Ухвала

від 13.08.2018 по справі 913/32/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13 серпня 2018 року                               м.Харків                              Справа № 913/32/17

                                                                                 Провадження №18/913/32/17

Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Богуславській Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськобленерго», м.Сєвєродонецьк Луганської області, за вих.№174-01/25/07 від 25.07.2018 про залучення у справі правонаступника та заміну сторони виконавчого провадження у справі №913/32/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання”, м. Луганськ

до відповідача – Попаснянського міжтериторіального позаміського закладу оздоровлення та відпочинку “Салют”, смт. Врубівка Попаснянського району Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області, м. Попасна Луганської області

про стягнення 115211,53 грн.

орган виконання судових рішень: Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області, м. Попасна Луганської області.

у засіданні брали участь:

від заявника - представник не прибув;

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув;

від органу виконання рішення - представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням від 22.02.2017 Господарського суду Луганської області у справі №913/32/17 задоволено частково позовні вимоги ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання” та стягнуто з Попаснянського міжтериторіального позаміського закладу оздоровлення та відпочинку “Салют” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” борг по оплаті послуг з перетікання реактивної електроенергії в сумі 24746,37 грн., пеню в сумі 33040,01 грн., втрати від інфляції в сумі 17003,95 грн., три проценти річних в сумі 7197,86 грн., витрати на судовий збір в сумі 1725,42 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення позивачу господарським судом було видано відповідний наказ № 913/32/17 від 10.03.2017.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.04.2018 відмовлено у задоволенні заяви Управління Державної казначейської служби України у м.Лисичанську Луганської області №01-28/273 від 05.04.2017 про відстрочку виконання рішення Господарського суду Луганської області від 22.02.2017 у справі №913/32/17.

02.08.2018 до Господарського суду Луганської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Луганськобленерго” із заявою від 25.07.2018 №174-01/25/07, в якій викладено вимоги про залучення його до участі у справі як правонаступника позивача ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання” та заміну сторони у виконавчому провадженні, яке здійснюється Управлінням Державної казначейської служби України у Попаснянського району Луганської області.

Заява ТОВ «Луганськобленерго» обґрунтована тим, що 24.01.2018 між ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» (стягувач, первісний кредитор за договором) та ТОВ «Луганськобленерго» (новий кредитор за договором) укладено договір про відступлення права вимоги № У-200-18/Л-195-18, згідно якого стягувач передав, а ТОВ «Луганськобленерго» прийняло на себе право грошової вимоги, що належить первісному кредитору за договором про постачання елекричної енергії від 06.03.2012 № 495, а в подальшому договору про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти №495 від 15.07.2016, укладеному між первісним кредитором та боржником.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.08.2018 прийнято заяву до розгляду та розгляд заяви призначено на 13.08.2018.

Сторони правом на участь своїх представників у судовому засіданні 13.08.2018 не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, будь – яких заяв або клопотань до суду не надали.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Надаючи юридичну оцінку поданій заяві, суд виходить з наступного.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ неодноразово приходив до висновку про те, що виконання судового рішення є обов'язковим етапом реалізації права на справедливий суд (Рішення у справах “Горнсбі проти Греції” від 19.03.1997, “Півень проти України” від 29.06.2004).

Згідно з ст.1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.5 ст.15 Закону України “Про виконавче провадження” у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

При цьому питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 334 ГПК України.

Відповідно до ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням сторін учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу.

Також згідно зі ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Так, заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачені підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст.513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст.517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

З матеріалів справи вбачається, що 24.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськобленерго» (новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги №У-200-18/Л-195-18, згідно предмету якого первісний кредитор передає, а новий приймає на себе права грошової вимоги, що належать первісному кредитору за договором про постачання електричної енергії від 06.03.2012 №495, а в подальшому договором про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти від 15.07.2016 №495, укладеними між кредитором та боржником (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору згідно ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права грошової вимоги первісного кредитора відносно боржника по основному договору в обсязі боргового зобов'язання, встановленого рішенням Господарського суду Луганської області від 22.02.2017 у справі №913/32/17, а саме: пені за період з 29.12.2015 по 01.12.2016 у сумі 33 040,01 грн., інфляційні втрати за період з листопада місяця 2015 по листопад місяць 2016 в сумі 17 003,95 грн., 3% річних за період з 28.11.2015 по 01.12.2016 у сумі 7 197,86 грн., всього 57 241,82 грн.

За відступлення визначеного у п.1.1 цього договору права вимоги первісного кредитора до боржника щодо отримання від боржника грошових коштів у загальній сумі 57241 грн. 82 коп., новий кредитор до 31.12.2018 (включно) сплачує первісному кредитору 57241 грн. 82 коп. (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про уступку права вимоги за цим договором після підписання сторонами даного договору, шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику копії цього договору або вручення особисто під розписку представнику боржника копії даного договору.

В п.3.3 договору сторони передбачили, що згідно ст.ст. 52, 334 Господарського процесуального кодексу України та на підставі даного договору, новий кредитор зобов'язаний звернутися до Господарського суду Луганської області із відповідною заявою про залучення у господарській справі №913/32/17 правонаступника первісного кредитора – нового кредитора.

У зв'язку із виконанням рішення Господарського суду Луганської області від 22.02.2017 у справі №913/32/17, відповідно до п.1 ст.4 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, п.5 ст.15 Закону України “Про виконавче провадження”, новий кредитор, як заінтересована сторона, зобов'язаний звернутися до Господарського суду Луганської області про заміну сторони у виконанні Управлінням Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області рішення Господарського суду Луганської області від 22.02.2017 №913/32/17.

Відповідно до акту прийому-передачі документів від 24.01.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганськобленерго» всі документи, які підтверджують права, що передаються за договором про постачання електричної енергії від 06.03.2012 №495 та договором про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти від 15.07.2016 №495.

Листом №01-24/2/2767 від 24.07.2018 позивач повідомив відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні.

Статтею 52 Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Правонаступництво у виконавчому провадженні може настати, по-перше, у випадку загального (універсального) правонаступництва (реорганізація юридичної особи) (ч. 1 ст. 104 ЦК), по-друге, у випадку часткового (сингулярного) правонаступництва (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК), переведення боргу (ст. 520 ЦК).

При цьому процесуальне правонаступництво можна визначити як заміну сторони чи третьої особи у спірних або встановлених судом правовідносинах внаслідок зміни суб'єктів права або обов'язку в матеріальних правовідносинах. Тобто, спочатку має відбутися зміна у матеріальних відносинах, щодо яких розглянутий спір, а потім, як наслідок, здійснено процесуальне правонаступництво.

Процесуальне правонаступництво можливе, зокрема, у випадку заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті 512, 520 Цивільного кодексу України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України). За приписами статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом. Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2018 у справі №913/53/16, постанові Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 923/607/16).

Відповідно до ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. У той же час, договір про постачання електричної енергії від 06.03.2012 №459 та договір про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти від 15.07.2016 №459 не містять заборони про відступлення права вимоги щодо основного боргу, заборгованості з 3% річних, інфляційних нарахувань, тощо. Чинним законодавством також не передбачено такої заборони.

В силу статті 204 Цивільного кодексу України діє презумція правомірності правочину.

З огляду на викладене, факт правонаступництва ТОВ «Луганськобленерго» щодо заміни сторони у справі (кредитора) підтверджується змістом укладеного правочину про відступлення права вимоги від 24.01.2018 №У-200-18/Л-195-18. Таким чином відбулась заміна сторони (кредитора) у цивільному зобов‘язанні через відступлення права вимоги у порядку ст. 512 Цивільного кодексу України, що дає правові підстави для заміни сторони виконавчого провадження (стягувача) його правонаступником.

Встановивши, що у даній справі процесуальне правонаступництво, на здійснення якого було подано заяву ТОВ «Луганськобленерго», є наслідком матеріального правонаступництва на підставі договору про відступлення права грошової вимоги за договорами про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти, який в свою чергу не оспорений та не визнаний судом недійсним, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви про залучення до участі у даній справі правонаступником ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» ТОВ «Луганськобленерго» та заміну сторони (стягувача) в процедурі виконання рішення Господарського суду Луганської області від 22.02.2017 по справі №913/32/17.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 52, 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськобленерго» за вих.№174-01/25/07 від 25.07.2018 про залучення у справі правонаступника та заміну сторони виконавчого провадження у справі №913/32/17.

2. Залучити до участі у господарській справі №913/32/17 Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськобленерго» (ідентифікаційний код 39104114) як правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (ідентифікаційний код 31443937) в частині стягнення з Попаснянського міжтериторіального позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Салют», боргового зобов'язання, встановленого рішенням Господарського суду Луганської області від 22.02.2017 №913/32/17 (наказ від 10.03.2017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (ідентифікаційний код 31443937, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-А), а саме: пені в сумі 33 040 грн. 01 коп., інфляційних втрат в сумі 17 003 грн. 95 коп., 3% річних у сумі 7 197 грн. 86 коп.

3. Замінити сторону (стягувача) – Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (ідентифікаційний код 31443937, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-А) у процедурі виконання Управлінням Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області рішення Господарського суду Луганської області від 22.02.2017 по справі №913/32/17 (наказу від 10.03.2017) в частині стягнення з Попаснянського міжтериторіального позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Салют» (ідентифікаційний код 33224975, смт.Врубівка, Попаснянський район, Луганська область) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (ідентифікаційний код 31443937, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-А) пені в сумі 33 040 грн. 01 коп., інфляційних втрат в сумі 17 003 грн. 95 коп., 3% річних у сумі 7 197 грн. 86 коп., на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськобленерго» (ідентифікаційний код 39104114, м.Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Гоголя, б.24, 2 поверх, кімната 5).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання повного тексту ухвали у відповідності до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України, у десятиденний строк.

Повний текст ухвали підписано 15.08.2018

Суддя                                                                                Є.А.Лісовицький