Постанова

від 21.02.2017 по справі 921/546/16-г/3

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2017 р. Справа № 921/546/16-г/3

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Данко Л.С.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ВВА" б/н від 28.11.2016 р.

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.10.2016 р.

у справі № 921/546/16-г/3

за позовом: Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Тернопіль

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ВВА", м. Тернопіль

про cтягнення 240 000,00 грн. штрафу та 240 000,00 грн. пені.

за участю представників:

від позивача: не з явився;

від відповідача: не з'явився;

Представнику позивача в судовому засіданні 31.01.2017 роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст.81 1 ГПК України, учасником судового процесу не заявлено.

Представники сторін в судове засідання 21.02.2017 не з явились.

Позивачем подано клопотання №10/64 від 02.02.2017, в якому просить слухати справу за відсутності представника відділення.

Скаржник в судові засідання не з явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, розгляд справи відкладався, за клопотанням позивача продовжено розгляд апеляційної скарги згідно ст.69 ГПК України. Скаржник про причини неявки в судові засідання не повідомив.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації скаржником права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду про можливість розгляду справи 21.02.2017 без представників сторін.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 18.10.2016 р. у справі № 921/546/16-г/3 (суддя Боровець Я.Я.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "ВВА" в дохід Державного бюджету України на рахунок №31118106700002 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, одержувач УДКС у м.Тернополі 21081100, ідентифікаційний код одержувача 37977726, код класифікації доходів бюджету 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції" - 240 000 грн. 00 коп. штрафу та 240 000 грн. 00 коп. пені. Також стягнуто з ТОВ "ВВА" на користь Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 5 822,00грн. судового збору.

ТОВ "ВВА" подано апеляційну скаргу б/н від 28.11.2016 р., в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що рішення суду є необгрунтованим, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та судом неповно з ясовано обставини справи. Зокрема, скаржник зазначає, що розмір пені, є необгрунтований. В змісті мотивувальної частини оскаржуваного рішення відсутній сумарний підсумок кількості днів, протягом якого здійснювалось нарахування пені, заявленої позивачем до стягнення.. Суд не перевірив обгурнованість та правильність розміру нарахованої пені..

Тернопільське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що судом всебічно, повно і об єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані докази, доводи відповідача не грунтуються на відповідних доказах.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні 31.01.2017, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 33 р/к від 30.06.2015 р., прийнятим у справі № 781-ЗМС визнано, що ТОВ "ВВА" займало монопольне (домінуюче) становище на ринках; визнано дії товариства по безпідставному підняттю роздрібних цін на високооктанові бензини на АЗС порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем в частині встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, за що на ТОВ "ВВА", відповідно до статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено штраф у розмірі 240 000,00 грн.

У рішенні роз'яснено можливість оскарження рішення Антимонопольного комітету.

Матеріалами справи підтверджується, що рішення Антимонопольного комітету України № 33 р/к від 30.06.2015р., прийняте у справі №781-ЗМС надіслано відповідачеві рекомендованою кореспонденцією та отримано останнім 08.07.2015, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.20).

Строк оплати штрафу в добровільному порядку закінчився 08.09.2015.

Відповідачем рішення Адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №33 р/к від 30.06.2015р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" оскаржено до Господарського суду Тернопільської області.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2015 у справі № 921/915/15-г/4 у позові ТОВ "ВВА" до Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення № 33 р/к від 30.06.2015 року у справі № 781-3МС. відмовлено (а.с.22-28).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 задоволено апеляційну скаргу ТОВ "ВВА" та скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2015 у справі №921/915/15-г/4, позовні вимоги задоволено, визнано недійсним рішення Адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №33 р/к від 30.06.2015р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 781-3МС (а.с.30-37).

Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2016 касаційну скаргу Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 скасовано, рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2015 у справі № 921/915/15-г/4 залишено в силі.

Отже, у відповідності до вимог статті 85 ГПК України рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2015 у справі № 921/915/15-г/4 набрало законної сили.

Проте, як вбачається із матеріалів справи відповідачем штраф, що накладений згідно рішення Адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №33 р/к від 30.06.2015 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 781-3МС на ТОВ "ВВА" не сплачений, докази протилежного в матеріалах справи відсутні, а тому рішення адміністративної колегії прийняте у справі №781-ЗМС є чинним та обов'язковим до виконання відповідачем.

У зв"язку з несплатою відповідачем штрафу у встановлений законодавством термін, позивачем нарахована пеня в розмірі 1,5 % від суми штрафу за період з 18.11.2015 по 16.12.2015, з 03.03.2016 по 15.06.2016, з 07.07.2016 по 26.08.2016 в розмірі 240 000,00 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати штрафу та пені відповідачем.

Згідно із ч.1 та ч.6 ст.40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України (ст.ст. 1, 6, 12 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ст.3 Закону).

Відповідно до ч.5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.

У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу (п.п.7,8 ст.56 Закону).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до вимог ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахування пені зупинялось на час розгляду та перегляду справи в судах, а саме: з 04.09.2015 (ухвала Господарського суду Тернопільської області про порушення провадження у справі №921/915/15-г/4) по 17.11.2015р. (рішення Господарського суду Тернопільської області); з 17.12.2015 (ухвала Львівського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення до розгляду) по 02.03.2016 (постанова Львівського апеляційного господарського суду); з 16.06.2016 (ухвала Вищого господарського суду України про прийняття касаційної скарги до провадження та призначення до розгляду) по 06.07.2016 (постанова Вищого господарського суду України).

Враховуючи зазначене, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 240 000,00 грн штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції є обґрунтованими, правомірно заявленими та такими, що підлягають до задоволення.

Також, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки розмір пені, заявленої позивачем до стягнення з відповідача, відповідає умовам, встановленим ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", і пеня не сплачена відповідачем, вимога позивача про стягнення 240 000,00 грн пені є правомірною і підлягає задоволенню..

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі.

Не беруться до уваги посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що розмір пені, є необгрунтований з огляду на наступне.

Підстави та умови нарахування пені визначено ч.4 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яким встановлено обов язковість сплати пені в разі несплати штрафу та правила її нарахування.

Відповідно до п.18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 №01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Як вбачається із матеріалів справи місцевим господарським судом перевірено правильність нарахування позивачем пені та правомірно встановлено, що нарахована сума пені підлягає стягненню з відповідача. Скаржником в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції не наведено належних та допустимих доказів, які б спростовували правильність нарахування пені позивачем.

Частиною другою ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.

Сукупності встановлених по справі обставин суд надав належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", взявши до уваги відсутність даних про добровільне виконання рішення АМК України відповідачем, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення 240 000,00грн. штрафу та 240 000,00грн. пені.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.Рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.10.2016 р. у справі № 921/546/16-г/3 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Справу направити у Господарський суд Тернопільської області.

Головуючий суддя Галушко Н.А

Суддя Данко Л.С.

Суддя Орищин Г.В.