Постанова

від 28.02.2017 по справі 925/42/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Справа № 925/42/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів:Євсікова О.О., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" на рішеннягосподарського суду Черкаської області від 13.09.2016 та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 у справі№ 925/42/16 господарського суду Черкаської області за позовомПриватного підприємства "Фірма "Юсла" доКомунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" про зобов'язання вчинити дію, за участю представників: від позивачаГрязон Р.М. від відповідачаБузько І.П.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року Приватне підприємство "Фірма "Юсла" (далі - ПП "Фірма "Юсла") звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "ЧООБТІ") про зобов'язання відповідача провести інвентаризацію адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованим магазином, розташованого по вул. Якубовського, 12 у м. Черкаси.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.03.2016 у справі № 925/42/16 призначалась судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручалось судовим експертам товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт-сервіс".

Рішенням господарського суду Черкаської області від 13.09.2016 у справі № 925/42/16 (суддя Грачов В.М.) позов задоволено. Зобов'язано КП "ЧООБТІ" провести інвентаризацію адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованим магазином, розташованого по вул. Якубовського, 12 у м. Черкаси, власником якого є ПП "Фірма "Юсла".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 (колегія суддів у складі: Мальченко А.О. - головуючий, Калатай Н.Ф., Жук Г.А.) рішення господарського суду Черкаської області від 13.09.2016 у справі № 925/42/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Черкаської області від 13.09.2016 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 у справі № 925/42/16, КП "ЧООБТІ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказані судові акти та відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.02.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Євсікова О.О., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу КП "ЧООБТІ" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 28.02.2017 о 10 год. 40 хв.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 05.07.2015 між ПП "Фірма "Юсла" (Замовник) та КП "ЧООБТІ" (Виконавець) було укладено договір № 561/13 (далі - Договір), відповідно до умов якого Замовник доручив, а Виконавець взяв на себе зобов'язання виконати роботи, а саме, проведення розрахунку часток для відчуження сьомого поверху об'єкта нерухомого майна, розташованого по вул. Якубовського, 12 в м. Черкаси.

Згідно з п.п. 3.2, 3.4 Договору за результатами виконаних робіт, наданих послуг виконавець складає акт виконаних робіт, наданих послуг, який підписують виконавець та замовник. Замовник визнає, що зазначений акт приймання-передачі виконаних робіт є підтвердженням факту виконання та отримання ним послуг, підписання акта представником замовника є підтвердженням відсутності претензій до виконавця з його боку.

Відповідно до п. 5.1 Договору він діє до повного його виконання.

На виконання умов укладеного Договору сторонами підписано акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 06.08.2015, за яким Виконавець передав, а Замовник прийняв роботи по проведенню розрахунку часток для відчуження 7-го поверху будівлі за адресою: м. Черкаси, вул. Якубовського, буд. 12.

Вважаючи, що роботи за Договором КП "ЧООБТІ" виконало неналежним чином, оскільки для здійснення розрахунку часток для відчуження частини вищезазначеного нерухомого майна потрібно було здійснити технічну інвентаризацію такого майна, ПП "Фірма "Юсла" звернулось з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач, у порушення умов Договору технічну інвентаризацію об'єкта не провів, а для розрахунку часток для відчуження частини нерухомого майна використав дані технічної інвентаризації, проведеної 17.06.2008, яка здійснена з порушенням вимог абз. 15 розділу 6 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127 та не може бути використана для проведення розрахунку часток для відчуження сьомого поверху об'єкта нерухомого майна за вказаним Договором.

Проте висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з положеннями ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. (ст.ст. 628 629 вказаного кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За загальним правилом виконання зобов'язання та його прийняття кредитором підтверджується, наприклад, підписом на видатковій накладній в разі передачі товару, проведеним банком платіжним дорученням в разі сплати грошових коштів в безготівковому порядку, підписанням акту приймання-передачі наданих послуг або акту виконаних робіт тощо.

Як зазначалось вище, пунктом 3.4 Договору сторони передбачили, що замовник визнає, що зазначений акт приймання-передачі виконаних робіт є підтвердженням факту виконання та отримання ним послуг, підписання акта представником замовника є підтвердженням відсутності претензій до виконавця з його боку.

Пунктом 5.1 Договору сторони визначили, що Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного його виконання.

Місцевим та апеляційним господарськими судами також встановлено, що на виконання умов укладеного Договору сторонами підписано акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 06.08.2015, за яким КП "ЧООБТІ" передало, а ПП "Фірма "Юсла" прийняло роботи по проведенню розрахунку часток для відчуження 7-го поверху будівлі за адресою: м. Черкаси, вул. Якубовського, буд. 12.

Суди попередніх інстанцій вищевикладених норм законодавства та умов Договору не врахували, не дослідили чи припились зобов'язання КП "ЧООБТІ" за Договором та чи може ПП "Фірма "Юсла" вимагати виконання відповідачем зобов'язання за Договором повторно.

Крім того, суди попередніх інстанцій здійснивши висновок, що за правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов'язань послуг та підряду (§ 1 Глави 61 ЦК України) не врахували приписів ч.ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України та умов п. 3.4 Договору.

Також поза увагою судів попередніх інстанцій залишилась та обставина, що предметом Договору було виконання робіт - проведення розрахунку часток для відчуження сьомого поверху об'єкта нерухомого майна, розташованого по вул. Якубовського, 12 в м. Черкаси, а не здійснення інвентаризації адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованим магазином, розташованого по вул. Якубовського, 12 у м. Черкаси, в цілому, тому у разі якщо б на момент прийняття замовником виконаних виконавцем робіт, ПП "Фірма "Юсла" вважало б, що роботи за Договором виконано неналежним чином, то замовник міг лише вимагати від виконавця подальшого виконання належним чином саме умов Договору, а не обмежитись підписанням акта здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг).

Крім того, судами попередніх інстанцій не встановлено чи порушені права позивача при наявності підписаного двохстороннього акта здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), а також чи були письмові зауваження сторін на час підписання такого акта.

Таким чином, судами попередніх інстанцій, у порушення приписів процесуального законодавства не досліджено повно та всебічно спірні правовідносини, не надано належної правової оцінки усім обставинам справи у їх сукупності, що призвело до неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111 10 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Колегія суддів зазначає, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом, а викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 4 2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом, і не відповідають усталеній практиці Європейського суду з прав людини (див. рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, п. 25, від 18.07.2006), яка відображає принцип належного здійснення правосуддя. За практикою Європейського суду з прав людини відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, і у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. На думку Вищого господарського суду України, у цій справі суди попередніх інстанцій не виконали свої зобов'язання відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтування своїх рішень.

Враховуючи встановлені ст. 111 7 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають права касаційній інстанції встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 1 ст. 111 10 ГПК України, а справа підлягає передачі на новий розгляд до суду першої інстанції на підставі п. 3 ст. 111 9 ГПК України.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 та рішення господарського суду Черкаської області від 13.09.2016 у справі № 925/42/16 скасувати.

Справу № 925/42/16 передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді О.О. Євсіков

С.Р. Шевчук