White Peacock Holding LTD за період з 11.11.2014 по 27.03.2015, товар на адресу покупця ТОВ ЮГАЛ ПШК не надійшов, а попередня оплата в сумі 150000,00 дол. США не повернута на валютний рахунок ТОВ ЮГАЛ ПШК . Таким чином, у зв'язку з тим, що не відбулося здійснення поставки товару, було встановлено порушення статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а саме, було перевищено строки поставки товару: за сумою передоплати згідно платіжного доручення № 1 від 11.11.2014 на суму 55000,00 дол. США з порушенням строку на 46 днів; за сумою передоплати згідно платіжного доручення № 2 від 18.11.2014 на суму 50000,00 дол. США з порушенням строку на 39 днів; за сумою передоплати згідно платіжного доручення № 3 від 20.11.2014 на суму 45000,00 дол. США з порушенням строку на 37 днів.

Стосовно посилання відповідача на Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції позивач зазначив, що відповідно до статті 10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. ТОВ ЮГАЛ ПШК відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України до Рубіжанської ОДПІ не надавався, тобто форс-мажорні обставини не підтверджені.

Представник відповідача заперечував проти позову з огляду на таке. ТОВ ЮГАЛ ПШК було надано до податкового органу дві відповіді з великим переліком додатків, перша від 27.03.2015 на запит № 606-22-15/2 від 16.03.2015 з відміткою про отримання 27.03.2015, друга від 07.04.2015 з відміткою про отримання від 07.04.2015. З даних відповідей можливо було встановити причину порушення строків імпортних операцій, оскільки не виключено, що відносно ТОВ ЮГАЛ ПШК вчинено злочин, тому порушення максимальних строків здійснення розрахунку в іноземній валюті не з вини представників ТОВ ЮГАЛ ПШК .

З метою підтвердження факту звернення з боку представників ТОВ ЮГАЛ ПШК на адресу контролюючих органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яке було вчинено відносно ТОВ ЮГАЛ ПШК з боку White Peacock Holding LTD , на адресу податкового органу до складання акту направлено копії двох заяв про кримінальне правопорушення від 02.04.2015 на адресу ГПУ та СБУ. Несвоєчасність імпортної операції з нерезидентом України за контрактом від 25.10.2014 було допущено унаслідок вчинення відносно ТОВ ЮГАЛ ПШК з боку White Peacock Holding LTD злочину, що в свою чергу виключає застосування до ТОВ ЮГАЛ ПШК пені у розмірі 0,3 відсотку суми неодержаної виручки в іноземній валюті.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

02.09.2014 Верховною Радою України було прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції . Цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

ТОВ ЮГАЛ ПШК зареєстровано та здійснює свою господарську діяльність в Луганській області місті Кремінна, яка є територією, на якій проходить антитерористична операція.

З огляду на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що ТОВ ЮГАЛ ПШК зареєстровано Кремінським районним управлінням юстиції 17 квітня 2006 року, номер державної реєстрації 1366102000000040, ідентифікаційний код 34378913, як платника податків взято на податковий облік 17 квітня 2006 року до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (а.с. 4-5).

16 жовтня 2015 року відповідачем подано до Рубіжанської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість № 9212841818 з самостійно визначеним податковим зобов'язанням у сумі 70051,00 грн (а. с. 11-12).

Заборгованість ТОВ ЮГАЛ ПШК з податку на додану вартість складає 70016,23 грн. з урахуванням переплати в розмірі 34,77 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу та зворотнім боком облікової картки платника податків з податку на додану вартість (а.с.9-10).

ТОВ ЮГАЛ ПШК подано податкову декларацію з податку на прибуток від 18 лютого 2016 року № 9275921834, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 21468,00 грн (а. с. 15-16).

Відповідачем заборгованість з податку на прибуток у сумі 21 468,00 грн. не сплачено, що підтверджується розрахунком податкового боргу та зворотнім боком облікової картки платника податків з податку на прибуток (а. с. 13-14).

Відповідно до статті 6 Податкового Кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із ст.14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сума грошового зобов'язання, самостійно узгоджена платником податків, але не сплачена у встановлений строк, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно до п. 49.16 ст. 49 ПКУ платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно до пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1. цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2. ст.203 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.137 Податкового кодексу України податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 ПКУ, від бази оподаткування. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного -в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Згідно до п. 137.4. статті 137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:

- виробників сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 цього Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року;

- у разі якщо особа ставиться на облік і контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем-такого податкового (звітного) періоду;

- якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим; (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Відповідно до п. 59.1 ПКУ у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно п. 58.3 ПКУ податкове повідомлення- рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктами 59.4 та 59.5 статті 59 ПКУ визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно почали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Рубіжанською ОДПІ вжито заходів у відповідності до ст. 59 Податкового кодексу України щодо погашення податкового боргу, шляхом виставлення ТОВ ЮГАЛ ПШК податкової вимоги форми Ю № 160-23 від 04.11.2015 на суму 70445,99 грн, яка отримана уповноваженою особою 12.11.2015.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 70016,23 грн. та з податку на прибуток підприємств у розмірі 21468,00 грн. перед бюджетом., який до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачено, сума податкового боргу є узгодженою.

Щодо нарахування податковим органом ТОВ ЮГАЛ ПШК пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 479391,00 грн., судом встановлено наступне.

Згідно наказу № 61 від 14.04.2015 та на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України Рубіжанською ОДПІ проведена документальна позапланова перевірка ТОВ ЮГАЛ ПШК з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за Контрактом від 25.10.2014 б/н з нерезидентом White Peacock Holding LTD , Кіпр за період з 11.11.2014 по 27.03.2015, за результатами якої складено акт № 111/22/34378913 від 29.04.2015 (а.с. 84, 87-90).

ТОВ ЮГАЛ ПШК проінформовано про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки письмовим повідомленням від 14.04.2015 № 951-22-15/2, яке надіслано рекомендованим листом з повідомленням з відміткою про вручення 18.04.2015 (а.с. 81-83).

В результаті перевірки встановлено, що на порушення ч.1 ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , відповідно до якої імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, було перевищено строки поставки товару, а саме: за сумою передоплати платіжного доручення № 1 від 11.11.2014 на суму 55000,00 дол. США з порушенням строку на 46 днів; за сумою передоплати згідно платіжного доручення № 2 від 18.11.2014 на суму 50000,00 дол. США з порушенням строку на 39 днів; за сумою передоплати згідно платіжного доручення № 3 від 20.11.2014 на суму 45000,00 дол. США з порушенням строку на 37 днів.

Відповідач, не погодившись з результатами перевірки, надіслав до Рубіжанської ОДПІ заперечення на акт № 111/22/34378913 від 29.04.2015 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ЮГАЛ ПШК з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за Контрактом від 25.10.2014 б/н з нерезидентом за період з 11.11.2014 по 27.03.2015, яким просив переглянути зміст акту № 111/22/34378913 від 29.04.2015 (а.с.138-140).

Листом № 1-12-12-22 від 28.05.2015 розглянуто та залишено без задоволення заперечення на акт № 111/22/34378913 від 29.04.2015 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ЮГАЛ ПШК з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за Контрактом від 25.10.2014 б/н з нерезидентом за період з 11.11.2014 по 27.03.2015 (а.с.61-62).

За результатами перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.05.2015 № 0000052200, згідно якого нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 479391,00 грн. (а. с. 95).

ТОВ ЮГАЛ ПШК , не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 29.05.2015 № 0000052200, надіслало скаргу до ДФС України на податкове повідомлення-рішення від 29.05.2015 № 0000052200, винесене Рубіжанською ОДПІ за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ЮГАЛ ПШК з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за Контрактом від 25.10.2014 б/н з нерезидентом за період з 11.11.2014 по 27.03.2015, якою просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.05.2015 № 0000052200 (а. с. 133-136).

16 грудня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов від ТОВ ЮГАЛ ПШК до Рубіжанської ОДПІ про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2015 № 0000052200 (а. с. 167-168).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду по справі № 812/1602/16 за адміністративним позовом ТОВ ЮГАЛ ПШК до Рубіжанської ОДПІ про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2015 № 0000052200, повернуто адміністративний позов з усіма доданими до неї матеріалами позивачу у зв'язку з неусуненням недоліків (а. с. 177).

Судом встановлено, що ТОВ ЮГАЛ ПШК з нерезидентом White Peacock Holding LTD укладений контракт на постачання техніки від 25.10.2014 б/н, згідно якого ТОВ ЮГАЛ ПШК - Покупець , а White Peacock Holding LTD - Продавець , на предмет купівлі-продажу товару (сидельний тягач Scania, цистерна ПММ) на загальну суму 150000,00 дол. США. Відповідно до умов контракту поставка товару здійснюється на умовах EXW, Інкотермс-2010, в тримісячний термін, отримувачем товару є ТОВ ЮГАЛ ПШК (а. с. 72-77).

На виконання умов контракту ТОВ ЮГАЛ ПШК у період з 11.11.2014 по 20.11.2014 перераховано на рахунок нерезидента White Peacock Holding LTD передоплату на придбання товару (сидельний тягач Scania, цистерна ПММ) на загальну суму 150000,00 дол. США, а саме: 11.11.2014 передоплата згідно платіжного доручення № 1 - 55000,00 дол. США; 18.11.2014 передоплата згідно платіжного доручення № 2 - 50000,00 дол. США; 20.11.2014 передоплата згідно платіжного доручення № 3 45000 дол. США (а.с.78-80, 91).

В рахунок здійсненої передоплати від нерезидента White Peacock Holding LTD товар (сидельний тягач Scania, цистерна ПММ) не надійшов, а передоплата в сумі 150000,00 дол. США не повернута на валютний рахунок ТОВ ЮГАЛ ПШК . У зв'язку з чим відповідачем надіслано до White Peacock Holding LTD претензію-вимогу про виконання вимог контракту або повернення передоплати в сумі 150000,00 дол. США (а.с.112-115).

Також, ТОВ ЮГАЛ ПШК надіслано до Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України заяви про кримінальне правопорушення, у яких просили розпочати досудове розслідування щодо посадових осіб White Peacock Holding LTD (а.с.116-123).

Згідно пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до ст.79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

Згідно п.86.1-86.4 та п.86.6-86.8 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі відмови платника податків або його представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок №5480 від 06.11.2012 внесені зміни до Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , відповідно до яких Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що встановлені частиною першою статті 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Постановою Національного банку України Про врегулювання ситуації на валютному ринку України від 20.08.2014 № 515, установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до ст.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Вирішуючи питання щодо правомірності нарахування пені за порушення у сфері ЗЕД та винесення податкового повідомлення - рішення, суд враховує таке.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року №1669-VII.

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014.

Разом з тим, Кабінетом міністрів України 02 грудня 2015 року прийнято розпорядження №1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України", яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно вказаного Переліку місто Кремінна, Кремінський район Луганської області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Відповідно до частини 2-3 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Таким чином, з аналізу норм Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII від 02.09.2014) відносно спірних правовідносин можна зробити наступні висновки.

Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1669-VII від 02.09.2014 можна достовірно стверджувати, що період проведення антитерористичної операції розпочався. Оскільки Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, можна достовірно стверджувати, що проведення антитерористичної операції триває.

Якщо достовірно встановлено, що антитерористична операція триває, відповідно обов'язково повинна бути територія проведення такої операції.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене місто Кремінна та Кремінський район. При цьому в самому змісті цього розпорядження прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014.

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р. При цьому в самому змісті цього розпорядження відсутнє будь-яке нормативне обґрунтування.

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079 та знову був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначені місто Кремінна та Кремінський район При цьому знову в самому змісті цього розпорядження (№ 1275-р від 02.12.2015) прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014.

Прийнявши розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р про зупинення дії розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, Кабінет Міністрів України до 02.12.2015 не прийняв жодного іншого розпорядження, яким би був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Наявність такого розпорядження обумовлена фактом тривання в цей період антитерористичної операції відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та дією норм Закону № 1669-VII від 02.09.2014, зокрема, частини 5 статті 11.

Таким чином, в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 (дата набрання чинності розпорядження № 1275-р від 02.12.2015) розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р суперечило Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Як наслідок, в силу приписів ч. 3 ст. 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014 вказане розпорядження не діяло, що автоматично в силу приписів закону надає статус чинності розпорядженню КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, яким місто Кремінна та Кремінський район Луганської області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

При цьому суд зауважує, що розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 не було скасоване або визнане таким, яке втратило чинність. Тобто, в наявності всі підстави для твердження, що в силу приписів ч. 3 ст. 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014 у вказаний вище період часу розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р діяло.

Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до частини 3 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" даного Закону закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача є м. Кремінна, Кремінський район Луганської області, яке відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р входить до зазначеного переліку.

Як вже зазначалось, заборгованість відповідача виникла в 2015 році, тобто у період дії Закону № 1669 та Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Суд зазначає, що право на звільнення від виконання своїх обов'язків надано відповідачеві саме Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , тобто спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, тому підстав для нарахування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності ТОВ ЮГАЛ ПШК немає.

Таким чином, стягнення з відповідача заборгованості за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності суперечить вимогам Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Посилання представника Позивача на положення статті 10 Закону № 1669, якою сертифікат Торгово-промислової палати України визначений як єдиний належний та достатній документ, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, як на підставу для задоволення позову є безпідставним з таких підстав.

Статтею 10 Закону № 1669 прямо визначено, що сертифікат Торгово-промислової палати України є тим документом, на підставі якого відбувається звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань.

Тобто, передумовою отримання та застосування сертифікату Торгово-промислової палати України повинен бути факт наявності обов'язку виконання зобов'язання. Лише при наявності такого обов'язку та за умови його невиконання або неналежного виконання виникає необхідність отримання вказаного сертифікату.

Однак при даних спірних правовідносинах Відповідач в силу приписів ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , чинної на момент спірного періоду, зовсім був звільнений від такого зобов'язання, як дотримання строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, що тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Тобто, відсутні як такі обставини, які б обумовлювали наявність обов'язку у Відповідача для виконання певного зобов'язання: в даному випадку - дотримання строків передбачених статтями 1 і 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Оскільки відповідач звільнений від сплати пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, законних підстав у Рубіжанської ОДПІ для прийняття податкового повідомлення-рішення від 29.05.2015 № 0000052200, немає, тому дане податкове повідомлення - рішення визнається неналежним доказом по справі щодо наявності заборгованості у відповідача зі сплати пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки воно прийняте всупереч нормам ПК України, Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

На підставі п. 95.1 ст. 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна Отакого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПКУ, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 70016,23 грн. та з податку на прибуток підприємств у розмірі 21468,00 грн. перед бюджетом., який до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачено, сума податкового боргу є узгодженою, в даній частині позовних вимог адміністративний позов підлягає задоволенню.

Позовна вимога щодо стягнення пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 479391,00 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГАЛ ПШК про стягнення податкового боргу у сумі 570875,23 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГАЛ ПШК (код ЄДРПОУ 34378913, адреса: 92900, Луганська область, Кремінський район, місто Кремінна, вулиця Матросова, будинок 75) кошти за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника: з податку на додану вартість у сумі 70016,23 грн. (сімдесят тисяч шістнадцять гривень 23 коп.), податку на прибуток приватних підприємств у сумі 21468,00 грн. (двадцять одна тисяча чотириста шістдесят вісім гривень 00 коп.) на користь Державного бюджету України.

В частині позовних вимог щодо стягнення пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 479391,00 грн. (чотириста сімдесят дев'ять тисяч триста дев'яносто одна гривня 00 коп.) відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 28 лютого 2017 року.

Суддя С.В. Борзаниця