Рішення

від 22.02.2017 по справі 913/32/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

22 лютого 2017 року Справа № 913/32/17

Провадження №18/913/32/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання , м. Луганськ

до відповідача - Попаснянського міжтериторіального позаміського закладу оздоровлення та відпочинку Салют , смт. Врубівка Попаснянського району Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області , м. Попасна Луганської області

про стягнення 115211,53 грн.

Суддя Корнієнко В.В.

Секретар судового засідання-помічник судді Шапошникова О.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 10.01.2017;

від відповідача: ОСОБА_2 за дов від 19.01.2017;

від третьої особи: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

- боргу в сумі 24746,37 грн. по оплаті послуг з перетікання реактивної електроенергії, наданих за договором про постачання електричної енергії від 06.03.2012 № 495 та за договором про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти від 15.07.2016 № 495;

- пені в сумі 66261,07 грн. за прострочення платежів;

- інфляційних нарахувань в сумі 17003,95 грн.;

- трьох процентів річних в сумі 7200,14 грн.

Заявою від 15.02.2017 № 99 позивач зменшив розмір позовних вимог про стягнення пені до суми 66080,02 грн. та трьох процентів річних до суми 7197,86 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 20.01.2017 № 1974ю проти стягнення пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних заперечує посилаючись на те, що нормативний акт щодо проведення розрахунків за реактивну електроенергію відсутній; відповідач зазначив, що він є добросовісним виконавцем зобов'язань за договором.

Відповідач також зазначив, що управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі своїми діями унеможливлювало виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань (заборонило проведення розрахунків з позивачем за спожиту електроенергію).

Третя особа (Державна казначейська служба України у Попаснянському районі) письмовими поясненнями від 16.02.2017 № 01-28/84 проти позову заперечує посилаючись на те, що Державна казначейська служба України листом від 09.12.2015 № 19-10/666-31224 зобов'язала її проводити розрахунки за спожиту електроенергію з постачальниками лише за умови перереєстрації ТОВ ЛЕО на території, підконтрольній українській владі; ТОВ ЛЕО на відповідній території не перереєструвалось.

Третя особа також зазначила, що ОСОБА_3 безпеки України листом від 30.12.2015 № 8/1/2-18620 (з грифом Для службового користування ) заборонила здійснення платежів на територію не підконтрольну українській владі та зупинила проведення платежів на користь ТОВ ЛЕО ; на законодавчому рівні не врегульовано питання щодо перерахування коштів (пені, втрат від інфляції, трьох процентів річних, судового збору) на користь ТОВ ЛЕО .

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору постачання електричної енергії від 06.03.2012 № 495 (з додатками до нього) та договору про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти від 15.07.2016 № 495 (з додатками до нього), укладеним між сторонами за позовом, позивач в період: листопад - грудень 2015 р. та січень - липень 2016 р. поставляв відповідачу електричну енергію, що підтверджується належним чином оформленими двосторонніми актами прийняття-передавання товарної продукції, актами про надання послуг, пов'язаних з перетіканням реактивної електроенергії, та визнано відповідачем.

Відповідно до п. 8. Порядку розрахунків за фактичними показами, який є додатком до договорів про постачання електричної енергії, відповідач зобов'язався здійснити остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію та оплату за перетікання реактивної електроенергії на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів починаючи з наступного дня після їх отримання.

У порушення умов договору відповідач своєчасно виставлені позивачем рахунки на оплату активної електроенергії не оплачував (вартість спожитої електроенергії відповідачем оплачена, але несвоєчасно); рахунки на оплату послуг, з перетікання реактивної електроенергії своєчасно та в повному обсязі не оплатив; борг відповідача по оплаті послуг з перетікання реактивної електроенергії складає 24746,37 грн.

На підставі вказаних доводів, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 15.02.2017 № 99, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача:

- боргу в сумі 24746,37 грн. по оплаті послуг з перетікання реактивної електроенергії, наданих за договором про постачання електричної енергії від 06.03.2012 № 495 та за договором про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти від 15.07.2016 № 495;

- пені в сумі 66080,02 грн. за прострочення платежів;

- інфляційних нарахувань в сумі 17003,95 грн.;

- трьох процентів річних в сумі 7197,86 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 20.01.2017 № 1974ю проти стягнення пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних заперечує посилаючись на те, що нормативний акт щодо проведення розрахунків за реактивну електроенергію відсутній; відповідач зазначив, що він є добросовісним виконавцем зобов'язань за договором.

Відповідач також зазначив, що управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі своїми діями унеможливлювало виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань (заборонило проведення розрахунків з позивачем за спожиту електроенергію).

Третя особа (Державна казначейська служба України у Попаснянському районі) письмовими поясненнями від 16.02.2017 № 01-28/84 проти позову заперечує посилаючись на те, що Державна казначейська служба України листом від 09.12.2015 № 19-10/666-31224 зобов'язала її проводити розрахунки за спожиту електроенергію з постачальниками за умови перереєстрації ТОВ ЛЕО на території, підконтрольній українській владі; ТОВ ЛЕО на відповідній території не перереєструвалось.

Третя особа також зазначила, що ОСОБА_3 безпеки України листом від 30.12.2015 № 8/1/2-18620 (з грифом Для службового користування ) заборонила здійснення платежів на територію не підконтрольну українській владі та зупинила проведення платежів на користь ТОВ ЛЕО ; на законодавчому рівні не врегульовано питання щодо перерахування коштів (пені, втрат від інфляції, трьох процентів річних, судового збору) на користь ТОВ ЛЕО .

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено:

1. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

2. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

3. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. .

Доводи позивача про постачання відповідачу електричної енергії в період: листопад - грудень 2015 р. та січень - липень 2016 р. (на підставі договорів постачання електричної енергії від 06.03.2012 № 495 та від 15.07.2016 № 495, які укладено між сторонами за позовом ) підтверджуються матеріалами справи (вказаними договорами; двосторонніми актами прийняття-передавання товарної продукції; актами про надання послуг, пов'язаних з перетіканням реактивної електроенергії; рахунками позивача ) та не заперечується відповідачем.

У порушення умов договору (п. 8. Порядку розрахунків за фактичними показами, який є додатком до договорів про постачання електричної енергії, яким встановлено, що оплата здійснюється протягом 5 операційних днів починаючи з наступного дня після отримання рахунка ) відповідач своєчасно та в повному обсязі не оплачував позивачу поставлену активну електроенергію (вартість спожитої електроенергії відповідачем була оплачена, але несвоєчасно ) та не оплатив своєчасно та в повному обсязі послуги, пов'язані з перетіканням реактивної електроенергії.

Борг відповідача по оплаті послуг з перетікання реактивної електроенергії складає 24746,37 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача боргу по оплаті послуг з перетікання реактивної електроенергії в сумі 24746,37 грн., підлягають задоволенню.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем, в зв'язку з чим, на вимогу позивача на підставі пунктів 4.4.1., п. 7.4.1. договорів та ст. 625 Цивільного кодексу України несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, та зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованому, перевіреному судом розрахунку позивача (з урахуванням розрахунків позивача наданих суду 20.02.2017 заявою від 15.02.2017 № 101 ), пеня за 116 днів прострочення (максимальна кількість днів станом на 18.10.2016 за активну електроенергію та станом на 01.12.2016 за реактивну електроенергію ) складає 66080,02 грн.; втрати від інфляції за період прострочення: листопад 2015 р. - листопад 2016 р. складають 17003,95 грн., три проценти річних за 276 днів прострочення (максимальна кількість днів станом на 18.10.2016 за активну електроенергію та станом на 01.12.2016 за реактивну електроенергію ) складають 7197,86 грн.

Вимоги про стягнення вказаних втрат від інфляції та трьох процентів річних є законними та обґрунтованими і тому, підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в сумі 66080,02 грн. також є законними та обґрунтованими проте:

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В ч. 3 ст. 551 ЦК України вказано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України також передбачено, що в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

В п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначається, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи , питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Суд приймає до уваги:

- ступень виконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії від 06.03.2012 № 495 та за договором про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти від 15.07.2016 № 495; було виконано відповідачем грошових зобов'язань на суму 518362,82 грн. (повністю оплачена активна електроенергія ); не виконано зобов'язань на суму 24746,37 грн. (реактивна електроенергія );

- надмірно великий розмір пені порівняно із збитками кредитора (пеня - 66080,02 грн., борг - 24746,37 грн. );

- невиконання управлінням Державної казначейської служби України у Попаснянському районі платіжних доручень відповідача на оплату грошових зобов'язань;

- відповідач є бюджетною неприбутковою установою комунальної форми власності основною метою якої є оздоровлення дітей, проведення спортивних зборів, змагань та інш. (пункти 1.1., 1.2., 2.2., 6.3. Статуту Попаснянського міжтериторіального позаміського закладу оздоровлення та відпочинку Салют ).

За таких обставин, суд зменшує пеню, яка підлягала до стягнення з відповідача, на 50 % - до суми 33040,01 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково на суму 33040,01 грн.

Доводи відповідача, якими він заперечував проти стягнення пені, втрат від інфляції та трьох процентів річних (про те, що управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі заборонило проведення розрахунків з позивачем за спожиту електроенергію; що нормативний акт щодо проведення розрахунків за реактивну електроенергію відсутній ), не приймаються судом до уваги за наступних підстав:

Відповідно до п. 1.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону (див. також частину третю статті 343 ГК України).

Таким чином, порушення, в даному випадку управлінням Державної казначейської служби, строку перерахування коштів до банку, який обслуговував позивача, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання цього зобов'язання.

Доводи третьої особи (управління Державної казначейської служби України в Попаснянському районі), якими вона заперечувала проти позову (про те, що Державна казначейська служба України та ОСОБА_3 безпеки України відповідними листами заборонили третій особі здійснювати платежі на територію не підконтрольну українській владі та зупинили проведення платежів на користь ТОВ ЛЕО ; на законодавчому рівні не врегульовано питання щодо перерахування коштів (пені, втрат від інфляції, трьох процентів річних, судового збору) на користь ТОВ ЛЕО ) не приймаються судом до уваги та таких підстав:

Діючим законодавством України, в тому числі Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , не встановлено вимог до суб'єктів господарювання щодо зміни юридичної адреси (необхідності здійснювати перереєстрацію на території, підконтрольній українській владі).

Діючим законодавством також не встановлено обмежень у здійсненні розрахунків з підприємствами, які мають юридичну адресу на неконтрольованій території.

Лист Державної казначейської служби України, на який посилається третя особа, не є нормативним актом, тому, не приймається судом до уваги.

ОСОБА_3 безпеки України, на який посилається третя особа, суду не подано, однак, лист у будь-якому випадку не є нормативним актом, тому, також не приймається судом до уваги.

Пунктами 10 та 16 договорів від 06.03.2012 № 495 та від 15.07.2016 495 ( Місцезнаходження та банківські реквізити сторін ) визначено постачальником електроенергії структурний підрозділ позивача - Попаснянський РЕМ (м. Попасна, вул. Спортивна, 11); визначено поточний рахунок зі спеціальним режимом використання в ФЛОУ АТ Ощадбанк у м. Сєвєродонецьк (як встановлено ст. 26 Закону України Про електроенергетику ) та поточний рахунок у ЛОД ПАТ Райффайзен банк Аваль та у ФЛОУ АТ Ощадбанк у м. Сєвєродонецьк .

Тому, доводи третьої особи про здійснення платежів на територію не підконтрольну українській владі, є необґрунтованими та безпідставними.

З 20.07.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 № 447, якою змінено порядок розрахунків бюджетними коштами за спожиту електроенергію з ТОВ ЛЕО (бюджетні кошти - плата за спожиту електроенергію перераховуються через відкритий товариством в установленому порядку небюджетний рахунок в органі Державної казначейської служби на поточний рахунок із спеціальним режимом використання товариства, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого спрямування їх на поточний рахунок із спеціальним режимом використання державного підприємства Енергоринок ).

Однак, зміна порядку розрахунків з 20.07.2016 не є підставою вважати, що до набрання чинності вказаним нормативним актом, споживачі електроенергії - бюджетні установи були звільнені від зобов'язання оплачувати спожиту електроенергію відповідно до умов укладених ними господарських договорів.

Аналогічно, відсутність у зазначеній постанові Кабінету Міністрів України вказівок про порядок розрахунків за надані послуги, пов'язані з перетіканням реактивної електроенергії (а також про порядок сплати пені, втрат від інфляції, трьох процентів річних, судового збору тощо), не є підставою вважати, що бюджетні установи звільнені від зобов'язання оплачувати ці послуги та здійснювати інші платежі.

Щодо повернення та відшкодування судового збору.

Первісно позивачем до стягнення були заявлені грошові кошти в сумі 115211,53 грн.

Платіжним дорученням від 22.12.2016 № 6262 позивач сплатив судовий збір в сумі 1728,17 грн. (1,5 % ціни позову).

В ході розгляду справи позивач зменшив розмір заявлених позовних вимог до суми 115028,20 грн. Судовий збір від цієї суми складає 1725,42 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (ч. 2 ст. 7 вказаного Закону).

Заявою про зменшення позовних вимог від 15.02.2017 № 99 позивач просив повернути йому судовий збір в сумі 2,75 грн.

Тому, відповідною ухвалою суду підлягає поверненню позивачу судовий збір в сумі 2,75 грн. (1728,17 - 4724,54).

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 1725,42 грн. ( 1,5 % від зменшеної ціни позову (115028,20 грн.) ) підлягають відшкодуванню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Попаснянського міжтериторіального позаміського закладу оздоровлення та відпочинку Салют , смт. Врубівка Попаснянського району Луганської області, ідентифікаційний код 33224975, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання , м. Луганськ, квартал Гайового, 35-а, (адреса для листування: м. Попасна Луганської області, вул. Спортивна, 11, Попаснянський РЕМ) , ідентифікаційний код 31443937, борг по оплаті послуг з перетікання реактивної електроенергії в сумі 24746,37 грн. , пеню в сумі 33040,01 грн. , втрати від інфляції в сумі 17003,95 грн. , три проценти річних в сумі 7197,86 грн. , витрати на судовий збір в сумі 1725,42 грн. (на п/р № 26006304703374 у філії ЛОУ АТ Ощадбанк у м. Сєвєродонецьк, МФО 304665 ) ; наказ видати .

3. В решті позову відмовити.

22 лютого 2017 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 27 лютого 2017 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко