Справа № 163/372/17
Провадження № 1-кс/163/380/17
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2017 року м. Любомль
Слідчий суддя Любомльського районного суду Волинської області - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора Любомльського відділу Ковельської місцевої прокуратури ОСОБА_3 ,
слідчого СВ Любомльського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Любомль клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду від 09.02.2017 року у кримінальному провадженні №12016030150000362, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.198, ч.2 ст.240 КК України, -
в с т а н о в и в :
20 листопада 2017 року ОСОБА_6 звернувся до Любомльського районного суду з зазначеним клопотанням, у якому просив скасувати арешт, накладений ухвалою Любомльського районного суду від 09.02.2017 року на приналежне йому майно - дорогоцінне каміння органогенного утворення - бурштин (різновиду сукциніт), в стані сировини, вагою 12096,50 грама.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_6 вказав, що упродовж тривалого проміжку часу, що пройшов з моменту внесення відомостей до ЄРДР за ст.240 КК України про незаконний видобуток корисних копалин, він навіть не був допитаний у справі та впевнений, що ніяких слідчих дій на встановлення «злочинного походження» каміння не проведено, та, окрім цього, про результати розслідування жодним чином його повідомлено не було.
В судове засідання ОСОБА_6 не з`явився, хоча про час та місце розгляду клопотання повідомлявся через захисника.
Захисник ОСОБА_6 ОСОБА_5 клопотання підтримав, з наведених у ньому мотивів, та просив його задовольнити.
Прокурор заперечив проти клопотання та просив відмовити у його задоволенні за безпідставністю, оскільки вилучений бурштин є безпосереднім предметом кримінальних правопорушень, за ознаками яких проводиться досудове розслідування, та в рамках даного кримінального провадження визнаний речовим доказом, а скасування накладеного на нього арешту може призвести до настання наслідків, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню. Окрім цього, ОСОБА_6 не доведено, що потреба в арешті бурштину відпала або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий підтримав позицію прокурора.
Заслухавши учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження №12016030150000362, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, щоу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За змістом ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду Волинської області від 09.02.2017 року в рамках кримінального провадження №12016030150000362 за ст.198, ч.2 ст.240 КК України, накладено арешт на вилучене 07.02.2017 року під час огляду місця події в приміщенні каси Волинської митниці ДФС, за адресою: с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, Любомльського району Волинської області, майно - дорогоцінне каміння органогенного утворення - бурштин (різновиду сукциніт), в стані сировини, вагою 12096,50 грам, яке належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Арешт накладено з метою збереження зазначеного майна, оскільки слідчим суддею встановлено, що вилучений бурштин в даному випадку, виходячи з правової кваліфікації кримінального правопорушення, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та має силу речових доказів, так як є безпосереднім предметом злочинних діянь та може бути таким, що одержаний в результаті вчинення кримінального правопорушення.
З таким рішенням слідчого судді суду першої інстанції погодився й суд апеляційної інстанції, про що свідчить ухвала апеляційного суду Волинської області від 27.02.2017 року, якою ухвалу слідчого судді Любомльського районного суду від 09.02.2017 року залишено без змін.
Отже, при вирішенні клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя враховує підстави для арешту майна, який в даному випадку застосовувався з метою забезпечення збереження речових доказів.
З наданих слідчим матеріалів кримінального провадження №12016030150000362 встановлено, що досудове розслідування даного кримінального провадження триває, у ньому проводяться слідчі (розшукові) дії за дорученням слідчого в порядку п.3 ч.2 ст.40 КПК України, які востаннє мали місце 18.09.2017 року та 15.11.2017 року, а також надаються вказівки процесуальним прокурором.
Слідчим визначалось провести допит ОСОБА_6 в якості свідка, про що на адресу останнього надсилалась повістка про виклик, на який ОСОБА_6 до слідчого не з`явився, у зв`язку із чим на даний час оперативним шляхом вживаються заходи для виконання такого доручення.
Окрім цього, з метою встановлення фактичних обставин справи слідчим визначено проведення ряду й інших заходів, тому твердження ОСОБА_6 про не проведення у кримінальному провадженні слідчих дій є безпідставними.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що необхідність в арешті майна не відпала, оскільки воно має доказове значення для кримінального провадження та охоплюється складами злочинів, передбачених ст.198, ч.2 ст.240 КК України, а його скасування може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Таким чином, виконуючи вимоги вищенаведених норм КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_6 , оскільки ні в самому клопотанні, ні під час його розгляду, не доведено, що в подальшому застосуванні арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження, відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.170, 174 КПК України, слідчий суддя, -
у х в а л и в :
У задоволення клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду від 09.02.2017 року у кримінальному провадженні №12016030150000362, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.198, ч.2 ст.240 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Любомльський районний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2017 |
Оприлюднено | 08.03.2023 |
Номер документу | 70426220 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Любомльський районний суд Волинської області
Гайдук А. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні