Рішення

від 24.05.2017 по справі 220/1893/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

22-ц/775/264/2017(м)

220/1893/16-ц

Головуючий у 1-й інстанції Якішина О.М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Категорія 47

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

24 травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі у складі:

головуючої - Биліни Т.І.,

суддів - Лопатіної М.Ю., Принцевської В.П.,

при секретарі - Зал Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства С-Колос на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 01 березня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства С-Колос про розірвання договору оренди землі, -

в с т а н о в и л а:

06.10.2016 року позивач звернулась до суду з позовом до Фермерського господарства С-Колос (надалі ФГ С-Колос ) про розірвання договору оренди та повернення їй земельної ділянки у придатному для використання стані. Позовні вимоги вмотивувала тим, що 26.10.2011 року вона підписала договір оренди землі з ФГ С-Колос на умовах, що термін його дії не повинен перевищувати 7 років, а розмір орендної плати не повинна бути меншим 3% від вартості землі з урахуванням індексації. З отриманої копії договору, після тривалої його реєстрації, їй стало відомо, що він укладений на 49 років. Оскільки термін дії договору не відповідає домовленості, а орендна плата їй жодного разу не виплачена, що є значними порушеннями умов договору, просила розірвати договір оренди землі та стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору.

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 01 березня 2017 року позовні вимоги задоволенні. Розірвано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ФГ С-Колос , зареєстрований у Великоновосілківському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру 26.10.2011 року під № 142128244000855. Зобов'язано ФГ С-Колос повернути ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку кадастровий номер 1421282400:01:001:0330 в придатному для використання стані. Стягнуто з Фермерського господарства С-Колос на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору в розмірі 551,20 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням ФГ С-Колос подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 01 березня 2017 року та закрити провадження у справі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_2 згідно державного акту на право приватної власності є власником земельної ділянки, яка знаходиться в оренді у ФГ С-Колос . Жодних фактів, які б свідчили про те, що відповідач ухиляється від виконання договірних обов'язків позивач в позовній заяві не навела. Підтвердженням вказаного є повторно укладений договір оренди, зареєстрований у відділі Держкомзему у Великоновосілківському районі Донецької області. Термін дії договору 49 років, його тривалість погоджена зі стороною, підтвердженням чого є наперед одноразово отримана сума орендної плати в розмірі 35000грн. Враховуючи щорічні відрахування з виплаченої суми, позивач станом на 01.11.2016 року перед відповідачем ФГ С-Колос має заборгованість у сумі 9996,62грн. Судом не враховано, що укладеному договору передував договір оренди землі від 14.07.2010 року, який надавав відповідачу першочергове право на укладення наступного договору. Договір оренди землі був укладений для використання її відповідачем та отримання орендної плати позивачем.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ФГ С-Колос - ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги, просив їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 просив скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Зважаючи на положення ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, таким вимогам рішення суду в повній мірі не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямовано волевиявлення сторін під час укладення договору оренди набуті після відповідної реєстрації, тому обов'язок орендаря щодо сплати орендної плати та право орендодавця на її отримання виникло після проведення державної реєстрації договору оренди землі. На підставі вказаного суд дійшов висновків, що оскільки позивач 25.02.2011 року отримала орендну плату в сумі 35000грн., тобто під час дії попереднього договору оренди землі, то представником відповідача не доведено факту виконання зобов'язань за договором оренди землі, укладеним з позивачем у 2011 році строком на 49 років в частині виплати орендної плати за період з 2012 року по 2015 роки включно, що свідчить про системну несплату відповідачем орендної плати за спірним договором.

Проте, з вказаними висновками не можна погодитися, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено два договори оренди, перший 14.07.2010 року, а другий в 2011 році, дата не зазначена.(а.с.172, 173, 60-63)

Позивач не заперечувала факт укладення другого договору оренди, в позові вона зазначила, що договір оренди був нею підписаний 26.10.2011 року.

Проте, з вказаним твердженням не можна погодитися, так як з копії договору оренди, долученого позивачем до позовної заяви вбачається, що 26.10.2011 відбулася його державна реєстрація у відділі Держкомзему у Великоновосілківському районі Донецької області за №142128244000855. (а.с. 60-63)

З обставин, зазначених в позові вбачається, що після підписання договору оренди, позивач передала відповідачу державний акт на землю для оформлення реєстраційної справи по оренді землі.

З наведеного вбачається, що реєстрація договору відбулася пізніше його підписання, тобто це події, які відокремлені одна від одної певним проміжком часу.

Відповідно Правової позиції Верховного Суду України у справі №6-162ц13, за змістом статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

В судовому засіданні апеляційної інстанції із пояснень представника відповідача та з матеріалів справи було встановлено, що договір оренди був укладений в момент передачі грошових коштів позивачу, а тому дата його укладення відповідає даті складання видаткового касового ордеру в якому зазначено отримання позивачем 25.02.2011 року в якості орендної плати за землю в сумі 35000грн. Отримання вказаної суми не заперечується позивачем та підтверджено підписом у вказаному видатковому касовому ордері.(а.с.73)

Посилання представника позивача, що вказана сума отримана його довірителем в рахунок виконання договору оренди, укладеного в 2010 році, нічим не підтверджене.

Проте, з матеріалів справи, а саме з п.9 договору оренди землі укладеного 14.07.2010 року вбачається, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій або в натуральній формі за домовленістю сторін. Оренда плата не повинна бути меншою три відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що у грошовому еквіваленті складає 2670,95грн. Згідно довідки про нарахування та виплату орендної плати за землю за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року позивачу була виплачена в грошовій та натуральній формі сума 3370,27грн. Перевищення виплаченої орендної плати в 2010 році в сумі 1274,96 грн. було враховано в довідці про нарахування та виплату орендної плати за землю за період 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. (а.с.172, 174, 175)

Крім того, з пояснень представника відповідача судом апеляційної інстанції було встановлено, що головою ФГ С-Колос ОСОБА_5 було видано наказ від 01.02.2011 року за №20 наступного змісту: В разі звернення окремих орендодавців земельних ділянок про виплату орендної плати за землю, на наступні періоди з поважних причин, наказую: здійснювати виплату орендної плати в сумі 35000,00грн. на один земельний пай, при умові укладення договору оренди землі на 49 років. Бухгалтерії проводити нарахування орендної плати згідно укладених договорів ( з утриманням обов'язкових платежів до бюджету) та відображати її по лицьовим рахункам орендодавців в рахунок погашення заборгованості. З наказом ознайомити головного бухгалтера ОСОБА_6С. (а.с.248)

В судовому засіданні апеляційної інстанції оглянуто прошитий та пронумерований журнал реєстрації наказів, в якому на аркуші 26 зазначено наказ від 01.02.2011 року за №20.(а.с.251-253)

Зазначені докази спростовують доводи позивача, що 35000грн. було виплачено, як орендна плата за договором оренди землі від 14.07.2010 року.

Крім того з довідки про нарахування та виплату орендної плати за землю за період з 01.01.2011 року по 30.10.2016 року вбачається, що із наперед виплаченої орендної плати в сумі 35000грн. вираховується щорічна орендна плата і станом на 30.10.2016 року позивач мав заборгованість перед відповідачем в сумі 9996,62грн.(а.с.74)

Згідно зі ст.21 ЗУ Про оренду землі від 06.10.1998 року №161-ХІV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюють за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю встановлюють за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюють з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Якщо договором оренди землі передбачено, що її розмір визначається згідно із нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки і у орендаря на момент видачі грошей із каси не було заборгованості зі сплати орендної плати за землю, то решту суми можна вважати сплатою орендної плати за землю за певний майбутній період. Іншими словами, орендар виконав своє зобов'язання зі сплати орендної плати за земельну ділянку за майбутній період достроково.

Згідно зі статтею 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Законодавством про оренду землі не заборонено сплачувати орендну плату за земельну ділянку наперед за майбутні періоди. Із суті орендних зобов'язань така заборона також не випливає, так само як і із звичаїв ділового обороту. Отже, якщо і договором оренди землі не встановлена така заборона, то перевищення виплаченої суми над закріпленим в договорі розміром орендної плати є платою за оренду земельної ділянки за певний майбутній період.

З аналізу наведеного вбачається, що суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідив наявні у справі докази, проте дійшов помилкових висновків, внаслідок недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, вказане стало підставою для ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам матеріального права.

Крім того судом не було дотримано положення частини 4 ст.10 ЦПК України, які передбачають, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права, обов'язки, попереджує про насліди вчинення або невчиненння процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим кодексом.

Вказані обставини є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового про відмову в задоволенні позовних вимог внаслідок їх недоведеності.

Опосередкованим підтвердженням позиції відповідача стосовно укладення ОСОБА_2 нового договору оренди на 49 років за умов отримання наперед орендної плати в сумі 35000грн. є заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про закриття провадження у справі, які мають місце в матеріалах справи. У вказаних заявах позивачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зазначали, що вони бажають відмовитися від позову, так як між ними та адміністрацією ФК С-Колос було досягнуто згоди щодо усіх формальностей, а саме, що договори від 04.01.2012 року та 24.07.2012 року, відповідно, підписано ними на 49 років і орендну плату в розмірі 35000грн. вони отримали наперед. (а.с.170, 171)

У відповідності до положень ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч.5 ст.88 ЦПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що при подачі апеляційної скарги відповідач сплатив 606,32грн., то вказана сума підлягає стягненню на його користь з позивача, оскільки відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Вимоги апеляційної скарги в частині закриття провадження у справі підлягають відхиленню через відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства С-Колос задовольнити частково.

Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 01 березня 2017 року скасувати, ухвалити нове.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Фермерського господарства С-Колос про розірвання договору оренди землі, зареєстрованого у Великоновосілківському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру 26.10.2011 року за №142128244000855 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фермерського господарства С-Колос судовий збір в сумі 606(шістсот шість) гривень 32 копійки.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.

Головуючий: Т.І. Биліна

Судді: М.Ю. Лопатіна

ОСОБА_9