У х в а л а
28 лютого 2017 року м. Київ Колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Жайворонок Т.Є., суддів:Берднік І.С., Ємця А.А.,- розглянувши заяву приватного підприємства Адоніс-Стар (далі - ПП Адоніс-Стар ) про перегляд Верховним Судом України рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 квітня 2016 року, постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 4 липня 2016 року та постанови Вищого господарського суду України від 13 жовтня 2016 року у справі № 924/179/16 за позовом ПП Адоніс-Стар до фермерського господарства Золота Роса (далі - ФГ Золота Роса ) про стягнення 251 543,24 грн,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21 квітня 2016 року позовні вимоги ПП Адоніс-Стар про стягнення 251 543,24 грн задоволено частково. Стягнуто з ФГ Золота Роса на користь ПП Адоніс-Стар 7 060,09 грн за користування товарним кредитом та 105,90 грн витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 4 липня 2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 13 жовтня 2016 року, рішення суду першої інстанції змінено в частині стягнення пені та судового збору. Стягнуто з ФГ Золота Роса на користь ПП Адоніс-Стар 11 084,61 грн пені, 166,27 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви. В задоволенні позову про стягнення 240 458,63 грн відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
У січні 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява ПП Адоніс-Стар про перегляд Верховним Судом України рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 квітня 2016 року, постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 4 липня 2016 року та постанови Вищого господарського суду України від 13 жовтня 2016 року у справі № 924/179/16 з підстав, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 111 16 Господарського процесуального кодексу України.
Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 26 квітня 2016 року у справі № 920/1621/15, від 9 серпня 2016 року у справі № 924/167/16, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми матеріального права.
Як доказ невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, до заяви додано копію постанови Верховного Суду України від 30 травня 2011 року у справі № 3-44гс11.
Обговоривши доводи заяви та дослідивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що подана заява є необґрунтованою, її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.
Відповідно до ст. 111 21 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
Керуючись п. 6 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, ст.ст. 111 16 , 111 17 , 111 21 Господарського процесуального кодексу України,
у х в а л и л а :
Відмовити у допуску справи № 924/179/16 до провадження Верховного Суду України.
Надіслати копію ухвали разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.
Ухвала є остаточною.
Головуючий Т.Є. Жайворонок Судді: І.С. Берднік
А.А. Ємець
Суд | Верховний Суд України |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2017 |
Оприлюднено | 06.03.2017 |
Номер документу | 65074080 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Верховний Суд України
Жайворонок Т.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні