Рішення

від 28.02.2017 по справі 645/5370/14-ц

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/5370/14-ц

Провадження № 2/645/11/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Денісенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк (далі ПАТ УкрСиббанк ) звернулися до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що, 11 липня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 53/в-н-ркк, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в іноземній валюті у розмірі 60000 доларів США 00 центів, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 11 липня 2013 року та сплачувати протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 13,0 % річних. 06 лютого 2009 року між банком та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода № 1, відповідно до умов якої змінено графік погашення кредиту. 24 лютого 2012 року між тими ж сторонами була укладена Додаткова угода № 3 до договору про надання споживчого кредиту № 53/в-н-ркк, відповідно до умов якої змінено схему погашення кредиту на ануїтентну, змінено кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 10 липня 2015 року.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки б/н від 11 липня 2006 року. 06 лютого 2009 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки, відповідно до умов якої поручитель надав згоду забезпечувати змінене основне зобов'язання. 24 лютого 2012 року між тими ж сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки, відповідно до умов якої, поручитель погодився забезпечувати змінене основне зобов'язання. Відповідно до умов договору поруки, поручитель зобов'язується відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов'язань, що виникли з кредитного договору, а відповідальність позичальника та поручителя є солідарною. 29.05.2014 року відповідачам були направлені вимоги про погашення простроченої заборгованості, проте відповідачі своїх зобов'язань щодо погашення заборгованості по наданому кредиту та сплаті процентів за користування ним, не виконують. З урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд солідарно стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором № 53/в-н-ркк від 11 липня 2006 року у розмірі 14142 доларів США 31 цент, а також стягнути з відповідачів сплачений судовий збір в рівних частках з кожного.

В судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з'явився, через канцелярію суду подав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, при цьому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності та письмових заперечень проти позову не надали.

У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи умови ст. 224 ЦПК України, судом, за згодою представника позивача, розглянуто справу в заочному порядку.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

11 липня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 53/в-н-ркк, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в іноземній валюті у розмірі 60000 доларів США 00 центів, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 11.07.2013 року та сплачувати протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 13,0 % річних (п. 1.1, 1.2.2, 1.3.1 договору).

Згідно вимогами Закону України Про акціонерні товариства , у статуті Акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк внесено зміни, у зв'язку з чим найменування банку змінилось на Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк .

Відповідно до частини 1 та 2 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк та ОСОБА_2 було укладено договір поруки б/н від 11.07.2006 року. Так, згідно п. 1.1 даного договору, поручитель - ОСОБА_2 зобов'язується перед кредитором - АКІБ УкрСиббанк відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх її зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору про надання споживчого кредиту № 53/в-н-ркк від 11 липня 2006 року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

29.05.2014 року на адресу відповідачів по справі направлена вимога про погашення простроченої заборгованості, про що свідчать відповідні листи, наявні в матеріалах справи.

06 лютого 2009 року між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 10211930000 від 11.07.2006 року, відповідно до умов якої змінено графік погашення кредиту. 24 лютого 2012 року між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода № 3 до договору про надання споживчого кредиту № 53/в-н-ркк (10211930000) від 11.07.2006 року, відповідно до умов якої змінено схему погашення кредиту на ануїтентну, змінено кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 10 липня 2015 року (п.п. 2, 3 Додаткової угоди).

06 лютого 2009 року між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки б/н від 11.07.2006 року, відповідно до умов якої поручитель надав згоду забезпечувати змінене основне зобов'язання. 24 лютого 2012 року між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки б/н від 11.07.2006 року, відповідно до умов якої, поручитель погодився забезпечувати змінене основне зобов'язання.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовуються судами при розгляді справ як джерело права

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає право на суд , одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

За положенням статті 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Відповідно до положень ст.ст. 549, 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідачів від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

З огляду на те, що відповідачі взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені кредитним договором, не виконали, суд знаходить позовні вимоги ПАТ УкрСиббанк обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 197, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (рах. № 29090000000113, МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за кредитним договором № 53/в-н-ркк від 11 липня 2006 року в розмірі 14142 (чотирнадцять тисяч сто сорок два) долари США 31 цент.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (рах. № 29090000000113, МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750) судові витрати з судового збору в розмірі 839 (вісімсот тридцять дев'ять) гривень 93 копійки з кожного.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя -