Постанова

від 01.03.2017 по справі 904/11055/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 904/11055/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В., суддівКорсака В.А., Швеця В.О за участю представників: позивачаМартюшева Д.В. (дов. від 18.01.2017 №1) відповідача Федоренко Р.В. (дов. від 12.01.2016) розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Будівельник-ЮГ" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі№904/11055/15 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомПриватного підприємства "АТП НІКАС-07" до Приватного підприємства "Будівельник-ЮГ" простягнення грошових коштів ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "АТП НІКАС-07" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області до Приватного підприємства "Будівельник-ЮГ" про стягнення грошових коштів.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Після нового розгляду справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2016 (суддя Панна С.П.) у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.

Рішення мотивовано відсутністю належних доказів на підтвердження заборгованості відповідача за договором про надання послуг автокрану №16 від 30.06.2015.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 (головуючий суддя Верхогляд Т.А., судді Білецька Л.М., Паруснікова Ю.Б.), рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2016 скасовано, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 52199,48 грн. задоволено. Витрати по сплаті судового збору покладено на відповідача.

Не погоджуючись із постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 Приватне підприємство "Будівельник-ЮГ" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2016 залишити без змін. В доповненнях до касаційної скарги Приватне підприємство "Будівельник-ЮГ" просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В своїй скарзі Приватне підприємство "Будівельник-ЮГ" посилається на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на його думку, до порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 23.01.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Швець В.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.02.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

У відзиві на касаційну скаргу Приватне підприємство "АТП НІКАС-07" вказує про обставини, які на його думку, є підставою для залишення постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача та присутніх у судовому засіданні 01.03.2017 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, з огляду на таке.

З огляду на матеріали справи, 30.06.2015 між Приватним підприємством "АТП НІКАС-07" (виконавець) та Приватним підприємством "Будівельник-ЮГ" (замовник) укладений договір про надання послуг автокрану № 16, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає зобов'язання по наданню послуг автокрану КС-4574 на об'єкті замовника; послуги автокрану здійснюються виконавцем на підставі заявок замовника (пункти 1.1., 1.2. договору).

Згідно з пунктом 1.2. договору загальна сума договору: 60000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Вартість послуг автокрану за одну годину роботи складає 400 грн. з урахуванням ПДВ (п. 3.1. договору).

В пунктах 3.2., 3.3. договору сторони погодили, що розрахунки за послуги автокрану проводяться замовником згідно актів виконаних робіт. Розрахунки між виконавцем за замовником здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 3-х банківських днів з моменту надання рахунку.

Відповідно до пункту 5.1. договору цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2015. У випадку відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, він вважається продовженим на той же самий строк та на тих же самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 5.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 20.08.2015 № ОУ-0000159 на суму 52199,48 грн., відповідно до якого позивач обґрунтовує заборгованість та який є підставою для оплати згідно умов договору, відповідачем не підписано.

Досліджуючи обставини справи та надані сторонами пояснення суд апеляційної інстанції правомірно виходив з наступного.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Згідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, в якості доказів виконання робіт за спірним актом за серпень 2015 року позивач надав до суду талони замовника, що датовані з 01.08.2015 по 18.08.2015 (а.с.15-19 том 1).

Зазначені талони містять наступні реквізити:

- дату складення;

- назву автопідприємства - "АТП НІКАС-07";

- назву та номер автомобіля;

- назву замовника - ПП "Будівельник-ЮГ";

- прізвище посадової особи замовника - Жинов В.В.;

- підпис представника замовника;

- початок та кінець роботи, тариф, кількість годин роботи автотранспорту, суму до оплати.

Вказані талони містять печатку позивача.

На спростування доводів відповідача про те, що вказані докази не є належними, допустимими та не підтверджують факт надання послуг позивачем згідно договору за серпень 2015 року, суд апеляційної інстанції правомірно вказав про наступне.

Так, в своїх поясненнях відповідач посилається на відсутність необхідних реквізитів з боку замовника на вказаних вище талонах, що не відповідає вимогам до зазначених документів, які встановлені Наказом Міністерства статистики України від 13.06.1997 № 149 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку роботи будівельних машин та механізмів".

Між тим, необхідні дії по заповненню талонів з боку замовника та скріплення талону печаткою замовника покладено саме на відповідача. Позивач не наділений функцією контролю за діями посадової особи замовника.

Крім того, як підтверджується матеріалами справи, за липень 2015 року аналогічним чином оформлені талони замовника (за підписом прораба Жинова В.В та без печатки Приватного підприємства "Будівельник-ЮГ") стали для відповідача підставою для підписання акту приймання-здачі робіт (надання послуг) від 29.07.2015 № ОУ-0000148 на суму 24599,76 грн.(а.с.45-48 том 1).

Як було зазначено вище, заборгованість по вказаному акту також стягнута рішенням суду у даній справі, що підтверджує факт порушення відповідачем умов договору та його недобросовісну поведінку.

В своїх поясненнях відповідач доводив до суду і те, що прораб Жинов В.В., який за твердженням позивача підписав спірні талони замовника, у серпні 2015 року на підприємстві відповідача не працював.

З даного приводу суд апеляційної інстанції вірно зауважив про те, що жодних сумнівів особа представника замовника в процесі роботи у позивача не викликала; ним підписувались необхідні документи, здійснювався контроль за роботою автокрана, зокрема щодо кількості годин роботи, а встановити, чи був Жинов В.В. у трудових відносинах з відповідачем позивач не мав можливості.

З матеріалів справи вбачається, що позивач двічі - листами від 15.09.2015 № 10 та від 22.09.2015 № 11 направляв для підпису відповідачу талони замовника та акт здачі-прийняття робіт № СУ-0000159 від 20.08.2015.

В свою чергу, відповідач двічі відмовився від отримання кореспонденції, про що свідчать відмітки на конверті (а.с.26 том 1) та на квитанції кур'єрської служби доставки (а.с.28 том 1).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до правомірного висновку, що відповідач замість того, щоб надати мотивоване заперечення проти підписання надісланого акту, ухилявся від отримання вищезазначеної документації від позивача.

Відповідно до частини 3 статті 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Тобто, не підписуючи акт, замовник тим самим не виконав своє зобов'язання належним чином, порушив статтю 526 Цивільного кодексу України, оскільки обов'язок замовника оплатити послуги прямо залежить за договором від конкретної обставини - підписання акта приймання-передачі послуг.

Також судом апеляційної інстанції правомірно зауважено, що вартість робіт за договором визначена в розмірі 60000,00 грн.

В свою чергу, стверджуючи, що позивач виконав роботи лише на суму 24599,76 грн., відповідач не обґрунтував, з яких підстав на будівництві послуги автокрана були надані іншою особою, в той час, як укладений сторонами договір діяв, доказів щодо ухилення позивача від його виконання не має.

Враховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки доведено факт виконання робіт, факт ухилення відповідача від підписання акту приймання-здачі робіт (надання послуг) за серпень 2015 року, строк оплати виконаних робіт є таким, що настав, а розмір заборгованості становить 52199,48 грн. - позовні вимоги підлягають до задоволення.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Приватного підприємства "Будівельник-ЮГ", оскільки судом апеляційної інстанції було прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Будівельник-ЮГ" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 у справі №904/11055/15 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддя М.Данилова

Судді В.Корсак

В.Швець