Постанова

від 20.02.2017 по справі 925/913/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2017 р. Справа№ 925/913/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Гаврилюка О.М.

суддів: Гончарова С.А.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Гройсберг К.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Богун О.С. представник, дов. № 12/09 від 12.09.2016;

від відповідача: Баляба О.В. представник, дов. № 1 від 03.01.2017;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Білий М.М. представник, дов. № 10/01-17 від 10.01.2017;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ведерстад

на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2016

у справі № 925/913/16 (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом Приватного підприємства „Євротех і компанія

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ведерстад

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю „Урожай-СК

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відділ Державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції

про стягнення 706075,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулося Приватне підприємство „Євротех і компанія з позовом (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ведерстад про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 356947,36 грн., які були перераховані позивачем на розрахунковий рахунок відповідача згідно із договором № 1232 поставки сільськогосподарської техніки від 29.03.2012 за товар, а саме: зернову сівалку типу Rapid серії RD 400С Super XL № 13590, з системою вирівнювачів CROSSBOARD HEAVY № 7101020, трьох процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов`язання у розмірі 33709,52 грн. та інфляційних у розмірі 315418,17 грн.

Ухвалою від 20.09.2016 Господарський суд Черкаської області залучив до участі у справі Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Урожай-СК, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Ухвалою від 04.10.2016 Господарський суд Черкаської області залучив до участі у справі Відділ Державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Рішенням від 08.11.2016 Господарський суд Черкаської області позов задовольнив частково. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ведерстад на користь Приватного підприємства „Євротех і компанія 356947,36 грн. боргу та 5354,21 грн. витрат на сплату судового збору. В решті позову відмовив.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Ведерстад звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк подання апеляційної скарги, скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2016 у справі № 925/913/16 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Ведерстад строк на апеляційне оскарження рішення; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ведерстад на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2016 у справі № 925/913/16 прийнято до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 31.01.2017 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін та третіх осіб.

На підставі ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 розгляд апеляційної скарги у справі №925/913/16 відкладено на 21.02.2017.

Представник Відділу Державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції у судове засідання 21.02.2017 не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов`язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість здійснення перевірки рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2016 у справі №925/913/16 в апеляційному порядку, за відсутності представника Відділу Державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 21.02.2017 представник відповідача апеляційну скаргу у даній справі підтримав, просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову з підстав, викладених, зокрема, в апеляційній скарзі, письмових поясненнях.

Представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, в судовому засіданні 21.02.2017 проти задоволення апеляційної скарги заперечили з підстав, викладених, зокрема, у відзивах на апеляційну скаргу, письмових поясненнях, зазначили, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі; в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу, письмових пояснень, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Позивач подав до Господарського суду Черкаської області позовну заяву про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 356 947,36 грн., які були перераховані позивачем на розрахунковий рахунок відповідача згідно із договором № 1232 поставки сільського господарської техніки від 29.03.2012 за товар, а саме, зернову сівалку типу Rapid серії RD400C Super XL № 13590, з системою вирівнювачів Crossboard Heavy № 7101020, 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов`язання у розмірі 32 154,60 грн., інфляційних в розмірі 264 854,91 грн.; судових витрат.

На підставі ст. 22 ГПК України позивачем до господарського суду першої інстанції подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 356 947,36 грн., які були перераховані позивачем на розрахунковий рахунок відповідача згідно із договором № 1232 поставки сільськогосподарської техніки від 29.03.2012 за товар, а саме, зернову сівалку типу Rapid серії RD400C Super XL № 13590, з системою вирівнювачів Crossboard Heavy № 7101020, 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов`язання у розмірі 33 709,52 грн., інфляційні в розмірі 315 418,17 грн.; судові витрати.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.03.2012 між сторонами укладено договір № 1232 поставки сільськогосподарської техніки, згідно із п.п. 1.1, 1.2 якого позивач, за договором продавець, зобов`язався в порядку і на умовах, визначених цим договором, поставити відповідачу, за договором покупцю, сільськогосподарську техніку, а відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити товар, найменування, кількість та вартість якого викладено у п.1.2 договору.

В п. 3.6 договору № 1232 сторонами передбачено, що перехід до відповідача права власності на товар, що поставляється за договором, відбувається в момент надходження 100% передоплати на розрахунковий рахунок позивача згідно з п.5.2 цього договору.

Згідно з п.п. 5.1, 5.2, пп. 5.2.1, 5.2.2 п. 5.2, п. 5.3 договору № 1232 загальна вартість товару, що постачається за цим договором, встановлюється за погодженням та дорівнює 797 033,86 грн., в тому числі ПДВ 132 838,98 грн., що становить еквівалент 74 600 євро при курсі продажу євро за гривні на міжбанківському валютному ринку на момент закриття торгівельної сесії в день, що передує дню укладання даного договору згідно з повідомленням інформаційного сервера "Ліга Фінанси" інформаційного агентства "Ліга Бізнес Інформ", який (курс) дорівнює 10,6841 гривень за 1 євро; оплата товару здійснюється відповідачем на умовах 32% передоплати у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на зазначений в кінці тексту договору розрахунковий рахунок позивача на підставі виставлених позивачем рахунків; оплата товару здійснюється відповідачем у наступному порядку та строки: 32% загальної вартості товару згідно з п. 5.1 цього договору оплачується у строк до 30.03.2012, решта 68% загальної вартості товару згідно з п.5.1 цього договору оплачується в строк до 31.05.2012 за умови здійснення поставки товару позивачем; вартість товару може бути переглянута позивачем, без попереднього узгодження з відповідачем, відповідно до зміну курсу продажу євро за гривні на міжбанківському валютному ринку на момент закриття торгівельної сесії в день, що передує дню здійснення кожної окремої оплати згідно з п. 5.2 даного договору; в разі перегляду суми передоплати, така сума вказується позивачем у відповідному рахунку на кожну часткову оплату згідно з п. 5.2 даного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На підставі договору № 1232 позивач виставив відповідачу для оплати рахунок-фактуру № В-00000486 від 02.04.2012, із зазначенням на 30.03.12 курсу євро 1 072,09 за 100, всього з ПДВ на суму 255 929,33 грн. та рахунок-фактуру № В-00000560 від 09.04.2012, із зазначенням на 06.04.12 курсу євро 1 052,08 за 100, всього з ПДВ на суму 533 699,13 грн.

Згідно із видатковою накладною № В-00000414 від 09.04.2012 та актом приймання-передачі товару від 09.04.2012, відповідно до договору № 1232 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму вартості з ПДВ 789 628,46 грн.

24.04.2012 сторонами складено акт введення в експлуатацію вищезазначеної сівалки.

Відповідно до довідки Жашківського відділення Черкаської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від 20.03.2013 № 24 відповідачем було перераховано позивачу грошові кошти за техніку згідно із платіжними дорученнями: № 4 від 02.04.2012 в сумі 255 929,33 грн., № 20 від 31.05.2012 в сумі 250 000,00 грн., № 21 від 01.06.2012 в сумі 25 000,00 грн, № 25 від 14.06.2012 в сумі 58 699,13 грн., № 34 від 12.07.2012 в сумі 20 000,00 грн.

Отже, загальна сума сплачених позивачем відповідачу коштів за поставлену сільськогосподарську техніку склала 609 628,46 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

01.11.2012 позивачем пред`явлена відповідачу претензія № 1 від 01.11.2012 № 249 з пропозицією в термін до 08.11.2012 перерахувати позивачу 180 000,00 грн. суму основного боргу відповідно до договору № 1232.

Пунктом 6.5 договору № 1232 встановлено, що у разі несплати позивачем повної вартості товару у визначені у п. 5.2.2 даного договору строки відповідач має право розірвати даний договір в односторонньому порядку, відіславши відповідне письмове повідомлення на вказану в цьому договорі поштову адресу покупця; в цьому випадку договір буде вважатись розірваним з моменту відправлення відповідачем повідомлення про розірвання договору; у випадку зазначеного одностороннього розірвання договору позивач зобов`язується у 10-денний термін з дати відправлення повідомлення повернути товар відповідачу та надати відповідні документи про повернення згідно з чинним законодавством України.

05.12.2012 позивачем надіслано відповідачу за № 270 від 05.12.2012 повідомлення про розірвання договору поставки сільськогосподарської техніки № 1232 від 29.03.2012, у якому, з посиланням на положення ч.1 ст.188 ГК України, п.6.5 договору № 1232, позивач повідомив про розірвання в односторонньому порядку договору № 1232 з 05.12.2012, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по сплаті повної вартості товару згідно із п.5.2 даного договору та вимагав повернути товар (сівалка зернова, причіпна, механічна типу Rapid серії RD400C Super XL модель COMBI з системою Crossboard, серійний номер RD-13590) у передбачений договором десятиденний термін з дати відправлення вказаного повідомлення.

Листом-повідомленням від 18.12.2012, адресованим відповідачу, позивач відмовився повертати сільськогосподарську техніку з огляду на скрутне фінансове становище та наміри найближчим часом розрахуватися за неї.

У зв`язку з відмовою Приватного підприємства "Євротех і компанія" від повернення сільськогосподарської техніки Товариство з обмеженою відповідальністю "Ведерстад" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Євротех і компанія" про витребування майна.

Згідно із ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.04.2013 у справі №925/275/13-г, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2013, задоволено повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведерстад" до Приватного підприємства "Євротех і компанія" про витребування майна, витребувано у Приватного підприємства "Євротех і компанія" і передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Ведерстад" сівалку зернову, причіпну, механічного типу Rapid серії RD400C Super XL модель COMBI з системою Crossboard №13590 та систему вирівнювачів Crossboard Heavy артикул 7101020.

Вказаними рішенням Господарський суд Черкаської області від 04.04.2013 у справі №925/275/13-г та постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 були встановлені приведені вище обставини щодо укладення договору поставки сільськогосподарської техніки від 09.03.2012 № 1232, його виконання (невиконання) сторонами та факт розірвання цього договору з ініціативи Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведерстад".

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 у адміністративній справі №823/2822/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2013, задоволено повністю адміністративний позов сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай-СК" до Відділу Державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції про визнання дій протиправними.

При цьому постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 у адміністративній справі №823/2822/13-а та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2013 встановлено, що на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2013 у справі №925/275/13-г. начальник Відділу Державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції Татаровський В.В. 22.07.2013 на території тракторної бригади, яка належить на праві власності сільськогосподарському Товариству з обмеженою відповідальністю "Урожай-СК", яке розташована в с. Суботів Чигиринського району Черкаської області, за участю понятих: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та в присутності сільського голови с. Суботів Гришка І.П., представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведерстад" Васькевича В.І., в.о. ОУСКР Чигиринського РВ Шаповалова Л.О, експерта ТКЗ Чигиринського РВ Петюренка К.М. вилучено сівалку зернову, причіпну, механічну типу Rapid серії RD400C Super XL модель COMBI з системою Crossboard № 13590 та систему вирівнювачів Crossboard Heavy артикул 7101020, про що складено акт. Того ж дня - 22.07.2013 вилучене майно було передано представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведерстад" Лобатенку І.О., що підтверджується актом державного виконавця про передачу вилученого майна.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.10.2013 у справі №925/1363/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2014, відмовлено повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведерстад" до Приватного підприємства "Євротех і компанія" про визнання недійсним укладеного між Приватним підприємством "Євротех і компанія" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Урожай-СК" договору купівлі-продажу від 30.03.2012 №120330.

При цьому рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.10.2013 у справі № 925/1363/13 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 було встановлено, що 30.03.2012 між Приватним підприємством "Євротех і компанія" як продавцем та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Урожай СК" як покупцем був укладений договір купівлі-продажу № 120330 за яким продавець зобов`язався передати у власність покупця, а останній зобов`язався прийняти й оплатити сівалку зернову, причіпну, механічного типу Rapid серії RD400C Super XL модель COMBI з системою Crossboard №13590 та систему вирівнювачів Crossboard Heavy артикул 7101020 загальною вартістю 800000 грн. (далі товар та/або сільськогосподарська техніка.).

Товар, який Приватне підприємство "Євротех і компанія" за договором купівлі-продажу № 120330 зобов`язалося передати у власність Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Урожай СК", є тим самим товаром, який Приватне підприємство "Євротех і компанія" за договором поставки сільськогосподарської техніки від 09.03.2012 №1232 придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведерстад".

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.11.2014 у справі №925/1476/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2015, відмовлено повністю у задоволенні позову сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай-СК" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ведерстад" про витребування із чужого незаконного володіння сівалки зернової, причіпної, механічного типу Rapid серії RD400C Super XL модель COMBI з системою Crossboard №13590 та системи вирівнювачів Crossboard Heavy артикул 7101020.

При цьому рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.11.2014 у справі №925/1476/14 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 було встановлено, що спірне майно (сівалка зернова, причіпна, механічного типу Rapid серії RD400C Super XL модель COMBI з системою Crossboard №13590 та система вирівнювачів Crossboard Heavy артикул 7101020) було витребуване у приватного підприємства "Євротех і компанія" та передане товариству з обмеженою відповідальністю "Ведерстад" на підставі рішення Господарський суд Черкаської області від 04.04.2013 у справі №925/275/13-г.

Згідно зі ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо; у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються; у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни; якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили; сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Таким чином, договір № 1232 був розірваний і зобов`язання за ним припинилися у день надіслання відповідачем позивачу повідомлення від 05.12.2012 № 270 про розірвання договору, тобто, 05.12.2012.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.04.2016 позивач звернувся до відповідача із вимогою про термінове повернення грошових коштів у сумі 609 628,46 грн., які були перераховані позивачем на розрахунковий рахунок відповідача згідно із договором № 1232 поставки сільськогосподарської господарської техніки від 29.03.2012 за товар, а саме зернову сівалку типу Rapid серії RD400C Super XL № 13590, з системою вирівнювачів Crossboard Heavy № 7101020.

Відповіді на зазначену вище вимогу відповідачем не надано, грошові кошти не повернуто.

Як вже зазначалось, ч. 4 ст. 653 ЦК України не передбачає права вимагати повернення того, що було виконане за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору для його усіх сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, п. 6.6 договору № 1232 сторони погодили, що у випадку несплати позивачем повної вартості товару у визначені п.п. 5.2.2 цього договору строки кошти у сумі 32% вартості товару, отримані відповідачем від позивача згідно із п.п. 5.2.1 даного договору, не повертаються позивачу та вважаються збитками відповідача, розмір яких сторони визначили заздалегідь відповідно до ч. 5 ст. 225 Господарського кодексу України.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 356 947,36 грн. є частиною сплачених позивачем за поставлений відповідачем товар згідно із розірваним договором № 1232 і яка перевищує 32% від його вартості.

Враховуючи викладене та умови п. 6.6 договору № 1232, вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 356 947,36 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов`язання за договором (стаття 612 Цивільного кодексу України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов`язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 Цивільного кодексу України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав (п. 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що у даному випадку повернення відповідачем позивачу грошових коштів у розмірі 356 947,36 грн. відбувається не на виконання грошових зобов`язань за договором № 1232, а у зв`язку з розірванням цього договору, тому підстав для застосування позивачем до відповідача передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідальності за порушення грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних, відсутні.

20.09.2016 відповідачем до господарського суду першої інстанції подано заяву про застосування термінів позовної давності.

Позивач, у письмових поясненнях, поданих до господарського суду першої інстанції 08.11.2016 просив визнати поважними причини пропуску строку позовної давності за заявленими у позові вимогами, оскільки в період з 01.09.2015 по 31.10.2016 підприємство не здійснювало свою фінансово-господарську діяльність, так як єдиний керівник даної юридичної особи проходив військову службу у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 , яка входила до складу сил, що залучались та брали участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, таким чином, існували обставини, які з об`єктивних, незалежних від позивача обставин, істотно ускладнювали своєчасне подання позову.

Як вбачається із матеріалів справи, позов пред`явлено 04.08.2016.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання; якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно із ст.ст. 260, 261 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу; перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання; за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Відповідно до частин 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови в позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вбачається із матеріалів справи, право позивача вимагати повернення сплачених за розірваним договором № 1232 грошових коштів виникло у день розірвання вказаного договору, тобто, з 05.12.2012, тому, саме з цієї дати почався перебіг загального строку позовної давності тривалістю у три роки, останнім днем якого є, відповідно, 04.12.2015.

Таким чином, позивачем пред`явлено позов про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 356 947,36 грн. з пропуском позовної давності.

Однак, апеляційний господарський суд, після огляду оригіналів документів, які надані позивачем на підтвердження проходження військової служби, вважає таку причину пропуску строку позовної давності, як знаходження керівника позивача на військовій службі під час проведення антитерористичної операції, поважною.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Посилання відповідача на те, що адвокат позивача міг звернутись із зазначеним позовом до пропуску позовної давності є безпідставним, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено право адвоката, на власний розсуд, без погодження із довірителем, подавати позови.

Апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із довідкою позивача № 07/11/2016 від 07.11.2016, в період з 01.09.2015, згідно із Указом Президента України № 15/2015 директор позивача проходив військову службу у військовій частині П/П В2950 і 31.10.2016, згідно із Указом ПУ № 411/2016 звільнений у запас.

Також у довідці зазначено, що згідно із штатним розкладом, ніяких інших посад на підприємстві немає, тому що воно не здійснювало фінансово-господарську діяльність, з причини перебування засновника та директора на військовій службі.

Позивач у поясненнях на запереченні на апеляційну скаргу вказує, що підписував частину документів в період проходження військової служби у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 та передавав їх через волонтерів для наступного направлення відповідачу.

Підписання відповідача на підписання позивачем документів у період з 01.09.2015 по 31.10.2016 не спростовують факту знаходження керівника позивача на військовій службі з 01.09.2015 по 31.10.2016 та відсутності можливості подати позов у межах позовної давності.

Апеляційний господарський суд вважає, що обговорення всіх обставин справи з представником для складання позовної заяви про стягнення коштів при проходження військової служби на території проведення антитерористичної операції є неможливим.

Крім того, перебування керівника позивача на військовій службі унеможливлювало передання останнім своєму представнику документів, необхідних для подання даного позову.

Відповідачем безпідставно, з посиланням на п. 5 ст. 653 ЦК України прийнято рішення про припинення зобов`язань можливого повернення грошових коштів позивачу, у зв`язку із віднесенням останніх, як компенсації реальних збитків.

Слід зазначити, що у даній справи не є предметом розгляду питання понесення збитків відповідачем.

Принагідно, апеляційний господарський суд вказує на те, що розірвання договору № 1232 не скасовує п. 6.6 зазначеного договору, у якому визначено, що не повертаються та вважаються збитками продавця лише грошові кошти у розмірі 32% вартості товару.

Твердження скаржника, що судом не досліджено документи первісного обліку, що призвело до арифметичної помилки дійсної суми боргу є необґрунтованим та таким, що не відповідає наявним матеріалам справи, оскільки, згідно із видатковою накладною № В-00000414 від 09.04.2012 та актом приймання-передачі товару від 09.04.2012, відповідно до договору №1232, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму вартості з ПДВ 789 628,46 грн., тобто, арифметично правильним розміром 32% від суми 789 628,46 грн. є сума у розмірі 252 681,10 грн.

Слід зазначити, що згідно із п. 6.6 договору № 1232 не повертаються та вважаються збитками відповідача грошові кошти у сумі 32% саме від вартості товару, а не від вартості товару, зазначеної у п. 5.1 договору № 1232.

Отже, твердження скаржника про те, що судом не повністю з`ясовано обставини, що мають значення при прийнятті рішення є безпідставним та таким, що не відповідає матеріалам справи.

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли би бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведерстад" на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2016 у справі №925/913/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2016 у справі №925/913/16 залишити без змін.

3. Справу № 925/913/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

СуддіС.А. Гончаров

В.В. Сулім