ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2017 року Справа № 922/2440/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Кравчук Г.А., Рогач Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Мисливець 7002" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі№922/2440/16 Господарського суду Харківської області за позовомЗаступника керівника Харківської місцевої прокуратури №6 в інтересах держави в особі: 1.Державної екологічної інспекції у Харківській області, 2.Люботинської міської ради до Приватного підприємства "Мисливець 7002" простягнення 323 063,64грн., за участю представників сторін: від прокуратури:Хорс К.Б., посв. №042931 від 15.04.2016; від позивача 1:не з'явився; від позивача 2:не з'явився; від відповідача:не з'явився В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.09.2016, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі №922/2440/16, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Мисливець 7002" шкоду, завдану самовільним спеціальним водокористуванням, у розмірі 323063,64грн. на користь держави на розрахунковий рахунок Люботинської міської ради Харківської області №33112331700018, УДСКСУ у м. Люботині Харківської області 38008949, МФО 851011 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідач, Приватне підприємство "Мисливець 7002", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.01.2017 зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 02.02.2017 №08.03-04/449 у зв'язку з запланованою відпусткою судді Дроботової Т.Б., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №922/2440/16, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Кравчук Г.А., Рогач Л.І.
Ухвалою від 07.02.2017 Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.
У письмових запереченнях на касаційну скаргу Державна екологічна інспекція у Харківській області просила оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення з огляду на приписи ст. 2 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" щодо сфери регулювання спірних правовідносин за суб'єктним складом та те, що відповідач не оскаржував результати перевірки, оформлені відповідним актом.
В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 28.02.2017 прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги. Позивачі та відповідач уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Приватного підприємства "Мисливець 7002".
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, Державною екологічною інспекцією в Харківській області у період з 03.12.2013 по 17.12.2013 проведено планову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства в діяльності Приватного підприємства "Мисливець 7002", яке здійснює свою діяльність за адресою Харківський район, м. Люботин, с. Коваленки, вул. Київський шлях, 1, за наслідками якої складено акт за №1683/01-03/06-11.
За результатами перевірки встановлено, що в підвальному приміщенні Приватного підприємства "Мисливець 7002" розташована артезіанська свердловина, яка експлуатувалась всупереч вимогам ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України, а саме здійснено забір води (об'ємом 6561 м 3 )за відсутності дозволу на спеціальне водовикористання.
За наведених обставин, Державною екологічною інспекцією у Харківській області відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок вищевказаних порушень відповідачем, загальний розмір яких склав 323 063,64грн.
У подальшому, відповідачу направлено претензію №23 від 27.01.2014, проте останній завдані збитки державі не відшкодував, що і стало підставою для звернення прокурора з даною позовною заявою.
Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 48, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
Як вже зазначалось вище, під час перевірки було встановлено відсутність у Приватного підприємства "Мисливець 7002" дозволу на спеціальне водокористування, що зафіксовано в Акті за №1683/01-03/06-11, який, як встановлено судами попередніх інстанцій, є чинним.
За змістом ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у порушенні правил спеціального водокористування.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 (далі - Методика №389), встановлено порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).
Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема, внаслідок самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування (зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03.09.2013 у справі №13/333-38/463-2012).
Відповідно до п. 9.1 Методики № 389 розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн, здійснюється за формулою: З сам = 100 х W х Тар, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), куб.м; Тар - розмір, грн/100 куб. м., аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для води з лиманів - розмір, грн./100 куб.м, аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).
Враховуючи викладене та встановивши факт використання Приватним підприємством "Мисливець 7002" підземної води із артезіанської свердловини за відсутності дозволу на спеціальне водокористування та те, що розрахунок розміру збитків, заподіяних державі здійснений Державною екологічною інспекцією у відповідності з Методикою №389, господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Крім того, апеляційною інстанцією мотивовано зазначено, що чинне природоохоронне законодавство не визначає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення чи вирок суду у кримінальному провадженні в якості єдиних допустимих доказів на підтвердження факту вчинення екологічного правопорушення.
В силу приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази .
Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.
Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі №922/2440/16 відсутні.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі №922/2440/16 - залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства "Мисливець 7002" - без задоволення.
Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Г.А. Кравчук Суддя Л.І. Рогач
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2017 |
Оприлюднено | 06.03.2017 |
Номер документу | 65082702 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Алєєва I.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні