Рішення

від 06.05.2010 по справі 9/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2010 р.

          Справа № 9/115.

За позовом Міністерства оборони України

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Квартирно –експлуатаційний відділ м. Чернівці

до малого приватного підприємства «Ізограф»м. Чернівці

про усунення перешкод в користуванні майном шляхом припинення будівництва та демонтажу самовільно зведених будівель.

та позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору –Виконавчого комітету Чернівецької міської ради До малого приватного підприємства «Ізограф»м. Чернівці Про приведення виконаного будівництва у відповідність до розробленої та погодженої документації

Суддя М.І.Ніколаєв Представники сторін:

Від позивача –не з’явився

Від відповідача –ОСОБА_1 представник Від Виконавчого комітету Чернівецької міської ради –ОСОБА_2 Від КЕВ м. Чернівці – не з’явився Від прокурора –не з’явився

Рішення прийнято 06.05.2010 року у зв’язку із оголошенням перерви у судовому засіданні 20.04.2010 року.

СУТЬ СПОРУ: Міністерство оборони України звернулося із позовом до малого приватного підприємства «Ізограф»м. Чернівці про усунення перешкод в користуванні майном шляхом припинення самовільного будівництва та демонтажу самовільно зведених будівель по вул. Університетській,7/а у м. Чернівці.

Ухвалою від 13.11.2008 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 01.12.2008 року за участю представників сторін.

20.11.2008 року військовий прокурор повідомив суд про вступ у справу на стороні позивача.

Ухвалою суду від 01.12.2008 року залучено до участі у справі в якості третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Виконавчий комітет Чернівецької міської ради.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 25.02.2010 року розгляд справи відкладено на 11.03.2010 року.

У судовому засіданні 11.03.2010 року представник відповідача подав заяву, в якій просить відмовити позивачу в задоволенні позову у зв’язку із тим, що рішенням господарського суду Чернівецької області по справі № 5/214 визнано право власності малого приватного підприємства «Ізограф»на їдальню, що знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Університетська, 7-«А»та відповідно до вказаного рішення Чернівецьким обласним бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно.

Ухвалою суду від 11.03.2010 року розгляд справи відкладено на 30.03.2010 року, ухвалою суду від 30.03.2010 року –на 12.04.2010 року, а ухвалою суду від 12.04.2010 року –на 20.04.2010 року.

При цьому, позивача попереджено, що в разі нез’явлення його представника у судове засідання або неподання витребуваних судом документів суд залишає за собою право залишити позов без розгляду.

У судовому засіданні 20.04.2010 року повторно встановлено, що військовий прокурор, позивач та представник Квартирно –експлуатаційного відділу м. Чернівці вимоги ухвали суду від 14.05.2009 року не виконали, витребувані документи не надали.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов Міністерства оборони України слід залишити без розгляду, а у задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору слід відмовити виходячи з наступного.

Так, позивачем заявлені позовні вимоги щодо усунення перешкод в користуванні майном шляхом припинення самовільного будівництва та демонтажу самовільно зведених будівель по вул. Університетській,7/а у м. Чернівці.

При цьому позивач посилався на те, що відповідачем без погоджень із власником майна (Міністерством оборони України) проведено будівництво їдальні, чим заблоковано належну міністерству будівлю Будинку офіцерів. Крім того, на суміжній земельній ділянці, яка перебуває в користуванні міністерства і на якій розміщені сховища для техніки, відповідач без погодження з позивачем проводить надбудову даних сховищ.

У свою чергу, відповідач вимоги позивача не визнав, посилаючись при цьому на те, що начальником КЕВ м. Чернівці погоджено блокування вікон Будинку офіцерів, а надбудова приміщень складу підприємством відповідача взагалі не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою суду від 14.05.2009 року військового прокурора та позивача зобов’язано надати докази належності сховищ для техніки відповідачу, докази порушення прав Міністерства оборони України як власника будівлі, пояснення щодо адреси місцезнаходження спірного об’єкта та земельної ділянки, яка перебуває у користуванні Міністерства оборони України. Крім того, КЕВ м. Чернівці зобов’язано надати доручення Міністерства оборони України на надання згоди на перепланування та переобладнання відповідачем спірного об’єкту.

Проте, позивач вимоги ухвали суду не виконав, витребувані докази не представив, причини невиконання вимог суду позивач не навів. При цьому в судові засідання 16.12.2009 року, 20.01.2010 року, 25.02.2010 року, 11.03.2010, 30.03.2010 року, 12.04.2010 року та 20.04.2010 року явку свого представника не забезпечив.

Зазначені обставини перешкоджають вирішенню спору, оскільки без документів, які суд зобов’язав надати позивача, за наявними у справі матеріалами неможливо встановити фактичні обставини справи, з’ясувати адресу місцезнаходження спірного об’єкта, належність сховищ для техніки відповідачу та встановити, ким саме здійснюється самовільне будівництво складів.

Для встановлення зазначених обставин суд неодноразово відкладав розгляд справи, однак протягом періоду розгляду справи позивач витребувані документи не надав, про поважність причин неподання документів суд не повідомив, не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та не надав доказів на підтвердження поважних причин неявки на виклик суду, в той час як явка його представника визнана обов’язковою.

За таких обставин позов Міністерства оборони України підлягає залишенню без розгляду.

В частині позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору —Виконавчого комітету Чернівецької міської ради про приведення будівництва у відповідність до проектної документації погодженої відповідними органами шляхом демонтажу самовільно виконаного будівельного об’єму суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В обґрунтування своїх вимог третя особа зазначає, що відповідачем проведено будівельні роботи із істотним відхиленням від проектної документації, тож дане будівництво є самочинним і таким, яке підлягає знесенню.

Пунктом 1.4. рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 19.12.2000р. №957/24, з урахуванням змін внесених рішенням від 06.06.2001р. №485/12, малому приватному творчо-виробничому підприємству “Ізограф” погоджено проектування та надання дозволу складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво їдальні по вулиці Університетській, 7 “а”.

Відповідно до пункту 72.2. рішення 7 сесії Чернівецької міської ради ХХІV скликання затверджено проект відведення та надано малому приватному творчо-виробничому підприємству “Ізограф”, яке знаходиться по вул. Університетській, 7-А, земельну ділянку по вул. Університетській, 7 –А, площею 0,0130 га для будівництва їдальні в оренду до 24.10.2012р.

На підставі вищезгаданого рішення Чернівецької міської ради 17.01.2003р. укладений договір оренди земельної ділянки, за яким Чернівецька міська рада надає, а мале приватне творчо-виробниче підприємство “Ізограф” приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0130 га, яка розташована в місті Чернівці по вулиці Університетській, 7- А. Земельна ділянка надана для будівництва їдальні (п.1.2. Договору).

Робочий проект зазначеної споруди було розроблено ПП АН «Експерт –Рієлт-Сервіс»та погоджено головним архітектором м. Чернівці 30.12.2005 р. Одним з проектних рішень даного проекту було спорудження двоповерхової будівлі їдальні загальною площею 218,9 м2 .

16.05.2007р. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю надала відповідачу дозвіл на виконання будівельних робіт.

Чернівецьким філіалом інституту “НДІ проектреконструкція” у 2008р. виготовлено технічний висновок щодо конструкції, які влаштовані з відхиленням від конструктивних рішень робочого проекту їдальні по вул. Університетській, 7 –А в м. Чернівці.

З урахуванням наведеного вище технічного висновку, здійснено часткове коригування робочого проекту їдальні, яке виконане ТОВ “РУС-ОЛ” 17.06.2009р. та схвалено головним архітектором проекту ОСОБА_3.

Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації виготовлений технічний паспорт на спірну їдальню.

Згідно технічного заключення, виготовленого ТОВ “Родничок” у 2010р., споруда їдальні знаходиться в нормальному технічному стані , будівельні роботи, що виконанні, забезпечують необхідну міцність і несучу здатність будівель, споруда буде безпечною для відвідування людей і може бути пред‘явлена приймальній комісії.

Згідно приписів, протоколів та актів Інспекції державного архітектурно –будівельного контролю у Чернівецькій області будівництво спірного об’єкту здійснювалось із відхиленням від погодженої документації (виконаний об’єм не відповідає проектним документам) та без дозволу на виконання будівельних робіт (дія дозволу завершена 31.03.2008 року).

На підставі вищевикладеного Інспекцією державного архітектурно –будівельного контролю у Чернівецькій області неодноразово вручалися відповідачу приписи з вимогами щодо приведення будівництва у відповідність до погодженої проектної документації та демонтування самовільно зведеного об’єму. Проте, вказані приписи залишені відповідачем без реагування.

Фактично відповідачем споруджено трьохповерхову будівлю площею 719,4 м2.

При цьому об’єкт будівництва зведений на земельній ділянці, що була відведена для будівництва їдальні (договір оренди з терміном дії до 24.10.2012 р.), що не суперечить суспільним інтересам і не порушує права інших осіб.

Рішенням суду по справі №5/214 від 02.02.2010 року задоволено позов малого приватного творчо-виробничого підприємства “Ізограф” до виконавчого комітету Чернівецької міської ради та визнано за МПП «Ізограф»право власності на їдальню, загальною площею 719,4 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Університетська, 7-А у м. Чернівці.

16.02.2010 року Чернівецьким комунальним обласним БТІ зареєстровано право власності відповідача у справі на спірне приміщення.

Отже, на момент вирішення спору відповідач є законним власником спірного приміщення по вул. Університетська, 7-А у м. Чернівці.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У свою чергу статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до приписів частин 3, 4 ст. 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, правові наслідки самочинної забудови встановлюються статтею 376 цього кодексу.

Так, відповідно до положень част.1-3 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Таким чином, законодавець передбачив, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього та визначив правові наслідки для самозабудовника у вигляді здійснення ним перебудови або знесення будівництва за рішенням суду, у разі здійснення такого будівництва з істотним порушенням будівельних норм і правил або істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб.

Отже, з метою правильного вирішення спору у справі, суду слід встановити обставини додержання відповідачем архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, погодження ним проекту будівництва з відповідними службами і органами і дотримання під час будівництва як цих норм і правил, так і проекту.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У свою чергу, за наявності у позивача прав користування земельною ділянкою підставою для відмови в позові про визнання права власності на нерухоме майно, побудоване без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, можуть бути встановлені судом факти істотного відхилення від проекту, які суперечать суспільним інтересам, порушення прав інших осіб, істотне порушення будівельних норм і правил.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, рішенням суду у справі №5/214 за відповідачем визнано право власності на об’єкт, щодо якого Виконавчим комітетом заявлені позовні вимоги. Отже, обставини, встановлені в межах даної справи мають приюдиційне значення.

Зокрема, вищевказаним рішенням суду встановлено, що спірна їдальня хоча і збудована з відхиленням від робочого проекту, проте з урахуванням проведеного коригування робочого проекту їдальні та подальшого його схвалення, технічного заключення про придатність споруди до експлуатації, виділення Чернівецькою міською радою земельної ділянки для будівництва спірного об‘єкту нерухомого майна, суд по справі №5/214 дійшов висновку про правомірність набуття права власності та наявність підстав для визнання права власності МПП «Ізограф»на самочинно збудоване нерухоме майно.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, в порушення вимог даної статті Виконавчий комітет Чернівецької міської ради доказів того, що відхилення від проекту суперечить суспільним інтересам суду не надав, , що унеможливлює демонтаж виконаного будівельного об’єму.

При цьому притягнення директора відповідача до відповідальності у вигляді накладення штрафу згідно Кодексу України про адміністративне правопорушення, не є порушенням у розумінні ч.7 ст.376 Цивільного кодексу України.

Отже, в порушення порядку доказування, передбаченого ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України та з огляду на вимоги ч.7 ст.376 ЦК України, Виконавчим комітетом не доведено порушення відповідачем суспільних інтересів, крім того належними і допустимими доказами Виконавчий комітет неможливість експлуатації спірної будівлі в існуючому вигляді також не довів а на істотність порушення будівельних норм і правил останній як на підставу для задоволення позову не посилався і не обґрунтовував свої позовні вимоги такими обставинами.

Тож враховуючи, що позивач не довів, що відхилення від проекту суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, а правовий аналіз ч.7 статті 376 Цивільного кодексу України свідчить, що орган державної влади або орган місцевого самоврядування може звернутися до суду про зобов'язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову і лише у разі, коли проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Між тим третя особа із самостійними вимогами на предмет спору не звернулася до суду з позовом про зобов'язання відповідача провести перебудову спірної їдальні та не довела, що здійснення такої перебудови неможливо, при цьому суд виходить з того, що позовна вимога третьої особи полягає не в перебудові спірного об’єкту, а фактично в демонтажі (тобто знесенні) самовільно виконаного будівельного об’єму, що на думку суду, виходячи з наведеного вище, є безпідставним.

Не підлягає задоволенню також вимога привести будівництво їдальні у відповідність до погодженої проектної документації виходячи з наступного.

Зокрема враховуючи, що для демонтування самовільно виконаного будівельного об’єму суд підстав не встановив, а рішенням суду по справі №5/214 визнано право власності на спірне нерухоме майно, тож будівництво об’єкту проведено правомірно та з урахуванням часткового коригування робочого проекту їдальні, в результаті нерухоме майно створено, право власності на нього зареєстровано, відтак будівництво спірної споруди не може бути приведено у відповідність до проектної документації. При цьому суд також виходить з того, що Виконавчим комітетом не уточнено, який саме будівельний об’єм виконано відповідачем самовільно та які інші недоліки (відхилення від проектної документації) зумовлюють необхідність приведення їх у відповідність до проектної документації.

За таких обставин у задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору належить відмовити, судові витрати слід залишити за Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 5 статті 81, ст.ст. 49, 82, 84, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Міністерства оборони України залишити без розгляду.

2. У задоволенні позову Виконавчого комітету Чернівецької міської ради відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя М.І. Ніколаєв