Ухвала

від 22.08.2017 по справі 815/511/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

22 серпня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/511/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Зуєва Л.Є., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 року по справі за позовом приватного підприємства "Мутавчі" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 року задоволено позов приватного підприємства "Мутавчі" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

06.03.2017 року на зазначену постанову суду Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовждення строку на усунення недоліків скарги та апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області повернуто апелянту, у зв'язку з несплатою судового збору.

01.06.2017 року Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області повторно подано апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 року та заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2017 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишено без руху, у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення та визнано не поважними причини на які посилався апелянт в клопотанні про поновлення пропущеного строку.

21.08.2017 року на виконання ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2017 року апелянтом надано клопотання вх.№16279 про поновлення пропущеного строку.

В обгрунтування клопотання апелянт зазначає, що на момент першого звернення з апеляційною скаргою до суду кошторисом не було передбачено коштів на оплату судового збору, однак в подальшому апелянтом було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, з урахуванням чого у апелянта з'явилась можливість повторного звернення з апеляційною скаргою, оскільки згідно ст.106 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду, а тому просить вважати такі причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою поважними.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що клопотання Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про поновлення строку задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга від 06.03.2017 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 року була повернута апелянту, у зв'язку з несплатою судового збору.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду з цією апеляційною скаргою відповідно до ст.108 КАС України, однак проміжок часу який сплинув з моменту першого звернення до суду з апеляційною скаргою вважається пропущеним строком на апеляційне оскарження рішення суду у відповідності до ст.186 КАС України, яка чітко визначає, що повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не зупиняє строк на апеляційне оскарження рішення суду.

Згідно частини 2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На момент подачі Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області апеляційної скарги від 06.03.2017 р. було відсутнє належне фінансування апелянта, а тому судовий збір сплачено не було, тому зазначена апеляційна скарга була повернута апелянту.

Ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 року про повернення апеляційної скарги Державної податкової інспекцієї у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області в касаційному порядку не оскаржувалась та є чиною.

Частиною 3 ст.7 КАС України встановлено принцип адміністративного судочинства, щодо рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції вважає, що задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення до суду через значний проміжок часу призведе до порушення принципу рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Крім того, питанням безпідставного поновлення процесуальних строків була надана оцінка Європейським Судом з прав людини, судова практика та рішення якого згідно ч.2 ст.8 КАС України повині застосовуватись під час розгляду адміністративних справ в Україні з урахуванням принципу верховенства права.

Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Також в рішенні «Пономарьов проти України» суд звернув увагу на те, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Таким чином Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обгрунтованих причин порушує приницп правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

З огляду на те, що на момент звернення з апеляційною скаргою від 06.03.2017 року апелянт, у відповідності до Закону України Про судовий збір повинен був сплати судовий збір та враховуючи, що ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 року про повернення апеляційної скарги не оскаржувалась апелянтом і він з нею погодився, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 року набула законної сили та починаючи з 25.04.2017 р., відповідно до ч.2 ст.14 КАС України є обов'язковою до виконання на всій території України.

Повторне звернення 01.06.2017 року до суду з апеляційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 року, обумовлене наявністю належного фінансування та сплатою судового збору, не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку, оскільки одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами, якими на думку судової колегії не являються обставини, зазначені у клопотанні апелянта.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що правові підстави для поновлення пропущеного строку відсутні, тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. 108, 186, 189, 197, 254 КАС України, суддя

У Х В А Л И В :

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя: Зуєва Л.Є.