Рішення

від 28.02.2017 по справі 914/3327/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2017р. Справа№ 914/3327/16

Господарський суд Львівської області у складі

Судді Фартушка Т.Б. при секретарі Марінченко М.І.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський художньо-виробничий комбінат", м.Львів,

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів,

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: Пасіки-Зубрицька сільська рада Пустомитівського району Львівської області, Львівська область, Пустомитівський район, с.Пасіки-Зубрицькі,

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Давидівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, Львівська область, Пустомитівський район, с.Давидів,

про визнання права власності

Представники:

Позивача: Колянковський Т.М. - представник (довіреність від 28.12.2016 року №18/28-12-16);

Відповідача: не з'явився;

Третьої особи 1: не з'явився;

Третя особа 2: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський художньо-виробничий комбінат" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання права власності, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: Пасіки-Зубрицька сільська рада Пустомитівського району Львівської області.

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 30.12.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 31.01.2017. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах Господарського суду Львівської області по даній справі від 31.01.2017р. та від 14.02.2017р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 31.01.2017р. залучено Давидівську сільську раду в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача.

Впродовж розгляду справи представникам Учасників по явці оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 38, 59 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах Господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області та письмові повідомлення про оголошення ухвал) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 27, 28, 38, 59 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід суддів чи судді не надходило.

Представники Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги за первісним позовом підтримав повністю, впродовж розгляду справи надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач явку особисто чи повноважного представника в жодне з судових засідань не забезпечив; вимог ухвал гГосподарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву, не виконав.

14.02.2017р. за вх.№5876/17 Відповідачем подано клопотання про розгляд справи без його участі в судових заіданнях.

Третя особа 1 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила.

Представник Третьої особи 2 з'явилась в судове засідання 31.01.2017р., надала пояснення по суті спору, згідно яких спірне майно із зазначеними в технічних паспортах реквізитами дійсно знаходиться на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні Позивача; проти позову не заперечила, зазначивши, що визнання права власності на спірне майно є в інтересах Давидівської сільської ради, оскільки наведене буде підставою для справляння податку на нерухомість та земельного податку з Позивача.

Крім того, 27.02.2017р. за вх.№8010/17 до Господарського суду Львівської області по даній справі надійшла заява, підписана головою Первинної профспілкової організації Державного підприємства Аргентум , в якій зазначено наступне:

… у Первинної профспілкової організації Державного підприємства Аргентум Професійної спілки машинобудівників та приладобудівників України виникає питання щодо спірного майна в справі, адже, наскільки відомо, в АДРЕСА_1 знаходиться майно, яке в свою чергу знаходяться в податковій заставі, накладеній Пустомитівською ДПІ у Львівській області та яка не знята на даний час.

В Профспілки ДП Аргентум виникає питання про правомірність звернення ТзОВ Львівський художньо-виробничий комбінат з даним позовом та чи взагалі відбулося порушення його права власності, як такого, що може тягнути за собою щодо підробку чи фальсифікацію документів, чи незаконне відчуження.

Також Профспілка ДП Аргентум звертає увагу суду на спір за позовом ТзОВ Львівський художньо-виробничий комбінат до ДП Аргентум про звільнення зайнятої земельної ділянки в АДРЕСА_1, однак рішенням Господарського суду Львівської області від 16.07.2010 року у справі №10/82 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Дане рішення було залишене без змін апеляційною та касаційною інстанціями та має преєдиційне значення для господарської справи.

Тому, Профспілка ДП Аргентум просить суд долучити до матеріалів справи наступні рішення судів, які набрали законної сили та містять інформацію щодо відсутності будь-яких прав ТзОВ Львівський художньо-виробничий комбінат на земельну ділянку площею 8,0 га в АДРЕСА_1... .

До заяви додано копії рішення Господарського суду Львівської області від 16.07.2010р. у справі №10/82 та постанов апеляційної та касаційної інстанції у справі №10/82.

З приводу поданої заяви суд зазначає наступне.

Заява від 27.02.2017р. за вх.№8010/17 не подана Учасником процесу чи на вимогу ухвали суду, відтак, не може вважатися доводом у справі чи клопотанням, поясненням Учасника процесу у даній справі.

Проте, з врахуванням зазначених у заяві доводів та того, що заява зареєстрована службою діловодства Господарського суду Львівської області, суд вважає за необхідне долучити подану заяву до матеріалів справи.

При цьому суд також зазначає, що Первинною профспілковою організацією Державного підприємства Аргентум Професійної спілки машинобудівників та приладобудівників України чи ДП Аргентум станом на час вирішення спору не подано позову до однієї із Сторін, відтак, відсутні правові підстави до винесення ухвали в порядку ст.26 ГПК України (прийняття позовної заяви та вступ у справу третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору).

Крім того, Первинною профспілковою організацією Державного підприємства Аргентум Професійної спілки машинобудівників та приладобудівників України чи ДП Аргентум станом на час вирішення спору не подано заяви чи клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Крім того, в суду відсутні докази, на підставі яких можна було б встановити, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі. При цьому суд зазначає, що предметом позову є визнання права власності на об'єкти нерухомості (не земельна ділянка); представник Третьої особи 2 надала пояснення як представник власника земельної ділянки. Суд також зазначає, що, окрім представника Позивача, жодні інші особи в судове засідання 28.02.2017р. не з'явились та заяв чи клопотань не заявляли. Суд також бере до уваги, що, з врахуванням дати подання позову (29.12.2016р.) та дати проведення судового засідання (28.02.2017р.) спір розглядається впродовж двох місяців; клопотання про продовження строку розгляду спору в порядку ч.3 ст.69 ГПК України до суду не подано. З врахуванням вищенаведеного суд зазначає про відсутність правових підстав до залучення Первинної профспілкової організації Державного підприємства Аргентум Професійної спілки машинобудівників та приладобудівників України чи ДП Аргентум в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та відкладення розгляду справи.

Суд також зазначає, що предметом спору у даній справі не є визнання за Позивачем права постійного користування, чи іншого речового права, на земельну ділянку площею 8га, за зазначену в заяві адресою.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 -3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі Господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалі про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 -3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4 -7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст.75 ГПК України.

При цьому суд зазначає, що, з врахуванням дати подання позову (29.12.2016р.) та дати проведення судового засідання (28.02.2017р.), беручи до уваги відсутність клопотання, передбаченого ч.2 ст.69 ГПК України, в суду відсутні правові підстави для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників Учасників процесу, суд встановив наступне.

Відповідно до п.1.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський художньо-виробничий комбінат", затвердженого протоколом зборів учасників Товариства від 08.09.2007р. №3, зареєстрованого 28.09.2007р. за №14151050902016943, Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський художньо-виробничий комбінат" є правонаступником Підприємства Львівської обласної організації Національної Спілки Художників України "Львівський художньо-виробничий комбінат". Утворене відповідно до ст. 108 ЦК України, шляхом реорганізації Підприємства Львівської обласної організації Національної спілки художників України Львівський художньо-виробничий комбінат відповідно до рішення ЛОО Національної спілки художників України (протокол №5 від 07 вересня 2006 року).

Згідно п.1.3. Статуту, Товариство з обмеженою відповідальністю Львівський художньо-виробничий комбінат (далі - по тексту Рішення - Позивач) є правонаступником Підприємства Львівської обласної організації Національної спілки художників України Львівський художньо-виробничий комбінат за всіма його зобов'язаннями щодо всіх кредиторів і боржників, включаючи й зобов'язання, що оспорюються.

Аналогічне положення наявні у п.п.1.2, 1.3 попередньої редакції статуту Товариства Позивача, затвердженого зборами учасників Товариства (протокол №1 від 13.03.2007р., зареєстровано 27.03.2007р. за №14151230000016943).

Підприємство Львівської обласної організації Національної спілки художників України Львівський художньо-виробничий комбінат , відповідно до п. 1.1. Статуту, затвердженого рішенням правління Львівської спілки художників (протокол №б/н від 07.09.2002р.), засноване Львівською спілкою художників, з метою виконання статутних завдань.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 06.08.1997р., зареєстровано Підприємство громадської організації Львівський художньо-виробничий комбінат (ідентифікаційний номер 02912426).

Згідно Свідоцтва про державну перереєстрацію, Підприємство Львівської обласної організації Національної спілки художників України Львівський художньо-виробничий комбінат (ідентифікаційний код 02912426), 17.10.2002р. здійснено дію по перереєстрації Підприємства Львівської обласної організації Національної спілки художників України Львівський художньо-виробничий комбінат .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський художньо-виробничий комбінат" (ідентифікаційний код 02912426) зареєстроване 27.03.2007р. (дата державної реєстрації 27.03.2007р.; дата запису: 27.03.2007р.; номер запису: 1 415 123 0000 016943).

Згідно даних ЄДРПЮОФОПтаГФ, Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський художньо-виробничий комбінат" є правонаступником Підприємства Львівської обласної організації Національної спілки художників України Львівський художньо-виробничий комбінат .

Львівському художньо-виробничому комбінату ХФ УРСР у 1990 році виконавчим комітетом Пустомитівської районної Ради народних депутатів було видано Державний акт на право користування землею серії Б № 060275 на загальну площу 8,0 га на території радгоспу "Львівський" Пустомитівського району Львівської області, згідно з планом землекористування.

Щодо доводів Позивача про наявність у нього (ТзОВ) права землекористування земельною ділянкою, на якій розміщено спірний об'єкт, суд зазначає, що станом на час вирішення спору Позивачем не підтверджено свого права на спірну земельну ділянку та не надано суду документи, які згідно із законодавством, можуть засвідчувати таке право.

У 1997 році ДПІ "Львівський промбудпроект" було розроблено робочий проект забудови наданої ділянки. Даним робочим проектом у складі забудови передбачено зведення ряду будівель, зокрема, адміністративно-побутового комплексу, виробничих корпусів, товарного цеху, трансформаторної підстанції, котельні, автостоянки, складу тощо (розділ проекту "Будівельна характеристика будинків").

Згідно доводів Позивача, з огляду на важке фінансове становище Позивач на зміг здійснити будівництво всього комплексу багетної фабрики, натомість станом на кінець 90-х років було здійснено лише часткове будівництво багетної фабрики (незавершене будівництво), а саме: будівлі цеху Б-1 площею 296,5 кв.м., будівлі складу В-1 площею 285,1 кв.м. (№ 8 на експлікації будівель), будівлі складу Г-1 площею 204 кв.м., будівлі вбиральні Д-1 площею 3.2 кв.м., будівлі охорони Е-1 площею 4 кв.м.

Як зазначає Позивач, внаслідок проведення процедури внутрішньої інвентаризації майна, ним було встановлено, що об'єкт незавершеного будівництва безпідставно використовувався Відповідачем.

Позивач листом від 02.09.2016р. №10/02-09-16 звернувся до Відповідача з вимогою про звільнення спірного майна.

Листом від 15.09.2016р. б/н Відповідач зазначив, що спірний об'єкт не перебуває у власності Позивача, а належить Відповідачеві.

Відтак, Відповідач не визнає та заперечує право власності Позивача на спірний об'єкт.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні, Учасниками процесу не наведені доводи та не подані докази наявності речових прав на спірний об'єкт нерухомості у Відповідача.

Відповідно до технічних паспортів від 27.10.2016р., складених Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки (замовник - Позивач), у АДРЕСА_1 знаходяться наступні будівлі: будівлі складу В-1 площею 285,1м 2 ; будівлі охорони Е-1 площею 4м 2 ; будівлі складу Г-1 площею 204м 2 ; будівлі цеху Б-1 площею 296,5м 2 ; будівлі вбиральні Д-1 площею 3.2м 2 .

Відповідно до Плану топографічної зйомки, спірне майно розташоване на земельній ділянці площею 2,6629га.

Рішенням Давидівської сільської ради від 26.12.2016р. №10-1/2016 (та додатку №1 до Рішення), прийнятому, в тому числі, на підставі Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад", вирішено припинити юридичну особу Пасіки-Зубрицьку сільську раду; Давидівську сільську раду вважати правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов'язків Винничківської, Кротошинської, Чишківської та Пасіки-Зубрицької сільських рад.

Згідно довідки Давидівської сільської ради, долученої до клопотання Третьої особи 2 від 31.01.2017р. вх.№3885/17: … на земельній ділянці розташованій в АДРЕСА_1 яка знаходиться в постійному користуванні Львівської обласної організації Національної спілки художників України правонаступником якої став ТОВ Львівський художньо-виробничий комбінат дійсно розташовані обєкти незавершеного будівництва: цех Б-1 площею 296,5 кв.м. згідно техпаспорту від 27.10.16., будівля складу В-1 площею 285,1 кв.м. (№8 на експлікації будівель) згідно техпаспорту від 27.10.2016р., будівля складу Г-1 площею 204 кв.м. згідно техпаспорту від 27.10.16р., будівлі вбиральні Д-1 площею 3.2 кв.м згідно техпаспорту від 27.10.16р., будівля охорони Е-1 площею 4 кв.м. згідно техпаспорту від 27.10.16р. .

Представник Третьої особи 2 підтвердила, що спірне майно знаходиться на території Давидівської сільської ради, Третя особа 2 не заперечує проти задоволення позову; при цьому представник Третьої особи 2 зазначила, що визнання права власності на спірне майно є в інтересах Давидівської сільської ради, оскільки наведене буде підставою для справляння податку на нерухомість та земельного податку з Позивача.

Відповідно до довідки Позивача від 01.11.2016р. №11-д/01-11-16, балансова вартість названого об'єкта нерухомості становить 225136,76грн.

Згідно технічного звіту про відповідність вимогам державних будівельних норм об'єктів будівництва комплексу комбінату художніх виробів на земельній ділянці ТзОВ "Львівський художньо-виробничий комбінат площею 8 га в АДРЕСА_3, виконаного у 2017 році Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, обстеженням об'єктів будівництва комплексу комбінату художніх виробів на земельній ділянці ТзОВ "Львівський художньо-виробничий комбінат площею 8 га в АДРЕСА_3 на відповідність вимогам державних будівельних норм визначено, що будівництво об'єктів виконано у відповідності до будівельних норм.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, визнання права є способом захисту цивільних прав та інтересів.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.І статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно ч.1 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно статті 328 ЦК України, право власності набувається з підстав, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 статті 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

За змістом статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно ч.1 статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Згідно статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно абзацу 2 ч.З статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації. Таким чином, позивач законно набув право власності та є власником об'єкта нерухомості.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до задоволення позову про визнання за Позивачем права власності на наступні будівлі: будівлі складу В-1 площею 285,1м 2 ; будівлі охорони Е-1 площею 4м 2 ; будівлі складу Г-1 площею 204м 2 ; будівлі цеху Б-1 площею 296,5м 2 ; будівлі вбиральні Д-1 площею 3.2м 2 , які знаходяться в АДРЕСА_1.

Відповідно до вимог ст.4 -7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

28.02.2017р. у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 06.03.2017р.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4 -3 , 4 -5 , 4 -7 , 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівський художньо-виробничий комбінат" (79014, м.Львів, вул.Козланюка, 17, ідентифікаційний код 02912426) право власності на об'єкти нерухомості, а саме: будівлі складу В-1 площею 285,1м 2 ; будівлі охорони Е-1 площею 4м 2 ; будівлі складу Г-1 площею 204м 2 ; будівлі цеху Б-1 площею 296,5м 2 ; будівлі вбиральні Д-1 площею 3.2м 2 ., які знаходяться на земельній ділянці площею 2,6629га у АДРЕСА_1 Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський художньо-виробничий комбінат" (79014, м.Львів, вул.Козланюка, 17, ідентифікаційний код 02912426) 3377,05грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Фартушок Т. Б.