Рішення

від 01.03.2017 по справі 220/1893/16-ц

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/1893/16-ц

Номер провадження № 2/220/13/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Якішиної О.М.

за участю серетаря Чернякової В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства С-Колос про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

06.10.2016 року позивач звернулась до суду з позовними вимогами до ФГ С-Колос про розірвання договору оренди землі та повернення їй земельної ділянки у придатному для використання стані, посилаючись на наступне.

26.10.2011 року вона уклала з ФГ С-Колос договір оренди землі, відповідно до якого передала в оренду відповідачу строком на 7 років належну їй земельну ділянку. При підписанні договору вона передала відповідачу державний акт на право власності на земельну ділянку, який, зі слів представника відповідача, потрібен був для оформлення договору. Однак до теперішнього часу державний акт їй не повернутий, копії договору про оренду землі вона також не отримала. На звернення до відповідача щодо отримання копії договору їй було повідомлено, що вона отримає свою копію після повернення договорів з реєстрації. Потім на території Донецької області розпочалась антитерористична операція і вона цим питанням більше не займалась. У 2016 році вона звернулась до Держкомзему за отриманням копії договору і після отримання документів дізналась, що договір укладений на 49 років, про що вона не знала і не бажала укладати договір на такий тривалий строк. Крім того, відповідач, в порушення умов договору оренди землі з моменту укладення договору жодного разу не виплатив орендну плату. Тому просить розірвати договір оренди землі та стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та додав, що позивач усно зверталась до керівництва ФГ С-Колос щодо отримання орендної плати, однак так її і не отримала.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що при підписанні договорів позивач знала, що договір укладається на 49 років і була згодна на такі умови, що підтверджується її підписом у договорі оренди землі. Крім того, орендна плата була виплачена позивачу безпосередньо при підписанні даного договору, що підтверджується відповідним видатковим касовим ордером, відповідно до якого позивач 25.02.2011 р. отримала орендну плату в сумі 35000 грн. Зазначив, що, виходячи із умов договору оренди, відповідно до якого орендна плата не може бути меншою ніж 3% річних від нормативної грошової оцінки землі, у ФГ С-Колос перед позивачем немає заборгованості по орендній платі. Більш того, у позивача мається заборгованість перед господарством. Вважає, що факт отримання орендної плати підтверджується також і тим, що позивач протягом усього часу дії договору не зверталась ні усно, ні письмово до господарства з цього приводу. Враховуючи викладене, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з відсутністю підстав для розірвання договору оренди землі.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ФГ С-Колос укладений договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в оренду відповідачу строком на 49 років земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить їй на праві власності. Договір був зареєстрований у Великоновосілківському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру , про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 26.10.2011 року вчинено запис № 142128244000855 (а.с. 60-65).

Відповідно до вимог ч.1,2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором чи законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором чи законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору ст. 652 ЦК.

Посилання представника позивача на те, що договір укладався строком на 7 років, є голослівними і нічим не підтвердженими. Як зазначив представник позивача, остання не оспорює факт підписання нею договору оренди, акту приймання-передачі земельної ділянки та акту визначення меж земельної ділянки, в яких зазначений строк договору 49 років. Доказів іншого суду не надано.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Звертаючись з позовними вимогами про розірвання договору оренди землі, позивач посилається на порушення відповідачем п. 11 договору, відповідно до якого орендна плата вноситься у строк до 31 грудня поточного року, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з моменту укладення договору ФГ С-Колос жодного разу не виплатив орендну плату.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник ФГ С-Колос посилався на те, що орендна плата була виплачена позивачу безпосередньо при підписанні даного договору, до його реєстрації. В якості доказів сплати орендної плати авансом посилався на видатковий касовий ордер, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала орендну плату в сумі 35000 грн. (а.с. 73), а також звітами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (а.с. 75-92), відповідно до яких протягом 2011-2015 р.р. ФГ С-Колос сплачено податки з сум, зазначених у довідці про нарахування та виплату орендної плати за землю за період з 01.01.2011 р. по 30.10.2016 р. (а.с. 74).

Разом з тим, суд не вважає зазначені документи належним доказами сплати орендної плати по спірним договорам, виходячи з наступного.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

На підставі статті 6 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин) право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов.

Відповідно до зазначених положень договорів оренди та Закону України Про оренду землі в момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень ст. 638 ЦК України, ст.ст. 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Пунктом 43 договору оренди землі, укладеного ФГ С-Колос з позивачем, передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже, обов'язок орендаря (ФГ С-Колос ) щодо сплати орендної плати та право орендодавця (позивача) на її отримання виникло після проведення державної реєстрації договору оренди землі.

З видаткового касового ордеру, на який посилається представник відповідача, вбачається, що позивачем отримана орендна плата 25.02.2011 р. в сумі 35000 грн., тобто під час дії попереднього договору оренди землі. Будь-яких даних, які б свідчили, що зазначена орендна плата виплачена за спірним договором, суду не надано. Дати укладення спірний договір не містить, а його державна реєстрація відбулась через певний проміжок часу після отримання позивачем грошових коштів за зазначеним ордером - 26.10.2011 р., тобто через 8 місяців.

Крім того, як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, заяву про отримання орендної плати авансом за договором, укладеним на 49 років, позивач не подавала і з довідкою про нарахування та виплату орендної плати за землю за період з 01.01.2011 р. по 30.10.2016 р. не ознайомлена та орендодавцем не підписана, а тому суд не може прийняти ці докази як належні.

Посилання представника відповідача в якості доказу сплати орендної плати на той факт, що позивач протягом усього часу дії спірного договору оренди не зверталась до господарства з приводу виплати орендної плати, суд вважає безпідставними, оскільки вибір способу захисту своїх прав є правом позивача.

Наданий суду договір оренди землі не містить положень, які б свідчили про отримання орендодавцем орендної плати до його реєстрації. Додаткова угода до договору оренди з приводу внесення змін в частині строків та порядку виплати орендної плати сторонами також не укладалась, а відсутність заборгованості по виплаті орендної плати за договором від 14.07.2010 р. не свідчить про належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором.

Згідно ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд вважає, що представником відповідача не доведено факту виконання ФГ С-Колос зобов'язань за договороми оренди землі, укладеним з позивачем у 2011 році строком на 49 років, в частині внесення орендної плати за період з 2012 р. по 2015 р. включно. В той же час суд вважає повністю доведеним факт систематичної несплати ФГ С-Колос орендної плати за спірним договором, а тому задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи викладене, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ФГ С-Колос та зареєстрований у Великоновосілківському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру 26.10.2011 року під № 142128244000855.

Зобов'язати ФГ С-Колос повернути ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 в придатному для використання стані.

Стягнути з Фермерського господарства С-Колос на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору в розмірі 551,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.М. Якішина