Постанова

від 22.10.2009 по справі 7/130-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2009 р. № 7/130-08

Вищий господарський суд України у складі колег ії суддів:

головуючого Дерепи В.І.

суддів : Грека Б.М.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційн у скаргу

СПД-ФО ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського апеля ційного

господарського суду від 09.06.2 009 р.

у справі № 7/130-08

за позовом СПД-ФО ОСОБА_1

(надалі - Підприємець)

до ВАТ "Райффайзен Банк Аваль "

в особі Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ "Райфф айзен Банк Аваль" (надалі - Ба нк)

про визнання виконавчого напи су таким, що не підлягає викон анню

за участю представників:

від позивача - не з'явилися

від відповідача - Харченко Р.М.

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2008 р. Підприє мець звернулась до господарс ького суду з позовом до Банку та просила суд, з урахуванням заяви про зміну позовних вим ог, поданої в порядку ст. 22 ГПК У країни, визнати виконавчий н апис нотаріуса Хомич О.М. від 1 2.09.2008 р. про звернення стягнення на майно позивача: будівлю АП К літ. "О-6", загальною площею 2447,9 к в.м., будівлю теплових лічильн иків літ. "И", загальною площею 3,7 кв.м. та інфраструктуру, зага льною площею 78,8 кв.м., розташова ну у м. Кривому Розі Дніпропет ровської області, вул. Постиш ева, № 35 а/О, таким, що не підляга є виконанню.

Рішенням господарського с уду Дніпропетровської облас ті від 12.02.2009 р. (суддя Коваль Л.А.), залишеним без змін постаново ю Дніпропетровського апеляц ійного господарського суду в ід 09.06.2009 р. (судді: Сизько І.А., Верх огляд Т.А., Кузнецова І.Л.), в поз ові відмовлено.

Рішення та постанова мотив овані тим, що позивач несвоєч асно погашав кредит та відсо тки за користування ним, а том у у Банка, згідно кредитного д оговору та договору іпотеки, виникло право вимагати дост рокового повернення кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Не погоджуючись з постанов ою, Підприємець звернулася д о Вищого господарського суду України з касаційною скарго ю, в якій просить рішення та по станову скасувати, позов зад овольнити, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним за стосуванням судами норм мате ріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення пре дставника відповідача, розгл янувши матеріали справи, оці нивши доводи касаційної скар ги, перевіривши правильність застосування судами норм ма теріального і процесуальног о права, колегія суддів Вищог о господарського суду Україн и прийшла до висновку, що каса ційна скарга підлягає задово ленню частково, виходячи із н аступного.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пле нуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішенн я" зі змінами та доповненнями , рішення є законним тоді, кол и суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавс тва і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у в ідповідності з нормами матер іального права, що підлягают ь застосуванню до даних прав овідносин. Мотивувальна част ина рішення повинна містити встановлені судом обставини , які мають значення для справ и, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розраху нки, з яких суд виходив при зад оволенні грошових та інших м айнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивув альна частина рішення повинн а мати також посилання на зак он та інші нормативні акти ма теріального права, на підста ві яких визначено права і обо в'язки сторін у спірних право відносинах. Обґрунтованим ви знається рішення, в якому пов но відображені обставини, як і мають значення для даної сп рави, висновки суду про встан овлені обставини і правові н аслідки є вичерпними, відпов ідають дійсності і підтвердж уються достовірними доказам и, дослідженими в судовому за сіданні. Резолютивна частина рішення повинна містити чіт кі та безумовні висновки, що ґ рунтуються на аналізі та оці нці фактичних обставин викла дених у його мотивувальній ч астині, та відповідати засто сованим до спірних відносин нормам права.

Рішення та постанова вказа ним вимогам не відповідают ь.

Як вбачається з матеріалі в справи та встановлено суда ми, 26.07.2007 р. між Банком та Підприє мцем (позичальник) укладено к редитний договір № 014/03-03/07/618 (нада лі - Кредитний договір), за ум овами якого Банк надає позич альнику кредит у розмірі 2 257 579,20 грн. на придбання нерухомого майна строком по 25.07.2022 р. включн о під 12% річних протягом шести місяців та 17% річних з сьомого місяця.

Відповідно до п. 1.5.1. та 1.5.1.1. Кр едитного договору, погашення кредиту та відсотків за кори стування кредитними коштами здійснюється позичальником щомісячно у розмірі та строк и, визначені у графіку (додато к до договору № 3) починаючи з 20 .08.2007 р. по 20.07.2022 р. включно.

26 липня 2007 р. між Банком (іпоте кодержатель) та Підприємцем (іпотекодавець) укладено дог овір іпотеки № 014/03-03/618/1 (надалі - Договір іпотеки) на забезпеч ення вимог іпотекодержателя , що витікають з кредитного до говору. У відповідності до До говору іпотеки іпотекодержа тель має право у випадку неви конання іпотекодавцем своїх зобов'язань за Кредитним дог овором отримати задоволення своїх вимог за рахунок нерух омого майна: будівля АПК літ "0 -6" загальною площею 2 447, 9 кв. м., бу дівля теплових лічильників л іт "И" площею 3, 7 кв. м. та інфрастр уктура, що знаходиться за адр есою: м.Кривий Ріг вул. Постише ва, буд. 35 а/0 (надалі - нерухоме майно).

29 серпня 2007 р. між Банком (кред итор) та ОСОБА_2 (поручител ь) укладено договір поруки № 01 4/03-03/07/709/2 (надалі - Договір порук и), згідно якого поручитель на добровільних засадах бере н а себе зобов'язання перед кре дитором відповідати по борго вим зобов'язанням боржника - позивача (ОСОБА_1), які вини кають з умов кредитного дого вору, а саме: повернути кредит в розмірі 2 257 579, 20 грн., сплатити п роценти за його користування , комісійну винагороду, неуст ойку (пеню, штрафи) в розмірі, с троки та у випадках, передбач ених Кредитним договором.

Судами встановлено, що 12.09.2008 р . приватним нотаріусом Дніпр опетровського міського нота ріального округу Хомич О. М. вч инено виконавчий напис про з вернення стягнення на нерухо ме майно, що належить на підст аві договору купівлі-продажу ОСОБА_1, яке було заставле не нею за особистим зобов'яза нням щодо Кредитного договор у за договором іпотеки.

Згідно виконавчого напису , за рахунок коштів, виручених від реалізації заставленого майна, задовольняються вимо ги Банку у розмірі 2 269 364, 19 грн., з яких: 2 207 760,92 грн. - заборгованіс ть по кредиту; 6 347,14 грн. - пеня п о кредиту та відсоткам з 22.01.2008 р . по 04.09.2008 р.; 55 256, 13 грн. - заборгован ість за відсотками.

Відповідно до ст. 88 Закону Ук раїни "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщ о подані документи підтвердж ують безспірність заборгова ності або іншої відповідальн ості боржника перед стягувач ем.

В силу пунктів 282, 284 Інструкці ї про порядок вчинення нотар іальних дій нотаріусами Укра їни, для стягнення грошових с ум або витребування від борж ника майна нотаріуси вчиняю ть виконавчі написи на док ументах, що встановлюють заб оргованість. Перелік докумен тів, за якими стягнення забор гованості провадиться у безс пірному порядку на підставі виконавчих написів, установ люється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документ и підтверджують безспірніст ь заборгованості або іншої в ідповідальності боржника пе ред стягувачем. Заборгованіс ть або інша відповідальніст ь боржника визнається безспі рною і не потребує додатково го доказування у випадках, як що подані для вчинення вико навчого напису документи п ередбачені Переліком докуме нтів, за якими стягнення забо ргованості провадиться у бе зспірному порядку, затвердже ному постановою Кабінету Мін істрів України.

До предмету доказування у с праві про визнання виконавчо го напису таким, що не підляга є виконанню входять обставин и, які свідчать про існуван ня спору між боржником та стя гувачем щодо заборгованості .

Судами попередніх інстанц ій при прийнятті оскаржувани х рішень не досліджено, чи існ ує між боржником та стягувач ем спір щодо заборгованості. Судами при розгляді справи н е надано жодної правової оці нки листу Банка до Підприємц я щодо помилки в Кредитному д оговорі в частині розміру пр оцентної ставки та змін в гра фіку погашення боргу (т. 3 а.с. 60), а також посиланням позивача на те, що між ним та Банком існ ує спір про розмір відсотков ої ставки по Кредитному дого вору.

Згідно п. 1.9.1. Кредитного дого вору, незважаючи на інші поло ження цього договору, Банк ма є право вимагати достроковог о виконання боргових зобов'я зань в цілому або у визначені й Банком частині у випадку не виконання позичальником та/а бо поручителем, та/або майнов им поручителем своїх боргови х та інших зобов'язань за цим д оговором (в тому числі, але не виключно, встановлених п. 2.3.8-2.3.1 3, п.п.1.4.1. та ст.. 3 цього договору) т а/або умов договору іпотеки, т а/або умов договору поруки (на далі - вимога). При цьому, в иконання боргових зобов'язан ь повинно бути проведено поз ичальником протягом 30 календ арних днів з дати одержання п озичальником відповідної ви моги.

Суди в оскаржуваних рішенн ях зазначили, що Банком позив ачу було направлено відповід не повідомлення. Проте, судам и не встановлено, чи отримано дане повідомлення позивачем , а це, згідно умов Кредитного договору, є підставою достро кового виконання позичальни ком боргових зобов'язань.

Щодо посилань судів на те, щ о ОСОБА_2, яка є поручителе м за кредитними зобов'язання ми позивача згідно Договору поруки, отримала повідомленн я, адресоване позивачу, про по рушення останнім зобов'язанн я за кредитним договором, то, я к вбачається з матеріалів сп рави, вона заперечує дану обс тавину та стверджує, що підпи с на почтовому повідомленні вчинений не нею.

В силу ч. 3 ст. 43 ГПК України гос подарський суд створює сторо нам та іншим особам, які берут ь участь у справі, необхідні у мови для встановлення фактич них обставин справи і правил ьного застосування законода вства.

За таких обставин, для роз'я снення питань, що виникли при вирішенні господарського сп ору, і потребували спеціальн их знань, суди повинні були зв ернутися до положень ст. 41 Г ПК України, керуватися пост ановою Пленуму Верховного С уду України № 8 від 30 травня 1997 ро ку "Про судову експертизу в кр имінальних і цивільних справ ах", та призначити судову експ ертизу.

Проте, відповідна почеркоз навча експертиза в судах пер шої та апеляційної інстанцій призначена не була.

Також, в оскаржуваних судов их актах зазначено, що відпов ідні вимоги Банку були напра влені позивачу за адресою, вк азаною в Кредитному договорі .

Проте, судами не надано оцін ки посиланням позивача на те , що 26.05.2008 р. він повідомив Банк, у вказаний в Кредитному догов орі спосіб, про те, що всю коре спонденцію щодо Кредитного д оговору, Договору іпотеки, До говору поруки направляти йом у за іншою адресою (вказаної в листі) та наданим в підтвердж ення цього доказам: лист, пові домлення про вручення (т. 3 а.с. 5 2, 53).

Також, судами не взято до ув аги ту обставину, що між Банко м (кредитор) та ОСОБА_2 (пору читель) укладено Договір, згі дно якого поручитель на добр овільних засадах бере на себ е зобов'язання перед кредито ром відповідати по борговим зобов'язанням боржника - поз ивача. Банк передчасно вчини в виконавчий напис про зверн ення стягнення на нерухоме м айно, не звернувшись до поруч ителя з вимогою про виконанн я його зобов'язань за Договор ом поруки.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1 115 ГПК України та частин 1, 2 стат ті 1117 ГПК України, касаційна ін станція на підставі вже вста новлених фактичних обставин справи перевіряє судові ріш ення виключно на предмет пра вильності юридичної оцінки о бставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та по станові господарських судів . Касаційна інстанція не має п рава встановлювати або вважа ти доведеними обставини, що н е були встановлені в рішенні або постанові господарськог о суду чи відхилені ним, виріш увати питання про достовірні сть того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над і ншими, збирати нові докази аб о додатково перевіряти доказ и.

У зв'язку із вищевикладени м колегія суддів вважає, що пр иймаючи рішення та постанову , суди надали неповну та невір ну юридичну оцінку обставина м справи, порушили і неправил ьно застосували норми матері ального та процесуального пр ава, в зв'язку з чим, враховуюч и межі перегляду справи в кас аційній інстанції (ст. 1117 ГПК Ук раїни), рішення та постанова п ідлягають скасуванню, а спра ва передачі на новий розгляд місцевому господарському су ду.

При новому розгляді справи місцевому господарському су ду необхідно врахувати викла дене, всебічно і повно з'ясува ти та перевірити всі фактичн і обставини справи, надати об 'єктивну оцінку доказам, які м ають юридичне значення для ї ї розгляду, правильно застос увати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу СПД-Ф О ОСОБА_1 задовольнити час тково.

Постанову Дніпропетровськ ого апеляційного господарсь кого суду від 09.06.2009 р. та рішення господарського суду Дніпроп етровської області від 12.02.2009 р. у справі № 7/130-08 скасувати.

Справу передати на новий ро згляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий, суддя В. Дерепа

С у д д і Б. Грек

О. Подоляк