Ухвала

від 07.03.2017 по справі 308/1619/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1619/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2017 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючий),

ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представника третьої особи адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.02.2017 року.

Даною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, що перебуває на праві власності у ОСОБА_9 (р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 :

- санітарно-побутове приміщення, загальна площа (кв.м.): АДРЕСА_2 ;

- на будівлю відгодівельника 4-х рядного корівника ферми, загальною площею (кв.м): 1603,2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- на будівлю кормоцеху, загальною площею (кв.м.): 261,2 та забійний пункт, загальною площею (кв.м.): 81,1 що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості, що можуть свідчити про умисне ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016070000000048. Досудовимрозслідуваннямвстановлено, що ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) спільно із ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), використовуючи суб`єкти господарювання: ФГ Семак Олександр (код ЄДРПОУ 33536939), ФГ Данієл (код ЄДРПОУ 39743615) та ФОП ОСОБА_9 (рнокпп: НОМЕР_1 ), умисно, шляхом не відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності операцій із реалізації у 2016 році добового молодняку свійської птиці, ухилились від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток на загальну суму 4633584 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах. Слідчий суддя , з врахуванням того , що діями ОСОБА_9 завдано державі збитків в особливо великих розмірах, а відповідно до санкцій ч. 3ст. 212 КК України,передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, з метою подальшого забезпечення його виконання вважає обґрунтованою необхідність в накладені арешту на нерухоме та рухоме майно, власником якого являється ОСОБА_9 та заборонити ОСОБА_9 , а також іншим особам, відчужувати, розпоряджатись будь - яким чином та використовувати майно до скасування арешту у встановленому законом порядку. Наявність збитків, спричинених кримінальними правопорушення в сумі 4633584 грн. та те, що зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ст.170 КПК України, тобто майна, на яке може бути накладено арешт, та яким виконаються потреби досудового розслідування щодо забезпечення кримінального провадження, зокрема відшкодування збитків (завданої кримінальним правопорушення шкоди), можливого цивільного позову та виконання покарання у виді спеціальної конфіскації та штрафу, виправдовують такий ступінь втручання (обмеження) у права та свободи, як накладення арешту на майно.

Представник третьої особи подав апеляційну скаргу у якій порушує питання про скасування ухвали слідчого судді як необґрунтованої та незаконної та ухвалити нову ухвалу , якою в задоволенні клопотання відмовити. Вказує на те , що у ст. 170 КПК України законодавець передбачив випадки , коли допускається арешт майна. При цьому, частиною 6 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку , передбаченому пунктом 4 частини 2 ст. 170 КПК України , арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду , завдану діями підозрюваного, обвинуваченого , яка вчинила суспільно небезпечне діяння , а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження , за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні , а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. Зазначає, що у вказаному провадженні жодній особі не оголошено підозру. Крім того, слідчим суддею не встановлено ризиків, визначених у абзаці другому ч.1 ст.170 КПК України або достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце, як і не обґрунтовано належним чином мету застосування такого заходу забезпечення в даному кримінальному провадженні. На думку апелянта слідчим та прокурором не доведено і розміру неправомірної вигоди, яку на їх думку отримана службовими особами ФГ Семак Олександр (код ЄДРПОУ 33536939), ФГ Данієл (код ЄДРПОУ 39743615) та ФОП ОСОБА_9 (рнокпп: НОМЕР_1 ). Також слідчим суддею не враховано розумність та спів розмірність обмеження права власності .

Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта адвоката ОСОБА_7 , яка вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, доводи прокурорів, які просили залишити без змін ухвалу слідчого судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Таким чином арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів ( в тому числі цінних паперів , грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З вимог ч.6 ст. 170 КПК України вбачається, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_9 вказаних вимог законодавства дотримався в повному обсязі.

З поданого клопотання, ухвали слідчого судді та досліджених матеріалів досудового розслідування вбачається, що прокурором надано докази на підтвердження обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно належне власнику та засновнику ФГ Семак Олександр (код ЄДРПОУ 33536939), ФГ Данієл (код ЄДРПОУ 39743615) та ФОП ОСОБА_9 (рнокпп: НОМЕР_1 ) врахував наявність обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У дотримання вимог ст.ст.170, 171 КПК України в клопотанні слідчого наявне обґрунтування необхідності арешту майна , конкретизовано підставу та мету накладення арешту .

Одночасно, згідно вимог ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна - комплексу будівлі АЗС слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При постановленні ухвали слідчим суддею вказаних вимог кримінального процесуального закону в повній мірі не дотримано.

Із змісту клопотання, матеріалів провадження, як і доводів, висловлених слідчим та прокурором у суді першої інстанції, вбачається, що органом досудового слідства ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду не доведено розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, саме у формі використання такого майна.

Матеріали провадження не містять будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на дане конкретне майно.

Слідчим суддею, всупереч вимог ст.ст.132, 173 КПК України вказаних обставин в їх сукупності не враховано і належної правової оцінки їм не надано, не розглянуто можливості без накладення арешту на майно у формі заборони його використання досягти завданням кримінального провадження, а висновок про підставність клопотання слідчого в цій частині, обґрунтовано лише загальними судженнями без ретельної перевірки доводів клопотання.

Окрім того, апеляційним судом враховується вимоги ч.11 ст. 170 КПК України , відповідно до якої, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Одночасно колегія суддів вважає , що особа, що подала клопотання , довела необхідність арешту майна у формі заборони його відчуження та наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Крім того , слідчим та прокурором доведено , що існують обставини, які підтверджують, що незастосування обмежень щодо відчуження майна може призвести до його передачі чи відчуження іншим особам.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що клопотання слідчого про арешт майна не підлягає до задоволення з тих підстав, що жодній особі у вказаному провадженні не оголошувалася підозра, оскільки арешт накладається на майно фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Вказані доводи апеляційної скарги не спростовують твердження органів досудового розслідування про наявність обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичними особами, щодо яких здійснюється провадження.

Згідно положень ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Разом з цим, згідно вимог ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Відтак, переглядаючи оскаржене судове рішення в межах апеляційної скарги , апеляційний суд прийшов до висновку , що доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.02.2017 року - скасувати.

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Накласти арешт на майно із забороною його відчуження :

санітарно-побутове приміщення, загальна площа (кв.м.): АДРЕСА_2 ;

- на будівлю відгодівельника 4-х рядного корівника ферми, загальною площею (кв.м): 1603,2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- на будівлю кормоцеху, загальною площею (кв.м.): 261,2 та забійний пункт, загальною площею (кв.м.): 81,1 що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 ;

що перебувають на праві власності у ОСОБА_9 (р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) .

Копію ухвали вручити слідчому, прокурору, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

У задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: