Постанова

від 27.02.2017 по справі 22/57

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року Справа № 22/57

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Малетич М.М., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 за скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" на діїВідділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України у справі№22/57 Господарського суду Львівської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Захід", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" простягнення 20 330 341,62 грн. від позивача:не з'явився, від відповідача-1:не з'явився, від відповідача-2:не з'явився, від ВДВС України:не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.06.2011 у справі №22/57 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто на користь ПАТ "Універсал Банк" суму заборгованості в розмірі 20 396 300,00 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно ТОВ "Донснаб-Захід" згідно договору іпотеки, а саме: склад нафтобази (літ. Н-1) загальною площею 156,5 кв.м, який знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, смт. Торчин, вул. Маяковського, буд. 20; пункт ремонту автомобілів (літ. Г-2) загальною площею 818,4 кв.м, який знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, смт. Торчин, вул. Маяковського, буд. 20; склад запасних частин (літ. Ж-1) загальною площею 641,3 кв.м, який знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, смт. Торчин, вул. Маяковського, буд. 20; конюшня (літ. К-1) загальною площею 172,7 кв.м, який знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, смт. Торчин, вул. Маяковського, буд. 20; мийка автомашин (літ. Д-1) загальною площею 255,0 кв.м, яка знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, смт. Торчин, вул. Маяковського, буд. 20; котельня (літ. Л-1) загальною площею 115,7 кв.м, яка знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, смт. Торчин, вул. Маяковського, буд. 20; розливочна (літ. М-1) загальною площею 7,8 кв.м, який знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, смт. Торчин, вул. Маяковського, буд. 20; диспетчерська (літ. В-2) загальною площею 477,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, смт. Торчин, вул. Маяковського, буд. 20 та заставлене майно ТОВ "Гранум" згідно договору іпотеки, а саме: нежитлова будівля, станція технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 1879,9 кв.м, яка знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Волочиський р-н, м. Волочиськ, вул. Копачівська, буд. 1; нежитлова будівля, ремонтна майстерня, загальною площею 2629,1 кв.м, яка знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Волочиський р-н, м. Волочиськ, вул. Копачівська, буд. 1; нежитлова будівля, столярний цех з кузнею, загальною площею 327,5 кв.м, яка знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Волочиський р-н, м. Волочиськ, вул. Копачівська, буд. 1; бетонна огорожа (літ.1); земельна ділянка площею 0,0728 гектарів, яка розташована м. Волочиськ, вул. Копачівська, 1 (один), Волочиського району, Хмельницької обл.; земельна ділянка площею 2,3289 гектарів, яка розташована м. Волочиськ, вул. Копачівська, 1 (один), Волочиського району, Хмельницької обл. шляхом надання ПАТ "Універсал Банк" права продажу предметів іпотеки, що належать на праві власності ТОВ "Донснаб-Захід" і ТОВ "Гранум" будь-якій третій особі за ціною, яка буде визначена відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" з наданням ПАТ "Універсал Банк" права на отримання документів, необхідних для продажу зазначених предметів іпотеки. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.06.2011 видано наказ від 12.09.2011.

10.08.2012 головним державним виконавцем ВПВР ДВС України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №33837049 щодо примусового виконання наказу у справі №22/57 від 12.09.2011.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.05.2013 змінено спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.06.2011 у справі №22/57, звернувши стягнення на предмет іпотеки - склад нафтобази (літ. Н-1) загальною площею 156,5 кв.м, який знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, смт. Торчин, вул. Маяковського, буд. 20; пункт ремонту автомобілів (літ. Г-2) загальною площею 818,4 кв.м, який знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, смт. Торчин, вул. Маяковського, буд. 20; склад запасних частин (літ. Ж-1) загальною площею 641,3 кв.м, який знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, смт. Торчин, вул. Маяковського, буд. 20; конюшня (літ. К-1) загальною площею 172,7 кв.м., який знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н., смт. Торчин, вул.Маяковського, буд. 20; мийка автомашин (літ. Д-1) загальною площею 255,0 кв.м, яка знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, смт. Торчин, вул. Маяковського, буд. 20; котельня (літ. Л-1) загальною площею 115,7 кв.м, яка знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, смт. Торчин, вул. Маяковського, буд. 20; розливочна (літ. М-1) загальною площею 7,8 кв.м, який знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, смт. Торчин, вул. Маяковського, буд. 20; диспетчерська (літ. В-2) загальною площею 477,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, смт. Торчин, вул. Маяковського, буд. 20, що належать ТОВ "Донснаб-Захід" на підставі права власності та є предметом іпотеки за договором іпотеки, та нежитлова будівля, станція технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 1879,9 кв.м, яка знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Волочиський р-н, м. Волочиськ, вул. Копачівська, буд. 1; нежитлова будівля, ремонтна майстерня, загальною площею 2629,1 кв.м, яка знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Волочиський р-н, м. Волочиськ, вул. Копачівська, буд. 1; нежитлова будівля, столярний цех з кузнею, загальною площею 327,5 кв.м, яка знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Волочиський р-н, м. Волочиськ, вул. Копачівська, буд. 1; бетонна огорожа (літ.1); земельна ділянка площею 0,0728 гектарів, яка розташована м. Волочиськ, вул. Копачівська, 1 (один), Волочиського району, Хмельницької обл.; земельна ділянка площею 2,3289 гектарів, яка розташована м. Волочиськ, вул. Копачівська, 1 (один), Волочиського району, Хмельницької обл., що належать ТОВ "Гранум" на праві власності та є предметом іпотеки за договором іпотеки, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", для задоволення грошових вимог ПАТ "Універсал Банк" згідно з генеральним договором на здійснення кредитних операцій №12-05/02 від 04.03.2005 в розмірі 20 396 300,00 грн.

Посилаючись на те, що 15.03.2016 загальними зборами учасників ТОВ "Гранум" було прийнято рішення про припинення його діяльності шляхом ліквідації, ТОВ "Гранум" звернулось до Господарського суду Львівської області зі скаргою № 06/07-16 від 26.07.2016 (вх. № 3798/16 від 26.07.2016) на бездіяльність державного виконавця та просить суд зобов'язати його закінчити стосовно ТОВ "Гранум" виконавче провадження, зняти арешти з належного йому майна та передати виконавчий документ голові ліквідаційної комісії (ліквідатору) Іванчуку Роману Семеновичу для виконання ним подальших дій, спрямованих на погашення кредиторських вимог.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.09.2016 у справі №22/57 (суддя Ділай У.І.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 (колегія суддів у складі: Давид Л.Л., Кордюк Г.Т., Плотніцький Б.Д.), зобов'язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС України: закінчити виконавче провадження стосовно ТОВ "Гранум", зняти арешти з майна ТОВ "Гранум" (виключити з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно записи про обтяження №4717435, №471760, №4712229, №4711227, №4710908) та передати виконавчий документ голові ліквідаційної комісії (ліквідатору) Іванчуку Роману Семеновичу для виконання ним подальших дій, спрямованих на погашення кредиторських вимог.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Універсал Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким у задоволенні скарги ТОВ "Гранум" відмовити в повному обсязі.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 111 7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, станом на момент виникнення спірних правовідносин регламентувались Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV у відповідній редакції (далі - Закон України "Про виконавче провадження").

Зазначеним Законом визначено порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 звернувся до Господарського суду Львівської області зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України, посилаючись на те, що державний виконавець всупереч приписам ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з прийняттям рішення про припинення діяльності відповідача-2 шляхом ліквідації, не закінчив виконавче провадження щодо нього, не зняв арешти з майна та не передав виконавчий документ голові ліквідаційної комісії (ліквідатору) для виконання подальших дій, спрямованих на погашення кредиторських вимог.

Задовольняючи скаргу відповідача-2 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з урахуванням положень ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження", виконання рішень про задоволення вимог кредиторів юридичної особи, що перебуває в стані ліквідації, передбачено саме ліквідаційною комісією в ході ліквідаційної процедури, а не державним виконавцем у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Переглядаючи оскаржувані судові акти місцевого та апеляційного господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України, відзначає, що вказаний висновок зроблений без врахування всіх обставин даної справи.

Так, як зазначалось вище, ухвалою господарського суду Львівської області від 15.05.2013 було змінено спосіб та порядок виконання рішення господарського суду Львівської області від 06.06.2011 у справі № 22/57 та вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною восьмою статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

За приписами статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки передбачений у розділі V Закону України "Про іпотеку".

Зокрема, частиною першою статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Передбачений розділом V Закону України "Про іпотеку" та частиною восьмою статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" спеціальний примусовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог іпотекодержателя застосовується за умови ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки (аналогічної правової позиції дотримується Верховного Суду України у постанові від 04.02.2015 у справі №6-238цс14).

У зазначеній постанові Верховним судом України наголошено, що якщо виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості та за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, то вони регулюються загальними нормами Закону України "Про виконавче провадження", а не нормами спеціального Закону України "Про іпотеку".

Таким чином, якщо виконавчі дії вчиняються на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, то необхідним є врахування в такому випадку норм спеціального Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення.

Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки (ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про іпотеку" за результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора прилюдних торгів та покупцем предмета іпотеки.

Організатор прилюдних торгів протягом трьох днів з дня підписання переможцем прилюдних торгів протоколу надсилає відповідний протокол державному виконавцю, а також інші документи, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього Закону (ч. 1 ст. 47 Закону України "Про іпотеку").

Протягом п'яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки (ч. 2 ст. 47 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до ч. 8 ст. 47 Закону України "Про іпотеку", якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває вимоги іпотекодержателя, він має право отримати решту суми з іншого майна боржника у порядку, встановленому законом.

За наслідками системного аналізу наведених приписів Закону України "Про іпотеку" можна дійти висновку, що вказаний Закон визначає спеціальну процедуру звернення стягнення на майно боржника, яке виступає предметом іпотеки, за рішенням суду, виконання якого здійснюється виключно державним виконавцем.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Гранум" № 1/16 від 15.03.2016 було прийняте рішення про припинення діяльності ТОВ "Гранум" шляхом його ліквідації.

Після внесення запису до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про перебування товариства в процесі припинення, ТОВ "Гранум" направило повідомлення №1-18 від 18.03.2016, в якому повідомило державного виконавця про розпочату процедуру ліквідації та просило закінчити виконавче провадження стосовно ТОВ "Гранум", зняти арешти з майна ТОВ "Гранум" (виключити з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно записи про обтяження №4717435, №471760, №4712229, №4711227, №4710908), та передати виконавчі документи голові ліквідаційної комісії (ліквідатору) Іванчуку Роману Семеновичу для виконання ним подальших дій, спрямованих на погашення кредиторських вимог.

Так, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які неможливо усунути, чи в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку.

Дана норма визначає загальний алгоритм дій державного виконавця у випадку надходження інформації про перебування боржника в ліквідаційній процедурі, та підлягає застосуванню з урахуванням того, чи може бути виконане рішення суду ліквідаційною комісією (ліквідатором).

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи скаргу на дії державного виконавця, не звернули увагу на те, що в даному випадку ліквідаційна комісія відповідача-2 не наділена повноваженнями, а відповідно в неї відсутня можливість виконати рішення суду у даній справі щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", як це визначено ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.05.2013 у справі № 22/57.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру. У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Крім того, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення, припинити провадження у справі.

Згідно зі ст. 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

В силу вищезазначених порушень судові рішення попередніх інстанції вказаним вимогам не відповідають.

Згідно з ч. 1 ст. 111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки колегією суддів встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування в цій справі, з'ясовані судом першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою, але допущено помилки в застосуванні норм матеріального права, через що висновки місцевого та апеляційного судів не відповідають цим обставинам, оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні скарги ТОВ "Гранум" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.09.2016 у справі № 22/57 скасувати.

Прийняти у справі № 22/57 нове рішення, яким у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України відмовити.

Головуючий суддя О. Кролевець

Судді О. Євсіков

М. Малетич