Постанова

від 28.02.2017 по справі 21/8/08-16/61/09-21/31/10

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.02.2017 року справа №21/8/08-16/61/09-21/31/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді за участі представників сторін: від апелянта: від інших кредиторів: від боржника: ліквідатор: Мартюхіна Н.О. Малашкевич С.А., Сгара Е.В. Шевченко І.В. - директор згідно відомостей з ЄДР; не з'явились; не з'явились; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп", м. Суми на ухвалу господарського суду Запорізької області від 09 серпня 2016 року у справі банкрут№21/8/08-16/61/09-21/31/10 (суддя Черкаський В.І.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Південно-Українська лізингова компанія", м. Запоріжжя кредитори 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп", м. Суми 2.Публічне акціонерне товариство Компанія "Райз", м. Київ 3.Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя ліквідатор проРабушко В.С., м. Мелітополь Запорізької області банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 року у справі №21/8/08-16/61/09-21/31/10 затверджено ліквідаційний баланс банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-Українська лізингова компанія" (далі за текстом - ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія") та звіт ліквідатора, а банкрута - ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія" ліквідовано.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою місцевого господарського суду, кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі за текстом - ТОВ "Брокінвестгруп") звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 року у справі №21/8/08-16/61/09-21/31/10 та прийняти нове рішення, яким справу направити до господарського суду Запорізької області для продовження розгляду справи про банкрутство ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія" на стадії ліквідації.

Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, ТОВ "Брокінвестгруп" посилається на те, що станом на 18.07.2016 року у власності банкрута знаходилось майно - сільськогосподарська техніка, доказів продажу якої ліквідатором суду надано не було, в той час коли затвердження ліквідаційного балансу, за наслідком чого й прийняття оскаржуваної ухвали, є неможливим без повного виявлення та реалізації усіх наявних майнових активів ліквідаційної маси, необхідного для задоволення вимог кредиторів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2017 року визначено склад колегії суддів: Сгара Е.В. - головуючий (суддя-доповідач), судді Ушенко Л.В., Дучал Н.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.02.2017 року о 14 год. 00 хв.

Розпорядженням керівника апарату суду №250 від 15.02.2017 року, через неможливість головуючого судді Сгари Е.В. продовжувати розгляд справи у зв'язку із перебуванням у відпустці на день розгляду справи призначено повторний автоматизований розподіл справи № 21/8/08-16/61/09-21/31/10.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2016 року визначено наступний склад колегії суддів: Мартюхіна Н.О. - головуючий, судді Агапов О.Л., Малашкевич С.А.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2017 року відкладено розгляд апеляційної скарги на 28.02.2017 року о 12 год. 30 хв. Крім того, задоволено клопотання директора ТОВ "Брокінвестгруп" про проведення судового засідання в режимі відео конференції, проведення якої доручено господарському суду Сумської області (пр. ім. Т.Шевченка,18/1, м. Суми, 40011).

20.02.2017 року на через канцелярію суду від ліквідатора ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому арбітражний керуючий Рабушко В.С. вказав про безпідставність доводів ТОВ "Брокінвестгруп", просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 року у справі №21/8/08-16/61/09-21/31/10 просив залишити без змін.

Розпорядженням керівника апарату суду №298 від 27.02.2017 року, через неможливість судді-члена колегії Агапова О.Л. продовжувати розгляд справи у зв'язку із перебуванням у відпустці на день розгляду справи призначено повторний автоматизований розподіл справи № 21/8/08-16/61/09-21/31/10.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2017 року визначено наступний склад колегії суддів: Мартюхіна Н.О. - головуючий (суддя-доповідач), Малашкевич С.А.,Сгара Е.В.

28.02.2017 року у судовому засіданні апеляційної інстанції, яке проводилось в режимі відеоконференції, був присутній представник апелянта - директор ТОВ "Брокінвестгруп", який підтримав доводи апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив її задовольнити, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 року у справі №21/8/08-16/61/09-21/31/10 та як наслідок направити справу на розгляд до господарського суду Запорізької області на стадії ліквідаційної процедури.

28.02.2017 року в судове засідання апеляційної інстанції представники інших кредиторів та ліквідатор не з'явились, відповідно до ст. 98 ГПК України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами ч. 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Із матеріалів справи встановлено, ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.01.2008 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія ".

Постановою господарського суду Запорізької області від 24.04.2009 року визнано ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Ангелова А.А., зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.11.2010 року усунено ліквідатора ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія" Ангелова А.А. від виконання ним своїх обов'язків ліквідатора, ліквідатором ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія" призначено арбітражного керуючого Сєдову Н.І.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.12.2012 року ліквідатором у справі № 21/8/08-16/61/09-21/31/10 про банкрутство ТОВ "Південно - Українська лізингова компанія" призначено арбітражного керуючого Рабушко В.С.

12.07.2016 року ліквідатором наданий звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, реєстр вимог кредиторів, документи, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури.

Як вже зазначалось, ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 року затверджено ліквідаційний баланс банкрута - ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія" та звіт ліквідатора, а банкрута ліквідовано.

Господарський суд першої інстанції дійшов висновку про вчинення ліквідатором всіх необхідних дій, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в ліквідаційній процедурі, що визнав підставою для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Судом зазначено, що оскільки за результатами ліквідаційного балансу у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї підприємницької діяльності його необхідно ліквідувати, а провадження у справі припинити.

Перевіряючи законність винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України в повному обсязі, колегія суддів не вбачає порушень норм законодавства судом, а відтак і підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст. 4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи, що провадження у справі №21/8/08-16/61/09-21/31/10 порушено та постанову про визнання банкрутом прийнято до набрання чинності даного Закону в редакції чинній з 19.01.2013 року, в зв'язку з чим застосуванню підлягають норми Закону про банкрутство у редакції чинній до 19.01.2013 року.

Згідно з ч. 6 ст. 31 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Згідно зі ст. 25 Закону про банкрутство з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 32 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року, після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури, розгляд та затвердження ліквідаційного балансу судом є обов'язковим предметом судового засідання, за наслідком якого приймається рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи боржника.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Положеннями ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

На виконання покладених на ліквідатора обов'язків, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та з метою виявлення активів банкрута, ліквідатором витребувані відомості з місцевих органів державної влади, установ і організацій про те, які об'єкти нерухомості зареєстровані за підприємством, чи належати йому автотранспортні засоби й самохідні устрої, земельні ділянки й т.п.

На направлені запити про надання інформації, щодо активів боржника було надано довідки:

- Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №63110887 від 08.07.2016 року за ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія" не обліковується речових прав на нерухоме майно;

- Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" за ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія" не обліковуються земельні ділянки у власності чи користуванні;

- Регіонального сервісного центру в Запорізькій області за ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія" не зареєстровано транспортних засобів (Довідка № 31/8-142 від 31.05.2016 р.);

- Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області за ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія" зареєстрована сільськогосподарська техніка;

- Головного управління Держпраці у Запорізькій області технологічних транспортних засобів за боржником не зареєстровано (довідка № 08/02.6-21/2658 від. 17.06.2016 р.);

- Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія" не є власником пакетів акцій емітентів (довідка № 09/01/13056 від 13.06.2016 р.);

- Департаменту з питань цивільного захисту населення за боржником не зареєстровано споруд цивільного захисту (довідка № 0451/04-07 від 29.06.2016 р.);

- Запорізької митниці - не перебуває на обліку осіб, які здійснюють операції з товарами (Довідка № 975/11/08-70-18 від 09.06.2016 р.);

- Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяжень на користь кредиторів, що включені до реєстру не зареєстровано (витяг №49919274 від 11.07.2016 р.);

- ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя боржник має відкриті рахунки в ЗРУ ПАТ КБ "Приватбанк" (р/р 26005002000396. р/р 26006001000396), у філії АКБ "Трансбанк" м. Запоріжжя (р/р 26002002201001) (довідка № 3992/10/08-27-11-01-10 від 01.06.2016 р.).

- Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1001120973 від 08.07.2016 року у боржника відсутні корпоративні права в статутних фондах інших підприємств.

- Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ на виконанні виконавчі документи, де стороною є ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія", не знаходяться (Довідка №551/7 від 16.01.2015р.).

Водночас, в ліквідаційній процедурі ліквідатор не повинен обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (зокрема, виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна в порядку ст. 17 Закону про банкрутство тощо).

Тобто, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна.

У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна, ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси.

У відповідності до п. 90, 91 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №15 та відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону про банкрутство всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Проте цим визначенням обсяг ліквідаційної маси не обмежується, оскільки згідно з частиною першою ст. 213 ГК України у процедурах банкрутства використовуються майнові активи, які належать йому на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності. Права вимоги за зобов'язаннями та об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути предметами цивільного обігу, а тому вони підлягають включенню до складу ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором у порядку, встановленому Законом про банкрутство. Також, відповідно до ч. 2 ст. 213 ГК України до складу ліквідаційної маси включаються також майнові активи осіб, які відповідають за зобов'язаннями неплатоспроможного боржника відповідно до закону або установчих документів боржника.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 32 Закону банкрутство, після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Колегією суддів на підставі наявних матеріалів справи встановлено, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатором було виявлено, що банкруту належать транспортні засоби (відповідно до Довідки Державної інспекції сільського господарства у Запорізькій області).

Ліквідатором реалізовано частину виявленого майна:

- зернозбиральний комбайн "Johne Deer", 9560, 2006 року випуску, з навісним обладнанням - жатка зернова 622R, транспортний візок Bruns 2006 - 175000,00 грн.;

- сільськогосподарський інвентар -38724,00 грн.;

- зернозбиральний комбайн "Johne Deer", 9640і WTS 2006 року випуску - 127000,00 грн.;

- трактор колісний "Беларусь-82.1" 2006 року випуску - 22007,00 грн.;

- трактор колісний ХТЗ-150К-09 2006 року випуску - 11750,00 грн.;

- комбайн "Johne Deer", 1450, 2006 року випуску - 68950,00 грн.;

- комбайн "Johne Deer", 9560, 2006 року випуску - 375007,00 грн.;

- комбайн "Johne Deer", 9780, 2006 року випуску - 375066,00 грн.;

- комбайн "Johne Deer", 9640 WTS 2003 року випуску - 375588,00 грн.;

- комбайн "Johne Deer", 9560 - 375007,00 грн.

На загальну суму - 1972465,00 грн.

Кошти, отримані від реалізації вищевказаного майна були направлені на задоволення майнових вимог перед Банком "Біг Енергія", як майнового поручителя за договором фінансового лізингу. Інші грошові кошти на поточних рахунках банкрута відсутні, за твердженням ліквідатора, з моменту визнання боржника банкрутом будь-які банківські операції за рахунками боржника не здійснювалися, а грошові кошти у підприємства-банкрута відсутні.

Апелянт - ТОВ "Брокінвестгруп" посилається на ті обставини, що ліквідатором не було продано 3 не включені до ліквідаційної маси одиниці сільськогосподарської техніки, які відповідно до Довідки Державної інспекції сільського господарства у Запорізькій області належать боржнику.

При розгляді вищевказаних вимог колегія суддів виходить з наступного.

За даними Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, а саме Довідки №5191 від 10.09.2013 року, за банкрутом обліковуються сільськогосподарська техніка, що за договором фінансового лізингу була передана у користування ТОВ "Генезіс-Агро" (Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Пушкіна, 31, код ЄДРПО 33252981), а саме:

- трактор колісний "Беларус-892", (д.н. 01009 АР), рік випуску 2006 року;

- трактор колісний "Беларус-892", (д.н. 01007 АР), рік випуску 2006 року;

- трактор колісний "Беларус-892", (д.н. 00885 АР), рік випуску 2006 року.

Відповідно до заяви про розшук транспортних засобів (вих.№23/06-01 від 23.06.2015р.) ліквідатора Рабушко В.С. до Якимівського РВ ГУМВС в Запорізькій області слідує, що свої зобов'язання за договором лізингу ТОВ "Генезіс-Агро" не виконало та не набуло право власності на цю техніку.

За місцем юридичної реєстрації підприємство не знаходиться, місцезнаходження техніки, що належить банкруту, та яка має бути передана останньому невідоме.

У зв'язку із ознаками кримінального правопорушення в діях посадових осіб ТОВ "Генезіс-Агро", ліквідатор просив порушити кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння майном боржника.

Листом (вих.№31/7565 від 03.07.2015р.) начальник Якимівського РВ ГУМВС в Запорізькій області повідомив ліквідатора, що за даним фактом розпочато кримінальне провадження, яке внесено до ЄРДР за №12015080170000318 від 28.04.2015 року, на даний час слідство триває.

Разом з тим, процедура зняття з обліку тракторів регулюється Порядком роботи, пов'язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільсько-господарських, дорожньо-будівельних меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів затвердженого Наказом Міністерства Аграрної політики та продовольства України від 22.11.2011 року №644.

Так, відповідно до розділу 5 "Зняття з обліку" VI Зняття з обліку машин п. 6.1, Відповідно до вимог п. 17 Порядку реєстрації з обліку машина знімається після її огляду спеціалістом з обстеження з видачею висновку протягом семи робочих днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, до якої додаються: рішення власника про зняття машини з обліку (для юридичної особи); свідоцтво про реєстрацію машини; номерні знаки.

Тобто, з наведеного можна дійти висновку, що Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області обліковує 3 одиниці сільськогосподарської техніки за ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія" у зв'язку із не зняттям їх з обліку, а самостійно ліквідатор не в змозі зробити відповідні дії по зняттю з обліку такої сільського сподарської техніки за відсутності у ліквідатора реєстраційних документів та реальної можливості пред'явити інспекції наявну у боржника техніку.

Між іншим, з Єдиного державного реєстру судових рішень судовою колегією встановлено, що рішенням господарського суду від 29.07.2011 року у справі №5/5009/3627/11 позов ВАТ Банк "БІГ Енергія" (правонаступником якого є ТОВ "Брокінвестгруп") до відповідача ТОВ "Генезис-Агро"за участю третьої соби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія" в особі ліквідатора Рубанець А.О. про стягнення 115292,27 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу №Л0045 від 27.04.2006 року, договором №05/FLT-067-05-06 факторингу валютних цінностей від 23.05.2006 року задоволено повністю. Стягнено з ТОВ "Генезис-Агро" на користь ВАТ Банк "БІГ Енергія" заборгованості за договором факторингу валютних цінностей №05/FLT-067-05-06 від 23.05.2006 року у розмірі 115292,27 грн.

З наведеного слідує, що кредитор ВАТ Банк "БІГ Енергія" (правонаступником якого є ТОВ "Брокінвестгруп") був в повній мірі обізнаний про місцезнаходження розшукуваних транспортних засобів - сільськогосподарської техніки саме у ТОВ "Генезис-Агро".

Водночас, доказів які свідчать про можливість ліквідатором інвентаризувати вказане майно та включити до ліквідаційної маси із подальшою його реалізацією для задоволення вимог кредиторів матеріали справи не містять та апелянтом не надано.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 32 Закону про банкрутство, господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Так на підставі наявних матеріалів справи встановлено, що на засіданні комітету кредиторів 18.03.2016 року розглянуто звіт ліквідатора та більшістю голосів членів комітету кредиторів прийнято рішення про затвердження звіту ліквідатора за весь період ліквідаційної процедури та доручено ліквідатору направити до господарського суду клопотання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія".

Вказане узгоджується з вимогами ст.ст. 16, 32 Закону про банкрутство та з правовою позицією Верховного Суду України згідно п. 58 Постанови №15 "Про судову практику у справах про банкрутство" від 18.12.2009 року про те, що ухвала про завершення ліквідаційної процедури боржника є законною за умови прийняття рішення про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу більшістю голосів дійсних членів комітету кредиторів боржника, які проголосували кількістю голосів, належних кредиторам на етапі проведення ліквідаційної процедури.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 16 Закону про банкрутство учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів. У зборах можуть брати участь представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, арбітражний керуючий з правом дорадчого голосу. Збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть участь у зборах, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів відповідно до частини першої цієї статті. Кількість голосів кредиторів визначається відповідно до ч. 4 цієї статті.

Скаржник - ТОВ "Брокінвестгруп", як кредитор боржника при прийняті рішення про затвердження звіту ліквідатору на засіданні комітету кредиторів участі не приймав та не висловлював свої заперечення щодо проведення ліквідаційної процедури ліквідатором Рабушко В.С.

Крім того, апелянт, у разі сумнівів щодо законності дій ліквідатора або у разі наявності фактів щодо його бездіяльності (умисному ухиленні від обов'язків пов'язаних із здійсненням дій щодо розшуку майна боржника) не був позбавлений можливості оскаржити дії ліквідатора у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку.

Будь-яких заяв чи клопотань про незаконність дій/бездіяльності ліквідатора апелянтом - ТОВ "Брокінвестгруп" не надано та матеріалаи справи не містять.

На час розгляду справи в апеляційній інстанції обставини справи свідчать про вісутність майнових активів у боржника, які б могли бути об'єктивно проінвентаризовані з подальшим включенням до ліквідаційної маси з метою реалізації для задоволення вимог кредиторів. Тобто, судом встановлено здійснення ліквідатором у ліквідаційній процедурі всіх необхідних дій для подання звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Відтак, при затвердженні звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута станом на 09.08.2016 року та припиняючи провадження у справі про банкрутство ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія", колегія суддів апеляційної інстанції виходить з того, що ліквідатором виконано всі дії з ліквідації банкрута та надано суду документи, що підтверджують завершення ліквідаційної процедури, в тому числі ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю у зв'язку з відсутністю активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.

Водночас затягування строку ліквідаційної процедури за умови його закінчення та не продовження в судовому порядку може тягнути певні негативні правові наслідки, як для ліквідатора - самозайнятої професійною діяльністю особи, діяльність якої відбувається за грошову винагороду, так і для кредиторів у вигляді безпідставних грошових втрат.

Натомість, подальший розшук Якимівським РВ ГУМВС втраченої техніки, яка належить банкруту, та яка має бути передана останньому для реалізації у якості ліквідаційної маси жодним чином не позбавляє права кредиторів, в тому числі й ТОВ "Брокінвестгруп", звернутись до господарського суду із відповідною заявою в порядку визначеному роділом XIII ГПК України.

В той час коли явна неможливість реалізації втраченого майна не може слугувати підставою для відмови у затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута та як наслідок безстроковому продовженню ліквідаційної процедури (на невизначений термін) за умови прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про настання певного юридичного факту - припинення провадження у справі.

Доказів, що свідчать про наявність у ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія" майна яке могло бути включене до ліквідаційної маси з метою подальшої реалізації ліквідатором для задоволення вимог кредиторів матеріали справи не містять та апелянтом - ТОВ "Брокінвестгруп" не надано.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 40 Закону провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

За таких обставин, дослідивши повноту дій ліквідатора ТОВ "Південно-Українська лізингова компанія" в ході ліквідаційної процедури, взявши до уваги, що наданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс банкрута, що свідчить про відсутність достатніх для ведення господарської діяльності та задоволення вимог кредиторів активів боржника, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі на підставі ст.ст. 32, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України 14.02.2017 року у справі №5021/1522/12.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції дане питання вирішено всебічно та повно, ухвала винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права є законною та обґрунтованою, а отже апеляційна скарга ТОВ "Брокінвестгруп" не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга ТОВ "Брокінвестгруп" залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвестгруп", м. Суми, на ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 року у справі №21/8/08-16/61/09-21/31/10 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 року у справі №21/8/08-16/61/09-21/31/10 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.О. Мартюхіна

Судді С.А. Малашкевич

Е.В. Сгара