Ухвала

від 28.02.2017 по справі 21/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28.02.2017Справа № 21/32

За скаргою Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова" НАМН України

на дії Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві

у справі № 21/32

за позовом Державної установи Інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова Академії медичних наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міцар"

про стягнення заборгованості 396056 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача (скаржника): Обухов В.В. (довіреність б/н від 05.10.2016)

від відповідача: не з'явився

від виконавчої служби: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2009 у справі № 21/32 позов Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова" НАМН України задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міцар" на користь Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Академії медичних наук України" 390648,10 грн. суму основної заборгованості; 4936,22 грн. суму пені; 3955,84 грн. суму державного мита; 118,00 грн. суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено.

09.06.2009 на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2009 у справі № 21/32 видано наказ.

29.12.2016 Державна установа "Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова" НАМН України звернулася до Господарського суду міста Києва із скаргою на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

За результатами повторного автоматизованого розподілу скаргу передано для розгляду судді Головатюку Л.Д.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 26.01.2017 №05-23/286 призначено повторний автоматизований розподіл скарги, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя суддею Головатюком Л.Д.

За результатами повторного автоматизованого розподілу, зазначену скаргу передано для розгляду судді Турчин С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 скаргу Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова" НАМН України на дії Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві призначено на 16.02.2017 та зобов'язано Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві надати письмові пояснення по суті скарги та копії матеріалів виконавчого провадження № 50347696.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2017 відкладено розгляд скарги на 28.02.2017.

23.02.2017 через відділ діловодства від позивача надійшли копії матеріалів виконавчого провадження № 50347696.

Представник боржника, Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання 28.07.2017 не з'явились.

Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України).

Представник стягувача (скаржника) в судовому засіданні 28.02.2017 надав пояснення щодо скарги, просив суд її задовольнити.

В судовому засіданні 28.02.2017 суд, розглянувши скаргу Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова" НАМН України, вислухавши пояснення представника стягувача, встановив наступне.

Державна установа "Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова" НАМН України у скарзі на дії Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві просить суд:

визнати протиправною та скасувати Постанову від 15.06.2016 року винесену в рамках виконавчого провадження №50347696 державного виконавця Голосіївського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Тичинської Лариси Андріївни про повернення виконавчого документа стягувачеві;

визнати неправомірною бездіяльність Голосіївського районного ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 14.05.2009 у справі №21/32;

зобов'язати Голосіївський районний ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві відновити виконавче провадження №50347696;

зобов'язати Голосіївський районний ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві здійснити примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.05.2009 у справі №21/32.

В обґрунтування скарги, скаржник посилається на те, що повернення виконавчого документа на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 "Про виконавче провадження" є неправомірним, оскільки держаним виконавцем не було вжито в повному обсязі виконавчих дій з метою виконання рішення суду, зокрема, державний виконавець не здійснив заходів щодо виявлення майна боржника, не вчинив дій щодо можливості виявлення готівки в касах божника та отримання балансу та за місцезнаходженням боржника не виїздив.

Відповідно до вимог ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (чинного на час відкриття виконавчого провадження та прийняття оскаржуваної постанови) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Як вбачається із наданих скаржником копій матеріалів виконавчого провадження, постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 02.03.2016 відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.06.2009 по справі №21/32.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Постановою державного виконавця від 15.06.2016 виконавчий документ - наказ Господарського суду міста Києва від 09.06.2009 по справі №21/32 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження". Вказана постанова мотивована тим, що в ході проведення виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Також у постанові стягувачу роз'яснено, що повернення виконавчого документа з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням (ст. 32 ЗУ "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В наданих скаржником матеріалах виконавчого провадження міститься запит державного виконавця до регіонального сервісного центру МВС України у м. Києві про надання інформації щодо наявності у ТОВ "Міцар" транспортних засобів. Відповідь на вказаний запит за наявними у справі матеріалами виконавчого провадження відсутня.

Також наявна відповідь на запит до Державної фіскальної служби України, відповідно до якої платник податків з таким податковим номером на обліку в органах ДПС не перебуває та Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон, відповідно до якої відомості щодо нерухомого майна боржника відсутні.

Згідно із постановою державного виконавця від 15.06.2016 на майно, що належить боржнику накладено арешт.

Частиною 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

В частині 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено перелік дій що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

В пункті 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 визначено, що організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Пунктом 4.1.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що у разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб державний виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу державний виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органів.

Відповідно до п. 4.1.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, державні виконавці в процесі виконання рішення можуть вилучати готівкові кошти у боржника в національній та іноземній валютах. Приймання державними виконавцями грошей не дозволяється. Виявлені у боржника готівкові кошти вилучаються, про що державний виконавець складає акт вилучення готівки. Вилучення проводиться у присутності понятих. Цей акт складається у необхідній кількості примірників, з яких перший залишається у виконавчому провадженні, інші вручаються боржнику або його представнику, особі, у якої вилучено, під розписку в першому примірнику. У разі відмови боржника (його представника) від підпису про це зазначається в акті вилучення готівки.

Також, відповідно до ч. 8 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Зі змісту вищенаведених положень Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень вбачається, що окрім обов'язку накласти арешт на кошти, що знаходяться на рахунках боржника та здійснити направлення запиту до державних органів, у державного виконавця є також обов'язок, зокрема, розшукати та виявити майно божника, вчинити дії щодо розшуку та вилучення готівкових коштів боржника.

Однак, згідно із наявними у суду матеріалами виконавчого провадження державним виконавцем не вчинялись дій щодо виявлення майна боржника, в тому числі за даними балансу, вилучення готівкових коштів, виїзду за місцезнаходженням боржника.

Відповідь регіонального сервісного центру МВС України у м. Києві щодо наявності або відсутності у ТОВ "Міцар" транспортних засобів у наданих скаржником матеріалах виконавчого провадження відсутня.

Органом державної виконавчої служби не було надано суду копій матеріалів виконавчого провадження по виконанню наказу суду від 09.06.2009, які б підтверджували здійснення державним виконавцем відповідних заходів щодо своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, доводи скаржника про невжиття держаним виконавцем в повному обсязі виконавчих дій з метою виконання рішення суду підтверджені наявними у справі матеріалами виконавчого провадження, а органом державної виконавчої служби не спростовано обставин, наведених у скарзі, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги Державної установи Інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова Академії медичних наук України в частині визнання протиправною та скасування постанови від 15.06.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві та визнання неправомірною бездіяльності Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві по виконанню рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2009 справі №21/32.

Відповідно до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012 за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З урахуванням наведеного, скарга стягувача в частині визнання протиправною та скасування постанови від 15.06.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві та визнання неправомірною бездіяльності Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві по виконанню рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2009 справі №21/32 підлягає задоволенню.

Стосовно вимог скаржника про зобов'язання Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві відновити виконавче провадження №50347696 та зобов'язання останнього здійснити примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №21/32, то суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

У п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012 за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З урахуванням наведеного, оскільки у даному випадку відновлення виконавчого провадження та здійснення примусового виконання рішення суду є передбаченими законом наслідками визнання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу протиправною, то за висновками суду скарга у зазначені частині є передчасною.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні скарги про зобов'язання Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві відновити виконавче провадження №50347696 та здійснити примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №21/32.

Підсумовуючи вищенаведене, скарга Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова" НАМН України на дії Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова" НАМН України на дії Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 15.06.2016 винесену в рамках виконавчого провадження №50347696 державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Тичинської Лариси Андріївни про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Визнати неправомірною бездіяльність Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві по виконанню рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2009 (наказ від 09.06.2009) у справі №21/32.

В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя С.О. Турчин