Постанова

від 02.03.2017 по справі 915/856/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2017 р.Справа № 915/856/16

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді : Величко Т.А.,

суддів: Бєляновського В.В., Лавриненко Л.В.

(згідно розпорядження керівника апарату від 16.01.2017р. №57 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи)

при секретарі: Колбасовій О.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Транссклад ОМ»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 18.11.2016р.

по справі №915/856/16

за позовом Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Ольшанської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»

до відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Транссклад ОМ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Мале приватне підприємство «Іній»

про витребування із незаконного володіння ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Транссклад ОМ» залізничні колії №№12,13 (за технічним паспортом №№52, 53) на користь законного власника Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Ольшанської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» ,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.11.2016р. (суддя Мавродієва М.В.) позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Ольшанської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» задоволено в повному обсязі.

Витребувано від ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Транссклад ОМ» в порядку віндикації під'їздні залізничні колії №№12,13 (за технічним паспортом БТІ №№52, 53), розташовані за адресою Миколаївська область, Миколаївськиій район, смт.Ольшанське на користь власника Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Ольшанської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» .

Стягнуто з ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Транссклад ОМ» на користь Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Ольшанської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту 1378 грн. судового збору.

Задовольняючи позов про витребування майна із незаконного володіння ТОВ «Транссклад ОМ» суд виходив з того, що відповідач є добросовісним набувачем майна, яке було придбаним у МПП Іній , а МПП Іній , в свою чергу, придбало його у особи, яка не мала права його відчужувати - ВАТ „Миколаївводбуд» . Спірне майно вибуло з володіння позивача не з його волі, а на підставі рішення РВ ФДМУ по Миколаївській області №138 від 28.12.1995р. про приватизацію майна ВАТ „Миколаївводбуд» , яке було визнано недійсним в судовому порядку. А тому ПрАТ „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту»як власник спірного майна, яке належить йому на праві власності, має право на його витребування від добросовісного набувача в порядку ст. 387, 388 ЦК України.

ОСОБА_6 висновками господарського суду право власності позивача на спірне майно підтверджується постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2011р. по справі №16/5/09-НР, та іншими належними доказами, наданими позивачем.

Цим судовим рішенням було визнано підстави володіння спірним майном ВАТ „Миколаївводбуд» , а надалі МПП Іній та ТОВ «Транссклад ОМ» з самого початку володіння незаконними.

Спірні під'їзні колії №12 та №13 (за техпаспортом №52 та №52) вибули з володіння позивача не з його волі, вони повинна бути повернуті позивачу особою, у якої це майно знаходиться, в даному випадку це - ТОВ Транссклад ОМ .

Щодо заяви відповідача про пропущення строку позовної давності, то господарський суд визнав в даному випадку причини пропуску позивачем строку позовної давності поважними з огляду на те, що доведення неправомірності використання ТОВ Транссклад ОМ спірних залізничних колій, пов'язано з встановленням факту неправомірності рішення РВ ФДМУ по Миколаївській області №138 від 28.12.1995р. (судова справа №16/5/09 та №16/5/09-НР), судовий розгляд яких тривав з січня 2009 року по квітень 2013 року, а судовий розгляд справи №1417/1726/12 - щодо рішення Ольшанської селищної ради №4 від 22.01.2008р. - з вересня 2012 року по вересень 2015 року. Протягом всього цього періоду позивачем вживались заходи для захисту своїх прав.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду ТОВ Транссклад ОМ просить рішення господарського суду скасувати, в задоволенні позову відмовити, оскільки викладені в рішенні висновки суду не відповідають обставинам справи, а саме рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Як зазначає апелянт, суд взагалі не з'ясував правовий статус спірного майна, не надав оцінки доказам, наданим позивачем в підтвердження права власності на спірне майно - наказу Міністерства транспорту України №746 від 30.10.2001р. та ОСОБА_6 передачі нерухомого майна у власність ВАТ Київ-Дніпровське МППЗТ від 20.10.2001р., установчим документам позивача.

Не звернув суд увагу на те, що позивач був створений не в процесі приватизації, а в процесі корпоратизації, яка не передбачає зміну форми власності державного майна на приватну; що ВАТ Київ-Дніпровське МППЗТ є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП Київ-Дніпровське МППЗТ за яким спірне майно було закріплене на праві господарського відання; що спірне майно не передавалося у власність, а лише надавалося йому для здійснення статутної діяльності.

Твердження скаржника про наявність у ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ права власності на спірне майно є безпідставними та юридично неспроможними.

Крім того, надані позивачем докази свідчать про те, що майно знаходиться у позивача, він ним володіє і користується, а тому захист порушеного права повинен відбуватись на підставі ст. 392 ЦК України через визнання права власності.

В даному випадку витребовувати майно повинен дійсний власник - держава, а позивач не є навіть титульним володільцем, щоб міг захищати право господарського відання з підстав, визначених для захисту права власності.

Господарським судом також безпідставно визнано причини пропуску позовної давності поважними, оскільки судове рішення по справі №1417/1726/16 набрало законної сили 21.05.2013р., а судове рішення по справі №16/5/09 - 08.02.2011р. Касаційне провадження не впливає на обов'язковість виконання рішень, які набрали законної сили і перешкод для вчинення процесуальних дій не було.

В поясненнях до апеляційної скарги МПП Іній вважає, що відсутні підстави вважати, що спірне майно набуто відповідачем неправомірно, а відтак застосування судом норм ст.387 ЦК України є неправомірними і підтримує апеляційну скаргу повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ просить залишити апеляційну скаргу ТОВ Транссклад ОМ без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 18.11.2016р. по справі №915/856/16 без змін. Судом першої інстанції в ході судового розгляду було ретельно досліджено всі існуючі документи та обставини, які доводять право власності позивача на спірні колії та визначено, що на момент неправомірного заволодіння спірним майном третьою особою МПП Іній , а потім відповідачем ТОВ Транссклад ОМ (який є добросовісним набувачем), це майно було фактично власністю позивача.

Відповідно до статуту - позивач є об'єктом права державної власності, засновником та єдиним акціонером якого є Держава в особі Міністерства інфраструктури України.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України №746 від 30.10.2001р. Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту було перетворено у ВАТ Київ-Дніпровське МППЗТ . Невід'ємною частиною даного наказу є ОСОБА_6 передачі нерухомого майна у власність ВАТ Київ-Дніпровське МППЗТ , відповідно до якого Ольшанській філії передано майно, в т.ч. колії №12,13 - позиція №159 ОСОБА_6.

Відповідно до п.1.2 статуту ВАТ Київ-Дніпровське МППЗТ , затвердженого наказом Мінінфраструктури України наказом від 22.04.2011р. №65, ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ є новим найменуванням ВАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту , заснованого відповідно до наказу Мінтранспорту України №746 від 30.10.2001р. шляхом перетворення ДП Київ-Дніпровське МППЗТ у ВАТ відповідно до Указу Президента України Про корпоратизацію підприємств від 15.06.1993р. №210/93.

Відповідно до п.1.3 статуту ОСОБА_5 є правонаступником усіх прав та обов'язків ДП Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту та його філій. Пунктом 4.7. статуту встановлено, що ОСОБА_5 є власником майна переданого йому засновником/акціонерами. Отже спірні залізничні колії належать позивачу на підставі правовстановлюючих документів.

Акти передачі спірного майна у власність ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ 2001р. та Ольшанському ППЗТ попередніх років, затверджені Державою в особі Мінтранспорту України разом з відповідними наказами є правовстановлюючими документами ОСОБА_5 на майно, не скасовувались чи не визнавались недійсними в частині передачі ОСОБА_5 від Держави та є чинними на цей час, а тому судом було надано правильну оцінку правовстановлюючим документам позивача та визначено наявність права власності на залізничні колії.

Судом було досліджено матеріали судових справ №16/5/09-НР та №1417/1726/12 і зроблено правильний висновок, що спірні колії до статутного фонду ТОВ Транссклад ОМ передані від особи, яка не мала права його відчужувати. Судом було досліджено взагалі всі існуючі документи, які доводять право власності позивача на спірне майно та доведено це право на загальних підставах. Крім того, судові справи №16/5/09-НР та №1417/1726/12 тільки доводять правильність прийнятого судом рішення.

17.02.2017р. до Одеського апеляційного господарського суду від ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ надійшла заява про залучення Міністерства інфраструктури України до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні - ПрАт Київ-Дніпровське МППЗТ .

Колегія суддів розглянувши клопотання ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ щодо залучення до участі у справі третьої особи, дійшла висновку про залишення його без задоволення з огляду на безпідставність та необґрунтованість.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ в особі Ольшанської філії ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ звернулось з позовом до ТОВ Транссклад ОМ , третя особа - МПП Іній про витребування із незаконного володіння відповідача залізничні колії №№12,13 (за технічним паспортом №№52, 53) на підставі ст. 386-388 ЦК України.

Позовні вимоги обгрунтовані доведеністю того, що позивач є власником спірного майна на законних підставах, оскільки спірні колії з 1977р. знаходяться на балансі Ольшанського ППЗТ і з його відання не вибували.

Але МПП Іній з 2007р. по теперішній час шляхом незаконних дій - намагається привласнити державне майно (залізничні колії), що є об'єктом стратегічного значення, шляхом перепродажу вказаного майна і його власником на даний час є ТОВ Транссклад ОМ .

Господарський суд, прийнявши рішення про задоволення позовних вимог, погодившись з доводами позивача послався на те, що:

- обставини набуття позивачем права власності на спірні залізничні колії були предметом дослідження господарського суду (справа №16/5/09-НР), а тому суд визнав доведеним факт наявності у позивача права власності на спірні під'їзні колії;

- підстави володіння спірним майном ВАТ «Миколаївводбуд» , а надалі МПП Іній та ТОВ Транссклад ОМ з самого початку були незаконними (постанова Миколаївського районного суду від 31.10.2012р. по адміністративній справі №1417/1726/12);

- позивачем не доведено того факту, що відповідач за даним позовом є недобросовісним, оскільки беззаперечних доказів того, що засновник ТОВ Транссклад ОМ . гр. ОСОБА_7 при внесенні до статутного фонду відповідача спірного майна знала чи повинна була знати про неправомірність свого володіння цим майном, позивачем суду не надано;

- спірні під'їзні колії №12 та №13 (за техпаспортом №52 та №53) вибули з володіння позивача не з його волі, а тому повинні бути повернуті позивачу особою, у якої це майно знаходиться, в даному випадку це ТОВ Транссклад ОМ ;

- суд визнав, що в даному випадку причини пропуску позивачем строку позовної давності є поважними з огляду на те, що доведення неправомірності використання ТОВ Транссклад ОМ спірних залізничних колій, що входить до предмету доказування при розгляді віндикаційного позову, пов'язано з встановленням факту неправомірності рішення РВ ФДМУ по Миколаївській області №138 від 28.12.1995р. (судові справи №16/5/09, №16/5/09-НР та №1417/1726/12), судовий розгляд по зазначеним справам тривав з січня 2009 року по квітень 2013 року та з вересня 2012 року по вересень 2015 року відповідно, і пропуск позивачем строку позовної давності стався внаслідок об'єктивних обставин оскільки протягом всього цього періоду позивачем вчинялися заходи для захисту своїх прав.

З обгрунтованістю висновків господарського суду погодитись не можна, в силу слідуючих обставин.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Встановивши наявність в особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права, або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення його права та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Позов ПАТ Київ-Дніпровське МППЗТ заявлений на підставі ст. 386-388 ЦК України, тобто є віндикаційним позовом.

Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п.2 та п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, тобто, факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та інше.

При цьому, об'єктом віндикаційного позову є індивідуально визначене майно, яке наявне у незаконному володінні відповідача та існує в натурі на момент подання позову. Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 11.12.2007р. у справі №17/255-15/389.

Згідно з ч.1 ст.184 ЦК України, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що відрізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Предметом спору, як слідує із змісту позовних вимог, є залізничні колії №№12,13 (за технічним паспортом №№52,53).

Вирішуючи даний спір, необхідним є з'ясування наявності чи відсутності факту порушення прав особи, яка звернулась з позовом, а також наявності спору між сторонами - конкретними суб'єктами - стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах,і, відповідно, ухвалення рішення про захист порушеного права або відмову позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Тобто, позивач повинен довести факт права власності на спірне майно, індивідуальні ознаки майна, що витребовується, а також відсутність у відповідача правових підстав для володіння цим майном.

Акт передачі майна до статутного фонду АТ від засновника, на його думку, є самостійним правовстановлюючим документом. Форма та зміст ОСОБА_7 передачі нерухомого майна у власність ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ повністю відповідає Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно , затвердженого на підставі наказу ФДМУ №1450 від 22.07.98р. із змінами від 18.01.01р. №66).

Відповідно до п.5.1 Статуту позивача, засновником та єдиним акціонером товариства є держава в особі Міністерства інфраструктури України. Частка в статутному фонді ВАТ Київ-Дніпровське МППЗТ , яка належить державі в особі Міністерства інфраструктури України, складає 100%.

Згідно п.4.2 Статуту управління ОСОБА_5, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених ЗУ Про управління об'єктами державної власності .

Відповідно до п.4.7 Статуту, ОСОБА_5 є власником майна переданого йому засновником/акціонерами.

Згідно ЗУ Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації позивача включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації як майновий комплекс підприємств залізничного транспорту з його інфраструктурою на території України. ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ належить до переліку підприємств, функції з управління корпоративними правами щодо яких здійснює Міністерство інфраструктури України.

В ОСОБА_7 передачі нерухомого майна у власність ВАТ Київ-Дніпровське МППЗТ від 30.10.2001р. під №159 вказано: залізничні колії до ЗЗБВ (781+232) №12,13 .

Відповідно до ОСОБА_2 з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.02.2013р. ТОВ Транссклад ОМ є власником об'єкта нерухомого майна, що складається з основної адміністративної будівлі літ. Р-1, загальною площею 259,8 кв.м., службових будівель та споруд, а також залізничної дороги №№52 - 579 м., №53 - 409 м.

Як зазначає позивач, залізничні колії №12,13 (за технічним паспортом №52,53) - є тотожними, які МПП Іній шляхом перепродажу у незаконний спосіб відчужило, і на які у даний час оформлено право власності за ТОВ Транссклад ОМ .

Позивач наполягає, що залізничні колії №№12,13 та №№52,53 - є тотожними об'єктами, що підтверджено наданими матеріалами.

Для застосування ст.387 ЦК України необхідною умовою є доведеність позивачем того факту , що він є власником нерухомого майна і таке право власності підтверджено правовстановлюючими документами ; особа, яка звернулась до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.

Відповідно до ч.4 ст. 3 ЗУ України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004р. №1952-V, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації за таких умов:

1) якщо реєстрація прав та обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації таких прав і обтяжень.

Відсутність державної реєстрації права власності на нерухомість як до набрання чинності Законом про державну реєстрацію, так і за час його дії, спростовує презумпцію дійсності права, а тому останнє доводиться виключно в судовому порядку через визнання права власності.

ОСОБА_6 правовими висновками судової практики залізнична під'їзна колія, розташована на певній земельній ділянці - є нерухомим майном , оскільки її відокремлення та переміщення призведе до її знищення та зміни призначення; вона є засобом, за допомогою якого залізничні транспортні засоби можуть під'їхати до певного місця на земельній ділянці для навантаження або розвантаження вантажу чи перевезення пасажирів.

У підтвердження наявності у ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ права власності на спірні під'їзні колії №12 та №13, розташовані в смт. Ольшанське, вул. Промислова,5 та вул. Промислова, 7-Б, позивач вказує на:

- акт від 27.10.1977р., згідно з яким Ольшанським ППЗТ прийняло на баланс від УПТК тресту Миколаївводбуд основні фонди, в т.ч. рухомий склад, завантажувально-розвантажувальні механізми, службово-технічне обладнання та під'їзні шляхи на суму 106165 руб. (додаток №1 до акту), в т.ч. передані залізничні під'їзні колії за №12 та №13;

- залізничні колії №12 та №13 поставлені на баланс Ольшанського ППЗТ, що підтверджується інвентарною карткою обліку основних засобів Ольшанського міжгалузевого підприємства промислового залізничного транспорту;

- в 1978р. було складено Технический паспорт. План путевого развития и продольные профили путей Ольшанского ППЖТ , в якому відображено фактичне місцезнаходження зазначених колій та їх приналежність. В подальшому, згідно вимог Правил технічної експлуатації залізничних доріг Технічний паспорт колій перероблявся відповідно у 1991,2011 та 2009 році;

- на підставі наказу Міністерства транспорту України від 30.10.2001р. Київ-Дніпровське державне міжгалузеве підприємство залізничного транспорту було перетворено у ВАТ Київ-Дніпровське державне міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту , засновником якого і єдиним акціонером є держава в особі Міністерства транспорту України, до складу якого Ольшанське ДМППЗТ увійшло як Ольшанська філія та існує до теперішнього часу. ОСОБА_6 передачі нерухомого майна у власність ВАТ Київ-Дніпровське МППЗТ від 30.10.2001р., який є додатком до наказу Міністерства транспорту України від 31.10.2001 р. № 746 у числі інших об'єктів, Ольшанській філії передані у власність і колії № 12 і № 13. (позиція № 159 ОСОБА_6);

- судовим рішенням по справі №16/5/09-НР від 08.02.2011р. підтверджено, що спірні колії з 1977р. знаходяться на балансі Ольшанського ППЗТ, з його відання не вибували.

ТОВ Транссклад ОМ засновано за рішенням засновника №1 від 14.03.2012р., яким є громадянка ОСОБА_7

Згідно ату приймання передачі негрошового внеску від 14.03.2012р. до статутного фонду товариства серед іншого внесено залізничні колії №52 та №53 довжиною 579 м. та 409 м. відповідно. Внесене до статутного фонду відповідача майно належало засновнику на праві власності.

18.04.2012р. Миколаївським ММБТІ на підставі рішення виконкому Ольшанської селищної ради від 02.04.2012р. №33 ТОВ Транссклад ОМ було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САЕ №386783, серед якого значаться і залізничні колії №52 - 579 м. та №53 - 409 м. Нерухоме майно, зазначене в свідоцтві на право власності, пройшло державну реєстрацію згідно з вимогами закону, що підтверджено Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.02.2013р. серія СЕК №137451.

Отже, позивачем не доведено, що спірне майно - залізничні колії - належать йому на праві власності, і що позивач здійснив його державну реєстрацію, що він є власником спірного нерухомого майна, а тому положення ст.387 ЦК України до спірних правовідносин застосовувати не можна.

При відсутності належного оформлення права власності та його державної реєстрації у позивача і за наявності таких правовстановлюючих документів у відповідача, слід визнати, що між сторонами є спір про право , який вирішується шляхом заявлення позову про визнання права власності у разі оскарження його іншою особою, але позивачем таких вимог не заявлено.

Позов про визнання права власності - це вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту наявності в нього права власності на спірне майно. При цьому, такий позов може бути поданий окремо або у поєднанні з вимогами про повернення майна чи усунення перешкод у користуванні й розпорядженні майном. В останньому випадку має місце поєднання позову про визнання права власності з віндикаційним, або негаторним, або прогібіторним позовами тощо.

Позови про визнання права власності спрямовані на захист можливості здійснення права власності шляхом підтвердження в судовому порядку факту належності позивач спірного майна на праві власності.

Так, зокрема, позов про визнання судом права власності на майно може мати місце тоді, коли у позивача відсутні документи, які засвідчують його право власності і це право оспорює відповідач.

Віндикаційний позов - це позов неволодіючого власника до володіючого невласника. В цьому випадку увага загострюється на таких ознаках позову, як втрата власником володіння річчю і перебування її у володінні невласника.

Умова для задоволення такого позову - він може бути застосований лише для захисту права власності на індивідуально-визначену річ. Характер позову - вимога повернення своєї речі з чужого володіння. Позивач (власник) має довести, що саме ця конкретна річ належить йому, і що саме цією його річчю незаконно володіє інша особа.

ВСУ в листі від 01.04.2014р. ОСОБА_7 практики застосування судами ст. 16 ЦК України вказав на те, що у разі здійснення державної реєстрації права власності за набувачем неправомірно відчуженого майна права власника повинні захищатися із застосуванням способу захисту передбаченого п.1 ч.2 с.16 ЦК України за позовом про визнання права власності та скасування внесеного за заявою набувача запису до Державного реєстру (ч.2 ст.26 ЗУ від 01.07.2004р. №1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Як випливає із роз'яснення, яке міститься в п.10 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009р. №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , позов про визнання права власності на майно (ст.392 ЦК України) є належним способом захисту , якщо позивач вимагає залишення у нього майна , відчуженого третьою особою за договором, учасником якого він не був, і це майно ще не вибуло з його володіння.

Як зазначає сам позивач, спірні залізничні колії лише частково знаходяться на території МПК Іній .

Довжина колій, що зазначена у відомостях про складові частини об'єкта нерухомого майна у витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно ТОВ Транссклад ОМ від 21.02.2013р. становить: колія 52 - 579 м., колія 53 - 409 м.

Позивачем надано кадастровий план земельної ділянки за №4824255600:02:000:0176, витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про право постійного користування земельною ділянкою у смт. Ольшанське на 4,9999 га, виходячи з яких більша частина колій (без зазначення конкретного метражу) №№12,13 - знаходиться на земельній ділянці, яка надана позивачу на праві постійного користування. Крім зазначених колій на даній земельній ділянці знаходяться інші об'єкти, які входять до майнового комплексу, що належать позивачу, в т.ч. депо.

Враховуючи, що спірні колії розміщені (в основному) на земельній ділянці позивача, він фактично користується ними і вважає за необхідне залишити ці колії у себе, останнім застосовано спосіб захисту порушеного права, який фактично це право не відновлює.

При наявності спору про право, звернення з віндикаційним позовом про витребування майна , яке фактично знаходиться у користуванні позивача - слід визначити помилковим, який тягне за собою відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки обраний позивачем спосіб захисту навіть у разі його задоволення, ніяких змін у правовідносинах сторін не створює, залізничні колії залишаються у тому ж стані і за тими ж правовстановлюючими документами, як і було до прийняття рішення.

У випадку, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Таку правову позицію підтримує Верховний Суд України у постанові від 11.12.2012р. у справі N 3-65гс12 та у постанові від 29.04.2015р. № 3-65гс15.

Судовими рішеннями у справах, на які посилається позивач, встановлювалися певні факти, але визнання в судовому порядку за позивачем права власності (в т.ч.) на спірне майно не визнавалося. Крім того, позивач не зміг підтвердити статус спірного майна, оскільки в своїх поясненнях він зазначає що це майно є державним і в той же час, належним йому на праві приватної власності.

Враховуючи викладене, позивачем неправильно обрано спосіб захисту свого права стосовно відповідача - ТОВ "Транссклад ОМ", відтак, господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскаржуване рішення фактично спір не вирішує і право позивача не відновлює.

Крім того, слід зазначити, що спірні залізничні колії є коліями, а не сукупністю рельсів, шпал, гвинтів тощо, тоді коли вони невідривно пов'язані з земельною ділянкою, на якій розміщені. Поділ залізничної колії на певні складові частини та від'єднання їх від землі безумовно тягне за собою втрату коліями свого специфічного функціонального призначення, а витребувати вказані залізничні колії ( в даному випадку позивачем не зазначено, яку саме довжину колій він витребовує у відповідача та яким чином ), та які частково розташовані на орендованій земельній ділянці третьої особи - без їх знищення, як колій, неможливо.

Прийняте господарським судом рішення від 18.11.2016р. в даній справі фактично спір не вирішило, право позивача не захистило.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Транссклад ОМ» задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 18.11.2016р. у справі №915/856/16 - скасувати, в задоволені позовних вимог відмовити.

Стягнути з ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Ольшанської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» 1515,80 грн. судового збору за апеляційне провадження.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя Л.В. Лавриненко