Рішення

від 23.02.2017 по справі 461/5101/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 461/5101/16 Головуючий у 1 інстанції: Лялюк Є.Д.

Провадження № 22-ц/783/906/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. Я.

Категорія: 55

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук О.Я.,

суддів Бойко С.М. і ОСОБА_2

при секретарі Куцик І.Б.

з участю представника позивача ОСОБА_3-ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства Львівської обласної ради "Управління капітального будівництва" на рішення Галицького районного суду м.Львова від 17 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства Львівської обласної ради "Управління капітального будівництва" про стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Комунального підприємства Львівської обласної ради "Управління капітального будівництва" про стягнення заробітної плати. В обґрунтуванні позовних вимог покликається на те, що станом на 05.08.2016 року, із позивачем не проведено розрахунок з виплати заробітної плати, після скорочення його з роботи з вищевказаного підприємства, згідно Наказу №11 від 02.06.2014 року, а також не виконується Рішення Галицького районного суду м.Львова від 12.04.2016 року "Про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (скорочення)", що підтверджено Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14 червня 2016 року.

Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 17 жовтня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з Комунального підприємства Львівської обласної ради Управління капітального будівництва (м. Львів, вул. Чайковського,17, ЄДРПОУ 20780431) на користь ОСОБА_3, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з роботи (скорочення), за період: з 17.03.2016 року по 05.08.2016 року, в розмірі: 8996,75 гривень (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто шість гривень, 75 коп.).

Стягнуто з Комунального підприємства Львівської обласної ради Управління капітального будівництва на користь ОСОБА_3, суми коштів, втрати від інфляції, з заборгованої та не виплаченої заробітної плати за період: з 02.06.2014 року по 05.08.2016 року, в розмірі: 71822 грн.82 коп. (сімдесят одна тисяча вісімсот двадцять дві грн., 82 коп.).

Стягнуто з Комунального підприємства Львівської обласної ради Управління капітального будівництва на користь ОСОБА_3, суми коштів - 3% річних, за період: з 02.06.2014 року по 05.08.2016 року, від заборгованої та не виплаченої заробітної плати, в розмірі: 6702 грн.00 коп.( шість тисяч сімсот дві гри., 00 коп.).

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Управління капітального будівництва". Вважає рішення суду незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що до згаданих правовідносин не можна застосовувати положення ст.625 ЦК України. В апеляційній скарзі просить рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Комунального підприємства Львівської обласної ради "Управління капітального будівництва" підлягає до часткового задоволення із наступних підстав..

Відповідно до вимог ст. ст.11,59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов"язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування .

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів вважає що рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Судом встановлено, що станом на 05.08.2016 року, із позивачем не проведено розрахунок з виплати заробітної плати, після скорочення його з роботи з Комунального підприємства Львівської обласної ради "Управління капітального будівництва ", згідно Наказу №11 від 02.06.2014 року, а також не виконується Рішення Галицького районного суду м.Львова від 12.04.2016 року "Про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (скорочення)", що підтверджено Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14 червня 2016 року.

З долученої копії постанови від 21.02.2017 року про закінчення виконавчого провадження ВП №51803386 з виконання виконавчого листа №461/9734/15-ц, виданого 19.07.2016 року про стягнення з КП ЛОР "Управління капітального будівництва" на користь ОСОБА_3 заборгованість з нарахованої та не виплаченої заробітної плати в розмірі 102572,04 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з роботи в розмірі 41830,25 грн. вбачається, що таке виконавче провадження закінчене у зв"язку з списання з рахунків боржника згаданих сум.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позову, суд виходив з тих обставин, що відповідач не виконав рішення Галицького районного суду м.Львова від 12.04.2016 року "Про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (скорочення)" за період з 02.06.2014 року по 16.03.2016 року, в зв"язку з чим в період з 17.03.2017 року по 05.08.2016 року продовжували існувати обставини для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в розмірі: 8996,75 грн.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в цій частині, проте не погоджується з рішенням суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми коштів, втрати від інфляції, з заборгованої та не виплаченої заробітної плати за період: з 06.06.2014 року по 05.08.2016 року та 3% річних за цей же період.

Згідно ст.117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що до моменту звільнення, середньоденна заробітна плата позивача становила 92,75 грн.

Новим періодом невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є 17.03.2016 року по 05.08.2016 року, що складає 97 робочих днів, в зв"язку з чим середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з роботи (скороченні) становитиме 8996,75 грн.

Стягуючи з відповідача інфляційній витрати та 3 % річних, суд зазначив, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, тобто процитував положення ч.2 ст. 625 ЦК України.

Аналіз частини другої статті 625 ЦК України дає підстави для висновку, що відповідальність за порушення грошового зобов'язання, встановлена статтею 625 ЦК України, передбачає насамперед наявність договірних правовідносин, тобто положення зазначеної статті поширюються на порушення грошового зобов'язання.

При цьому частина п'ята статті 11 ЦК України, в якій йдеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами правовідносин, які регулюються нормами трудового законодавства.

За таких обставин, положення частини другої статті 625 ЦК України не застосовуються до трудових правовідносин, оскільки вони врегульовані положеннями трудового законодавства, та обґрунтовано вважали, що з рішення суду про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку зобов'язальні правовідносини не виникають.

Згідно Правової позиції Верховного суду України у справі №6-43 цс 14 Установлена частиною другою статті 625 ЦК України відповідальність боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання не застосовується до трудових відносин, які виникли у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні працівника з роботи та несвоєчасною виплатою заробітної плати, оскільки такі відносини врегульовані нормами трудового права.

На згадані обставини суд першої інстанції уваги не звернув увагу, в зв"язку з чим прийшов до неправильного висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, апеляційна скарга Комунального підприємства Львівської обласної ради "Управління капітального будівництва" підлягає до часткового задоволення, а рішення Галицького районного суду міста Львова від 17 жовтня 2016 року слід скасувати в частині стягнення з Комунального підприємства Львівської обласної ради "Управління капітального будівництва" на користь ОСОБА_3, суму коштів, втрати від інфляції, з заборгованої та не виплаченої заробітної плати за період: з 02.06.2014 року по 05.08.2016 року, розмірі: 71822,82 грн. та суму коштів - 3% річних, за період: з 02.06.2014 року по 05.08.2016 року, від заборгованої та не виплаченої заробітної плати, в розмірі: 6702 грн. скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні згаданих позовних вимог.

В решті рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 жовтня 2016 року слід залишити без змін, оскільки таке в цій частині є законним та обгрунтованим.

Керуючись ст.ст.88, 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1ст. 309, ст.313, ч.2 ст.314, ст. ст.316, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Львівської обласної ради "Управління капітального будівництва" задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду міста Львова від 17 жовтня 2016 року - скасувати в частині стягнення з Комунального підприємства Львівської обласної ради "Управління капітального будівництва" на користь ОСОБА_6, суму коштів, втрати від інфляції, з заборгованої та не виплаченої заробітної плати за період: з 02.06.2014 року по 05.08.2016 року, розмірі: 71822,82 грн. та суму коштів - 3% річних, за період: з 02.06.2014 року по 05.08.2016 року, від заборгованої та не виплаченої заробітної плати, в розмірі: 6702 грн. скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні згаданих позовних вимог.

В решті рішення Галицького районного суду м.Львова від 17 жовтня 2016 року залишити без змін.

Компенсувати за рахунок держави Комунальному підприємству Львівської обласної ради "Управління капітального будівництва" частинусплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 863 грн. 77 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: С.М. Бойко

ОСОБА_2