Ухвала

від 23.02.2017 по справі 308/8480/16-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року № 876/1320/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської міської ради на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2016 року про забезпечення позову у справі за позовом Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви парафії на честь святих рівноапостольних кн. Володимира та кн. Ольги у м. Ужгород Закарпатської області до Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов"язання до вчинення дій ,-

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2016 року позивач - Релігійна громада Української Автокефальної Православної церкви парафії на честь святих рівноапостольних кн. Володимира та кн.Ольги у м.Ужгород Закарпатської області звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача - Ужгородської міської ради, у якому просив визнати незаконним та скасувати Рішення V сесії VІІ скликання Ужгородської міської ради від 14.07.2016 № 283 Про затвердження та відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в частині відмови Релігійній громаді УПЦ Київського патріархату святих рівноапостольних князя Володимира Великого та княгині Ольги (Релігійна громада Української Автокефальної Православної церкви парафії на честь святих рівноапостольних кн. Володимира та кн. Ольги у м. Ужгород Закарпатської області) у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:19:003:0034) площею 0,2787 га для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій в м. Ужгороді по вулиці Минайській, 71, та з подальшою передачею її в постійне користування; зобов'язати відповідача повторно винести на розгляд чергової сесії питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Релігійній громаді Української Автокефальної Православної церкви парафії на честь святих рівноапостольних кн. Володимира та кн.Ольги у м.Ужгород Закарпатської області (ідентифікаційний номер юридичної особи 26211875) кадастровий номер 2110100000:19:003:0034 площею 0,2787 га для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій в м.Ужгороді по вулиці Минайській, 71, та з подальшою передачею її в постійне користування.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 вересня 2016 року провадження в адміністративній справі за вказаною повною заявою закрито.

Не погоджуючись з ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 вересня 2016 року позивач оскаржив її до Львівського апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 28 листопада 2016 року апеляційну скаргу Релігійної громади Української Автокефальної православної церкви парафії на честь святих рівноапостольних кн. Володимира та кн. Ольги у м.Ужгород Закарпатської області задовольнив, ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про закриття провадження у справі № 308/8480/16-а скасував, а справу скерував до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Водночас 16 грудня 2016 року позивачем відповідно до ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Ужгородській міській раді в чиняти будь-які дії відносно земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:19:003:0034) площею 0,2787 га, яка розташована за адресою м.Ужгород, вулиця Минайська, 71, та яка була поділена на дві земельні ділянки за кадастровими номерами 2110100000:19:001:0212 площею 0,1394 га та 2110100000:19:001:0213 площею 0,1394 га для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій в м.Ужгороді по вулиці Минайській, 71.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову в такий спосіб, на думку заявника, зумовлена існуванням очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, пов'язаних із переходом права користування спірної земельної ділянки третім особам, що призведе до позбавлення позивача права на отримання земельної ділянки в постійне користування на підставі рішення ХХІІІ сесії VІ скликання Ужгородської міської ради від 11.07.2014 №1362 про надання позивачу дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:19:003:0034 площею 0,2787 га для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій в м. Ужгороді по вулиці Минайській, 71, та з подальшою передачею її в постійне користування.

В обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення адміністративного позову заявник зазначає, що незважаючи на те, що відносно даної земельної ділянки існує судовий спір, відповідачем на засіданні VIII сесії VII скликання було прийнято рішення від 29.11.2016 №480 Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) , згідно якого було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок (згідно з ст.ст. 25,56 Закону України Про землеустрій ) спірної земельної ділянки по вулиці Минайській, 71 в м. Ужгороді (кадастровий номер 2110100000:19:003:0034) шляхом поділу на дві земельні ділянки за кадастровими номерами 2110100000:19:001:0212 площею 0,1394 га та 2110100000:19:001:0213 площею 0,1394 га для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій в м.Ужгороді по вулиці Минайській, 71, та Департаменту міського господарства зареєструвати комунальну власність.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2016 року клопотання про забезпечення задоволено. Вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Ужгородській міській раді вчиняти будь-які дії відносно земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:19:003:0034) площею 0,2787 га, яка розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська. 71, та яка була поділена на дві земельні ділянки (за кадастровими номерами 2110100000:19:001:0212 площею 0,1394 га та 2110100000:19:001:0213 площею 0,1394 га) для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій по вул. Минайській, 71.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, зазначивши, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню. Апелянт просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви Релігійної громади Української Автокефальної православної церкви парафії на честь святих рівноапостольних кн. Володимира та кн.Ольги у м.Ужгород Закарпатської області про забезпечення позову відмовити.

В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги Ужгородська міська рада Закарпатської області зазначає, що предметом оскарження є рішення Ужгородської міської ради від 14.07.2016 № 283 Про затвердження та відмову у затвердженні проектів землеустрою Рішення V сесії VІІ скликання Ужгородської міської ради щодо відведення земельних ділянок в частині відмови Релігійній громаді УПЦ Київського патріархату святих рівноапостольних князя Володимира Великого та княгині Ольги (Релігійна громада Української Автокефальної Православної церкви парафії на честь святих рівноапостольних кн. Володимира та кн. Ольги у м. Ужгород Закарпатської області) у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:19:003:0034) площею 0,2787 га для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій в м. Ужгороді по вулиці Минайській, 71. Проте позивач не звертався за відведенням вказаної земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:19:003:0034), не надав жодних доказів на підтвердження такого звернення, що свідчить про відсутність заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача рішенням сесії міської ради від 14.07.2016 №283 Про затвердження та відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок .

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Так, відповідно до частини 1 статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З огляду на викладену правову норму, самостійними підставами забезпечення адміністративного позову є:

1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у адміністративній справі;

2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладення значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності.

Слід зазначити, що суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи із конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна із передбачених ст. 117 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Для забезпечення адміністративного позову суд може вживати заходи шляхом: 1) зупинення дії всього рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх тверджень, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається із наявного у матеріалах справи клопотання Релігійної громади Української Автокефальної Православної церкви парафії на честь святих рівноапостольних кн. Володимира та кн.Ольги у м.Ужгород Закарпатської області, підставою для вжиття заходів забезпечення позову позивач вважає наявність існування очевидної небезпеки у вигляді заподіяння значної шкоди його правам та інтересам та очевидність ознак протиправності дій та рішень відповідача.

Задовольняючи заяву Релігійної громади Української Автокефальної Православної церкви парафії на честь святих рівноапостольних кн. Володимира та кн.Ольги у м.Ужгород Закарпатської області про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що невжиття таких заходів може утруднити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду.

Судом встановлено, що між сторонами у справі виник спір про визнання незаконним та скасування Рішення V сесії VІІ скликання Ужгородської міської ради від 14.07.2016 № 283 Про затвердження та відмову у затвердженні проектів землеустрою Рішення V сесії VІІ скликання Ужгородської міської ради щодо відведення земельних ділянок .

При прийнятті рішення апеляційним судом враховано пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

Також, суд звертає увагу на те, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Надаючи юридичну оцінку заявленому Релігійною громадою Української Автокефальної Православної церкви парафії на честь святих рівноапостольних кн. Володимира та кн.Ольги у м.Ужгород Закарпатської області клопотанню про забезпечення адміністративного позову відповідно до ст.117 КАС України та доводам апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вважає, що заявником в порушення вимог ст.ст. 69, 71 КАС України не надано конкретних доказів та належним чином не обгрунтовано підстав для забезпечення адміністративного позову.

Дослідивши матеріали позову, суд не вбачає очевидної небезпеки, заподіяння шкоди правам, свободам та охоронюваним законом інтересам позивача та не вважає, що невжиття обраним позивачем шляхом заходів забезпечення адміністративного позову може привести до того, що відновлення його прав буде потребувати значних зусиль.

Доводи ж позивача, щодо протиправності Рішення V сесії VІІ скликання Ужгородської міської ради від 14.07.2016 № 283 Про затвердження та відмову у затвердженні проектів землеустрою Рішення V сесії VІІ скликання Ужгородської міської ради щодо відведення земельних ділянок буде предметом розгляду при вирішенні даної адміністративної справи по суті позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин невірно застосував норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає до скасування.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 195, 196, пунктом 6 частини 1 статті 199, статтею 202, пунктом 3 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ужгородської міської ради задовольнити, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2016 року про забезпечення позову у справі № 308/8480/16-а - скасувати.

У задоволенні заяви Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви парафії на честь святих рівноапостольних кн. Володимира та кн. Ольги у м.Ужгород Закарпатської області про вжиття заходів забезпечення позову у справі №308/8480/16-а за позовом Релігійної громади Української Автокефальної Православної Церкви парафії на честь святих рівноапостольних кн. Володимира та кн. Ольги у м.Ужгород Закарпатської області до Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов"язання до вчинення дій - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 28.02.2017.