Постанова

від 01.03.2017 по справі 227/1826/16-а

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.03.2017

227/1826/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2017 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Притуляка С.А.

при секретарі - Коверченковій М.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Новодонецької селищної ради та Новодонецького селищного голови ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень від 16.06.2016р., просив: визнати незаконним рішення Виконавчого комітету Новодонецької селищної ради №85 від 18.07.2012р. та скасувати його; визнати незаконним рішення Виконавчого комітету Новодонецької селищної ради №76 від 08.09.2015р. та скасувати його; визнати розрахунки планових витрат на виробництво послуг з вивезення побутових відходів з смт.Новодонецьке такими, що які не відповідають вимогам Порядку формування тарифів, затвердженого постановою КМУ №1010 від 26.07.2006р. та такими, що є економічно не обґрунтованими; визнати тарифи на послуги з вивезення побутових відходів з смт.Новодонецьке, затверджені рішенням Виконавчого комітету Новодонецької селищної ради №76 від 08.09.2015р., такими, що затверджені з порушенням вимог чинного законодавства; визнати неправомірною діяльність Виконавчого комітету Новодонецької селищної ради, який затвердив економічно необґрунтовані тарифи на вивезення побутових відходів з смт.Новодонецьке; визнати неправомірною бездіяльність Новодонецького селищного голови ОСОБА_3, який надав позивачеві інформацію, надання якої заборонено ст..16 Закону України Про запобігання корупції ; зобов'язати Виконавчий комітет Новодонецької селищної ради затвердити економічно обґрунтовані тарифи на вивезення побутових відходів з смт.Новодонецьке у відповідності із чинним законодавством України; зобов'язати Виконавчий комітет Новодонецької селищної ради ініціювати проведення перерахунку для споживачів послуг за раніше здійснені оплати споживачами послуг за необґрунтованими тарифами на вивезення побутових відходів; зобов'язати Виконавчий комітет Новодонецької селищної ради вжити заходів з проведення перерахунку по витратам, закладеним в тариф на послуги з вивезення побутових відходів з смт.Новодонецьке, затверджених рішенням Виконавчого комітету Новодонецької селищної ради №85 від 18.07.2012р.; зобов'язати Виконавчий комітет Новодонецької селищної ради оприлюднити в засобах масової інформації усі виявлені порушення та причини їх виникнення при встановленні та затвердженні тарифів на вивезення побутових відходів з смт.Новодонецьке із зазначенням осіб, які допустили дані порушення;. Також просить покласти на відповідача - Виконавчий комітет Новодонецької селищної ради судові витрати.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду від 01.11.2016р. вказаний позов залишено без розгляду, у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016р. залишено без змін ухвалу Добропільського міськрайонного суду від 01.11.2016р. в частині залишення без розгляду вказаних вище позовних вимог, скасовано ухвалу лише в частині позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльності Новодонецького селищного голови ОСОБА_3, який надав позивачеві інформацію, надання якої заборонено ст. 16 Закону України Про запобігання корупції , і направлено на подальший розгляд адміністративного позову в цій частині до Добропільського міськрайонного суду Донецької області.

У судовому засіданні 23.02.2017р. позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати неправомірною діяльність Новодонецького селищного голови ОСОБА_3, який надав позивачеві інформацію, надання якої заборонено ст. 60 Закону України Про запобігання корупції .

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 16.03.2016р. звернувся до Новодонецького селищного голови ОСОБА_3 із заявами про надання наступної інформації: на якій підставі зарплати директора і головного бухгалтера КП Новодонецьксервіс входять до складу витрат для споживачів послуги з вивезення твердих побутових відходів з смт.Новодонецьке; на якій підставі в таблицях розрахунку собівартості з послуги вивезення твердих побутових відходів затверджений річний обсяг накопичення побутових відходів, який збільшено більш, ніж на 40%, а по приватному сектору більш, ніж на 24%. Також просив надати інформацію про кількість зареєстрованих платників з послуги вивезення побутових відходів в смт.Новодонецьке за період з 2015 по 2016 роки.

На вказані заяви Новодонецьким селищним головою ОСОБА_3 було 30.03.2016р. надано відповіді. Позивач вважає надану інформацію недостовірною та такою, надання якої заборонено ст..60 Закону України Про запобігання корупції .

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що на звернення позивача було надано необхідну інформацію, в строки, визначені законом. Дані щодо кількості споживачів послуг з вивезення ТПВ взяті з оборотних відомостей КП "Новодонецьксервіс", яке веде відповідний облік.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про інформацію інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно ст. 5 Закону України Про інформацію кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Статтею 1 Закону України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 №2939-VI (далі за текстом Закон № 2939-VI) визначено, що публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 12 Закону № 2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Статтею 14 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Частинами 1, 2, 3 ст. 19 Закону № 2939-VI передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Згідно ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України Про запобігання корупції особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, а також особам, які постійно або тимчасово обіймають посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків, або спеціально уповноважені на виконання таких обовязків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, забороняється:

1) відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої цим фізичним або юридичним особам передбачено законом;

2) надавати несвоєчасно, недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню відповідно до закону.

Так згідно з пп. д п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції субєктами, на яких поширюються дія цього Закону, є, зокрема, сільські, селищні, міські голови.

Частиною 1 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

За приписами ч. 1 та ч. 3 ст. 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За приписами ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

В матеріалах справи містяться листи за підписом Новодонецького селищного голови ОСОБА_3 від 30.03.2016р., якими було надано відповіді на звернення позивача від 16.03.2016р.

Натомість, позивач, посилаючись на те, що надана Новодонецьким селищним головою ОСОБА_3 інформація, зокрема щодо кількості зареєстрованих платників з послуги вивезення побутових відходів в смт.Новодонецьке за період з 2015 по 2016 роки, є недостовірною, не обґрунтував цього належним чином.

Так, надана позивачем роздруківка з веб-сайту Новодонецької селищної ради не може вважатися належним доказом на підтвердження кількості кількості зареєстрованих платників з послуги вивезення побутових відходів в смт.Новодонецьке за період з 2015 по 2016 роки, оскільки, по-перше, дана роздруківка не засвідчена належним чином; по-друге, в ній міститься інформація щодо населення смт.Новодонецьке, а не щодо зареєстрованих платників з послуги вивезення побутових відходів; по-третє, з наданої роздруківки неможливо встановити станом на який час та період зазначена кількість населення.

Щодо решти запитуваної позивачем та наданої відповідачем інформації, зокрема щодо того на якій підставі зарплати директора і головного бухгалтера КП Новодонецьксервіс входять до складу витрат для споживачів послуги з вивезення твердих побутових відходів з смт.Новодонецьке; на якій підставі в таблицях розрахунку собівартості з послуги вивезення твердих побутових відходів затверджений річний обсяг накопичення побутових відходів, який збільшено більш, ніж на 40%, а по приватному сектору більш, ніж на 24%, суд, проаналізувавши відповіді Новодонецького селищного голови ОСОБА_3, приходить до висновку, що позивачеві було надано вичерпні відповіді на його звернення, з посиланням на норми чинного законодавства.

Факт незгоди позивача з отриманою інформацією і оспорювання її, в тому числі в судовому порядку, не роблять дану інформацію недостовірною.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Новодонецької селищної ради та Новодонецького селищного голови ОСОБА_3 про визнання неправомірною діяльності Новодонецького селищного голови ОСОБА_3, який надав позивачеві інформацію, надання якої заборонено ст. 60 Закону України Про запобігання корупції .

Керуючись ст.. ст. ст. 8 - 11, 94, 99, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Новодонецької селищної ради та Новодонецького селищного голови ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя

24.02.2017