Постанова

від 16.05.2017 по справі 925/913/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 року Справа № 925/913/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів:Владимиренко С.В., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведерстад" на рішеннягосподарського суду Черкаської області від 08.11.2016 та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі№ 925/913/16 господарського суду Черкаської області за позовомПриватного підприємства "Євротех і компанія" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ведерстад" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Урожай-СК" (третя особа-1) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відділ Державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції (третя особа-2) простягнення 706 075,05 грн., за участю представників: від позивачаБогун О.С. від відповідачане з'явився від третьої особи-1Білий М.М. від третьої особи-2не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Приватне підприємство "Євротех і компанія" (далі - ПП "Євротех і компанія") звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведерстад" (далі - ТОВ "Ведерстад"), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12.09.2016, про стягнення з відповідача 356 947,36 грн. боргу, 33 709,52 грн. 3% річних, 315 418,17 грн. інфляційних втрат.

Заявою від 20.09.2016 відповідач просив застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 20.09.2016 та від 04.10.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Урожай-СК" (далі - СТОВ "Урожай-СК") та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відділ Державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції (далі - ВДВС Чигиринського РУЮ).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 08.11.2016 у справі № 925/913/16 (суддя Дорошенко М.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Ведерстад" на користь ПП "Євротех і компанія" 356 947,36 грн. боргу, 5 354,21 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 (колегія суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий, Гончаров С.А., Сулім В.В.) рішення господарського суду Черкаської області від 08.11.2016 у справі № 925/913/16 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Черкаської області від 08.11.2016 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі № 925/913/16, ТОВ "Ведерстад" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові акти та залишити позов без розгляду.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.04.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "Ведерстад" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 25.04.2017 о 10 год. 20 хв.

У відзивах на касаційну скаргу ТОВ "Ведерстад", які надійшли до Вищого господарського суду України 19.04.2017, позивач та третя особа-1 проти касаційної скарги заперечують і просять суд залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 25.04.2017 продовжено строк розгляду касаційної скарги ТОВ "Ведерстад" на рішення господарського суду Черкаської області від 08.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі № 925/913/16 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд касаційної скарги на 16.05.2017 об 09 год. 50 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач та третя особа-2 не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши представників позивача та третьої особи-1, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 29.03.2012 між ТОВ "Ведерстад" (Продавець) та ПП "Євротех і компанія" (Покупець) було укладено договір поставки сільськогосподарської техніки № 1232 (далі - Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов'язався в порядку і на умовах, визначених цим договором, поставити Покупцю сільськогосподарську техніку (далі - Товар), а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити товар, найменування, кількість та вартість якого викладено у п. 1.2 договору.

Згідно з п.п. 5.1, 5.2 Договору загальна вартість товару, що постачається за цим договором, встановлюється за погодженням та дорівнює 797 033,86 грн., в тому числі ПДВ - 132 838,98 грн., що становить еквівалент 74 600 Євро при курсі продажу Євро за гривні на міжбанківському валютному ринку на момент закриття торгівельної сесії в день, що передує дню укладання даного договору згідно з повідомленням інформаційного сервера "Ліга Фінанси" інформаційного агентства "Ліга Бізнес Інформ", який (курс) дорівнює 10,6841 гривень за 1 Євро; оплата Товару здійснюється Покупцем на умовах 32% передоплати у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на зазначений в кінці тексту договору розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставлених рахунків; оплата Товару здійснюється Покупцем у наступному порядку та строки: 32% загальної вартості Товару згідно з п. 5.1 цього договору оплачується у строк до 30.03.2012, решта 68% загальної вартості Товару згідно з п.5.1 цього договору оплачується в строк до 31.05.2012 за умови здійснення поставки Товару Продавцем; вартість Товару може бути переглянута Продавцем, без попереднього узгодження з Покупцем, відповідно до зміни курсу продажу Євро за гривні на міжбанківському валютному ринку на момент закриття торгівельної сесії в день, що передує дню здійснення кожної окремої оплати згідно з п. 5.2 даного договору; в разі перегляду суми передоплати, така сума вказується Продавцем у відповідному рахунку на кожну часткову оплату згідно з п. 5.2 даного договору.

Пунктом 6.5 Договору передбачено, що у разі несплати Покупцем повної вартості товару у визначені у п. 5.2.2 даного договору строки, Продавець має право розірвати даний договір в односторонньому порядку, відіславши відповідне письмове повідомлення на вказану в цьому договорі поштову адресу Покупця; в цьому випадку договір буде вважатись розірваним з моменту відправлення Продавцем повідомлення про розірвання договору; у випадку зазначеного одностороннього розірвання договору Покупець зобов'язується у 10-денний термін з дати відправлення повідомлення повернути Товар Продавцю та надати відповідні документи про повернення згідно з чинним законодавством України.

У пункті 6.6 Договору сторони погодили, що у випадку несплати Покупцем повної вартості товару у визначенні п. 5.2.2 цього договору строки, кошти у сумі 32% вартості товару, отримані Покупцем від Продавця згідно із п.п. 5.2.1 даного договору, не повертаються Покупцю та вважаються збитками відповідача, розмір яких сторони визначили заздалегідь відповідно до ч. 5 ст. 225 Господарського кодексу України.

Згідно з видатковою накладною № В-00000414 від 09.04.2012 та акта приймання-передачі товару від 09.04.2012, відповідно до Договору Продавець поставив, а Покупець прийняв Товар на загальну суму вартості з ПДВ - 789 628,46 грн.

Відповідно до довідки Жашківського відділення Черкаської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від 20.03.2013 № 24 позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти за Товар на загальну суму 609 628,46 грн. згідно з платіжними дорученнями: № 4 від 02.04.2012 в сумі 255 929,33 грн., № 20 від 31.05.2012 в сумі 250 000,00 грн., № 21 від 01.06.2012 в сумі 25 000,00 грн, № 25 від 14.06.2012 в сумі 58 699,13 грн., № 34 від 12.07.2012 в сумі 20 000,00 грн.

05.12.2012 ТОВ "Ведерстад" надіслано ПП "Євротех і компанія" повідомлення про розірвання Договору, у якому, з посиланням на положення ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, п. 6.5 Договору, відповідач повідомив про розірвання в односторонньому порядку Договору, у зв'язку з невиконанням позивачем своїх зобов'язань по сплаті повної вартості Товару згідно із п. 5.2 даного договору та вимагав повернути у передбачений Договором десятиденний термін з дати відправлення вказаного повідомлення.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що рішенням господарського суду Черкаської області від 04.04.2013 у справі № 925/275/13-г, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2013, задоволено повністю позов ТОВ "Ведерстад" до ПП "Євротех і компанія" про витребування майна; витребувано у ПП "Євротех і компанія" і передано ТОВ "Ведерстад" Товар за Договором.

Факт того, що Товар за Договором було витребувано у ПП "Євротех і компанія" та передано ТОВ "Ведерстад" встановлено постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 і ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2013 у адміністративній справі № 823/2822/13-а та рішенням господарського суду Черкаської області від 04.11.2014 і постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 у справі № 925/1476/14.

19.04.2016 ПП "Євротех і компанія" звернулося до відповідача із вимогою про термінове повернення грошових коштів у сумі 609 628,46 грн., які були перераховані позивачем на розрахунковий рахунок відповідача згідно з Договором за Товар.

Відповіді на зазначену вище вимогу відповідачем не надано, грошові кошти не повернуто.

Невиконання вказаної вимоги та неповернення грошових коштів стала підставою для звернення ПП "Євротех і компанія" до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом .

Як зазначалось вище та встановлено судами попередніх інстанцій, у п. 6.6 Договору сторони погодили, що у випадку несплати Покупцем повної вартості товару у визначені п. 5.2.2 цього договору строки, кошти у сумі 32% вартості товару, отримані Покупцем від Продавця згідно із п. 5.2.1 даного договору, не повертаються Покупцю.

Враховуючи те, що грошові кошти у розмірі 356 947,36 грн. є частиною сплачених позивачем за поставлений відповідачем Товар згідно з розірваним Договором і зазначена сума перевищує 32% від його вартості, суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог у вказаній частині.

Також встановивши, що повернення відповідачем позивачу грошових коштів у розмірі 356 947,36 грн. відбувається не на виконання грошових зобов'язань за Договором, а у зв'язку з розірванням цього договору, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для застосування позивачем до відповідача передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як зазначалось вище, заявою від 20.09.2016 відповідач просив застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позов у даній справі пред'явлено 04.08.2016, а право позивача вимагати повернення сплачених за розірваним Договором грошових коштів виникло у день розірвання вказаного договору, тобто, з 05.12.2012, тому, саме з цієї дати почався перебіг загального строку позовної давності тривалістю у три роки, останнім днем якого є, відповідно, 04.12.2015.

Отже, позивачем пред'явлено позов у даній справі з пропуском позовної давності.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 01.09.2015 по 31.10.2016 позивач не здійснював свою фінансово-господарську діяльність, оскільки єдиний засновник та директор даної юридичної особи проходили військову службу та брали участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, тобто, існували обставини, які з об'єктивних, незалежних від позивача обставин, істотно ускладнювали своєчасне подання позову.

Враховуючи викладене, місцевий та апеляційний господарські суди визнали поважними причини пропущення позивачем позовної давності та, відповідно, дійшли висновку про те, що порушене право ПП "Євротех і компанія" підлягає захисту.

Отже, суди попередніх інстанцій, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх з врахуванням поданих сторонами доказів, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і з наведенням відповідного мотивування, дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111 5 та ч.ч. 1, 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Обсяг обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Відхиляючи скаргу, касаційний суд, у принципі, має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (див. рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії" [ВП], заява № 30544/96).

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14).

Твердження скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведерстад" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 та рішення господарського суду Черкаської області від 08.11.2016 у справі № 925/913/16 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук