Ухвала

від 28.02.2017 по справі 907/721/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

УХВАЛА

28.02.2017 Справа № 907/721/16

Суддя господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпат - Агро", с. Гут Закарпатської області про відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 21.12.2016 року по справі №907/721/16 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпат - Агро", с. Гут Закарпатської області про стягнення заборгованості в сумі 741572,26 грн.( в т. ч. 607749,06 грн. - основна заборгованість, 8975,34 грн. - 3% річних, 124847,86 грн. - пеня) (сімсот сорок одну тисячу п'ятсот сімдесят дві грн. 26 коп.)

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю;

від відповідача (заявника) - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 21.12.2016 року по справі №907/721/16 позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів задоволено повністю.

06.02.2017 року на виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 21.12.2016 року, яке набрало законної сили 04.01.2017 року видано наказ.

17.02.2017 року до канцелярії господарського суду Закарпатської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпат - Агро", с. Гут Закарпатської області про відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 21.12.2016 року по справі №907/721/16.

Представник позивача, присутній в судовому засіданні, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви, подав суду клопотання яким заперечує проти задоволення поданої відповідачем заяви, оскільки останнім не здійснено за останній рік жодної оплати на погашення заборгованості перед позивачем та просить суд відмовити в задоволенні поданої заяви. Крім того, заявником не сплачено в строк до 28.02.2017 року 125500,00 грн., хоча вказаний термін оплати і суму оплати було визначено самим же заявником у власній заяві про розстрочку виконання рішення.

Відповідач (заявник), який належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви, участі належно уповноваженого представника в засідання суду не забезпечив, вимог ухвали суду від 20.02.2017 року не виконав, причини неявки не повідомив.

Згідно з п. 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Як вбачається з п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Суд відзначає, що особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами, відповідно до статей 32 , 33 Господарського процесуального кодексу України .

Так, за змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України , наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.

Докази, у відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України , повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.

Заявник зазначає, що обставиною яка ускладнює та унеможливлює виконання рішення суду є те, що відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі.

Проте, заявником не подано суду жодних належних доказів на підтвердження викладених в заяві обставин його тяжкого фінансового стану, та того, що результати господарської діяльності будуть позитивними, та що розстрочення наявної у Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпат - Агро", с. Гут Закарпатської області заборгованості забезпечить виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 21.12.2016 року по справі №907/721/16, як на тому наполягає відповідач, і у майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення без створення ризику визнання його банкрутом та для погашення наявної заборгованості.

За змістом ст. 121 ГПК України тяжкий фінансовий стан відповідача не є підставою для розстрочки або відстрочки виконання рішення суду.

Водночас суд наголошує на тому, що згідно ч. 1 ст. 42 та ч. 2 і ст. 218 Господарського кодексу України , підприємництвом визнається самостійна, ініціативна та на власний ризик господарська діяльність, а відсутність у боржника необхідних коштів не може бути обставиною, що звільняє від господарсько-правової відповідальності за невиконання господарських зобов'язань.

Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконання рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Крім того, судом взято до уваги і те, що заявником не сплачено в строк до 28.02.2017 року 125500,00 грн., хоча вказаний термін оплати і суму оплати було визначено самим же заявником у власній заяві про розстрочку виконання рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що розстрочка виконання рішення суду сприятиме як можливості продовження господарської діяльності заявника, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем, та не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.

Разом з тим, розглянувши мотиви поданої заяви, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпат - Агро", с. Гут Закарпатської області про відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 21.12.2016 року по справі №907/721/16.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпат - Агро", с. Гут Закарпатської області про відстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 21.12.2016 року по справі №907/721/16 - відмовити.

Суддя Андрейчук Л.В.