Ухвала

від 03.03.2017 по справі 13/128

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"03" березня 2017 р. Справа № 13/128

За заявою стягувача Управління Пенсійного Фонду України в Кіцманському районі

про видачу дубліката наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання

У справі за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Кіцманському районі

до Відкритого акціонерного товариства "Кіцманський райагрохім"

про стягнення заборгованості з відшкодування пенсій, призначених відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - 15 713,66 грн.

Суддя С.О. Миронюк

представники:

від стягувача - ОСОБА_1 - представник. Довіреність № 3338/07 від 25.08.2016 р.

від боржника - не з'явився.

Від органу ДВС - не з'явився.

ВСТАНОВИВ: Постановою господарського суду Чернівецької області від 12.08.2008 р. у справі № 13/128 задоволено позов Управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі Чернівецької області та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Кіцманський райагрохім» заборгованість з відшкодування пенсій, призначених відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 15 713,66 грн., про що 22.08.2008 р. позивачеві був виданий відповідний Виконавчий лист.

22.02.2017 року позивач звернувся із заявою № 664/07 від 17.02.2017 року в якій просить поновити строк пред'явлення виконавчого документу до виконання та видати дублікат Виконавчого листа по справі № 13/128 від 22.08.2008 р.

В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що виконавчий лист по справі № 13/128 був пред'явлений до виконання в Кіцманський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області. 23.12.2010 р. державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві через відсутність майна та коштів у боржника, проте виконавчий лист до позивача не надійшов, що стало підставою для звернення із заявою.

Ухвалою суду від 24.02.2017 р. призначено розгляд скарги на 03.03.2017 р. у відповідності до вимог ст. 260 та 261 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні 03.03.2017 р. представник стягувача в судовому засіданні підтримав заяву про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Боржник та представник органу ДВС у судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, їх неявка не перешкоджає розгляду даної заяви по суті.

Дослідивши матеріали справи, заяву та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обгрунтованість заяви з наступних підстав.

Відповідно до статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України замість втраченого оригіналу виконавчого листа адміністративний суд, який видав виконавчий лист, за заявою стягувача або поданням державного виконавця може видати його дублікат.

Згідно з вимогами статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

В кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

З матеріалів справи видно, що заборгованість заборгованості з відшкодування пенсій, призначених відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" боржника перед стягувачем на загальну суму - 15 713,66 грн. виникла ще у 2008 році. Як вже було зазначено вище, постановою господарського суду Чернівецької області від 12.08.2008 р. позов був задоволений, а на виконання постанови 22.08.2008 р. стягувачеві був виданий відповідний виконавчий лист.

В доданих до заяви матеріалах міститься інформація про відкриття виконавчого провадження по Виконавчому листу господарського суду Чернівецької області № 13/128. На запит стягувача щодо проведення виконавчих дій по вищевказаному документі Кіцманський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області повідомив, що згідно Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, виконавче провадження по Виконавчому листу № 13/128 від 22.08.2008 р. припинено 23.12.2010 р. та винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві через відсутність майна та коштів у боржника. Так, Виконавчий лист та постанова про повернення виконавчого листа були направлені на адресу стягувача, однак не були ним отримані, що призвело до втрати виконавчого документу та позбавило можливості стягувача звернутися повторно до органу ДВС з виконавчим листом для його виконання.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду закріплена також й в статті 129 Конституції України.

Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права визначено в Законі України «Про судоустрій та статус суддів» , в частині другій статті 13 якого встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

У відповідності до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до частини першої статті 9 Конституції України стала частиною національного законодавства.

Згідно із статтею 19 Конвенції для забезпечення дотримання державами-учасницями взятих на себе зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини (далі - Європейський суд).

Стаття 6 Конвенції закріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» наголосив на гарантоване статтею 6 Конвенції «право на суд» , яке повинно розцінюватися не лише в аспекті права особи звернутися до суду за захистом своїх прав, а і як обов'язковість боржника до виконання судового рішення. Викладене означає, що виконання судового рішення є невід'ємною частиною судового процес з метою забезпечення положень названої статті Конвенції (права на суд).

Окрім того, у пунктах 18, 23 рішення Європейського суду від 12.05.2011 року у справі «Ліпісвіцька проти України» однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв'язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Сукупний аналіз рішень Європейського суду у справах «Алпатов та інші проти України» , «Робота та інші проти України» , «Варава та інші проти України» , «ПМП «Фея» та інші проти України» достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №5- рп/2013 також зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

В контексті викладеного суд зазначає, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення Європейського суду у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року).

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, як, зокрема: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Тобто, причини поважності пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин.

Враховуючи наведене, судом визнається поважною причиною пропущення строку для пред'явлення наказу до виконання. Окрім того, незадоволення заяви призвело би до незаконного збагачення боржника на суму позову за рахунок стягувача, що є також недопустимим. За таких обставин суд дійшов висновку, що задоволення заяви є не тільки законним, але й справедливим результатом її розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 165, 260, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву Управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі від 22.02.2017 р. задовольнити.

2. Поновити пропущений Управлінням Пенсійного фонду України в Кіцманському районі строк для пред'явлення виконавчого листа господарського суду Чернівецької області від 22.08.2008 № 13/128 до виконання.

3. Видати дублікат виконавчого листа господарського суду Чернівецької області від 22.08.2008 № 13/128.

Суддя С.О. Миронюк