Постанова

від 28.02.2017 по справі 1/104-52/721

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Справа № 1/104-52/721 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідача, суддів:Демидової А.М., Шевчук С.Р., перевірив касаційну скаргуЖитлово-будівельного кооперативу "Кристал-2" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 року у справі№ 1/104-52/721 господарського суду міста Києва за позовомВідкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-2" простягнення 22 578,70 грн. за участю представників:

позивача - Залерцов М.О., Мануілова А.В. - за дов.;

відповідача - Кобилецький В.В. - за дов.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-2" про стягнення 17 550,36 грн. основного боргу та 5 028,34 грн. інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення за договором № 02896/04-07 від 06.08.2003 року.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2016 року у справі №1/104-52/721 (суддя Чебикіна С.О.) у задоволенні позову відмовлено. При цьому, на підставі статті 25 Господарського процесуального кодексу України місцевим господарським судом здійснено заміну позивача у справі Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 року у справі №1/104-52/721 (у складі колегії суддів: головуючого судді Коршун Н.М., суддів Алданової С.О., Ткаченка Б.О.) рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2016 року у справі № 1/104-52/721 скасовано; позов задоволено частково; провадження у справі в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-2" на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 12 397,48 грн. основного боргу припинено; стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-2" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 5 152,88 грн. основного боргу, 5 028,34 грн. інфляційних втрат, 343,79 грн. судового збору за подання позовної заяви та 906,17 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

У касаційній скарзі Житлово-будівельний кооператив "Кристал-2" просить скасувати постанову апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Колегія суддів касаційної інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача у даній справі, представників сторін, перевіривши матеріали справи, надану судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2003 року між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Кристал-2" (абонент) укладено договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 02896/04-07, згідно якого постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з водопостачання та водовідведення, а абонент - розраховуватись за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 року.

За умовами пунктів 2.1, 2.2., 3.1., 3.4. договору постачальник зобов'язався забезпечити постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна" та приймати каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин, а абонент - сплатити вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору, щоквартально представляти перелік об'єктів, в тому числі субабонентів, яким подається вода (приймаються стоки) відповідно до вимог Правил. Кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Знаття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня надання позивачем платіжних доручень до банківської установи. Постачальник інформує відповідача про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.

За вказаним договором відповідачу відкрито особові рахунки та присвоєно коди 7-15 та 7-50015, за якими здійснювались розрахунки оплати послуг з водопостачання та водовідведення і послуг з постачання питної води, що йде на підігрів, відповідно.

Предметом спору у даній справі є вимога Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-2" 17 550,36 грн. основного боргу за надані послуги з водовідведення та водопостачання за період з жовтня 2005 року по грудень 2008 року включно, зокрема, 12 397,48 грн. боргу за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 7-15 для потреб холодного водопостачання та 5 152,88 грн. боргу за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 7-50015 для потреб гарячого водопостачання, а також інфляційних втрат у розмірі 5 028,34 грн. за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд вказав на відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано доказів реєстрації лічильників, які обраховували обсяг води, яка йде на підігрів, що передбачено пунктами 3.1, 3.4. договору. Також суд першої інстанції послався на те, що вищевказаним договором не передбачено надання послуг щодо постачання та відведення питної води, що використовується на підігрів, в той час як в силу частини 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Також, пославшись на Правила надання послуг з опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року та пункт 3.11 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 190 від 27.06.2008 року, згідно яких розрахунок за спожиту гарячу воду повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру, та встановивши, що відповідачем сплачено позивачу 19 853,94 грн., а позивачем заявлено вимоги про стягнення боргу по коду 7-15 за послуги з водопостачання та водовідведення для потреб холодного водопостачання в сумі 12 397,48 грн., відмовив в позові в цій частині та, відповідно, за відсутності доказів порушення відповідачем строків оплати послуг з водопостачання та водовідведення за договором №02896/04-07 від 06.08.2003 року, також залишив без задоволення позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 5 028,34 грн.

Переглядаючи судове рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція правильно скасувала рішення місцевого господарського суду щодо безпідставності стягнення заявленого розміру грошових коштів, встановивши, при цьому, обставини, на які не звернув уваги місцевий господарський суд.

Так, проаналізувавши спірні правовідносини на предмет наявності обов'язку відповідача сплачувати позивачу вартість послуг з водопостачання та водовідведення за період з жовтня 2005 року по грудень 2008 року, Київський апеляційний господарський суд правильно вказав, що у цей період нормативно-правовими актами обов'язок з оплати води для централізованого гарячого водопостачання був встановлений саме для споживачів, що вказує на помилковість висновку суду першої інстанції про відмову в позові з підстав відсутності реєстрації лічильників, які обраховували обсяг води, яка йде на підігрів для Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-2", оскільки відповідно до довідки Комунального підприємства "Соньоозерне" Подільської районної у місті Києві ради № 31 від 14.01.2010 року в бойлерній по проспекту Г. Гонгадзе 18, яка знаходиться на балансі Акціонерної компанії "Київенерго", встановлено лічильник типу СТВ -100, зав. № 091169 для врахування кількості води, яка йде на підігрів, від якого забезпечуються водою шість будинків, в т.ч. № 18-а по проспекту Г.Гонгадзе. (Житлово-будівельний кооператив "Кристал-2"); вказаний лічильник знаходиться в неробочому стані з січня 2009 року, останні показники 18 999,9 куб.м., у зв'язку з чим нарахування кількості гарячої води, що йде на підігрів, здійснено по середньому споживанню за той період, в якому лічильник був робочий.

Відтак, встановивши, що у спірний період лічильник типу СТВ -100, зав. № 091169 для врахування кількості води, яка йде на підігрів, від якого забезпечується водою будинок № 18-а по проспекту Г. Гонгадзе (Житлово-будівельний кооператив "Кристал-2") був зареєстрований та справний, апеляційний господарський суд вірно скасував рішення місцевого господарського суду та задовольнив позовні вимоги у розмірі боргу за послуги з водопостачання та водовідведення в період з жовтня 2005 року по грудень 2008 року, який існував станом на 04.11.2015 року, в сумі 5 152,88 грн. При цьому, апеляційний господарський суд правильно припинив провадження у справі в частині стягнення з відповідача 12 397,48 грн., які сплачені відповідачем після порушення провадження у даній справі.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовуєтьсяю Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

За правилами пунктів 12.3., 12.17. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспа № 65 від 01.07.1994 року (в редакцій, чинній з 04.02.2005), розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання, та за відповідний обсяг стічних вод здійснюються з підприємствами, які споживають воду. Порядок взаємовідносин встановлюється водоканалом. Розрахунки за воду здійснюються з житлово-експлуатаційними організаціями та ЖЕК - один раз на місяць, у тому числі за холодну воду, що йде на гаряче водопостачання.

Положення статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" про те, що виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація) набрали чинності 26.04.2014 року.

Згідно статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з приписів вказаних норм, та зНачало формы

огляду на встановлення апеляційним господарським судом факту порушення відповідачем обов'язку щодо своєчасної оплати вартості послуг з водопостачання та водовідведення у спірному періоді, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, яким правильно застосовані норми вищевказаних статей та задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в сумі 5 152,88 грн. основного боргу та 5 028,34 грн. інфляційних втрат.

При цьому, правильними є висновки апеляційного господарського суду про переривання перебігу строку позовної давності шляхом здійснення відповідачем протягом спірного періоду часткових оплат основного боргу, а тому підстави для застосування позовної давності відсутні.

Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає роз'ясненням, викладеним в пункті 4.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 року, згідно якого у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина 1 статті 264 Цивільного кодексу України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому, якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Доводи касаційної скарги відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обгрунтованих висновків апеляційного господарського суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, прийнята постанова апеляційної інстанцій відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-2" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 року у справі №1/104-52/721 залишити без змін.

Головуючий суддяС.В. Владимиренко СуддіА.М. Демидова С.Р. Шевчук