Справа № 645/5370/14-ц
Провадження № 2-п/645/28/17
У Х В А Л А
Іменем України
29 червня 2017 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Горпинич О.В.,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2017 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходилась цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2017 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги ПАТ УкрСиббанк задоволені та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (рах. № 29090000000113, МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за кредитним договором № 53/в-н-ркк від 11 липня 2006 року в розмірі 14142 (чотирнадцять тисяч сто сорок два) долари США 31 цент., а також судові витрати з судового збору в розмірі 839 (вісімсот тридцять дев'ять) гривень 93 копійки з кожного .
ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, якою просила заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2017 року по вищевказаній справі скасувати. В обґрунтування заяви посилалася на те, що 19.04.2017 року засобами поштового зв'язку вона отримала рішення суду по вищевказаній справи. Однак її як відповідача не було повідомлено належним чином про розгляд справи, неявка її в судове засідання, коли було прийнято заочне рішення, була викликана тим, що її як відповідача не було повідомлено про відкриття провадження та про час, місце судового засідання, в зв'язку із чим вона не приймала участь у справі та її було позбавлено можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені ЦПК України. Крім того зазначала, що рішення прийнято на підставі матеріалів і доказів наданих лише позивачем, що призвело до неповного з'ясування обставин справи та прийняття необґрунтованого рішення.
Представник ПАТ "УкрСиббанк" в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення за його відсутності, в якій також зазначив, що проти скасування рішення заперечує.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду заяви неодноразово були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не надали, на адресу суду повернулися конверти, направлені на адресу відповідачів з відміткою Укрпошти за закінченням терміну зберігання .
Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 231 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засідання. Неявки осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов'язковою.
Так при розгляді справи судом було встановлено, що відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судові засідання, призначені на 05.12.2016 року, 27.12.2016 року, 11.01.2017 року, 03.02.2017 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать матеріали справи (на адресу суду повернулися конверти, направлені на адресу відповідачів з відміткою Укрпошти за закінченням терміну зберігання ), причини неявки суду не повідомили. В судове засідання, призначене на 28.02.2017 року відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знову не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать матеріали справи (на адресу суду повернулися конверти, направлені на адресу відповідачів з відміткою Укрпошти за закінченням терміну зберігання а.с. 191,193), причини неявки суду не повідомили. Зі згоди представника позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, відповідно до положень ст. 224 ЦПК України.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 74 ЦПК України - у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Як роз'яснено в п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції №2 від 12.06.2009 року, заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст. 224 ЦПК України допускається у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з'явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, ще до моменту отримання відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поштою копії рішення суду, а саме 19 квітня 2017 року, останні не цікавилися ходом розгляду справи, не здійснили дій щодо отримання судового рішення, що свідчить про відсутність в них інтересу до результатів розгляду зазначеної справи протягом тривалого часу. Наявності будь-яких перешкод у відповідачів у зверненні до суду щодо отримання інформації про хід розгляду справи, судом не встановлено.
Таким чином суд приходить до висновку про відсутність у відповідачів поважних причин не прибуття в судові засідання під час розгляду справи по суті.
Крім того, ОСОБА_2 посилається на те, що судом рішення прийнято на підставі матеріалів і доказів наданих лише позивачем, що призвело до неповного з'ясування обставин справи та прийняття необґрунтованого рішення .
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За аналізом ст. 27 ЦПК України, сторони судового процесу зобов'язані надати до суду усі наявні у них докази.
Пунктом 2 статті 57 ЦПК України встановлений перелік способів доказування, зокрема, дані що мають важливе значення для вирішення спору встановлюються поясненнями сторін, письмовими і речовими доказами, висновками експерта.
За умовами п. 1 ст. 137 ЦПК України, у випадку, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання не проводиться - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.
Проте, всупереч вимогам закону під час розгляду цивільної справи ані від відповідача ОСОБА_2, ані від відповідача ОСОБА_3 клопотань про витребування або забезпечення доказів, щодо подання яких у сторони є складнощі до суду не надходило.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, так само судове рішення повинно бути обґрунтованим, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Тобто відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мали можливість та могли реалізувати свої процесуальні права і доводити неправомірність позовних вимог позивача на стадії судового розгляду справи.
Небажання відповідачів надати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі у судовому засіданні, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК України.
Доказів, які мають істотне значення для вирішення справи в розумінні ст. 232 ЦПК України відповідачем ОСОБА_2 також не надано.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Одним із основних аспектів верховенства права, яке гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є принцип юридичної певності, який вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.
Як наголошує Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі Христов проти України від 19.02.2009 року заява №24465\04, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії").
Юридична (правова) певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу для розгляду в загальному порядку або залишити заяву без задоволення.
З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення немає, а тому заяву про перегляд заочного рішення необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст. 231 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2017 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Суддя -
Суд | Фрунзенський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 29.06.2017 |
Оприлюднено | 04.07.2017 |
Номер документу | 67476726 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Фрунзенський районний суд м.Харкова
Горпинич О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні