Справа № 815/511/17
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2017 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Самойлюк Г.П.,
при секретарі: Казарян С.Б.
сторін:
позивач: Кривошей С.І. (представник задовіреністю)
Григор`єв В.В. (представник за договором та ордером)
відповідач: Кисельов О.М. (представник за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом приватного підприємства Мутавчи до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № № 0003191401, 0003201401 від 06.10.2016р., -
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 лютого 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства Мутавчи до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № № 0003191401, 0003201401 від 06.10.2016 р.
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуваними рішеннями відповідачем до ПП Мутавчи застосовано штрафні санкції за порушення ст.11, ч.13 ст.18, ст.15 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-BP Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (зі змінами і доповненнями) та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ПК України на ПП Мутавчи накладено адміністративний штраф в розмірі 44 000,00 грн. та штрафні санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій в розмірі 280,00 грн. Посилаючись на відсутність порушення з боку позивача, останній вважає протиправними та безпідставними вищевказані рішення відповідача та такими, що порушують його законні права та інтереси, в зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Від відповідача надійшли письмові заперечення (а.с. 38-43), в яких останній зазначив про необґрунтованість позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові.
Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував з підстав, наведених у письмових запереченнях, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Державною податковою інспекцією у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області проведено фактичну перевірку кафе Villa Panama , розташованого за адресою: вул. Каманіна, 16-Б, м. Одеса, що належить приватному підприємству Мутавчи , з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
За результатами фактичної перевірки складено акт №284/15-32-40-02/36920358 від 21.09.16 р. Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами та пального (а.с. 51-58), яким встановлено наступні порушення:
в порушення п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в ресторані Villa Panama не ведеться у встановленому законодавством порядку облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме не надані накладні на алкогольні напої на суму 140,00 грн.;
в порушення ст.15 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 р. "Про держане регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлена реалізація тютюнових виробів без відповідної ліцензії, а саме реалізовано сигарети марки Parlament Silver, дата виробництва 11.08.2016р. за ціною 30,00 грн.;
в порушення ст. 11 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 р. "Про держане регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка;
в порушення ч.13 ст.18 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 р. "Про держане регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в кафе (ресторані) Villa Panama встановлено реалізацію тютюнових виробів (сигарет) за цінами вищими, ніж вказані на пачці виробником, а саме сигарети марки Parlament Silver, дата виробництва 11.08.2016р. за ціною 30,00 грн. реалізовано за ціною 30,00 грн., а ціна на пачці виробника 28,00 грн., тобто сигарети повинні бути реалізовані з урахуванням 5 % акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизними товарами по ціні 29,40 грн. (розрахунок 28 х 105 / 100 = 29,40 грн.).
На підставі вказаного акта відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
№ 0003191401 від 06.10.2016р., яким за порушення ст.11, ч.13 ст.18, ст.15 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95 -BP Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (зі змінами і доповненнями) до ПП Мутавчи застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 44000,00 грн. (а.с. 9);
№ 0003201401 від 06.10.2016р., яким за порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг до ПП Мутавчи застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 280,00 грн. (а.с. 8).
15.10.2016р. позивач звернувся до Головного управління ДФС в Одеській області зі скаргою на податкові повідомлення-рішення № № 0003191401, 0003201401 від 06.10.2016р. (а.с. 10-11).
14.11.2016р. (вих. № 2484/10/15-32-10-01-07) рішенням Головного управління ДФС в Одеській області про результати розгляди первинної скарги залишено без змін податкові повідомлення-рішення № № 0003191401, 0003201401 від 06.10.2016р. (а.с. 12-14).
21.12.2016р. (вих. № 27532/6/99-99-11-0301-15) рішенням ДФС України оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, - без задоволення (а.с. 18-19).
Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати їх нечинними та скасувати.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов слід задовольнити, з огляду на наступне.
Згідно з п.41.1 ст.41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.
Відповідно до п.п.19-1.1.13 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи виконують, в т.ч. функцію по здійсненню ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом.
Згідно з п.п.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, в т.ч., застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Таким чином, ДФС України та її територіальні органи є державним органом, уповноваженим перевіряти суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері обігу алкогольних та тютюнових виробів і застосовувати фінансові санкції в разі виявлення порушень законодавства в даній сфері господарської діяльності.
Одночасно суд зазначає, що вищенаведені положення ПК України слід розглядати у системному зв'язку з приписами інших законодавчих актів, які унормовують порядок здійснення податковими органами заходів щодо адміністрування порушень, виявлених у сфері законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Вказані правовідносини також регулюються нормами Закону України "Про держане регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон №481/95-ВР).
Згідно зі ст.1 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Статтею 11 Закону №481/95-ВР встановлено вимоги щодо маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Згідно ч. 13 ст.18 Закону №481/95-ВР за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів однієї власної назви, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких вказані різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими, ніж ті, що вказані на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках.
За приписами ч.1 ст. 15 Закону №481/95-ВР імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій
В силу приписів Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону).
Крім того, за приписами ст. 17 Закону №481/95-ВР за порушення вимог цього закону щодо виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше17000 гривень.
Рішення про стягнення штрафів, передбачених ч.2 ст.17 цього ж Закону приймаються органом, який видав ліцензію на право торгівлі алкогольними напоями, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону №481/95-ВР, визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003р. (далі - Порядок).
Відповідно до п.5 Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Так, зокрема, повинні фіксувати факт вчиненого правопорушення, його опис, суб'єкта правопорушення та інші необхідні відомості.
Оцінюючи обґрунтованість акта перевірки №284/15-32-40-02/36920358 від 21.09.16 р., суд виходить із того, що відповідний акт має прийматися на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, які були досліджені під час перевірки і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.
При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов'язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.
Натомість відповідачем фактично констатовано порушення позивачем вимог чинного законодавства без відповідного обґрунтування, яке повинно базуватись на фактах та обставинах та із застосуванням чітких та зрозумілих критеріїв.
При цьому принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі "Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Як зазначено в рішенні ЄСПЛ по справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" і "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини").
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Крім того, суд враховує, що принцип презумпції невинуватості перш за все є гарантією процесуального характеру по кримінальних справах, але за висновками ЄСПЛ його сфера застосування є значно ширшою: він є обов'язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для віх інших державних органів. Так, на думку ЄСПЛ, замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад.
При цьому , будь-якого причинно-наслідкового зв'язку між зафіксованими в акті перевірки порушеннями та діяльністю позивача посадовими особами відповідача не аргументовано. Також такого зв'язку не доведено й в ході судового розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням № 0003201401 від 06.10.2016р., до ПП Мутавчи застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 280,00 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , а саме посадовими особами відповідача зроблено висновки, що в ресторані Villa Panama не ведеться у встановленому порядку законодавством облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме не надані накладні на алкогольні напої на суму 140,00 грн.
Пунктом 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Згідно п.1 ст. 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів громадян.
Судом встановлено, що порушення вищевказаної норми відповідач пов'язує з виявленням пляшки рожевого шампанського в холодильнику в кафе (ресторані) Villa Panama під час здійснення перевірки.
Позивач з цього приводу пояснив, що, проявляючи гостинність повар кафе дозволила громадянину Греції, який зупинявся в готелі, охолодити одну пляшку рожевого шампанського Одеса , яке він придбав без акцизної марки у відповідному магазині.
На підтвердження вказаних обставин позивачем надано копію протоколу допиту свідка, в якому свідок ОСОБА_6 повідомила, що 13.09.2016 р. вона працювала поваром в кафе Villa Panama, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Каманіна, 16-б та близько обіду до неї звернувся гість готелю з проханням охолодити пляшку шампанського Одеса рожеве , оскільки остання не поміщалась в його холодильнику (а.с. 35). На підтвердження того, що 09.02.2017р. в готелі Villa Panama зупинявся вищевказаний гість Wolf Nicholas, позивачем надано копію рахунку №1796 від 09.02.2017р. (а.с. 37).
Враховуючи наведене, суд також вважає безпідставними висновки відповідача про порушення позивачем ст. 11 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 р. "Про держане регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", оскільки відповідачем не доведено факту зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення № 0003191401 від 06.10.2016р., до позивача застосовано штрафні санкції за порушення ст.11, ч.13 ст.18, ст.15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95 -BP Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (зі змінами і доповненнями).
За наслідками перевірки перевіряючими було зафіксовано здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, а саме встановлено реалізацію сигарет марки Parlament Silver, дата виробництва 11.08.2016р. за ціною 30,00 грн., реалізовано за ціною 30,00 грн., проте ціна на пачці виробника 28,00 грн., тобто сигарети повинні бути реалізовані з урахуванням 5 % акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизними товарами по ціні 29,40 грн. (розрахунок 28 х 105 / 100 = 29,40 грн.). Актом про результати фактичної перевірки зафіксовано, що до перевірки було надано ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами серії ОД № 000841 від 23.11.2015р. (термін дії з 03.12.2015р. по 03.12.2016р., сплачено з 03.12.2015р. по 03.12.2016р.), реєстратор розрахункових операцій типу Mini -500.02 ME , заводський № ПБ57730741.
Наявність відповідної ліцензії не є доказом фактичної реалізації тютюнових виробів в кафе Villa Panama , зокрема позивачем в підтвердження необґрунтованості зазначеного порушення до суду було надано протокол допиту свідка від 13.02.2017р., а саме офіціантки, яка працювала в кафе Villa Panama 13.09.2016р., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Каманіна, 16-б. Так, зі слів останньої, вона 13.09.2016р., приблизно з 19 год 15 хв. до 20 год. 00 хв. обслуговувала двох гостей, яким через неодноразове прохання продати їм тютюнові вироби, ОСОБА_7 подарувала свою власну пачку сигарет, оскільки по дорозі на роботу вона придбала їх декілька (а.с. 33).
При наданні оцінки даним обставинам суд враховує, що згідно фіскального чеку № 0005 від 13.09.2016р. (а.с. 32) здійснено реалізацію коньяку Арарат , кави з молоком. Доказів реалізації сигарет марки Parlament Silver відповідачем не надано.
Крім того, відповідачем застосовано до ПП Мутавчи штрафні (фінансові) санкції в тому числі за порушення ст.15 Закону № 481/95 -BP, зокрема реалізацію тютюнових виробів без наявності відповідної ліцензії. Однак, по-перше, відповідачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами факту реалізації в кафе Villa Panama тютюнових виробів, який зафіксовано в акті, складеному за результатами фактичної перевірки; по-друге, посадовими особами відповідача в акті перевірки зазначено про те, що до перевірки було надано ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами серії ОД № 000841 від 23.11.2015р. (термін дії з 03.12.2015р. по 03.12.2016р., сплачено з 03.12.2015р. по 03.12.2016р.), про наявність у відповідача вищевказаної ліцензії також зазначено представником відповідача в письмових запереченнях на адміністративний позов.
Відтак, враховуючи наведене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами зафіксованих в акті перевірки порушень, які послугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено дійсності вчиненого правопорушення з боку позивача, а натомість із наявних матеріалів справи вбачається відсутність правових підстав для винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень.
Згідно ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування свого рішення, чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Представником відповідача в судовому засіданні не доведено належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних рішень.
Зважаючи, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини порушення позивачем наведених вимог закону, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № № 0003191401, 0003201401 від 06.10.2016р., що є підставою для їх скасування.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 600,00 грн., відтак, з урахуванням приписів ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне присудити позивачу сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-164, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов приватного підприємства Мутавчи до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № № 0003191401, 0003201401 від 06.10.2016р.,- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 0003191401 від 06.10.2016р.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 0003201401 від 06.10.2016р.
Стягнути з державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства Мутавчи (65062, Одеська обл., місто Одеса, вул. Каманіна, будинок 16-Б; код ЄДРПОУ 36920358) судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.02.2017 р.
Суддя: Г.П. Самойлюк
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2017 |
Оприлюднено | 06.03.2017 |
Номер документу | 65036020 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Самойлюк Г. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні