Постанова

від 28.02.2017 по справі 922/527/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Справа № 922/527/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Данилова М.В., Рогач Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 у справі№922/527/14 Господарського суду Харківської області за позовомХарківської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 треті особи 1.Головне управління Держгеокадастру у Харківській області; 2.Департамент земельних відносин Харківської міської ради; 3.Управління Держгеокадастру у м.Харкові провнесення змін до договору оренди землі, за участю представників сторін: від позивача:не з'явився; від відповідача:ОСОБА_5, ОСОБА_6; від третьої особи 1:не з'явився; від третьої особи 2:не з'явився; від третьої особи 3:не з'явився В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про внесення змін до укладеного між сторонами договору оренди землі від 04.07.2005 №66144/05, шляхом визнання укладеним договору про зміну цього договору, у редакції, зазначеній позивачем в позовній заяві.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.09.2016 у справі №922/527/14 позовні вимоги задоволено частково. Внесені зміни до договору оренди землі від 04.07.2005 №66144/05, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції, викладеній у резолютивній частині судового рішення (в частині внесення інформації до договору про кадастровий номер земельної ділянки). У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 у справі №922/527/14 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про внесення змін до пунктів 5, 9 (щодо зміни нормативної грошової оцінки, яка є базою для визначення розміру орендної плати та, відповідно, і самого розміру орендної плати) до договору оренди землі, зареєстрованого 04.07.2005 за №66144/05 та прийнято в цій частині нове рішення, яким внесені зміни до договору оренди землі від 04.07.2005 №66144/05, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції, викладеній у резолютивній частині постанови апеляційної інстанції. В іншій частині судове рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції та залишити без змін судове рішення місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.02.2017 зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 28.02.2017 представники відповідача підтримали вимоги касаційної скарги. Позивач та треті особи уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на підставі рішення Харківської міської ради від ХХІI сесії Харківської міської ради ХХIV скликання від 23.06.2004 №92/04 "Про припинення та надання у користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" 04.07.2005 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за №66144/05, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі несільськогосподарського призначення житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,2193га, у тому числі під забудовою 0,0573га, інших угідь 0,1620га. Земельна ділянка надається в оренду строком до 01.06.2029. Плата за землю вноситься орендарем на рахунок Державного казначейства у Харківській області у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі на 2005 рік - 1711,43грн., 2006 рік - 2228,08грн., з 2007 року - 3229,11грн.

Рішенням Харківської міської ради №1209/13 від 03.07.2013 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі станом на 01.01.2013, пунктом 1.1. якого затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова.

Згідно п. 2 вказане рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення у встановленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01.01.2014.

Рішенням Харківської міської ради №1269/13 від 25.09.2013 "Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" передбачено внесення змін до договорів оренди землі у зв'язку зі збільшенням нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013, шляхом укладення додаткових угод.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Департамент земельних відносин Харківської міської ради листом-пропозицією від 26.11.2013 №785/0/30-13 направив відповідачу проект додаткової угоди до вищезазначеного договору оренди землі, проте зазначена пропозиція залишена без відповіді та реагування.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі; за статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно з абзацом 2 ч. 1 ст. 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки). Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам ч. 1 ст. 15, ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

За підпунктом 9.1.10 статті 9, підпункту 14.1.147 статті 14 Податкового Кодексу України плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Відповідно земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі податок для цілей розділу ХІІІ цього Кодексу); орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України).

За положеннями статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Згідно з пунктами 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Згідно з пунктом 288.5., підпунктами 288.5.1., 288.5.2. статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки, не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

За змістом ст. 1 та абзацу 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок являє собою капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та, зокрема, орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Виходячи з аналізу зазначених законодавчих приписів, орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка розраховується від нормативної грошової оцінки земель, а її розмір, визначений відповідно до наведених вище приписів законодавства, встановлюється в договорі.

Згідно з ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. У відповідності до положень ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території; згідно з пунктами 34, 35 частини 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Апеляційною інстанцією встановлено, що рішення Харківської міської ради, яким змінено нормативну грошову оцінку земель міста Харкова та затверджено нові ставки орендної плати, є чинним й у встановленому законом порядку незаконним не визнавалося, а відтак воно є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

За статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту; умови та порядок внесення змін до договору оренди землі врегульовано статтею 30 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до наведених положень чинного законодавства нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України (правова позиція Верховного Суду України постанова від 02.03.2016 у справі №922/538/14).

Отже, висновки судів попередніх інстанцій (місцевого господарського суду - щодо п. 2, апеляційної інстанції - щодо п.п. 5,9) про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі шляхом викладення пунктів 2, 5, 9 договору у запропонованій позивачем редакції щодо внесення кадастрового номеру земельної ділянки та зміни нормативної грошової оцінки, яка є базою для визначення розміру орендної плати та, відповідно, і самого розміру орендної плати є цілком обґрунтованими та не спростовані скаржником, викладеними в касаційній скарзі доводами.

При цьому господарським судом апеляційної інстанції перевірено дотримання формули, визначеної Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21/11.

Також достатньо вмотивовано, судами відмовлено в позові в частині внесення змін до інших запропонованих позивачем пунктів договору, які не пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оскільки нормативно не обґрунтовані позивачем.

В силу приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази .

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 у справі №922/527/14 відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 у справі №922/527/14 - залишити без змін, а касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя М.В. Данилова Суддя Л.І. Рогач