Ухвала

від 28.02.2017 по справі 903/442/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 лютого 2017 року Справа № 903/442/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4 на рішення постанову Господарського суду Волинської області від 22.09.2016 Рівненського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі№ 903/442/16 Господарського суду Волинської області за позовомОСОБА_4 доКіверцівського районного міжгосподарського комбінату сільського комунального господарства "Райсількомунгосп" про визнання недійсними рішень загальних зборів, зобов'язання вчинити дії та за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Маяк" доКіверцівського районного міжгосподарського комбінату сільського комунального господарства "Райсількомунгосп" провизнання недійсними рішень загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Подана ОСОБА_4 до Вищого господарського суду України касаційна скарга на рішення Господарського суду Волинської області від 22.09.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 903/422/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно із ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції на дату подання касаційної скарги (10.01.2017), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позову), ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" в сумі 1378,00 грн.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", зокрема, за подання заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

З матеріалів справи вбачається, що у справі розглядаються вимоги за позовом ОСОБА_4 та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Маяк", кожна з яких підлягає оплаті судовим збором.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 22.09.2016, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у цій справі, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено, позов сільськогосподарського виробничого кооперативу "Маяк" задоволено.

Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати рішенням Господарського суду Волинської області від 22.09.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 в частині відмови скаржнику у задоволенні позову.

Пунктом 2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Таким чином, при поданні касаційної скарги скаржник повинен сплатити судовий збір з урахуванням вимог як за первісним позовом, так і за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору.

Як встановлено колегією суддів, до касаційної скарги скаржником в якості доказу сплати судового збору додано квитанцію № 7 від 10.01.2017 про сплату судового збору у розмірі 1920,00 грн., тобто у меншому розмірі, ніж встановлено законодавством.

Пунктом 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявнику.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Волинської області від 22.09.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у справі № 903/422/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир