Рішення

від 09.02.2017 по справі 922/4761/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2017 р.Справа № 922/4761/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши справу

за позовомСільськогосподарський багатофункціональний БК "Родіна", с. Лукашівка доВолодимирівська сільська рада Краснокутського району Харківської області, с. Лукашівка 3-я особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування", м. Київ 3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство технічної інвентаризації "Інвентаризатор", м. Красноград про скасування рішення та визнання свідоцтв недійсними за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

3-я особа ПАТ "Укргазвидобування" - ОСОБА_2 за довіреністю №2-36 від 07.12.2016, ОСОБА_3 за довіреністю № 2-41 від 07.12.2016

3-я особа КП ТІ "Інвентаризатор" - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарський багатофункціональний БК "Родіна" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Володимирівська сільська рада Краснокутського району Харківської області в якому просить суд:

- скасувати рішення виконкому Володимирівської сільської ради від 21 червня 2004 року „Про визнання права власності на виробничі будівлі і житлові будинки підсобного господарства "Україна", Хрестищенського ВБР, що розташовані в селі Лукашівка та Копанки.

- визнати недійсними Свідоцтва про право власності на нерухоме майно:

від 27 липня 2004 року - на комплекс, розташований в с. Лукашівка, вулиця Центральна, Красноградського району Харківської області - автогараж на 5 місць, Б, 330,1 кв.м.; телятник на 120 голів, Л , 871,9 кв.м.; будівля опор. пункту міліції, 1 А,114,6 кв.м.; будівля штучного запліднення, Е, 15,8 кв.м.; склад зерна, В 852,8 кв.м.; коровник, М, 2109,7 кв.м.; кормоцех, Г, 256,7 кв.м.; Плотня бригади № 1, Ж, 41,0 кв.м; ОСОБА_1 - коровник, Н, 1231,8 кв.м.; Будівля ПММ, Е, 17,5 кв.м.; Склад сін. муки, Г, 988,7 кв.м.; Водонапірна башта, Д, 9,0 кв.м.; Водокачка, 1 Ж, 9,3 кв.м.; ОСОБА_1, К, 807,3 кв.м.; Сторож. будка, А, 9,1 кв.м; ОСОБА_1, 1 В, 719,9 кв.м.; Майстерня, 1 Г, 199,9 кв.м. ; Склад, 1 Б, 644,6 кв.м., ОСОБА_1, П, 852,3 кв.м.; ОСОБА_1, З, 853,7 кв.м.; Гараж, 1 К, 389,0 кв.м.; Буд. механізатора, О, 191,1 кв.м,;

від 27 липня 2004 року - на нежитлову будівлю - контору літера А-2, пл. 432,2 кв.м., розташована в с. Лукашівка, вулиця Центральна, Красноградського району Харківської області;

від 26 липня 2004 року - на нежитлову будівлю - телятник - склад літера А-1, загальною площею 877,0 кв.м., розташовану в с. Лукашівка, вулиця Токарівка, Красноградського району Харківської області ;

від 26 липня 2004 року - на комплекс /підсобне господарство "Україна"/ - кормоцех, Д, 36,4 кв.м.; свинарник маточник , Б, 1096,5 кв.м.; сарай /свинарник/, В, 900,8 кв.м.; свинарник, Г, 1018,3 кв.м; свинарник, А 902,9 кв.м., розташований в с. Лукашівка, вулиця Токарівка, Красноградського району Харківської області,

видані на підставі рішення виконкому Володимирівської сільської ради /в зв'язку з оформленням права власності/ від 21 червня 2004 року б/н державі в особі Верховної ради України в повному господарському віданні дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

18 січня 2017 року третя особа - ПАТ "Укргазвидобування" звернулася до суду з заявою (вх. № 1546) про фіксацію судового процесу.

Згідно ч. 7 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

За вказаною заявою відповідача фіксування судового процесу здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу, для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер cicx-09999.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. №1544 від 18.01.2017) проти позовних вимог не заперечує та просить суд розглядати справу без участі його представника.

В своєму відзиві відповідачем було повідомлено суду що рішення виконкому Володимирівської сільської ради від 21 червня 2004 року „Про визнання права власності на виробничі будівлі і житлові будинки підсобного господарства "Україна" Хрестищенського ВБР, що розташовані в селі Лукашівка та Копанки, прийняте на підставі листа ДКУ філії бурове управління "Укрбургаз" за № 013/3707 від 11.06.2004 року, без надання належних документів, які б підтверджували, що саме підсобне господарство "Україна" Хрестищенського ВБР є власником зазначених будівель та споруд.

Крім того, в свідоцтвах про право власності, які оскаржуються позивачем по справі, визначений власник держава в особі Верховної ради України в повному господарському віданні дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Як повідомив відповідач у своєму відзиві, 21 червня 2004 року рішення виконкомом Володимирівської сільської ради щодо визнання права власності на виробничі будівлі і житлові будинки за державою в особі Верховної ради України в повному господарському віданні дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України„ не приймалося.

Третьою особою ПАТ "Укргазвидобування" було подано до суду клопотання (вх. № 1547 від 18.01.2017) про припинення провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, яке було прийнято судом до розгляду.

Позивачем надані до суду копії інвентарних справ №17,18,19,20 від 26.01.2017, які були витребувані ухвалою суду у КПТІ "Інвентаризатор".

30 січня 2017 року від третьої особи - ПАТ "Укргазвидобування" надійшли пояснення щодо позовних вимог (вх. №2965) відповідно до яких позовні вимоги третьою особою не визнаються в повному обсязі, та заява про застосування строку позовної давності до вимог позивача (вх. №2986), які були долучені судом до матеріалів справи.

Також ПАТ "Укргазвидобування" звернулося до суду з клопотанням (вх. № 2980 від 30.01.2017) про зупинення провадження по справі до розгляду окружним адміністративним судом м. Києва адміністративної справи №826/18028/16 по суті, яке було прийнято судом до розгляду.

Позивач задав суду пояснення щодо клопотання третьої особи про припинення провадження по справі (вх. № 2878 від 30.01.2017), які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Також, позивач звернувся до суду з клопотанням (вх. № 2880 від 30.01.2017) в якому просить суд витребувати докази по справі від третьої особи - ПАТ "Укргазвидобування", яке було задоволено судом.

Розгляд справи було відкладено на 08 лютого 2017 року.

Представники позивача, відповідача та третьої особи КПТІ "Інвентаризатор" в судове засідання не з'явилися.

Позивачем було надіслано до суду клопотання (вх. № 4235 від 08.02.2017) про відкладення розгляду справи. Розглянувши клопотання позивача суд відмовив в його задоволенні у зв'язку з тим, що до свого клопотання позивачем не було подано доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, підтримували раніше подані клопотання.

Також відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. № 4430 від 08.02.2017) про долучення до матеріалів справи доказів, поданих до суду, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Розглянувши клопотання третьої особи ПАТ "Укргазвидобування" (вх. № 1547 від 18.01.2017) про припинення провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє в його задоволенні виходячи з наступного.

Статтею 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і обов'язки людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною десятою статті 59 Закону У країни „Про місцеве самоврядування в Україні, визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 74 Закону встановлено, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 Цивільного кодексу України, договором або іншим законом.

Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні , зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного суду та адміністративних судів.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 10 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам,, визначено, що підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Пунктом 17 Постанови передбачено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: а) про оскарження нормативно-правових актів, ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність; б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, у сфері господарювання.

Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Підставою звернення сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" до господарського суду є спір про право власності на нерухоме майно, захист права власності, порушеного відповідачем по справі, Володимирівською сільською радою Красноградського району Харківської області, прийняттям оскаржуваного рішення.

Отже при визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Розглянувши клопотання ПАТ "Укргазвидобування" (вх. № 2980 від 30.01.2017) про зупинення провадження по справі до розгляду окружним адміністративним судом м. Києва адміністративної справи №826/18028/16 по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

За змістом наведеної норми процесуального права підставою для зупинення провадження у господарській справі є сукупність таких складових як розгляд іншої справи іншим судом, пов'язаність цієї іншої судової справи з даною господарською справою та неможливість розгляду останньої до вирішення судом зазначеної іншої справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість же розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

В обґрунтування поданої заяви про зупинення провадження у справі, третя особа посилається на те, що Окружним адміністративним судом м. Києва розглядається справа №826/18028/16 за позовом ПАТ Укргазвидобування до Державного реєстратора Відділу державної реєстрації Красноградської РДА Харківської області та до Виконавчого комітету Нововодолозької селищної ради Нововодолазького району Харківської області про визнання протиправних дій та скасування запису №14631200002000648, щодо реєстрації колгоспу Родіна .

При цьому, третьою особою не надано жодного доказу неможливості розгляду справи № 922/4761/16 до вирішення справи № 826/18028/16.

Крім того, як вбачається з доданих до клопотання документів, розгляд справи № 826/18028/16 призначено аж на квітень 2017 року, а в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Крім того посилання третьої особи на подачу заяви про доповнення позовних вимог до справи №826/18028/16, як на підставу для зупинення провадження у справі, є безпідставними, тому що дані обставини не можуть бути доказом для зупинення провадження, оскільки Окружним адміністративним судом не вирішено питання про прийняття відповідної заяви про що в установленому законом порядку виноситься ухвала.

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на те, що норми ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ПАТ "Укргазвидобування" про зупинення провадження у справі № 922/4761/16 до вирішення справи Окружним адміністративним судом м. Києва №826/18028/16

Під час розгляду справи, від третьої особи ПАТ "Укргазвидобування" надійшла заява вх. № 11 від 08 лютого 2017 року про відвід судді Прохорова С.А. від розгляду справи № 922/4761/16, у зв'язку з чим в судовому засіданні було оголошено перерву до 09 лютого 2017 для вирішення питання про відвід судді.

Ухвалою суду від 09.02.2017 в задоволенні заяви ПАТ "Укргазвидобування" про відвід судді Прохорова С.А. по справі № 922/4761/16 було відмовлено.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, в судові засідання з'являлися повноважні представники сторін, які надавали письмові та усні пояснення та заперечення, докази на підтвердження власних правових позицій, внаслідок чого справа може бути розглянута за результатами повного та всебічного розгляду спору.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно та повно дослідивши обставини, викладені в позовній заяві, у відзиві на позовну заяву та запереченнях третьої особи, дослідивши та оцінивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Красноградської районної ради народних депутатів Харківської області від 23 травня 1989 року № 187 „Про реєстрацію статутів колгоспів "Прогресс" та "Родіна" були затверджені рішення зборів уповноважених про поділ колгоспу "Прогресс", на два самостійних господарства - "Прогресс" та "Родіна" в межах, існуючих до об'єднання колгоспів та зареєстровані устави колгоспів "Прогресс" та "Родіна".

Статут колгоспу "Родіна" був прийнятий в редакції відповідно до вимог Закону СРСР "Про кооперацію в СРСР" та Примірного Статуту колгоспу, прийнятого четвертим Всесоюзним з'їздом колгоспників 25 березня 1988 року, які були чинними на момент затвердження статуту.

Відповідно до п.12 Статуту все майно колгоспу - будівлі, споруди, житлові будинки, трактори, комбайни та інші машини, обладнання, транспортні засоби, робоча та продуктивна худоба, посіви, багатолітні насадження, меліоративні споруди, вироблена продукція, грошові кошти та інше майно є власністю колгоспу. Власністю колгоспу є майно міжгосподарських підприємств та організацій у відповідності з його часткою .

Майно агропромислових комбінатів, агрофірм та інших об'єднань, до складу яких входять колгоспи та державні підприємства та організації, є спільною власністю держави та колгоспу.

Як вказує позивач, 02 липня 1992 року відбулися збори уповноважених членів колгоспу "Родіна" Красноградського району, на яких генеральний директор державного підприємства "Укрбургаз" ОСОБА_4 зазначив, що Хрестищенське управління бурових робіт є сильним підприємством, яке допоможе колгоспу "Родіна" подолати економічні складнощі, які склалися в колгоспі. Збори уповноважених надали згоду на передачу земель, основних та оборотних засобів Хрестищенському УБР, для створення на землях колгоспу "Родіна" підсобного господарства, однак на зазначених зборах не вирішувалось питання про зміну власника основних та оборотних засобів, а лише про об'єднання зусиль для збільшення виробництва сільгосппродукції.

02 липня 1992 року між Красноградською районною радою народних депутатів та Хрестищенським управлінням бурових робіт ДП "Укрбургаз" без участі колгоспу "Родіна" був укладений договір про передачу Районною радою земель колгоспу "Родіна" Управлінню, та про прийняття управлінням на баланс основних засобів та матеріальних цінностей колгоспу "Родіна". Відповідно до умов договору від 02.07.1992 року Хрестищенське управління бурових робіт взяло на себе зобов'язання бути правоприємником колгоспу "Родіна" по договорам колгоспу.

Відповідно до акту приймання - передачі основних, оборотних та грошових коштів колгоспу "Родіна" на баланс Хрестищенського управління бурових робіт станом на 01 вересня 1992 року Підсобному господарству "Родіна" були передані основні фонди вартістю 49324162 карбованців, в тому числі будівлі виробничого призначення, житлові будинки, об'єкти соціально-побутового призначення, які були власністю колгоспу "Родіна" 1970-1992 років побудови. Питання зміни власника зазначених будівель та споруд не вирішувалося. Питання продажу зазначених будівель та споруд колгоспом "Родіна" Хрестищенському управлінню бурових робіт також не вирішувалося.

12 грудня 2016 року колгосп Родіна,, код ЄДРПОУ 40859363, припинений шляхом приєднання до сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи № 14631120006000648 від 12.12.2016 року. Правонаступником колгоспу "Родіна" є сільськогосподарський багатофункціональний кооператив "Родіна" (позивач по справі, Код ЄДРПОУ 40529050).

До суду були надані свідоцтва про право власності на нерухоме майно (завірені копії), видані виконкомом Володимирівської сільської ради 26 та 27 липня 2004 року , державі в особі Верховної ради України в повному господарському віданні дочірньої компанії "Укргазвидобування" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на підставі рішення виконкому Володимирівської сільської ради в зв'язку з оформленням права власності від 21 червня 2004 року б/н, а саме майно - основні засоби колгоспу "Родіна", які були передані Хрестищенському управлінню бурових робіт для здійснення спільної діяльності, а саме :

- Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27 липня 2004 року державі в особі Верховної ради України в повному господарському віданні дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на комплекс, розташований в с. Лукашівка, вулиця Центральна, Красноградського району Харківської області - авто гараж на 5 місць, Б, 330,1 кв.м.; телятник на 120 голів, Л , 871,9 кв.м.; будівля опорного пункту міліції, 1А,114,6 кв.м.; будівля штучного запліднення, Е,15,8 кв.м.; склад зерна, В 852,8 кв.м.; коровник, М, 2109,7 кв.м.; кормоцех, Г, 256,7 кв.м.; Плотня бригади № 1, Ж, 41,0 кв.м; ОСОБА_1 - коровник, Н, 1231,8 кв.м.; Будівля ПММ,Е, 17,5 кв.м.; Склад сін.муки, Г, 988,7 кв.м.; Водонапірна башта, Д, 9,0 кв.м.; Водокачка, 1 Ж, 9,3 кв.м.; ОСОБА_1, К, 807,3 кв.м.; Сторож.будка, А, 9,1 кв.м; ОСОБА_1, 1 В, 719,9 кв.м.; Майстерня, 1 Г, 199,9 кв.м. ; Склад, 1 Б, 644,6 кв.м., ОСОБА_1, П, 852,3 кв.м.; ОСОБА_1, 3, 853,7 кв.м.; Гараж, 1 К, 389,0 кв.м.; Буд.механізатора, О, 191,1 кв.м, видане на підставі рішення виконкому Володимирівської сільської ради (в зв'язку з оформленням права власності від 21 червня 2004 року б/н.);

- Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27 липня 2004 року державі в особі Верховної ради України в повному господарському віданні дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на нежитлову будівлю - контору літера А-2, пл. 432,2 кв.метрів, розташована в с. Лукашівка, вулиця Центральна, Красноградського району Харківської області видане на підставі рішення виконкому Володимирівської сільської ради (в зв'язку з оформленням права власності) від 21 червня 2004 року б/н.;

- Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26 липня 2004 року державі в особі Верховної ради України в повному господарському віданні дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" на нежитлову будівлю - телятник - склад літера А-1, загальною площею 877,0 кв.метрів, розташована в с. Лукашівка, вулиця Токарівка, Красноградського району Харківської області, видане на підставі рішення виконкому Володимирівської сільської ради (в зв'язку з оформленням права власності) від 21 червня 2004 року б/н.;

- Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26 липня 2004 року державі в особі Верховної ради України в повному господарському віданні дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на комплекс/ підсобне господарство "Україна"/ - кормоцех, Д, 36,4 кв.м.; свинарник маточник , Б, 1096,5 кв.м.; сарай /свинарник/, В, 900,8 кв.м.; свинарник, Г, 1018,3 кв.м; свинарник, А 902,9 кв.м., розташоваий в с. Лукашівка, вулиця Токарівка, Красноградського району Харківської області видане на підставі рішення виконкому Володимирівської сільської ради / в зв'язку з оформленням права власності/ від 21 червня 2004 року б/н.

Рішенням виконкому Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області від 21 червня 2004 року "Про визнання права власності на виробничі будівлі і житлові будинки підсобного господарства „Україна" Хрестищенського ВБР, що розташовані в с. Лукашівка та Копанки, на підставі листа ДКУ філії бурове управління "Укрбургаз" за № 013/3707 від 11.06.2004 року визнане право власності на виробничі будівлі і житлові будинки підсобного господарства "Україна" Хрестищенського ВБР , що розташовані в с. Лукашівка та Копанки та зобов'язане Красноградське БТІ видати правовий документ на виробничі будівлі і житлові будинки підсобного господарства "Україна", Хрестищенського ВБР, що розташовані в с. Лукашівка та Копанки.

Станом на 21 червня 2004 року такі юридичні особи, як Хрестищенське управління бурових робіт підсобне господарство "Україна" в цілому, так і окремо "Хрестищенське управління бурових робіт" та "Підсобне господарство "Україна", Підсобне господарство "Україна" Хрестищенського ВБР не були зареєстровані в установленому законом порядку, як юридичні особи, не мали статусу юридичної особи.

Виконкомом Володимирівської сільської ради 26 та 27 липня 2004 року були видані вищезазначені свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, які належали колгоспу "Родіна", як введені так і не введені в експлуатацію на момент передачі, право власності на які не було припинене в установленому законом порядку, ПАТ "Укргазвидобування" не укладались договори купівлі-продажу зазначених об'єктів , укладений договір без участі представника колгоспу "Родіна" від 02.07.1992 року не містив в собі пункту про перехід права власності на основні та оборотні засоби від колгоспу „Родіна" до Хрестищенського управління бурових робіт.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно" визначені повноваження органів місцевого самоврядування по оформленню права власності на об'єкти нерухомого майна та особливості оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна .

Приймаючи спірне рішення відповідач по справі не витребував від ПАТ "Укргазвидобування" докази правомірності набуття права власності на виробничі будівлі і житлові будинки .

Крім того, рішенням виконкому Володимирівської сільської ради від 21.06.2016 року було визнане право власності на виробничі будівлі і житлові будинки підсобного господарства "Україна", Хрестищенського ВБР, а свідоцтва про право власності на нерухоме майно видані державі в особі Верховної ради України в повному господарському віданні дочірньої компанії "Укргазвидобування", Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

Право колгоспу "Родіна" на спірне нерухоме майно підтверджується рішеннями виконкому Красноградської районної ради народних депутатів про надання дозволу колгоспу "Прогрес" в складі якого перебував колгосп "Родіна" до 1989 року та колгоспу "Родіна", на будівництво, перебудову, реконструкцію будівель та споруд сільгосппризначення, розташованих в селах Лукашівка та Копанки.

Відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу Української РСР /1963 року/ колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів.

Право розпорядження майном, що є власністю колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, належить виключно самим власникам.

Відповідно до ст. 146 Цивільного кодексу Української РСР державне майно, а також майно колгоспів, інших кооперативних та інших громадських організацій, неправомірно відчужене яким би то не було способом, може бути витребуване відповідними організаціями від будь-якого набувача.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про власність" майно що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.

Згідно статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Спірні нежитлові будівлі, були побудовані в 1970 - 1990-х роках . Відповідно до акту прийому - передачі основних та оборотних засобів колгоспу "Родіна" станом на 01 вересня 1992 року Хрестищенському управлінню бурових робіт були передані також акти по основним засобам, по матеріалам в експлуатації, на складах, запчастинам, ПММ, та інші.

З зазначених підстав, суд дійшов висновку, що у відповідача по справі - Володимирівської сільської ради були відсутні правові підстави для прийняття рішення від 21 червня 2004 року в зв'язку з оформленням права власності, а у третьої особи по справі ПАТ "Укргазвидобування" були відсутні правові підстави набуття та реєстрації права власності на спірне нерухоме та рухоме майно.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 398 Цивільного кодексу України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Зазначеним рішенням виконкому Володимирівської сільської ради порушені права колгоспу "Родіна".

Згідно п.10 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", діючої на час спірних правовідносин, до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад входять облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форми власності. До компетенції виконкомів сільських рад не входять повноваження щодо визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, а лише облік та реєстрація майна.

Виходячи з наведених законодавчих норм виконавчий комітет Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області при прийнятті рішення № б/н від 21 червня 2004 року в частині визнання права власності на виробничі будівлі і житлові будинки підсобного господарства „Україна" Хрестищенського ВБР, що розташовані в с. Лукашівка та Копанки та зобов'язуючи Красноградське БТІ видати правовий документ на виробничі будівлі і житлові будинки підсобного господарства "Україна" Хрестищенського ВБР, що розташовані в с. Лукашівка та Копанки, перевищив надані законом повноваження, тому вказане рішення відповідача є протиправним, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв з перевищення повноважень, передбачених Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні", чинним на момент прийняття спірного рішення.

Крім того, визнавши неправомірно право власності на виробничі будівлі і житлові будинки підсобного господарства "Україна" Хрестищенського ВБР, що розташовані в с. Лукашівка та Копанки, виконавчим комітетом Володимирівської сільської ради на підставі оскаржуваного рішення видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно державі в особі Верховної ради України в повному господарському віданні дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Згідно ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Конституційним Судом України в Рішенні від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 у справі N 1- 9/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) викладена правова позиція щодо скасування своїх попередніх рішень органами місцевого самоврядування. Так, в п. 5 рішення Конституційного Суду України вказано зокрема про те, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для скасування рішення виконкому Володимирівської сільської ради від 21 червня 2004 року „Про визнання права власності на виробничі будівлі і житлові будинки підсобного господарства "Україна", Хрестищенського ВБР, що розташовані в селі Лукашівка та Копанки.

Як було встановлено під час розгляду справи, на підставі вищезазначеного рішення виконкому Володимирівської сільської ради від 21 червня 2004 року були видані Свідоцтва про право власності на нерухоме майно:

від 27 липня 2004 року - на комплекс, розташований в с. Лукашівка, вулиця Центральна, Красноградського району Харківської області - автогараж на 5 місць, Б, 330,1 кв.м.; телятник на 120 голів, Л , 871,9 кв.м.; будівля опор. пункту міліції, 1 А,114,6 кв.м.; будівля штучного запліднення, Е, 15,8 кв.м.; склад зерна, В 852,8 кв.м.; коровник, М, 2109,7 кв.м.; кормоцех, Г, 256,7 кв.м.; Плотня бригади № 1, Ж, 41,0 кв.м; ОСОБА_1 - коровник, Н, 1231,8 кв.м.; Будівля ПММ, Е, 17,5 кв.м.; Склад сін. муки, Г, 988,7 кв.м.; Водонапірна башта, Д, 9,0 кв.м.; Водокачка, 1 Ж, 9,3 кв.м.; ОСОБА_1, К, 807,3 кв.м.; Сторож. будка, А, 9,1 кв.м; ОСОБА_1, 1 В, 719,9 кв.м.; Майстерня, 1 Г, 199,9 кв.м. ; Склад, 1 Б, 644,6 кв.м., ОСОБА_1, П, 852,3 кв.м.; ОСОБА_1, З, 853,7 кв.м.; Гараж, 1 К, 389,0 кв.м.; Буд. механізатора, О, 191,1 кв.м,;

від 27 липня 2004 року - на нежитлову будівлю - контору літера А-2, пл. 432,2 кв.м., розташована в с. Лукашівка, вулиця Центральна, Красноградського району Харківської області;

від 26 липня 2004 року - на нежитлову будівлю - телятник - склад літера А-1, загальною площею 877,0 кв.м., розташовану в с. Лукашівка, вулиця Токарівка, Красноградського району Харківської області ;

від 26 липня 2004 року - на комплекс /підсобне господарство "Україна"/ - кормоцех, Д, 36,4 кв.м.; свинарник маточник , Б, 1096,5 кв.м.; сарай /свинарник/, В, 900,8 кв.м.; свинарник, Г, 1018,3 кв.м; свинарник, А 902,9 кв.м., розташований в с. Лукашівка, вулиця Токарівка, Красноградського району Харківської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У той же час свідоцтво про право власності не є правочином, його наслідком не є виникнення, зміна чи припинення правовідносин, а є документом, яким оформляється (підтверджується) право власності. Поряд з цим, питання правомірності видачі та дії свідоцтва про право власності на нерухоме майно безпосередньо залежить від законності рішення органу, на підставі якого таке свідоцтво видане.

Відповідно до п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Пунктом 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5, передбачено, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав, заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили.

Зокрема, вищевикладене відображено у інформаційному листі Вищого господарського суду України «Про деякі питання, пов'язані із запровадженням нової системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 08.02.2013 № 01-06/319/2013.

Таким чином, чинним законодавством закріплено, що скасування запису про реєстрацію права власності можливо лише у випадку скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.

Оскільки спірне рішення виконкому Володимирівської сільської ради від 21 червня 2004 року Про визнання права власності на виробничі будівлі і житлові будинки підсобного господарства "Україна", Хрестищенського ВБР, що розташовані в селі Лукашівка та Копанки, визнано судом незаконним та скасовано, то і свідоцтва про право власності від 26.07.2004 та від 27.07.2004, які видані на підставі цього рішення, підлягають визнанню недійсними.

Стосовно заявленого Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" клопотання про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частинами 4, 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, коли судом на підставі досліджених у судовому засіданні доказів буде встановлено, що право особи, про захист якого вона просить, порушене, а стороною у спорі до винесення рішення буде заявлено про застосування позовної давності, і буде встановлено, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі статті 267 Цивільного кодексу України ухвалює рішення про відмову в задоволенні позову за спливом позовної давності. У разі визнання судом причин пропущення позовної давності поважними, порушене право підлягає захисту.

При цьому визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил статті 261 Цивільного кодексу України. За загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 р. N 10, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

В даному випадку, позивач посилається на те, що про реєстрацію права власності на спірні будівлі та споруди колгоспу "Родіна" стало відомо лише в вересні 2016 року в зв'язку з розглядом справи в господарському суді Харківської області, ПАТ "Укргазвидобування" не було наведено суду іншого.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що докази, які свідчили б про те, що позивач раніше дізнався або мав можливість дізнатись про порушення її прав в матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим заява ПАТ "Укргазвидобування" про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що в установленому ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати у даній справі за позовом Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" покладаються на відповідача - Володимирівську сільську раду Красноградського району Харківської області .

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 4, 12, 21, 22, 26, 27, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 79, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення виконкому Володимирівської сільської ради від 21 червня 2004 року Про визнання права власності на виробничі будівлі і житлові будинки підсобного господарства "Україна", Хрестищенського ВБР, що розташовані в селі Лукашівка та Копанки.

Визнати недійсними Свідоцтва про право власності на нерухоме майно:

від 27 липня 2004 року - на комплекс, розташований в с. Лукашівка, вулиця Центральна, Красноградського району Харківської області - автогараж на 5 місць, Б, 330,1 кв.м.; телятник на 120 голів, Л , 871,9 кв.м.; будівля опор. пункту міліції, 1 А,114,6 кв.м.; будівля штучного запліднення, Е, 15,8 кв.м.; склад зерна, В 852,8 кв.м.; коровник, М, 2109,7 кв.м.; кормоцех, Г, 256,7 кв.м.; Плотня бригади № 1, Ж, 41,0 кв.м; ОСОБА_1 - коровник, Н, 1231,8 кв.м.; Будівля ПММ, Е, 17,5 кв.м.; Склад сін. муки, Г, 988,7 кв.м.; Водонапірна башта, Д, 9,0 кв.м.; Водокачка, 1 Ж, 9,3 кв.м.; ОСОБА_1, К, 807,3 кв.м.; Сторож. будка, А, 9,1 кв.м; ОСОБА_1, 1 В, 719,9 кв.м.; Майстерня, 1 Г, 199,9 кв.м. ; Склад, 1 Б, 644,6 кв.м., ОСОБА_1, П, 852,3 кв.м.; ОСОБА_1, З, 853,7 кв.м.; Гараж, 1 К, 389,0 кв.м.; Буд. механізатора, О, 191,1 кв.м,;

від 27 липня 2004 року - на нежитлову будівлю (контору) літера А-2, пл. 432,2 кв.м., розташована в с. Лукашівка, вулиця Центральна, Красноградського району Харківської області;

від 26 липня 2004 року - на нежитлову будівлю - телятник - склад літера А-1, загальною площею 877,0 кв.м., розташовану в с. Лукашівка, вулиця Токарівка, Красноградського району Харківської області ;

від 26 липня 2004 року - на комплекс (підсобне господарство "Україна") - кормоцех, Д, 36,4 кв.м.; свинарник маточник , Б, 1096,5 кв.м.; сарай /свинарник/, В, 900,8 кв.м.; свинарник, Г, 1018,3 кв.м; свинарник, А 902,9 кв.м., розташований в с. Лукашівка, вулиця Токарівка, Красноградського району Харківської області.

Стягнути з Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області (63372, Харківська область, Красноградський район, с. Лукашівка, вул. Центральна, код ЄДРПОУ 04400015) на користь Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу Родіна (63372, Харківська область, Красноградський район, с. Лукашівка, вул. Центральна, код ЄДРПОУ 40529050) - 2756,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 14.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_1