Постанова

від 28.02.2017 по справі 912/4029/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2017 року Справа № 912/4029/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Іванова О.Г., Антонік С.Г.

При секретарі Логвіненко І.Г.

За участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність №2614/01/07-21 від 27.12.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 , довіреність №03/08-16/2 від 03.08.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_3 , довіреність №03/08-16 від 03.08.2016 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обласного комунального підприємства Дніпро-Кіровоград та приватного підприємства малого підприємства Рось

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 3 січня 2017 року у справі № 912/4029/16

за позовом обласного комунального підприємства Дніпро-Кіровоград , м. Кропивницький

до приватного підприємства малого підприємства Рось , м. Світловодськ Кіровоградської області

про стягнення 62 165,27 грн.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 3 січня 2017 року (суддя Вавренюк Л.С.) позовні вимоги обласного комунального підприємства Дніпро-Кіровоград - задоволено частково.

Суд стягнув з приватного підприємства малого підприємства "Рось" на користь обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" заборгованість в сумі 10 992,98 грн., інфляційні втрати в сумі 168,21 грн., 3% річних в сумі 92,28 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 248,04 грн.

В решті частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - обласне комунальне підприємство Дніпро-Кіровоград та відповідач - приватне підприємство малого підприємства Рось звернулись з апеляційними скаргами, в яких позивач просив рішення суду змінити, та задовольнити позовні вимоги повністю у сумі 61 168,40 грн. заборгованості, 814,28 грн. індекс інфляції та 182,59 грн. 3% річних., а відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своєї скарги позивач - обласне комунальне підприємство Дніпро-Кіровоград посилається на те, що суд першої інстанції зробив неправильні висновки згідно досліджених обставин.

Зокрема, апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог за період з 7.06.2016 року по 28.09.2016 року є безпідставними, оскільки саме за цей період лічильник не мав опломбування, а тому розрахунок споживання води був зроблений позивачем вірно за означений період.

Крім того, висновки суду першої інстанції про безпідставність вимог щодо плати за позачергове опломбування лічильника також не відповідають вимогам закону, оскільки Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України передбачено, що повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку виконуються за рахунок споживачів. Оскільки позивач свій обов'язок щодо опломбування лічильника та його реєстрації виконав, що посвідчено актом від 11.12.2014 року, то всі дії щодо розпломбування та опломбування лічильника до строку наступної повірки, тобто, до 10.12.2017 року є позачерговими і виконуються за рахунок споживача.

Всі ці обставини на думку позивача, є підставою для зміни рішення суду та задоволення позову.

В обґрунтування своєї скарги відповідач - приватне підприємство малого підприємства Рось посилається на те, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Так, апелянт зазначає, що представником позивача у порушення п. 5.21 Правил було проведено технічне обстеження системи водопостачання об'єкту позивача та складено акт від 06.06.2016 року одноособово, без участі споживача.

Крім того, нарахування сум за безоблікове споживання не відповідає вимогам Правил, оскільки у відповідача із позивачем був укладений договір, а тому висновки суду першої інстанції про без облікове споживання відповідачем води, є безпідставними.

Всі ці обставини, на думку відповідача, є підставами для зміни рішення суду та відмови у позові у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2017 року апеляційні скарги приватного підприємства малого підприємства "Рось", м. Світловодськ Кіровоградської області та обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград", м. Кропивницький були прийняті до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 28 лютого 2017 року.

В судовому засіданні представник позивача - обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив рішення суду змінити, та задовольнити позовні вимоги повністю у сумі 61168,40 грн. заборгованості, 814,28 грн. індекс інфляції та 182,59 грн. 3% річних.

В судовому засіданні представник відповідача - приватного підприємства малого підприємства "Рось" підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2013р. між обласним комунальним виробничим підприємством "Дніпро-Кіровоград" (далі - ОКВП "Дніпро-Кіровоград" або Виконавець) та приватним підприємством малого підприємства "Рось" (далі - ППМП "Рось" або Споживач) укладено договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 67 (далі - Договір, а.с. 10 - 11б).

Відповідно до умов Договору, Виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - послуги) в об'ємах, визначених лімітом відпуску води та приймання стоків (Додаток № 1 до Договору), а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 7.1. Договору, кількість холодної води, що постачається Виконавцем на об'єкти Споживача, визначається за показниками приладів обліку, встановлених на мережі Споживача (як правило, на межі балансової належності мереж Виконавця та Споживача), опломбованих і зареєстрованих Виконавцем, які фіксуються в Акті про надання послуг, оформленому згідно з додатком № 2 до цього Договору, що складається в двох примірниках, по одному для кожної сторони. Акт про надання послуг з рахунком, виставленим до оплати за надані послуги водопостачання, надається Споживачу для проведення кінцевого розрахунку за поточний місяць.

У розділі 8 Договору сторони погодили ціну та порядок розрахунків за Договором.

Даний Договір укладається терміном на один рік з можливістю продовження його дії на той же термін, у випадку коли сторони за місяць до припинення дії Договору не заявлять бажання про його розірвання (п. 12.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками позивача та відповідача, скріплений круглими печатками обох сторін, і його дія була пролонгована до 01.07.2017 р.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.11.2015 р. № 2868 з урахуванням змін, внесених постановою від 21.07.2016 р. № 1284, встановлено тарифи на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг, зокрема для ОКВП "Дніпро-Кіровоград" (а.с. 43-44, 61-66).

Звертаючись до приватного підприємства "Рось" із позовом ( з урахуванням неодноразових уточнень) про стягнення на користь обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" заборгованості в сумі 61 168,40 грн., суму індексу інфляції в розмірі 814,28 грн. та суму 3% річних в розмірі 182,59 грн. (а.с. 92), позивач - Обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград" посилалось на те, що означена сума боргу є нарахуванням за безоблікове водокористування за період з 06.06.2016 року по 28.09.2016 року, оскільки відносно відповідача були складені акти про відсутність опломбування лічильника.

Задовольняючи позовні вимоги частково та стягуючи на користь позивача заборгованість в сумі 10 992,98 грн., господарський суд першої інстанції виходив з неможливості встановити початок періоду безоблікового водокористування, з огляду на що вважав правильним розрахунок № 1 згідно акту від 06.06.2016 р. за 30 діб згідно п. 3.4. Правил, та нарахування до сплати відповідачу за безоблікове водокористування 12 818,40 грн., оскільки актом від 06.06.2016 р. було зафіксовано наявність пошкодження пломбування засобу обліку води відповідача.

Відмовляючи у стягненні нарахованої позивачем заборгованості за безоблікове водокористування за період з 07.06.2016 р. по 28.09.2016 р., господарський суд першої інстанції виходив з того, що Правилами встановлено розрахунковий період безоблікового водокористування, у разі неможливості встановити термін початку такого періоду - один місяць. Разом з цим, ні Правила, ні Договір не містять вказівки на подію, яка має настати і яка є кінцевим терміном періоду нарахування заборгованості за безоблікове водокористування, як-то, наприклад, опломбування засобу обліку чи звернення до суду з позовом.

З огляду на вищезазначене, нарахування за безоблікове водокористування також на підставі актів від 01.07.2016 р., від 29.08.2016 р., від 28.09.2016 р., від 27.10.2016 р., від 29.11.2016 р. є безпідставним, а акти від 01.07.2016 р., від 29.08.2016 р., від 28.09.2016 р. засвідчують лише факт недопуску представників Виконавця до засобу обліку Споживача, а не факт безоблікового водокористування, а тому не можуть слугувати підставою для здійснення відповідних нарахувань за безоблікове водокористування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Статтею 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач зобов'язаний забезпечити доступ до мережі, арматури, засобів обліку, розподільчих систем представників виконавця/виробника за наявності в них відповідного посвідчення: для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних оглядів, зняття контрольних показників засобів обліку тощо - згідно з істотними умовами договору.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу.

Відповідно до п. 3.3 Договору N 67 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення від 01.07.2013 року, укладеного між позивачем та відповідачем, споживач зобов'язався забезпечити збереження пломб, встановлених виконавцем на водомірних вузлах та запірній арматурі, цілісність засобів обліку води, належний санітарний стан приміщень, водомірних вузлів та не допускати штучного впливу на роботу засобів обліку, а також забезпечити безперешкодний доступ представникам Виконавця, за пред'явленням службового посвідчення, до приладів обліку, обстеження мереж водопроводу та каналізації, а також до контрольних каналізаційних колодязів для відбору проб стічних вод на відповідність допустимим концентраціям забруднюючих речовин у стічних водах. Доступ надається в будь-який час доби і не пізніше 30 хвилин з часу прибуття представників Виконавця.

З наведеного вбачається, що між постачальником та споживачем встановлено межі відповідальності за стан та експлуатацію водомірних вузлів, по забезпеченню цілісності водолічильників, пломб та з'єднань водолічильників, запірної арматури, та іншого обладнання.

Пунктом 5.18. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України встановлено, що споживач відповідає за цілість та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником на місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування, знімати засоби обліку, здійснювати будь-які зміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника. У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з п. 3.3, 3.4. цих Правил.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.06.2016 р. контролером Виконавця ОСОБА_4 здійснено обстеження засобу обліку Споживача, що знаходиться в належному йому магазині "Ювілейний" за адресою вул. Героїв України (колишня Леніна), 73 в м. Світловодську, за результатами якого встановлено, що обірвано дріт, яким було опломбовано лічильник та змінено положення лічильника з горизонтального на вертикальне.

За результатами обстеження засобу обліку складено акт від 06.06.2016 р. № 390 , який зі сторони Виконавця підписаний контролером ОКВП "Дніпро-Кіровоград" ОСОБА_4, зі сторони Споживача акт від 06.06.2016 р. № 390 не підписаний, проте зазначено, що акт складався в присутності зам. управляючого магазину "ПроСтор" ОСОБА_5, яка від підпису акту відмовилась (а.с. 16).

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що акт складений одноособово, оскільки ключі від санвузла, де встановлено засіб обліку води використовують працівники орендарів, що знаходяться у приміщенні; представник позивача, як контролер, особисто доступу до ключа не має, однак такий доступ до засобу обліку дійсно було надано працівником магазину "ПроСтор".

Як вбачається з умов договору, відповідач зобов'язався забезпечити збереження пломб на водомірних вузлах, а також безперешкодний доступ до приладів обліку представникам Виконавця, саме тому відповідач й мав подбати про те, щоб доступ контролера до засобу обліку здійснювався виключно за участю повноважного представника Споживача.

З цією метою, Споживач мав можливість уповноважити як будь-кого із працівників магазину "ПроСтор", так й уповноважити на те свого представника. Однак, як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, останнім зазначених дій не вживалось, а отже відповідні повноваження ним нікому не надавались.

Як вбачається зі змісту укладених договорів оренди, орендарі, з якими відповідачем укладені відповідні договору, не наділені ані правами, ані обов'язками щодо надання представникам ОКВП "Дніпро-Кіровоград" доступу до засобу обліку води або повідомлення Споживача у будь-який прийнятний спосіб про візит представників ОКВП "Дніпро-Кіровоград", зокрема, з метою здійснення останнім перевірки обліку засобу води.

Судом встановлено, що засіб обліку води знаходиться за адресою: вул. Героїв України (колишня Леніна), 73 в м. Світловодську, тобто за адресою, зазначеною Споживачем у розділі: юридичні адреси та реквізити сторін Договору, іншої адреси, в тому числі фактичного місцезнаходження відповідача, укладений сторонами Договір не містить, а за умовами укладеного сторонами Договору, на позивача, як Виконавця, обов'язок щодо повідомлення Споживача про намір здійснити перевірку засобів обліку, не покладався.

Безпідставними також вважає колегія суддів доводи відповідача про можливість вчинення представником Виконавця дій, спрямованих на пошкодження пломбування лічильника, з огляду на те, що по-перше, це є лише його припущеннями, оскільки не підтверджені будь-якими доказами. А по-друге, як зазначає сам відповідач, наявність вільного доступу усіх працівників орендарів до санвузла, де знаходиться засіб обліку води, свідчіть про можливість пошкодження пломбування засобу обліку й самими орендарями приміщення Споживача.

Таким чином, з огляду на викладені вимоги чинного законодавства та умови укладеного сторонами Договору, обов'язок забезпечити доступ до засобу обліку, а отже відповідно наявність та присутність повноважного представника Споживача під час здійснення Виконавцем перевірок засобів обліку покладається на Споживача, як і зобов язання відповідача забезпечити збереження цілісності засобу обліку у будь який спосіб, зокрема, зручний для Споживача спосіб.

Листом від 07.06.2016 р. № 281-14/с-07-21 позивачем направлено на адресу відповідача рахунок № 869 від 07.06.2016 р. на оплату відповідачем донарахування за 30 діб безоблікового водопостачання та водовідведення, здійсненого на підставі п. 3.4. Правил, на суму 12 818,40 грн. та розрахунок № 1 до названого рахунку. Крім того, Споживача попереджено про необхідність з'явитися до абонвідділу служби збуту СВКГ для отримання рахунку на позачергове опломбування водолічильника (а.с. 17-20).

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 08.06.2016 р. № 2-75-91 відповідач, посилаючись на протиправність дій позивача, запропонував Виконавцю запломбувати водомірний вузол обліку Споживача (а.с. 163).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджено факти порушення цілісності дроту, на який була навішана пломба, а також відомості, що знайшли своє відображення у акті від 06.06.2016 року.

Пунктом 7.9. Договору визначено, що у разі виявлення представниками Виконавця факту стороннього втручання в роботу приладів обліку, пошкодження цілісності приладів обліку, пошкодження деталей пломбування (пломби, дроту) або зриву пломб на них, а також в місцях з'єднань та на запірній арматурі обвідної лінії, пошкодження манометрів до водолічильника, розрахунок витрат води проводиться за пропускною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу (п. 3.2, 3.3 та 3.4 Правил).

Як зазначалось вище, за порушення цілісності пломби п. 5.18. Правил передбачено проведення розрахунку спожитої води відповідно до п. 3.3, 3.4. Правил.

Згідно з п. п. 3.3., 3.4. Правил у разі безоблікового водовикористання виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек, та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу, розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування, якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить місяць.

Оскільки день початку безоблікового водокористування встановити неможливо, то розрахунок витрат води необхідно проводити виходячи з місячного розрахункового періоду.

Таким чином, господарський суд першої інстанції обґрунтовано визначив суму боргу у розмірі 12 818, 40 грн. за послуги водопостачання та водовідведення в порядку, визначеному п. 3.3, 3.4. Правил, виходячи з місячного терміну безоблікового водокористування, а з урахуванням оплати відповідачем 1825,42 грн., правильно стягнув суму боргу у розмірі 10 992,98 грн.

Крім того, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо відмови у решті частини вимог на підставі актів від 01.07.2016 р., від 29.08.2016 р., від 28.09.2016 р., від 27.10.2016 р., від 29.11.2016 р. за період з 07.06.2016 р. по 28.09.2016 р., оскільки ні Правила, ні Договір не містять вказівки на подію, яка має настати і яка є кінцевим терміном періоду нарахування заборгованості за безоблікове водокористування, як-то, наприклад, опломбування засобу обліку чи звернення до суду з позовом.

Як вбачається з означених актів, акти від 01.07.2016 р., від 29.08.2016 р., від 28.09.2016 р. засвідчують лише факт недопуску представників Виконавця до засобу обліку Споживача, а не факт безоблікового водокористування, а тому не можуть слугувати підставою для здійснення відповідних нарахувань за безоблікове водокористування.

Означені акти про не допуск свідчать лише про невиконання споживачем умов договору № 67 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення від 01.07.2013 року, укладеного між позивачем та відповідачем, в частині забезпечення безперешкодного доступу представників Виконавця до приладів обліку, обстеження мереж водопроводу та каналізації, що у відповідності до ст. 23, 46 Закону України Про питну воду та питне водопостачання є підставою для відповідальності винної особи, а не для нарахування за водокористування у відповідності до п.п.3.3, 3.4 Правил, як вважає позивач.

Доводи відповідача про здійснення позивачем несанкціонованого доступу до приміщення, є неспроможними, з огляду на те, що відповідач, як Споживач, зобов'язаний забезпечити доступ до мережі, арматури, засобів обліку, розподільчих систем представників виконавця/виробника за наявності в них відповідного посвідчення, що також передбачено умовами договору, а несанкціонований доступ - це проникнення до житла та іншого володіння особи.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи фактичні обставин справи, господарський суд першої інстанції обґрунтовано здійснив перерахунок пред'явлених до стягнення сум інфляційних втрат та відсотків річних в межах зазначеного позивачем періоду нарахування з 01.07.2016 р. по 30.09.2016 р. на суму боргу в розмірі 10992,98 грн. та стягнув втрати від інфляції в розмірі 168,21 грн. та 3% річних в розмірі 92,28 грн.

Інші доводи позивача та відповідача є неспроможними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно встановив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 103 ГПК України є підставою для залишення апеляційних скарг без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги обласного комунального підприємства Дніпро-Кіровоград та приватного підприємства малого підприємства Рось - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 3 січня 2017 року у справі № 912/4029/16 - залишити без змін .

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02 .03.2017року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г.Іванов