Постанова

від 09.08.2018 по справі 910/20310/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/20310/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.

за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.

за участю представників: ПрАТ "Агромаш-ІФ" - Харченка П.О. (довіреність від 25.06.2018), ПАТ ВіЕйБі Банк - Бурдюга Т.В. (довіреність № 122 від 19.03.2018)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017

(колегія суддів: Зеленін В.О. - головуючий, Зубець Л.П., Мартюк А.І.)

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ"

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національний банк України.

про визнання протиправним і скасування повідомлення, -

ВСТАНОВИВ:

1. Приватне акціонерне товариство "Агромаш-ІФ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни (далі в тексті - Позивач) про визнання протиправним і повністю скасування рішення у формі повідомлення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної Марини Анатоліївни (далі в тексті - Відповідач) №11/1-47274 від 23.09.2016 про нікчемність правочину (щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 1-2014 від 08.01.2014, укладеним між ПАТ ВіЕйБі Банк та ПАТ Агромаш-ІФ , за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу №1878-НВ від 09 жовтня 2012 року, укладеного між ПАТ ВіЕйБі Банк та ТОВ Станіславська торгова компанія ).

Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій ухвалених за результатами розгляду позову

2. Рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2017 позов задоволено в повному обсязі; визнано протиправними та скасовано рішення у формі повідомлення №11/1-47274 від 23.09.2016 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни про нікчемність правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором №1-2014 від 08.01.2014, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та Приватним акціонерним товариством "Агромаш-ІФ" за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу №1878-НВ від 09.10.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Станіславська торгова компанія .

3. Суд першої інстанції дійшов до висновку, що укладення правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором №1-2014 від 08.01.2014, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та Позивачем, за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу №1878-НВ від 09.10.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ Станіславська торгова компанія призвело до виконання грошового зобов'язання (задоволення кредиторських вимог), а саме повернення грошових коштів в сумі 100 000 000,00 грн. Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський акціонерний банк".

4. Також в рішенні суду першої інстанції зазначено, що грошові кошти у сумі 100 000 000,00 грн. Банком не були повернуті ні Позивачу, ані ТОВ Станіславська торгова компанія .

5. Наведені обставини стали підставою для висновку суду першої інстанції про те, що повідомлення Банку від 23.09.2016 №11/1-47274 є протиправними, а тому підлягає скасуванню.

6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2017 року у справі №910/20310/16 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

7. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним:

7.1. Суд першої та апеляційної інстанції встановив, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіною Мариною Анатоліївною було направлено Позивачу та Товариству з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" повідомлення про нікчемність правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором №1-2014 від 08.01.2014, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та Позивачем, за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу №1878-НВ від 09.10.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ "Станіславська торгова компанія", з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

7.2. Суд апеляційної інстанції зазначив, що нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачено жодних дій, які необхідно вчинити Уповноваженій особі, для визнання правочинів нікчемними. Правочин є нікчемним в силу прямої вказівки закону та не потребує додаткового визнання цього факту у будь-якій формі. Зазначеним законом визначено, що Уповноважена особа не визнає правочин нікчемним, а лише забезпечує перевірку правочинів на предмет виявлення таких, які вже є нікчемними, та фіксує даний факт.

7.3. Законодавство, як зазначено в постанові суду апеляційної інстанції, не наділяє Уповноважену особу правами визнавати правочин нікчемним та видавати будь-які розпорядчі акти із визнання правочинів такими. Уповноваженій особі надано право лише повідомляти сторін за договором, у той час як граничні строки та форма такого повідомлення законодавством не встановлена.

7.4. Наведені обставини стали підставою для висновку суду апеляційної інстанції про те, що рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2017 у справі № 910/20310/16 прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи яка подала касаційну скаргу

8. До Верховного Суду від Позивача надійшла касаційна скарга у якій Позивач просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 і залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 14.02.2017 у справі № 910/20310/16.

9. В обґрунтування підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції з залишенням в силі рішення суду першої інстанції Позивач у касаційній скарзі наводить наступні доводи:

9.1. Суд апеляційної інстанції не врахував відсутність підстав нікчемності правочину визначених в п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" оскільки Уповноважена особа належних та допустимих доказів нікчемності не надала.

9.2. Суд апеляційної інстанції в своїй постанові допустився порушення приписів ст.ст. 4 2, 43 ГПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

10. До Верховного Суду від ПАТ "ВіЕйБі Банк" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому представник Відповідача просить суд відмовити Позивачу у задоволенні касаційної скарги.

11. Також до Верховного Суду від Позивача надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги у яких наведено додаткове обґрунтування підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Позиція Верховного Суду

12. Ухвалою Верховного Суду від 05.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі № 910/20310/16; призначено до розгляду касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" на 26 квітня 2018 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

13. Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2018 провадження у справі №910/20310/16 за касаційною скаргою ПрАТ "Агромаш-ІФ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 зупинено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/24198/16.

14. Ухвалою Верховного Суду від 11.07.2018 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі №910/20310/16; призначено до розгляду касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" на 09 серпня 2018 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

15. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, виходячи з наступного.

16. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Щодо доводів касаційної скарги, які викладені в підпунктах 9.1., 9.2. пункту 9 даної постанови, колегія суддів зазначає наступне.

19. Згідно із частинами першою, другою та десятою статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Усі або частина повноважень Фонду, визначених цією статтею, можуть бути делеговані Фондом уповноваженій особі Фонду.

20. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу Банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів Банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ Банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом Банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органів управління та контролю банку, спрямованим на збереження активів і документації банку та який діє у межах цієї юридичної особи. Оскільки наказ банку є його внутрішнім документом, який не створює жодних обов'язків для контрагентів банку, не можна вважати порушеними права контрагентів внаслідок прийняття такого наказу. Права позивача не можуть бути порушені внаслідок видання внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи. У такій ситуації сторона правочину може вважати відповідні правочини чинними і не виконувати жодних дій з повернення майна чи грошових коштів банку. Повідомлення банку про виявлення ним нікчемних правочинів не підлягає примусовому виконанню. Якщо особа добровільно не погоджується з тим, що правочини є нікчемними, і не повертає активи, банк має право звернутися до суду з вимогою застосування наслідків нікчемності правочинів (висновок про застосування норм права, який викладений в пунктах 68 та 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/24198/16) .

21. Враховуючи наведену позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.05.2018 у справі № 910/24198/16, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку, що подання позову у даній справі Позивачем про визнання протиправним і скасування рішення у формі повідомлення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної Марини Анатоліївни №11/1-47274 від 23.09.2016 про нікчемність правочину (щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 1-2014 від 08.01.2014, укладеним між ПАТ ВіЕйБі Банк та ПАТ Агромаш-ІФ , за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу №1878-НВ від 09 жовтня 2012 року, укладеного між ПАТ ВіЕйБі Банк та ТОВ Станіславська торгова компанія ) не є правильно обраним Позивачем способом захисту своїх інтересів.

22. За таких обставин, є вірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що позовні вимоги у даній справі не підлягають до задоволення.

23. Згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

24. Відповідно положень ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

25. Колегія суддів суду касаційної інстанції за результатами касаційного перегляду постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі № 910/20310/16 дійшла до висновку, що зазначена постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

26. За таких обставин, на підставі приписів ст. 309 ГПК України, касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 підлягає залишенню без змін.

27. Оскільки касаційна скарга Позивача підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Позивача.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі № 910/20310/16 залишити без задоволення.

2 . Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі № 910/20310/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко