Рішення

від 14.02.2017 по справі 910/20310/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2017Справа №910/20310/16 За позовом Приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ"

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни

третя особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національний банк України.

про визнання протиправним і скасування повідомлення,

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

від позивача - Шелефост Т.М., за довіреністю;

від відповідача - Лавриненко К.Л. за довіреністю;

від третьої особи - Голєв Ю.В., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Агромаш-ІФ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни про визнати протиправним і повністю скасування рішення у формі повідомлення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної Марини Анатоліївни №11/1-47274 від 23.09.2016 про нікчемність правочину (щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 1-2014 від 08.01.2014, укладеним між ПАТ ВіЕйБі Банк та ПАТ Агромаш-ІФ , за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу №1878-НВ від 09 жовтня 2012 року, укладеного між ПАТ ВіЕйБі Банк та ТОВ Станіславська торгова компанія ).

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що рішення у формі повідомлення №11/1-47274 від 23.09.2016 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про нікчемність правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором №1-2014 від 08.01.2014 повністю відповідає приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Також, у додаткових поясненнях поданих до суду відповідач зазначив, що, як свідчать дані аналітичного обліку, станом на 14.11.2014 прострочена заборгованість за кредитом згідно графіку відсутня, що виключає необхідність її погашення відповідно до умов Договору застави. Зважаючи на викладене, здійснюючи погашення заборгованості за Кредитним договором за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу №1878-НВ від 09.10.2012 року, укладеного між ПАТ ВіЕйБі Банк та ТОВ Станіславська торгова компанія , ПАТ ВіЕйБі Банк здійснив правочини, умови якого передбачають платіж з метою надання ПрАТ Агромаш-ІФ переваг (пільг), прямо не встановлених для нього законодавством чи внутрішніми документами банку.

06.12.2016 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому він просить суд витребувати у відповідача належним чином завірену копію акту перевірки правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 1-2014 від 08.01.2014 р., укладення між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ПАТ "Агромаш-ІФ", за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу №1878-НВ від 09.10.2012, укладеного між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ТОВ "Станіславська торгова компанія", копію розпорядчого акту яким було визнано спірний правочин нікчемним та оригінали для огляду.

Клопотання позивача про витребування доказів задоволено судом.

07.12.2016 року від Національного банку України надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки майнові права за кредитним договором, укладеного між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ПАТ "Агромаш-ІФ" перебувають в заставі Національного банку України на підставі Договору застави майнових прав № 07/ЗМП від 04.03.2014 року, укладеного між Національним банком України та ПАТ "ВіЕйБі Банк".

У судовому засіданні 06.12.2016 судом було розглянуто клопотання Національного банку України про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Керуючись ст. 27, ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення вказаного клопотання та про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Третя особа надала письмові пояснення в яких просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.01.2014 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (кредитор) та Приватним акціонерним товариством "Агромаш-ІФ" (позичальник) було укладено кредитний договір №1-2014, відповідно до п.1.1 якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 100 000 000,00 грн., а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені договором, а також виконати інші обов'язки, визначені договором.

За умовами п.1.2 Договору №1-2014 від 08.01.2014 процентна ставка за користування кредитом становить 25% річних.

Кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 06.01.2015 включно (п.1.3 договору №1-2014 від 08.01.2014).

У п.15.4 вказаного правочину зазначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань.

09.10.2012 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Станіславська торгова компанія (вкладник) було укладено генеральний договір (Еліт) №1878-НВ на здійснення вкладних операцій.

Відповідно до додаткової угоди №1 до генерального договору про здійснення вкладних операцій №1878-НВ від 09.10.2012 у п. 1 визначено, що вкладник вносить, а Банк приймає на рахунок в користування грошові кошти в сумі 150 000 000,00 грн. Термін повернення Банком вкладу вкладнику - 10 квітня 2014 року.

В подальшому до генерального договору на здійснення вкладних операцій №1878-НВ від 10.10.2012 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Станіславська торгова компанія (вкладник) було укладено додаткову угоду №2 від 08.01.2014, додаткову угоду №3 від 27.02.2014, додаткову угоду №4 від 27.02.2014, додаткову угоду №5 від 26.09.2014, згідно останньої сторони договору визначили, що строк дії договору - до 30 вересня 2015 року. Згідно з п. 2 вказаної додаткової угоди №5 від 26.09.2014 визначено, що на дату укладення цієї Угоди на рахунку обліковуються грошові кошти в сумі 150 000 000,00 грн., в межах додаткової угоди №3 від 27.02.2014 до Генерального договору про здійснення вкладних операцій №1878-НВ від 10.10.2012 на умовах договору. Термін повернення вкладу визначено до 30 вересня 2015 року.

За приписами ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч.1 ст.574 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2014 між ПАТ ВіЕйБі Банк та ТОВ Станіславська торгова компанія укладено договір застави майнових прав (надалі - Договір ЗМП від 30.09.2014).

Відповідно до п.1.1. Договору ЗМП від 30.09.2014 договір укладений в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 1-2014 від 08.01.2014р., укладеним між ПАТ ВіЕйБі Банк та ПАТ Агромаш-ІФ .

Відповідно до п. 1.1 Договору ЗМП від 30.09.2014 в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №1-2014 від 08.01.2014, за яким ПАТ ВіЕйБі Банк є кредитором, а ПАТ Агромаш-ІФ Позичальником, з усіма подальшими змінами до нього, в подальшому - Кредитний договір , згідно з яким Позичальнику надано кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в сумі 100 000 000, 00 (сто мільйонів) гривень зі сплатою Позичальником на користь ПАТ ВіЕйБі Банк 16,1% річних, строком користування до 06.01.2015, а також в забезпечення всіх інших виплат та штрафних санкцій, визначених в Кредитному договорі та в цьому Договорі застави, Заставодавець надає Заставодержателю в заставу майнові права, які полягають в праві вимоги на грошові кошти в сумі 100 000 000, 00 (сто мільйонів) гривень, що станом на дату підписання цього договору знаходяться на вкладному рахунку №26152880000005, відкритому у ПАТ ВіЕйБі Банк , код банку 380537 та належать Заставодавцю на підставі Генерального договору Еліт № 1878-НВ про здійснення вкладних операцій від 09.10.2012 року, укладеного між ПАТ ВіЕйБі Банк та Заставодавцем.

Відповідно до п. 1.2. Договору ЗМП від 30.09.2014 на момент укладання цього договору застави розмір майнового права, що передається в заставу, сторони оцінюють в 100 000 000 (сто мільйонів) гривень.

Договір застави набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором та заставодавцем за цим договором застави (п. 6.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2.6. вказаного Договору Заставодержатель має право задовольнити за рахунок Предмета застави всі свої вимоги у повному обсязі, визначеному на момент звернення стягнення, включаючи суму основного боргу за кредитом, проценти, неустойку, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, всі інші вимоги, що випливають з кредитного договору, а також витрати пов'язані зі зверненням стягнення на Предмет застави.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2016 Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" звернулось до ТОВ "Станіславська торгова компанія" щодо дострокового погашення заборгованості по кредитному договору №1-2014 від 08.01.2014 укладеного між ПАТ ВіЕйБі Банк та ПАТ Агромаш-ІФ на суму 100 000 000,00 грн.

Наявними у справі доказами підтверджено, що 14.11.2014 заборгованість позивача за вказаним вище кредитним договором №1-2014 від 08.01.2014 в сумі 100 000 000,00 грн. була погашена шляхом перерахування грошових коштів з рахунку ТОВ Станіславська торгова компанія . Так, згідно виписки по особовим рахункам за 14.11.214 відбулася наступна операція: списання на погашення основної заборгованості по кред. дог. № 1-2014 від 08.01.2014р., Платник - 26005080000059 ТОВ Станіславська торгова компанія (рахунок зазначено в п. 4.3.2. Договору ЗМП від 30.09.2014), Отримувач - 2909588001257 (рахунок на який необхідно було здійснити погашення за Кред. дог. № 1-2014 від 08.01.2014).

Додатково, вказані обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи витягом з акту від 09.02.2015 перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком в період з 21.11.2013 по 20.11.2014. Так, відповідно до Витягу з таблиці 2.6. (доданого до вищенаведеного Витягу з Акту), відбулась наступна операція - Повернення кредиту (ПАТ Агромаш-ІФ ), кред. дог. №1-2014 від 08.01.2014р.; Підстави проведення операції - Рішення Спостережної Ради від 14.11.2014р.; Сума бухгалтерського проведення-100 000 000,00 грн.: Рахунок-кореспондент кред. угоди - 2909588001257.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року №733 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року №123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський Акціонерний Банк", згідно з яким з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк".

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 березня 2015 року №63, розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 лютого 2016 року №213 продовжено строк здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіної Марини Анатоліївни на два роки до 19 березня 2018 року включно.

Наявним в матеріалах справи витягом з акту б/н від 09.02.2015 підтверджується, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський Акціонерний Банк" було проведено перевірку правочинів (в тому числі), вчинених (укладених) банком в період з 21.11.2013 по 20.11.2014. Зокрема, відповідачем виявлено нікчемність правочину щодо погашення заборгованості позивача в сумі 100 000 000,00 грн. за кредитним договором №1-2014 від 08.01.2014.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни 23.09.2016 було направлено позивачу та Товариству з обмеженою відповідальністю Станіславська торгова компанія повідомлення про нікчемність правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором №1-2014 від 08.01.2014, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та позивачем, за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу №1878-НВ від 09.10.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ Станіславська торгова компанія , з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За твердженнями позивача, вказане рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни є неправомірним та необґрунтованим, а вчинений правочин не містить умов, які передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. До того ж, позивачем наголошено, що перевірка правочинів банку на предмет відповідності їх законодавству вчиняється уповноваженою особою саме у період дії тимчасової адміністрації. Вказані обставини у сукупності і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У ч. 1 ст. 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі: 1) неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним; 2) зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України; 3) невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10 і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами; 4) одноразове грубе або систематичне порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

Частиною 1 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що банк може бути ліквідований: 1) за рішенням власників банку; 2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у разі, якщо: 1) виявлено, що документи, надані для отримання банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію; 2) банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії; 3) встановлено систематичне порушення банком законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом п'яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду.

Як зазначалось вище, на підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 733 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський Акціонерний Банк", згідно з яким з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк".

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України про систему гарантування вкладів фізичних осіб протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частиною 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Фонд:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.

Тобто, з наведеного вбачається, що нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" наведено перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

Так, на виконання вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіною М.А., 15.12.2014 року було видано Наказ № 90 "Про перевірку договорів".

З метою здійснення альтернативної Наказу № 90 від 15.12.2014 року незалежної перевірки правочинів (договорів), Уповноваженою особою Фонду 20.01.2015 року було видано Наказ № 23/1 "Про здійснення альтернативної перевірки договорів".

За результатами проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) ПАТ "ВіЕйБі Банк" з 21.11.2013 року по 20.11.2014 року комісією з перевірки правочинів було складено Акт від 09.02.2015 року, відповідно до якого комісією було виявлено ряд правочинів, які підпадають під підстави визначені положеннями ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є нікчемними, зокрема:

- правочин щодо погашення заборгованості за кредитним договором №1-2014 від 08.01.2014, укладеного між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ПАТ Агромаш-ІФ .

Відповідно до Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, № 2 від 05.07.2012 року (далі - Положення), зареєстроване У Міністерстві юстиції України 14.09.2012 року за № 1581/21893 (в редакції станом на час складання Акту перевірки від 09.02.2015 року), - Уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію зобов'язана протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Дослідивши наявні у матеріалах справи фактичні дані, судом встановлено, що Акт перевірки правочинів було складено комісією 09.02.2015 року, а рішення про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" винесено 20.03.2015 року. Таким чином, перевірку правочинів в порядку статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" було проведено у відповідності до процедури, встановленої законодавством.

Крім того, пунктом 1 частини 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" чітко визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Так, повідомлення про нікчемність правочинів було надіслано Товариству протягом ліквідації Банку, а не тимчасової адміністрації, проте таке надіслання не є порушенням Банком строку повідомлення сторони про нікчемність правочинів.

Одночасно суд вказує, що зі змісту повідомлення №11/2-47274 від 23.09.2016 вбачається, що правочин щодо погашення заборгованості за кредитним договором №1-2014 від 08.01.2014, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та позивачем, за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу №1878-НВ від 09.10.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ Станіславська торгова компанія визнано нікчемним з посиланням на те, що фактично банк уклав правочин, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо невстановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Суд вважає посилання відповідача на нікчемність означеного правочину безпідставними оскільки, у даному випадку фактично заставодавцем було здійснено виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором №1-2014 від 08.01.2014, що ніяким чином не може вказувати на надання чи то позивачу, чи то ТОВ Станіславська торгова компанія будь-яких переваг банком.

При цьому, у даному випадку слід зауважити, що навпаки, вчинення спірного правочину призвело до виконання грошового зобов'язання (задоволення кредиторських вимог), а саме повернення грошових коштів в сумі 100 000 000,00 грн. Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський акціонерний банк".

Слід також зазначити, що грошові кошти у сумі 100 000 000,00 грн. Банком не були повернуті ні позивачу, ані ТОВ Станіславська торгова компанія .

Отже, повідомлення Банка від 23.09.2016 №11/1-47274 є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

До того ж, судом прийнято до уваги, що права позивача внаслідок дій відповідача було порушено шляхом висування Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіною Мариною Анатоліївною вимоги у повідомленні №11/1-47274 від 23.09.2016 про негайне погашення заборгованості за кредитним договором №1-2014 від 08.01.2014.

З приводу посилань відповідача на те, що повідомлення про нікчемність правочину не є управлінським рішенням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни, а отже не може бути визнано незаконним та скасовано, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Слід зазначити що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У ст.11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973 Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Одночасно, у рішенні №7-рп/2013 від 11.07.2013 Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що зобов'язання повинні ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав). Аналогічну позицію наведено у постанові від 29.05.2013 Вищого господарського суду України по справі №5011-5/14825-2012.

Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Тобто, метою застосування судом певного способу захисту прав та законних інтересів осіб є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Отже, останнє направлене на настання певних юридичних наслідків. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом України у листі від 01.04.2014 "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України".

Наразі, суд вважає за необхідне захистити права позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни у формі повідомлення про нікчемність правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором №1-2014 від 08.01.2014, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та позивачем, за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу №1878-НВ від 09.10.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ Станіславська торгова компанія .

Отже, виходячи з наведеного вище, приймаючи до уваги позицію Конституційного Суду України, враховуючи висновки суду щодо відсутності підстав вважати нікчемним правочин щодо погашення заборгованості за кредитним договором №1-2014 від 08.01.2014, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та позивачем, за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу №1878-НВ від 09.10.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ Станіславська торгова компанія , суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправним та скасування рішення відповідача у формі повідомлення про нікчемність наведеного вище правочину.

Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи викладене вище позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення у формі повідомлення №11/1-47274 від 23.09.2016 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.27Т; ідентифікаційний код 19017842) Славкіної Марини Анатоліївни про нікчемність правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором №1-2014 від 08.01.2014, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.27Т; ідентифікаційний код 19017842) та Приватним акціонерним товариством "Агромаш-ІФ" (76018, Івано-Франківськ а область, м. Івано-Франківськ, вул. Височана, буд. 18; ідентифікаційний код 32873954) за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу №1878-НВ від 09.10.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.27Т; ідентифікаційний код 19017842) та Товариством з обмеженою відповідальністю Станіславська торгова компанія (01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд. 9, офіс 33, ідентифікаційний код 32873692).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.27Т; ідентифікаційний код 19017842) на користь Приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" (76018, Івано-Франківськ а область, м. Івано-Франківськ, вул. Височана, буд. 18; ідентифікаційний код 32873954) судовий збір в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.02.2017

Суддя І.І. Борисенко