Справа № 358/1981/15-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/780/135/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2 Категорія 18 28.02.2017
УХВАЛА
іменем України
28 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника адвоката ОСОБА_9 ,
перекладача ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12015110090000520 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 на вирок Богуславського районного суду Київської області від 24 жовтня 2016 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кутаісі, Грузія, громадянина Грузії, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого без реєстрації по АДРЕСА_2 , раніше судимого: 19.05.2010 року Центральноміським районним судом м. Горлівка Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
В С Т А Н О В И Л А:
За вироком суду, 24 вересня 2015 року близько 11 год. 00 хв. Цірекідзе (Чарквіані) Бесікі, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна прибув до квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_11 . Скориставшись відсутністю власника квартири та сторонніх осіб, ОСОБА_8 за допомогою слюсарного інструменту і фізичної сили пошкодив замки на вхідних дверях до квартири, проник в середину житла, звідки таємно викрав: грошові кошти в сумі 1500 грн., колекцію старовинних монет в кількості 48 штук вартістю 2250 грн., макет пістолета «Макарова» вартістю 1424 грн., золотий ланцюжок 585 проби вагою 6,28 г вартістю 3108 грн. 60 коп., золотий хрестик 585 проби вагою 3,74 г вартістю 1815 грн. 30 коп., електронні ваги вартістю 200 грн., кулон з підвіскою вартістю 50 грн., банківські картки «Ощадбанк» і «Приватбанк», після чого зник з місця вчинення кримінального правопорушення, маючи можливість розпоряджатися викраденим майном, чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 10383 грн. 90 коп.
Не погоджуючись з вироком суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок та закрити провадження у справі за недоведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Зазначає, що судом не було забезпечено ОСОБА_8 , який не володіє державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною мовою, якою він володіє, користуючись послугами перекладача, що призвело до процесуальних порушень та ухвалення незаконного судового рішення. Вважає, що зібрані стороною обвинувачення докази в обґрунтування винуватості ОСОБА_8 недопустимими. На думку апелянта, суд в оскаржуваному вироку не з`ясував суперечності у позиції потерпілого ОСОБА_11 щодо найменування, кількості, вартості викрадених речей.
Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок та закрити провадження у справі за недоведеності його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину. Зазначає, що судом не було забезпечено йому, який не володіє державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною мовою, якою він володіє, користуючись послугами перекладача, що призвело до процесуальних порушень та ухвалення незаконного судового рішення. Вважає, що зібрані стороною обвинувачення докази в обґрунтування його винуватості є недопустимими. На думку апелянта, суд в оскаржуваному вироку не з`ясував суперечності у позиції потерпілого ОСОБА_11 щодо найменування, кількості, вартості викрадених речей.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор просить апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника залишити без задоволення, а вирок без змін, оскільки вважає вирок суду законним, а апеляційні скарги захисника необґрунтованими та безпідставними.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційні скарги, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а вирок суду без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні злочину, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення і підтверджені представленими у справі доказами у їх сукупності, які перевірялися судом в ході судового розгляду.
Вина ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочині підтверджується: показаннями потерпілого ОСОБА_11 ; показаннями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , Свідок ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які безпосередньо сприймав суд під час судового розгляду; протоколом огляду місця події від 24.09.2015 року; заявою ОСОБА_8 ; протоколом огляду місця події від 24.09.2015 року; протоколом пред`явлення речей для впізнання від 06.10.2015 року; висновком експерта № 30-10/15 від 30.09.2015 року; висновком експерта № 30-11/15 від 10.11.2015 року; висновком експерта № 3-01/1473 від 05.11.2015 року, дослідженими судом першої інстанції.
Так, потерпілий ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що 24 вересня 2015 року в період з 9 по 14 годину він разом з дружиною перебували в лікарні. Коли повернулися додому, побачив, що на обох вхідних дверях до квартири відсутні серцевина замків, на другій двері був вибитий замок та відсутня дверна ручка. Він відразу зателефонував до міліції. Під час огляду було виявлено, що з квартири викрали: золотий ланцюжок з хрестиком вагою близько 6 г; два ланцюжка - один ланцюжок з хрестиком вагою близько 4 г вартістю 3800 грн., а другий ланцюжок без хрестика вагою близько 4 г вартістю 1500 грн; золотий ланцюжок довжиною 50 см. вартістю 6000 грн.; макет пістолета «Макарова» вартістю 1500 грн.; колекцію старовинних монет близько 50 штук вартістю 2000 грн.; гроші 680 грн., які лежалі у прихожій на стінці та 8000 грн., які лежали у шафі у спальні; ваги електроні вартістю 160 грн.; золоті сережки з діамантами вагою приблизно 7-9 г кожна вартістю 20000 грн.; біжутерію у вигляді ланцюжка з кулоном вартістю 150 грн.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що у вересні 2015 року вона разом з чоловіком ОСОБА_11 повернулися з лікарні до дому. Коли вона почала відчиняти перші двері до квартири, то витягла ключ разом з серцевиною, а в других дверях був вибитий замок. В квартирі був безлад. З квартири було викрадено: два золотих ланцюжка з хрестиками та один золотий ланцюжок без хрестика; макет пістолета «Макарова»; колекцію старовинних монет; гроші 680 грн., які лежалі у прихожій на стінці та 8000 грн., які лежали у шафі у спальні; ваги електроні; біжутерію у вигляді ланцюжка з кулоном.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що він працює старшим уповноваженим сектору кримінальної поліції Богуславського ВП. Приблизно у червні, чи у вересні 2015 року до райвідділу міліції надійшла інформація про те, що по пров. Горького в м. Богуславі припаркований підозрілий автомобіль іноземного виробництва марки «Мерседес» з іноземними номерами. Він разом з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 прибули до даного автомобіля, в якому нікого не було. Вони стали чекати. Приблизно через годину до автомобіля підійшли двоє громадян кавказької національності. З метою перевірки та встановлення осіб, невідомих громадян було доставлено до райвідділу. Під час з`ясування питання, чи перебувають вищевказані особи у розшуку, до чергової частини райвідділу поступив дзвінок про вчинення крадіжки у квартирі з будинку АДРЕСА_4 , де неподалік був припаркований автомобіль «Мерседес» та були затримані двоє невідомих осіб. Опитуючи невідомих осіб щодо причетності до даної крадіжки, ОСОБА_20 зізнався, що він самостійно вчинив цей злочин. Про це вони повідомили слідчим, які приїхали з квартири де була вчинення крадіжка. У Цірекідзе було виявлено пістолет, чи макет пістолету, якісь золоті вироби та гроші приблизно 5 або 10 тис. грн.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що він працює старшим уповноваженим Богуславського ВП. Приблизно у вересні 2015 року до райвідділу поступила інформація про те, що на одній із вулиць м. Богуслава знаходиться автомобіль з іноземними номерами. Він разом з працівниками міліції ОСОБА_13 та ОСОБА_15 прибули до даного автомобіля, в якому нікого не було. ОСОБА_15 пішов до будинків АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 , оскільки ці будинки були розташовані ближче до автомобіля, а він та ОСОБА_13 залишилися біля автомобіля. Через деякий час до автомобіля підійшли двоє громадян кавказької національності. З метою перевірки, їх запросили до райвідділу. У одного із них, а саме у ОСОБА_20 була сумка. З даними особами вони розмовляли на російській мові і вони все розуміли. У райвідділі вони почали перевіряти цих осіб по обліках. Через деякий час до райвідділу надійшло повідомлення, що з квартири одного із будинків біля якого вони затримали невідомих осіб була вчинена крадіжка. В ході розмови ОСОБА_20 зізнався, що він сам вчинив крадіжку з квартири. Слідчі вилучили у ОСОБА_20 золоті речі і гроші.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що він працював в Богуславському РВГУ. Під час перебування на службі до райвідділу міліції надійшов дзвінок, що по вул. Горького знаходиться підозрілий автомобіль «Мерседас» з іноземними номерами. Він разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 прибули на вул. Горького. ОСОБА_13 та ОСОБА_14 залишилися чекати біля даного автомобіля, а він пішов до дитячого майданчика, що розташований біля будинку АДРЕСА_6 . Він підтримував зв`язок з ОСОБА_13 по телефону. Через деякий час з одного із під`їздів будинку АДРЕСА_6 , вийшли двоє підозрілих осіб, у однієї із яких була сумка через плече. Пізніше він дізнався, що це був ОСОБА_21 . Коли невідомі особи вийшли з під`їзду, вони пішли у напрямку автомобіля. Він пішов за ними та подзвонив ОСОБА_13 та повідомив, що до них ідуть підозрілі особи кавказької національності. ОСОБА_14 і ОСОБА_13 підійшли до цих осіб, представилися і запропонували пройти до райвідділу. ОСОБА_20 зізнався, що він вчинив крадіжку із квартири.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що вона працює слідчим Богуславського ВП. У її провадженні перебувала кримінальна справа відносно ОСОБА_21 . Після оголошення про підозру, ця справа була передана іншому слідчому. Вона допитувала ОСОБА_20 в присутності захисника. ОСОБА_20 відповідав на питання на російській мові, він визнав свою вину у вчиненому злочині. Викрадені речі були вилучені слідчим ОСОБА_22 , що підтверджується протоколом, який був зачитаний захисником в присутності ОСОБА_20 , який погодився з протоколом і підписав його власноручно. В подальшому ОСОБА_20 ще двічі давав аналогічні показання щодо вчинення злочину, а потім відмовився давати показання.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що перебуваючи у службовому кабінеті №11, що розташований в Богуславському РВГУ, затриманий ОСОБА_20 в присутності захисника та двох понятих добровільно видав викрадене ним майно з квартири АДРЕСА_3 , а саме: макет пістолета «Макарова», гроші приблизно 1300 чи 1400 грн., прикраси схожі на золоті вироби (хрестик, кулон з ланцюжком), електронні ваги, старовинні монети приблизно 47 шт., дві банківські картки «Ощадбанку» та «Приватбанку», що знаходилися в чорній сумці, а також речі, які належать затриманому, а саме: ліхтарик, чорні перчатки та слюсарні інструменти (декілька викруток, пасатижі та інші різні ключі), що підтверджується письмової заявою, яку власноручно написав захисник ОСОБА_23 , оскільки ОСОБА_20 повідомив, що він не вміє писати. Затриманий надавав пояснення на російській мові. Він не заявляв клопотання про те, що потребує перекладача.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що його запросили до міліції в якості понятого, де в службовому кабінеті знаходились ще один понятий, обвинувачений, захисник та працівники міліції. Обвинувачений визнав свою вину у вчиненні крадіжки. На столі в кабінеті лежала чорна сумка, в якій було монети більше 40 шт., золоті вироби, дві банківських картки, макет пістолета, викрутки, ключі, відмички, перчатки, гроші приблизно 1000 грн. та щось ще було, але він не пам`ятає. Захисник та обвинувачений про щось між собою спілкувалися, заяви про необхідність залучення перекладача не було.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що його запросили в кабінет до слідчого міліції в якості понятого. В кабінеті був ще один понятий, захисник та обвинувачений, який зараз є присутнім в залі суду. У обвинуваченого було вилучено сумку, монети, гроші більше 1000 грн., макет пістолета, розвідний ключ, відмички, банківські картки, золоти вироби.
З досліджених судом першої інстанції письмових доказів, а саме:
- з протоколу огляду місця події від 24.09.2015 року з фототаблицями вбачається, що було оглянуто місце вчинення злочину, тобто квартира АДРЕСА_3 та виявлені пошкодження на вхідних дверях до цієї квартири ( т.1 а.с. 41-50);
- з заяви ОСОБА_8 , написаної його захисником 24.09.2015 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_8 добровільно видав слідчому: чорну сумку з набором інструментів, чорні перчатки, два ліхтарика та викрадене майно, а саме: дві пластикові картки, код до картки, макет пістолета «Макарова», електроні ваги, ланцюжок з кулоном, ланцюжок з хрестиком, монети в кількості 47 штук, кулон у вигляді монети та гроші в сумі 1500 грн. (т.1 а.с. 51);
- з протоколу огляду місця події від 24.09.2015 року з фототаблицями, складеного в присутності обвинуваченого, його захисника та понятих, вбачається, що в кабінеті №11 в приміщенні Богуславського РВ було оглянуто та описано речі та викрадене майно, які добровільно видав ОСОБА_8 (т.1 а.с. 52-68);
- з протоколу пред`явлення речей для впізнання від 06.10.2015 року з фото таблицями вбачається, що потерпілий ОСОБА_11 серед пред`ялених речей впізнав золотий ланцюжок з хрестиком, який був викрадений з його квартири (т.1 а.с.116-119);
- з висновку експерта № 30-10/15 від 30.09.2015 року вбачається, що середньо-ринкова вартість 48 старовинних монет, золотого ланцюжка 585 проби вагою 6,28 г, золотого хрестика 585 проби вагою 3,74 г, ланцюжка з підвіскою овальної форми та електронних вагів станом на 24.09.2015 року становить 7459,90 грн. (т.1 а.с.122-126);
- з висновку експерта № 30-11/15 від 10.11.2015 року вбачається, що середньо-ринкова вартість макета пістолета «Макарова» станом на 24.09.2015 року становить 1424 грн. (т.1 а.с.133-137);
- з висновку експерта № 3-01/1473 від 05.11.2015 року, вбачається, що на фрагменті циліндрового механізму наявні сліди знаряддя зламу. Дані сліди ймовірно залишені робочою частиною наданим на дослідження розвідним ключем, але й не виключається можливість, що знаряддям також може бути пасатижі, викрутки, слюсарні інструменти чи інше пристосування з аналогічними розмірними характеристиками робочої частини (т.1 а.с. 156-159).
Таким чином, зазначені в сукупності докази підтверджують, що ОСОБА_8 , маючи не зняту та непогашену судимість за вчинення аналогічного злочину, 24 вересня 2015 року, повторно, таємно проник у житло, звідки викрав майно та гроші на загальну суму 10383 грн. 90 коп., що належало потерпілому ОСОБА_11 , а тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Докази, що підтверджують винуватість ОСОБА_8 вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, отримані під час досудового та судового слідства в порядку, встановленим кримінальним процесуальним Кодексом України, а тому є допустими.
Отже, судом першої інстанції всебічно, повно та неупереджено досліджено всі обставини кримінального провадження, надано оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а тому посилання обвинуваченого та його захисника в апеляційних скаргах на те, що суд першої інстанції в обґрунтування вини ОСОБА_8 послався на недопустимі докази є безпідставним.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно дана оцінка показанням обвинуваченого ОСОБА_8 щодо непричетності до вказаного вище злочину та визнано дані показання способом захисту обвинуваченого, який спрямований на уникнення кримінальної відповідальності за їх вчинення.
Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статі (санкції частини статті) особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи вид та розмір покарання ОСОБА_8 , суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який має два паспорта громадянина Грузії на різні прізвища, періодично проживає на території України без реєстрації, не працює, не одружений, за час перебування у слідчому ізоляторі характеризується негативно, приймаючи до уваги думку потерпілого щодо міри покарання та те, що обвинувачений маючи не зняту та непогашену судимість на шлях виправлення та перевиховання не став, повторно вчинив аналогічне кримінальне правопорушення, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку, тому суд не знайшовши підстав для застосування ст. ст. 75, 69 КК України, прийшов до висновку, що лише реальне покарання у виді позбавлення волі зможе вплинути на обвинуваченого та здатне виправити антисоціальну його поведінку, а також дозволить запобігти вчиненню ним нових злочинів.
Колегія суддів вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , призначено судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Суд першої інстанції частково задовольнив цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 до обвинуваченого ОСОБА_8 , стягнув з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_11 моральну шкоду у розмірі 40000 грн., витрати, пов`язані з наданням юридичної допомоги в розмірі 2000 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп., а всього на суму 42551 грн. 20 коп., мотивуючи тим, що відповідно до вимог ст. 128 ч. 5 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Тобто, доказування підстав та розміру цивільного позову у кримінальному провадженні здійснюється в цілому за правилами, встановленими КПК. На відміну від цивільного судочинства, у якому обов`язок доказування обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на неї (ст. 60 ЦПК України), у кримінальному провадженні доказування виду завданої кримінальним правопорушенням шкоди та її розміру покладається на слідчого та прокурора, оскільки вид і розмір майнової шкоди є одним із елементів у структурі обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (предмета доказування). Вид же шкоди та її розмір, виражений у майновому (грошовому) еквіваленті і складає предмет цивільного позову. Крім того, доказування виду та розміру заподіяної шкоди у кримінальному провадженні має своєю метою не лише обґрунтування цивільного позову з метою її відшкодування, а й кримінально-правове значення. Адже розмір заподіяної шкоди охоплюється об`єктивною стороною вчиненого кримінального правопорушення, визнає ступінь його суспільної небезпеки, кримінально-правову кваліфікацію. Крім того, вирішуючи дане питання, суд першої інстанції прийняв до уваги положення ч. 1 ст. 337 КПК України, де зазначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Враховуючи те, що згідно обвинувального акту (т.2 а.с.189-193) обвинувачений ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що він 24.09.2015 року таємно викрав грошові кошти в сумі 1500 грн.; колекцію старовинних монет вартістю 2250 грн.; макет пістолета «Макарова» вартістю 1424 грн.; золотий ланцюжок вартістю 3108,60 грн.; золотий хрестик вартістю 1815,30 грн.; електронні ваги вартістю 200 грн.; кулон з підвіскою вартістю 50 грн.; банківські картки «Ощадбанк» і «Приватбанк», чим самим спричинив потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 10383,90 грн. та те, що всі вищевказане майно та гроші слідчий передав потерпілому на відповідальне збереження, що підтверджується розпискою (т.1 а.с.162), тому суд першої інстанції вважав, що відсутні законні підстави для стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого матеріальну шкоду у сумі 33395,36 грн., оскільки це виходить за межі обвинувального акту. Щодо позовної вимоги потерпілого про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції враховував положення ст.ст. 23, 1167 ЦК України та те, що внаслідок вчиненого кримінального правопорушення потерпілий переживав негативні емоції, дискомфорт, пов`язаний з порушенням його права власності та душевні страждання. Крім того, завдана моральна шкода полягає також у тому, що потерпілий для відновлення своїх порушених прав був змушений докладати додаткових зусиль, звертатися за правовою допомогою, нести додаткові витрати. Тому з врахуванням характеру протиправного діяння та ступеню вини обвинуваченого, глибини душевних страждань потерпілого, тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках потерпілого, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції вважав за необхідне дану вимогу задовольнити повністю. Вимоги потерпілого про стягнення з обвинуваченого витрат понесених на оплату правової допомоги в розмірі 2000 грн. та витрат понесених по сплаті судового збору в розмірі 551,20 грн. задоволено судом першої інстанції, оскільки ці витрати підтверджені документально (т.2 а.с. 20,21).
Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції щодо вирішення цивільного позову, оскільки вони ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах даного кримінального провадження.
Доводи обвинуваченого та його захисника, що суд не з`ясував суперечності у позиції потерпілого ОСОБА_11 щодо найменування, кількості, вартості викрадених речей є неспроможними, виходячи з наступного.
Відповідно до 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників судового провадження суд отримує усно.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції допитав потерпілого ОСОБА_11 щодо крадіжки з його квартири, який пояснив, що з квартири викрали: золотий ланцюжок з хрестиком вагою близько 6 г; два ланцюжка - один ланцюжок з хрестиком вагою близько 4 г вартістю 3800 грн., а другий ланцюжок без хрестика вагою близько 4 г вартістю 1500 грн.; золотий ланцюжок довжиною 50 см. вартістю 6000 грн.; макет пістолета «Макарова» вартістю 1500 грн.; колекцію старовинних монет близько 50 штук вартістю 2000 грн.; гроші 680 грн., які лежалі у прихожій на стінці та 8000 грн., які лежали у шафі у спальні; ваги електроні вартістю 160 грн.; золоті сережки з діамантами вагою приблизно 7-9 г кожна вартістю 20000 грн.; біжутерію у вигляді ланцюжка з кулоном вартістю 150 грн.
Дані показання потерпілого ОСОБА_11 щодо найменування, кількості, вартості викрадених речей узгоджуються з його позовною заявою.
Тому доводи обвинуваченого та його захисника, що суд не з`ясував суперечності у позиції потерпілого ОСОБА_11 щодо найменування, кількості, вартості викрадених речей є неспроможними.
На переконання колегії суддів, доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого та його захисника, що судом не було забезпечено обвинуваченому, який не володіє державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною мовою, якою він володіє, користуючись послугами перекладача, є надуманими, оскільки відповідний перекладач був залучений судом, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Судові рішення, якими суд закінчує судовий розгляд по суті, надається сторонам кримінального провадження у перекладі на їхню рідну мову або іншу мову, якою вони володіють. Переклад інших процесуальних документів кримінального провадження, надання копій яких передбачено цим Кодексом, здійснюється лише за клопотанням зазначених осіб.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 52 КПК України обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, з моменту встановлення цього факту.
Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, 24 вересня 2015 року було затримано ОСОБА_24 , підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який цього ж дня уклав з адвокатом ОСОБА_23 договір про надання правової допомоги. Постановою слідчого СВ Богуславського РВ ГУ МВС України в Київській області від 24.09.2015 року допущено адвоката ОСОБА_23 як захисника для здійснення захисту підозрюваному ОСОБА_24 . В присутності захисника затриманому ОСОБА_24 роз`яснено його процесуальні права, в тому числі право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави. Ознайомившись з підставами затримання та правами та обов`язками затриманого, від ОСОБА_24 заяв, клопотань та скарг не надходило (т. 1 а.с. 167-176). 25 вересня 2015 року ОСОБА_24 було повідомлено про підозру, роз`яснено процесуальні права, обов`язки та цього ж дня допитано в якості підозрюваного в присутності захисника адвоката ОСОБА_23 . Ознайомившись зі своїми правами, підозрюваний ОСОБА_24 заявив, що показання бажає давати російською мовою, послуг перекладача не потребує (т. 1 а.с. 184-192). 10 листопада 2015 року ОСОБА_24 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та цього ж дня допитано в якості підозрюваного в присутності захисника адвоката ОСОБА_23 . Ознайомившись зі своїми правами, підозрюваний ОСОБА_24 заявив, що показання бажає давати російською мовою, послуг перекладача не потребує (т. 1 а.с. 199-211). Постановою заступника начальника СВ Богуславського ВП Рокитнянського ВП ГУНП в Київській області від 01.12.2015 року залучено перекладача з української мови на грузинську (т. 1 а.с. 233-234). 08 грудня 2015 року ОСОБА_24 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри (т.1 а.с. 240-244). Матеріали провадження містять про повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_24 , а також обвинувальний акт щодо обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України крім державною мовою, переклад на грузинську мову. Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 23 грудня 2015 року забезпечено участь перекладача з української мови на грузинську у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_24 за ч. 3 ст. 185 КК України.
Отже, під час досудового слідства та розгляду справи судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 29 КПК України щодо мови, якою здійснюється кримінальне провадження та вимоги ст. 52 КПК України щодо обов`язкової участі захисника. Тому посилання обвинуваченого та його захисника в апеляційних скаргах на те, що стороною обвинувачення були грубо порушені вимоги закону щодо забезпечення підозрюваному/обвинуваченому право на захист та право реалізувати свої процесуальні права мовою, якою він володіє, незабезпечення його перекладачем на досудовому слідстві, у зв`язку з чим йому була незрозуміла підозра, а отже він не набув статусу підозрюваного та обвинуваченого, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на матеріалах провадження.
Також, є надуманим посилання доводи сторони захисту щодо неспівпадання анкетних даних обвинуваченого, зазначених в повідомленні про підозру, повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри, ухвалі про обрання запобіжного заходу анкетним даним, зазначеним у вироку, оскільки в ході судового розгляду було з`ясовано, що ОСОБА_24 також має паспорт громадянина Грузії на ім`я ОСОБА_25 , у зв`язку з чим прокурором під час судового розгляду було змінено обвинувачення, в якому зазначено прізвище та ім`я обвинуваченого як ОСОБА_8 .
Колегією суддів не встановлено неповноти судового розгляду, так як судом першої інстанції повністю досліджені всі обставини, з`ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Отже під час апеляційного розгляду не знайшло свого підтвердження посилання сторони захисту, зазначене в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції: здійснив неповний судовий розгляд; дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження; послався на недопустимі докази.
Таким чином, колегія суддів вважає, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, стороною обвинувачення доведена, а тому підстави для закриття провадження відносно ОСОБА_8 , про що просять обвинувачений та захисник в апеляційній скарзі, відсутні.
Згідно ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, ОСОБА_8 затриманий 24 вересня 2015 року, а тому слід на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати йому у строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк його попереднього ув`язнення з 24 вересня 2015 рокупо 28 лютого 2017 року (дата набрання вироком законної сили) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Колегія суддів вважає вирок суду першої інстанції законним, обґрунтованим та вмотивованим, порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни або скасування вироку, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Богуславського районного суду Київської області від 24 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_8 без змін.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_8 строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк його попереднього ув`язнення з 24 вересня 2015 року по 28 лютого 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом трьох місяців з дня проголошення може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, а засудженим ОСОБА_8 , який тримається під вартою, - з часу вручення копії ухвали.
Головуючий
Судді:
Суд | Апеляційний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2017 |
Оприлюднено | 06.03.2023 |
Номер документу | 65146196 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Мазур Микола Вікторович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Мазур Микола Вікторович
Кримінальне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Вільгушинський Михайло Йосипович
Кримінальне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Леон Олександр Іванович
Кримінальне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Леон Олександр Іванович
Кримінальне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Леон Олександр Іванович
Кримінальне
Апеляційний суд Київської області
Семенцов Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні