Ухвала

від 27.02.2017 по справі 163/372/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/372/17 Провадження №11-сс/773/78/17 Головуючий у 1 інстанції:Гайдук А.Л. Категорія:арешт майна Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2017 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Лівадовської-Кочури Т.В.,

суддів - Денісова В.П., Борсука П.П.,

з участю секретаря - Шугалової О.М.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши апеляційну скаргу володільця майна ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 09 лютого 2017 року про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Любомльського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3, за погодженням з прокурором Любомльського відділу Ковельської місцевої прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеним клопотанням, в якому просив накласти арешт на вилучене 07 лютого 2017 року під час огляду місця події в приміщенні каси Волинської митниці ДФС майно, а саме: дорогоцінне каміння органогенного утворення - бурштин (різновиду сукциніт), в стані сировини, вагою 12096,50 грама, що упаковане в пакеті №13/2016 та належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3.

Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурором та слідчим доведено наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, а саме майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, володілець майна ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Вважає, що слідчим суддею допущено порушення вимог кримінально-процесуального законодавства , вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був відмовити в задоволенні клопотання, оскільки не враховано правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення. Просив ухвалу слідчого судді про задоволення клопотання слідчого скасувати.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, захисника володільця майна, який апеляцію з викладених в ній підстав підтримав, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 19 липня 2016 року до ЄРДР № 12016030150000362 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України. Постановою слідчого від 07 вересня 2016 року дане кримінальне провадження закрито, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу вказаного кримінального правопорушення. Зазначену постанову слідчого скасовано постановою начальника Любомльського відділу Ковельської місцевої прокуратури ОСОБА_4 від 13 жовтня 2016 року, як незаконну та необґрунтовану, а матеріали провадження направлено до СВ Любомльського ВП ГУНП у Волинській області для подальшого досудового розслідування. Постановою слідчого від 13 жовтня 2016 року кримінальне провадження № 12016030150000362 знову ж було закрито, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України. Постановою начальника Любомльського відділу Ковельської місцевої прокуратури ОСОБА_4 від 26 січня 2017 року дану постанову слідчого скасовано, а матеріали провадження направлено до СВ Любомльського ВП ГУНП у Волинській області для подальшого досудового розслідування. 26 січня 2017 року до ЄРДР внесено відомості за № 12017030150000030 з попередньою правовою кваліфікацією - ч.1 ст. 240 КК України, яке цього ж дня об'єднано з кримінальним провадженням за ознаками ст. 198 КК України та об'єднаному кримінальному провадженню присвоєно № 12016030150000362.

Як вбачається з матеріалів справи, оглянутий та вилучений згідно протоколу огляду місця події від 07 лютого 2017 року бурштин постановою від 08 лютого 2017 року визнано речовим доказом в об'єднаному кримінальному провадженні № 12016030150000362 від 26 січня 2017 року.

Вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України та має силу речових доказів, оскільки є безпосереднім предметом вчинення злочину. Наведена прокурором та слідчим мета арешту - збереження речових доказів, виправдовує потреби кримінального провадження та відповідає принципам розумності і співмірності обмеження права власності, а також завданням кримінального провадження, передбаченого ст. 2 КПК України.

Доводи захисника володільця майна - ОСОБА_1, що бурштин був безпосереднім предметом в справі про порушення митних правил, доля якого вже вирішена постановою Апеляційного суду Волинської області від 04 січня 2017 року, відповідно до якої бурштин повернуто ОСОБА_2, не спростовує правильних висновків слідчого судді, та як наявне судове рішення не обмежує вчинення з зазначеним майном процесуальних дій у провадженні за нормами кримінального судочинства, яке за встановлених на даній стадії обставин є безпосереднім предметом кримінального правопорушення.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, розглянувши клопотання, обгрунтовано наклав арешт на вилучене майно, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 376, 407 ч.3 п.1, 422 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу володільця майна ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 09 лютого 2017 року про арешт майна залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді