Ухвала

від 14.02.2017 по справі 921/881/15-г/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"14" лютого 2017 р.Справа № 921/881/15-г/11 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М. розглянув заяву від 14 листопада 2016 року Державного агентства резерву України про визнання кредитором відносно боржника в сумі 10 985 184 грн. 90 коп. у справі за заявою

кредитора: Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль

до боржника: ОСОБА_1 акціонерного товариства "Цукровий завод "Поділля", вул. Микулинецька, 116, м. Тернопіль

про визнання банкрутом.

За участю представників сторін:

Кредитора: ОСОБА_2- представник ;

Боржника: ОСОБА_3 - арбітражний керуючий.

Суть справи: Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 18.09.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 акціонерного товариства "Цукровий завод "Поділля", вул. Микулинецька, 116, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 00373089; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4, вул. Димитрова, 4/10, м. Чернівці, Чернівецької обл.; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 251 від 19 лютого 2013 року

Постановою господарського суду Тернопільської області від 24.02.2016 року Відкрите акціонерне товариство "Цукровий завод "Поділля", вул. Микулинецька, 116, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 00373089 визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5, вул. Залізнична, 19 "Б", мст. Запитів, Камянка-Бузький р-н, Львівська область, свідоцтво № 1370 від 19.07.2013 року.

14 листопада 2016 року на адресу господарського суду Тернопільської області від Державного агентства резерву України надійшла заява № (вх.19634) від 14 листопада 2016 року про визнання кредитором відносно боржника відкритого акціонерного товариства "Цукровий завод "Поділля" в сумі 10 985 184 грн. 90 коп.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 15 листопада 2016 року судове засідання по розгляду даної заяви призначено на 29 листопада 2016 року. Зобов'язано ліквідатора банкрута ОСОБА_5 до дня розгляду справи надати господарському суду: обгрунтований відзив на заяву кредитора.

В порядку статті 77 ГПК розгляд заяви було відкладено до 13 грудня 2016 р. та до 27 грудня 2016 р . ; зобов'язано Державне агентство резерву України, м. Київ подати до дня розгляду заяви: первині документи, які підтверджують поставку дизельного палива в кількості 1796,05 тон.; автобензину в кількості 406,51 тон. згідно актів звірки від 15.12.1999р.; договір на підставі якого були підписані акти звірки від 15.12.1999р.; наряд на відпуск продукції згідно договору № юр-2/308-99 від 16.04.1999 р.

Ухвалою господарського суду від 16 грудня 2016 року достроково припинено повноваження ліквідатора банкрута ОСОБА_1 акціонерного товариства "Цукровий завод "Поділля" вул. Микулинецька, 116, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 00373089 - ОСОБА_5, 79021, а/с 3319, м. Львів та ліквідатором банкрута ОСОБА_1 акціонерного товариства "Цукровий завод "Поділля" вул. Микулинецька, 116, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 00373089 призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1770 від 30.11.2016 р.; прож. ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою господарського суду від 27 грудня 2016 року відкладено судове засідання по розгляду заяви кредитора Державного агентства резерву України, на 13 січня 2017 року та зобов'язано ліквідатора ОСОБА_3 надати господарському суду обгрунтований відзив на заяву кредитора.

В судовому засіданні оголошено перерву до 31 січня 2017 року та до 14 лютого 2017 року.

Представник кредитора підтримав заяву про визнання кредитором та просить суд її задоволити.

Ліквідатор заперечив проти задоволення вимог. В обґрунтування зазначає , що заява кредитора не підтверджена належними доказами, а тому просить у задоволені заяви відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника кредитора та думку ліквідатора боржника, судом встановлено наступне.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 18.09.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 акціонерного товариства "Цукровий завод "Поділля", вул. Микулинецька, 116, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 00373089/

18 вересня 2015 року здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Цукровий завод "Поділля", вул. Микулинецька, 116, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 00373089 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 25 грудня 2015 року затвердженно Реєстр вимог кредиторів по справі № 921/881/15-г/11 відносно ОСОБА_1 акціонерного товариства "Цукровий завод "Поділля", вул. Микулинецька, 116, м. Тернопіль /поштова адреса 46002, м.Тернопіль, пр-т С.Бандери, 13а/, ідентифікаційний код 00373089.

Як вбачається із матеріалів справи , Державне агентство резерву України (далі - Держрезерв або Кредитор) є правонаступником Державного комітету України з державного матеріального резерву у відповідності до п. 5 Указу Президента України № 1085/2010 від 09.12.2010 „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» .

Відповідно до Закону України „Про державний матеріальний резерв» від 24.01.1997 № 51/97-ВР основним завданням Держрезерву України є управління державним резервом.

Кредитором на виконання постанови Верховної Ради України Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників і цукрових заводів нафтопродуктами для збирання та переробки коренів цукрових буряків урожаю 1998 року № 102-XIV від 11.09.98р. та розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 149-р було відпущено ВАТ „Цукровий завод „Поділля» нафтопродукти з державного резерву. В свою чергу Боржник зобов'язувався поставити до державного резерву цукор на суму вартості отриманих нафтопродуктів. Крім того, між сторонами було укладено договір про взаємні поставки № 2711 від 03.03.1999, згідно якого Держрезерв відпускає Боржнику дизпаливо, а підприємство поставляє до держрезерву цукор.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.. 161, 162 ЦК УРСРС зобов'язання повинні виконуватись належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

ВАТ „Цукровий завод „Поділля» свої зобов'язання не виконало в повному обсязі, тому його заборгованість перед Держрезервом становить 324,98 тонни цукру, що підтверджується актами звірки від 15.12.1999 складених на виконання постанови Верховної Ради України № 102-XIV від 11.09.98 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 149-р.

Відповідно до пп. 1.1, 2.1 договору № юр-2/308-99 від 16.04.1999 Кредитором було відпущено Боржнику з державного резерву в порядку тимчасового позичання 92 тонни цукру, а Боржник, в свою чергу, відповідно до пп. 1.1, 2.2 цього договору зобов'язався повернути до державного резерву позичений цукор та додатково 12% від позиченого (11,05 тонни цукру), що загалом складає 103,05 тонни цукру-піску. Проте, Боржник свої зобов'язання не виконав, не повернув до державного резерву позичений цукор в повному обсязі.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошові вимоги складаються з зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Згідно ч. 4 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі і розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день направлення в господарський суд заяви. В даному випадку на момент порушення провадження у справі про банкрутство Боржника, тобто на 18.09.2015.

Враховуючи викладене, загальний розмір заборгованості Боржника перед Кредитором складає 428,03 тонни цукру, в тому числі: 324,98 тонни цукру за актами звірки, складеним на виконання постанови Верховної Ради України № 102-XIV від 11.09.98 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 149-р.; 103,05 тонни цукру за договором № юр-2/308-99 від 16.04.1999.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 № 189 „Про державне регулювання виробництва цукру та цукрових буряків у період з 1 вересня 2015 р. до 1 вересня 2016 року» мінімальна ціна на цукор становить 6454,73 грн. за тонну, таким чином, вартість 428,03 тонни цукру складає 2 762 818,08 грн.

Відповідно до п. 8 ст. 14 Закону України Про державний матеріальний резерв за несвоєчасне повернення до державного резерву позичених матеріальних цінностей одержувач сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості неповернених матеріальних цінностей виходячи з ринкових цін, що діють на день повернення, але не менше, ніж на день відпуску, і пеню за кожний день прострочення до повного виконання зобов'язання.

Кредитором нараховано 100% штрафу в розмірі 2 762 818,08 грн. і пеня в розмірі 3 614 924,41 грн. Період нарахування пені визначено з 01.10.2009р. по 19.10.2015року.

Як зазначив представник кредитора в судовому засіданні, про наявність заборгованості в кількості 428,03 тонн цукру, кредитор дізнався після порушення провадження у справі, і заборгованість визначалась виходячи з цін на цукор з 1 вересня 2015 р. до 1 вересня 2016р.

Ухвалою господарського суду від 18 вересня 2016 року порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Цукровий завод "Поділля" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Отже з огляду на наведене, враховуючи нарахування штрафу після порушення провадження у справі, суд вважає, що кредитор не врахував введення мораторію відповідно до ст. 19 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , з огляду на наведене суд вважає ці вимоги безпідставними та такими що не підлягають до задоволення.

Окрім того, суд зазначає , що період пені хоч і вказано кредитором 01.10.2009р. по 19.10.2015року (до порушення провадження у справі ), разом з тим вона нарахована на суму заборгованості, яка визначена після порушення провадження, з огляду на наведене ці вимоги теж не підлягають до задоволення.

Крім того, ВАТ „Цукровий завод „Поділля» є відповідальним зберігачем матеріальних цінностей держрезерву, а саме мазуту М-100, що підтверджується приймальними актами по формі Р-16 (додаються).

Як передбачено п. 2.2 Інструкції про порядок оформлення операцій з хлібопродуктами держрезерву на пунктах відповідального зберігання, затвердженої наказом Держкомітету України по матеріальних резервах від 27.03.1996 №41, закладення зерна до державного резерву оформлюється складанням приймальних актів - збережувальних зобов'язань у двох примірниках за установленою формою Р-16.

Таким чином, особи, які підписують дану форму Р-16 приймають на себе відповідні зобов'язання - тобто зобов'язання щодо розміщення запасів держрезерву (навіть якщо це підприємства і організації, не віднесені до системи державного резерву).

Також відповідно до п. 10 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.10.1997 № 1129, матеріальні цінності вважаються закладеними до держрезерву після підписання акту про їх приймання та оформлення відповідних бухгалтерських документів складського обігу, тобто приймальних актів по формі Р-16.

Відповідачем було закладено мазут М-100 до державного резерву, що підтверджується приймальним актом форми Р-16, який підписано повноважними представниками (директором, головним бухгалтером, матеріально-відповідальною особою, спеціалістом по якості) Відповідача та затверджені його печаткою.

Також, факт наявності матеріальних цінностей держрезерву на зберіганні Боржника підтверджується нарядом Держрезерву № 2-7/234м від 05.10.1999, актом виконання № 1 вказаного наряду, згідно з якими з підприємства Боржника на ВАТ Уладівський цукровий завод було переміщено мазут М-100 у фактичній кількості 334,470 тонни. Після проведення переміщення на відповідальному зберіганні Боржника залишилось 266,310 тонн мазуту марки М-100.

Актом перевірки на підставі службового завдання головним спеціалістом Контрольно - ревізійного відділу Західного регіону департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту ОСОБА_6 у жовтні 2005 на підприємстві Боржника було встановлено факт незабезпечення збереження 266,310 тонн мазуту марки М-100.

Відповідно до п. 21 р.5 «Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1129 від 08.10.1997 ціни на матеріальні цінності, які закладаються та відпускаються з державного резерву, визначаються Держрезервом України, виходячи з оптових цін, що діють на час закладення або відпуску, кон'юнктури ринку, термінів зберігання, якості продукції, а в разі проведення конкурсу - за цінами конкурсу на кожну партію конкретної продукції.

Отже, ціни встановлюються Держрезервом України самостійно, виходячи з цін, які діють на позабіржовому ринку матеріальних цінностей. В даному випадку ціни встановлено на час виявлення факту оформлення безтоварного закладення, тобто станом на час проведення перевірки.

Вартість матеріальних цінностей державного резерву, щодо яких було встановлено факт незабезпечення збереження, станом на жовтень 2005 становить 266,310 тонн мазуту марки М-100 * 1710 = 455 390,10 грн.

Під відповідальним зберіганням матцінностей державного резерву у розумінні, визначеному ст. 2 Закону України „Про державний матеріальний резерв» , відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву - зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву. При цьому зберігач має забезпечувати якісне зберігання закладених до державного резерву товарно-матеріальних цінностей та звітувати перед Держрезервом в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державний матеріальний резерв» державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України, а положення ст. 11 Закону України «Про державний матеріальний резерв» зобов'язують_підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно із зазначеними завданнями власними силами.

Факт незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву є порушенням операцій з матеріальними цінностями державного резерву, що в свою чергу свідчать про неналежне виконання своїх зобов'язань передбачених ЦК України (ст.ст. 936, 942, 949), Законом України «Про державний матеріальний резерв» , Порядком формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву та інших нормативних актів, які регулюють порядок здійснення операцій по відповідальному зберіганню мат. цінностей державного резерву. За неналежне виконання зобов'язань ст. 230 ГК України передбачає відповідальність у вигляді стягнення штрафних санкцій.

Оскільки відповідно до ст. 231 ГК України сплата неустойки регулюється законом, то відповідно до п. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.

У разі недоцільності закладення і зберігання зазначених матеріальних цінностей або виключення їх з номенклатури, скасування мобілізаційного чи іншого спеціального завдання зазначені юридичні особи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, відшкодовують вартість відсутніх матеріальних цінностей державного резерву виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження) із сплатою пені до повного відшкодування вартості матеріальних цінностей.

Станом на 19.09.2015 матеріальні цінності, щодо яких встановлено факт незабезпечення збереження, до держрезерву повернуті не були. Оскільки вартість мазуту марки М-100 становить 455 390,10 грн., то 100% штрафу відповідно становить 455 390,10 грн.

Розглянувши розрахунок штрафу в розмірі 455 390,10 грн. суд вважає його обґрунтованим та таким , що підлягає до задоволення.

ВАТ "Цукровий завод "Поділля" просить визнати кредитором в частині нарахованої в період з 03.10.2005 по 18.09.2015 пені в розмірі 933844,13 грн.

Згідно здійсненого судом перерахунку (за допомогою калькулятора підрахунку штрафних санкцій "Ліга:Закон Еліт"), суд визнає правомірним нарахування пені на загальну суму 931710,66 грн.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд визнає грошові вимоги Державного агентства резерву України, 01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28 в сумі 4 605 308 грн. 94 коп, з яких 3 218 208,18 грн. заборгованість, 455 390,10 грн. штраф, 931710,66 грн. пеня та включає їх в Реєстр вимог кредиторів. Черговість задоволення грошових вимог кредитора в сумі - шоста . Урешті частині заявлених грошових вимог суд відмовляє.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 23, 38,45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 33, 43, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Визнати грошові вимоги Державного агентства резерву України, 01601, м. Київ, вул.Пушкінська, 28, ідентифікаційний код 37472392 відносно боржника ОСОБА_1 акціонерного товариства "Цукровий завод "Поділля", вул. Микулинецька, 116, м. Тернопіль , в сумі 4 605 308 грн. 94 коп., з яких 3 218 208,18 грн. заборгованість, 455 390,10 грн. штраф, 931710,66грн. пеня та включити їх в Реєстр вимог кредиторів. Черговість задоволення грошових вимог кредитора - шоста;

В сумі 2756,00 грн. сплаченого судового збору, черговість задоволення грошових вимог кредитора - перша.

2. В решті частині заявлених грошових вимог відмовити.

3. Ухвалу направити боржнику, Державному агентству резерву України, 01601, м.Київ, вул. Пушкінська,28 та арбітражному керуючому ОСОБА_3, прож. ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суддя А.М. Сидорук