ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2017 року справа № 823/2010/16
12 год. 51 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Рідзеля О.А.,
при секретарі судового засідання - Мельниковій О.М.,
за участю: представника відповідача Савенко Ю.Н. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства Золотоніська парфумерно-косметична фабрика до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
22.12.2016 до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося приватне акціонерне товариство Золотоніська парфумерно-косметична фабрика (далі - позивач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.09.2016 № 0002051407 Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі - відповідач).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.09.2016 посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, про що складено акт № 40/23-00-14-0107/00374479, висновками якого встановлено порушення позивачем вимог п.2.10. п. 2.12 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637 - в результаті чого використано не за призначенням готівкові кошти в сумі 2400 грн. На підставі встановленого в акті перевірки порушення, податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.09.2016 № 0002051407. Зазначене рішення відповідач вважає
правомірним, оскільки при перевірці касової книги позивача за 2015 рік встановлено, що кошти в сумі 2400 грн., які одержані позивачем в установі банку були використані не за цільовим призначенням.
Представник позивача до зали судового засідання не прибув, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності та про підтримання позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечив в повному обсязі, посилаючись на те, що під час проведення планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, встановлено порушення позивачем вимог п.2.10. п. 2.12 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637 - в результаті чого використано не за призначенням готівкові кошти в сумі 2400 грн. На підставі встановленого в акті перевірки порушення, податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.09.2016 № 0002051407. Зазначене рішення відповідач вважає законним та обгрунтованим, оскільки готівкові кошти в сумі 2400 грн., які одержані позивачем в установі банку були використані не за цільовим призначенням, а надані як безвідсоткова позика працівником позивача.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено таке.
Приватне акціонерне товариство Золотоніська парфумерно-косметична фабрика зареєстроване, як юридична особа 02.03.1994, ідентифікаційний код 00374479.
Матеріалами справи встановлено, що на підставі наказів ГУ ДФС у Черкаській області від 08.07.2016 № 246 та від 18.08.2016 № 300, посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, про що складено акт № 40/23-00-14-0107/00374479 від 12.09.2016.
Висновком акту перевірки серед іншого встановлено порушення позивачем вимог п.2.10. п. 2.12 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637 - в результаті чого, за твердженням відповідача позивачем використано не за призначенням готівкові кошти в сумі 2400 грн.
При перевірці касової книги підприємства за 2015 рік встановлено, що 19 серпня 2015 року на підставі видаткових касових ордерів від 19 серпня 2015 року № 451 та № 452 було видано готівкові кошти в розмірі 2400 грн. у вигляді безвідсоткової позики працівникам позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Під час перевірки касової книги та банківської виписки за 19.08.2015 встановлено, що вищевказані готівкові кошти були отримані в банку з призначенням платежу для господарських витрат.
На підставі висновків акту перевірки позивача та у відповідності до вимог п.п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, абз. 7 п. 1 уУказу Президентка України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 № 436/95, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області 28.09.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002051407 форми С про визначення позивачу штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 400 грн 00 коп.
Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 05.12.2016 № 26211/6/99-99-11-03-01-25 скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін, що і спонукало приватне акціонерне товариство Золотоніська парфумерно-косметична фабрика звернутись з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженим постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 (далі - Положення).
Відповідно до абзацу другого пункту 1.2 Положення, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно із пунктом 2.6 Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Згідно з пунктом 2.10 Положення, підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).
Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей (далі - видаткова відомість) (додаток 1).
Відповідно до п. 2.12 Положення фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного спеціального платіжного засобу або особистого спеціального платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.
В листі від 01.04.2005 № 11-113/1077-3214 Національний банк України стосовно цільового використання готівкових грошових коштів, отриманих підприємством зі свого банківського рахунку зазначив, що відповідно до Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання можуть вільно розпоряджатись власними коштами, що знаходяться на їх банківських рахунках і банки не мають права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта.
Беручи до уваги зазначені законодавчо встановлені норми, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі - Положення), скасовано вимогу щодо цільового використання готівки. У зв'язку з цим і відповідні штрафні санкції за нецільове використання власних коштів, визначені Указом Президента України від 12.06.95 № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки не застосовується.
Таким чином, отримані в банку за грошовим чеком на певні цілі власні грошові кошти (наприклад на відрядження працівників) за необхідності (у тому числі і при несподіваній зміні обставин), можуть бути спрямовані їх власниками на інші господарські витрати підприємства.
Під час дослідження письмових доказів та розгляду справи, судом встановлено, що перевіркою позивача встановлено, що 19 серпня 2015 року на підставі видаткових касових ордерів від 19 серпня 2015 року № 451 та № 452 працівникам позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було видано готівкові кошти в загальному розмірі 2400 грн. у вигляді безвідсоткової позики.
Крім того, під час розгляду справи судом встановлено, що ревізори які проводили перевірку не звернули увагу, на те, що на початок дня в касі позивача був залишок готівки в сумі 1175 грн. 53 коп., вказана обставина також підтверджується доданою до матеріалів справи касовою книгою позивача на 2015 рік (а.с.77).
Також в судовому засіданні, в якості свідка був допитаний головний державний ревізор інспектор головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області ОСОБА_4, який проводив перевірку позивача.
Зокрема свідок ОСОБА_4, в судовому засіданні пояснив, що під час проведення перевірки виявлено порушення, які зазначені в акті. Також пояснив, що під час перевірки касової книги позивача на 2015 рік встановив, що сума в розмірі 1175 грн. 53 коп. зазначена не в тій графі відповідної книги, тому при нарахуванні штрафних (фінансових) санкцій вказана сума готівкових коштів не була врахована, як залишок готівки на початок дня в касі позивача.
Таким чином, суд зазначає, що оскільки під час проведення перевірки відповідач не звернув увагу, на те, що на початок дня в касі позивача був залишок готівки в сумі 1175 грн. 53 коп., тому застосування до позивача штрафних санкцій за користування одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням в цій частині є протиправним.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Пунктом 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Преамбулою Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, визначено, організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд . Статтею 2 вказаного Закону, зазначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до статті 7 вказаного Закону, визначено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом , утвореним законом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що під час вчинення дій з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від 28.09.2016 № 0002051407 підлягає скасуванню в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1175 грн. 53 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись статтями 86, 94, 159-163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 28.09.2016 № 0002051407 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1175 грн. 53 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (ідентифікаційний код 39392109) на користь приватного акціонерного товариства Золотоніська парфумерно-косметична фабрика (ідентифікаційний код 00374479) судові витрати зі сплати судового збору відповідно до частини задоволених вимог у сумі 688 (шістом вісімдесят вісім) грн. 72 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.А. Рідзель
Повний текст постанови виготовлений 28.02.2017.
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2017 |
Оприлюднено | 06.03.2017 |
Номер документу | 65036354 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні