Постанова

від 28.02.2017 по справі 820/5849/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 лютого 2017 р. Справа № 820/5849/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Нуруллаєва І.С.

при секретарі судового засідання - Король Д.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІЙ ФАРМ" до ОСОБА_3 управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНІЙ ФАРМ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №0000171411 від 09.09.2016 року, щодо донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 22120,5 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податкове повідомлення - рішення ОСОБА_3 управління ДФС у Харківській області №0000171411 від 09.09.2016 року, яке винесене на підставі висновків акту №203/20-40-14-03-08/38117625 від 29.04.2016 року, ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, оскільки прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача ОСОБА_3 управління ДФС у Харківській області у судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях проти позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНІЙ ФАРМ" зареєстровано як суб'єкт господарювання та перебуває на обліку в органах державної податкової служб з 14.02.2012 року.

Під час судового розгляду справи встановлено, що фахівцями ОСОБА_3 управління ДФС у Харківській області на підставі наказу від 16.03.2016 року № 606 ГУ ДФС у Харківській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "РЕНІЙ ФАРМ", за результатами якої складено акт від 29.04.2016 року №203-20-40-22-03-40-07/38117625 Про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ Реній Фарм податковий номер 38117625, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року (а.с. 15-63).

Відповідно до висновків акту від 29.04.2016 року №203-20-40-22-03-40-07/38117625 встановлено порушення:

- п.44.1 ст. 44 , п. 138.2 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до порушення ст. 152 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) та внаслідок чого було занижено податок на прибуток в сумі 51725 грн.,

- порушення п. 44.1 ст. 44, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, що призвело до порушення ст. 200 і а внаслідок чого було занижено податок на додану вартість у сумі 121797 грн.

На підставі висновків акту від 29.04.2016 року №203-20-40-22-03-40-07/38117625 відповідачем було винесено податкові повідомлення - рішення:

- № НОМЕР_1 від 26.05.2016 року - про донарахування 77587,5 грн., з яких 51725,00 грн. податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємства, 25862,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції,

- № НОМЕР_2 від 26.05.2016 року - про донарахування 182695,5 грн., з яких 121797,00 грн. податкові зобов'язання з податку на додану вартість, 60898,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивачем, користуючись своїм правом на оскарження вказаних повідомлень-рішень, було подано скаргу до Державної фіскальної служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги ДФС України №19162/6/99-99-11-01-01-25 від 05.09.2016 року податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №0000581403, №0000591403 від 26.05.2016 року скасовані в частині визначення Позивачу грошових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ ДСПП , ПФ СТЦ-Істок , ТОВ Берег , ТОВ Техно - промкомплекс , в іншій частині зазначені податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу позивача частково задоволено.

На підставі рішення ДФС України №19162/6/99-99-11-01-01-25 від 05.09.2016 року ОСОБА_3 управлінням ДФС у Харківській області 09.09.2016 року було винесено податкове повідомлення - рішення №0000171411, яким у зв'язку із встановленими порушеннями п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковими зобов'язаннями у сумі 14747,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 7373,50 грн (т.1 а.с. 10).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Слід зазначити, що фактично контролюючим органом зроблені висновки по господарським операціям між підприємством позивача та ТОВ "ТД "Трейдторг", ТОВ "ЮРПОЛІС-КОМПАНІ".

Щодо господарських взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдторг", суд зазначає наступне.

За наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що між ТОВ "РЕНІЙ ФАРМ" та ТОВ "ТД "Трейдторг" укладено договір (т.1 а.с. 100-101).

Відповідно до умов договору про надання послуг №04/90 від 28.04.2014 року ТОВ "РЕНІЙ ФАРМ" (замовник) доручає, а ТОВ "ТД "Трейдторг" (виконавець) приймає на себе зобов'язання надати комплекс по розповсюдженню інформаційних листівок та проведенню промоакцій продукції засобів гігієни та дитячого харчування, а також надання послуг маркетингового дослідження ринків лікарських засобів, засобів гігієни та засобів догляду.

Розділом 2 договору №04/90 від 28.04.2014 року передбачено, що загальна вартість наданих послуг за цим договором становить суму всіх актів наданих послуг, які будуть оформлені сторонами протягом терміну дії договору. Розрахунки за Договором здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування Замовником грошових коштів у розмірі 100% загальної вартості наданих послуг на поточний рахунок Виконавця протягом тридцяти календарних днів з моменту надання послуг. Фактом надання послуг є підписання акта прийому-передачі наданих послуг. Розділом 3 договору №04/90 від 28.04.2014 року визначено, що виконавець зобов'язується надавати послуги, передбачені п.1 цього Договору щомісяця, на підставі узгодженого сторонами плану маркетингових заходів.

Підприємством позивача та ТОВ "ТД "Трейдторг" складено акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №0530/38 від 30.05.2014 року, №0530/39 від 30.05.2014 року, №0530/40 від 30.05.2014 року, №0530/41 від 30.05.2014 року, №0530/42 від 30.05.2014 року, №0530/43 від 30.05.2014 року, №0530/44 від 30.05.2014 року, №0530/45 від 30.05.2014 року, №0530/46 від 30.05.2014 року (т.1 а.с. 102-110).

ТОВ "ТД "Трейдторг" виписано на користь ТОВ "РЕНІЙ ФАРМ" податкові накладні від 30.05.2014 року №312, №313, №314, №315, №316, №317, №318, №319, №320.

Представником позивача надано до суду копії звітів про виконання роботи по розповсюдженню інформаційних листівок та проведенню промоакцій за підписом директора ТОВ "ТД "Трейдторг" (т.1 а.с. 120-122).

На підтвердження оплати за отримані від контрагента ТОВ "ТД "Трейдторг" послуги представником позивача надано до суду копію платіжного доручення №2804 від 29.09.2014 року (т.1 а.с. 177).

Щодо господарських взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю " ЮРПОЛІС-КОМПАНІ ", суд зазначає наступне.

За наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що між ТОВ "РЕНІЙ ФАРМ" та ТОВ " ЮРПОЛІС-КОМПАНІ " укладено договір (т.1 а.с. 87-90).

Відповідно до умов договору про надання юридичних послуг №04/06 від 02.06.2014 року в порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ "ЮРПОЛІС-КОМПАНІ" (виконавець) зобов'язується надати ТОВ "РЕНІЙ ФАРМ" (замовнику) визначені цим договором юридичні послуги, а замовник зобов'язується оплатити такі послуги.

Згідно п. 1.4 договору на підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг відповідно до умов цього договору складаються акти прийому наданих послуг, які є невід'ємною частиною цього договору, які підписуються сторонами або їх уповноваженими представниками.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що за послуги, що зазначені в п.2.1 цього договору, замовник виплачує винагороду в безготівковому порядку на рахунок виконавця у розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч гривень 00 коп.) щомісяця протягом дії договору. Винагорода виплачується не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним. Сума винагороди є незмінною та виплачується незалежно від кількості та об'єму наданих послуг.

Сторонами складено додаткову угоду №1 до договору №04/06 від 02.06.2014 року (т.1 а.с. 91).

За договором №04/06 від 02.06.2014 р. позивач отримав від ТОВ "ЮРПОЛІС-КОМПАНІ" юридичні послуги: в червні 2014 року на 20000 грн., про що складено акт прийому-передачі виконаних послуг №1 від 27.06.2014 року, та в липні 2014 року на 20000 грн, про що складено акт прийому-передачі виконаних послуг №2 від 31.07.2014 року .

Матеріали справи містять протоколи встановлення договірної ціни до договору №04/06 від 02.06.2014 року до акту від 27.06.2014 року, акту від 31.07.2014 року.

ТОВ "ЮРПОЛІС-КОМПАНІ" виписано на користь позивача податкові накладні №286 від 27.06.2014 року, №310 від 31.07.2014 року.

Відповідно до акту приймання-передачі від 08.09.2014 р., ТОВ "ЮРПОЛІС-КОМПАНІ" передало ТОВ "РЕНІЙ ФАРМ" бланк простого векселю № АА 2445561.

Векселедавець, ТОВ "РЕНІЙ ФАРМ", передало векселеотримувачу, ТОВ "ЮРПОЛІС-КОМПАНІ", простий вексель № АА 2445561 від 08.09.2014 р. на суму 40000 грн.

Згідно акту пред'явлення векселю до платежу від 07.11.2014 р., позивачу було пред'явлено підприємством ТОВ "Техно-Промкомплекс" (код 38381673) до оплати простий вексель № АА 2445561 від 08.09.2014 р. на суму 40000 грн., векселедавцем якого є ТОВ "РЕНІЙ ФАРМ".

Та, 10.11.2014 р. платіжним дорученням №3388 позивач сплатив на адресу ТОВ "Техно-Промкомплекс" 40000 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі векселя від 11.11.2014 р., ТОВ "Техно-Промкомплекс" передав ТОВ фірма "РАДІЙ, ЛТД" простий вексель № АА 2445561 від 08.09.2014 р. на суму 40000 грн. у зв'язку з його повною сплатою.

Суд, досліджуючи питання реальності господарських операцій, виходить з наступного.

Згідно з п.п.14.1.108 ПК України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ це документ, який містить відомості про господарські операції та підтверджує факт їх здійснення (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV), тобто це письмове свідоцтво, що фіксує та підтверджує господарську операцію, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До первинних документів бухгалтерського обліку належать видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, касові ордери тощо. Всі ці документи містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх проведення.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд оцінивши наявні в справі докази зазначає, що підтвердженням факту надання рекламних послуг щодо розповсюдження рекламного матеріалу можуть слугувати відомості щодо кількості розповсюджених листівок, місць розповсюдження, осіб, якими таке розповсюдження проводилося, мети даної акції, прогнозованого та реального впливу ймовірного розповсюдження листівок на господарську діяльність позивача.

Разом з тим, підтвердженням зв'язку витрат на маркетингові послуги з господарською діяльністю суб'єкта господарювання підтверджується наказом по підприємству, в якому обґрунтовується необхідність проведення таких маркетингових досліджень, зазначивши період їх проведення, територію, назву виду продукції, категорію потенційних споживачів тощо та план заходів з розповсюдження такого виду продукції.

При цьому суд зазначає, що до суду не надано передбаченого розділом 3 договору №04/90 від 28.04.2014 року узгодженого сторонами плану маркетингових заходів.

Натомість надані до суду представником позивача первинні документи не дають змоги достеменно встановити факт отримання позивачем послуг за договорами надання послуг з контрагентом ТОВ "ТД "Трейдторг", оскільки надані до суду акти здачі-приймання робіт (послуг) та звіти виконаних робіт не є належними доказами отримання позивачем таких послуг, оскільки позивачем не надано до матеріалів справи доказів реального виконання останніх, а надані до суду копії промоутерських листівок (т.1 а.с. 168-176) та копії фотографій (т.1 а.с. 209-230), на яких нібито зафіксована робота з роздачі листівок в м. Павлоград Дніпропетровської області, в м. Олександрія та м. Кіровоград Кіровоградської області не дають змоги встановити факт реального їх розповсюдження.

Крім того, слід вказати, що відповідно до наданого до суду звіту про виконані роботи по розповсюдженню інформаційних листівок та проведенню промоакцій такі заходи контрагентом позивача в м. Олександрія Кіровоградської області не проводились.

Щодо посилання представника позивача на понесення ним витрат на виготовлення вказаних листівок, на підтвердження чого надано до суду копіями платіжних доручень з перерахування коштів на користь ПП Кардмайстер : № 540 від 28.02.2014 р. на 7500 грн. та № 1425 від 21.05.2014 р. на 11250 грн. - за дисконтні картки; платіжних доручень з перерахування коштів на користь ПАО Тяжпромавтоматика : № 245 від 21.01.2014 р. на 2707,2 грн. , № 482 від 19.02.2014 р. на 2707,2 грн., № 488 від 21.02.2014 р. на 4710 грн., № 1413 від 16.05.2014 р. на 5882,4 грн., № 1535 від 28.05.2014 р. на 2179,2 грн. - за листівки, суд зазначає, що вказані платіжні доручення не можуть вважатися судом належними доказами оскільки не містять відмітки про одержання та проведення банком і не містять відбитку печатки банківської установи.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем не надано до суду достатніх та допустимих доказів на підтвердження отримання послуг та не доведено їх використання у власній господарській діяльності.

Щодо відносин позивача з ТОВ ЮРПОЛІС КОМПАНІ , суд зазначає, що специфіка юридичних послуг передбачає безпосередню взаємодію замовника та виконавця у процесі надання цих послуг. Проте позивачем не надано будь-яких доказів існування такої взаємодії. Не надано доказів ведення ділової переписки у процесі замовлення та отримання консультацій. Крім цього, ТОВ РЕНІЙ ФАРМ не представлено переліку наданих консультацій, інформацію щодо отримання послуг в усному, письмовому вигляді або доказів їх отримання в електронному вигляді, докази використання наданих послуг в господарській діяльності та отримання позитивного економічного ефекту від укладання договорів.

Від так, на підставі наданих позивачем документів неможливо підтвердити факт реального надання цих послуг оскільки під час судового розгляду позивачем не надано доказів фактичного надання послуг, які зазначені в актах виконаних робіт, з ТОВ Юрполіс - компані : результатів проведеного письмового консультування з юридичних питань; підготовки матеріалів до суду з ТОВ Ітелла (копій підготовлених документів, відомості стосовно розгляду даної справи, яке відношення має до позивача тощо). копій відповідей на претензії ТОВ Бебі-лайф Плюс , ТОВ ЮР-ТВІН ,ТОВ Фарм. Фірма Вертекс , ТОВ Тігрес , УА ТОВ Євромікс ; з ТОВ «ТД Трейдторг» доказів реального використання результатів отриманих послуг у господарській діяльності, а саме - первинних документів на підтвердження використання позивачем маркетингових послуг (зокрема, акти списання запасів, тощо), тобто не надано доказів на підтвердження впливу на господарську діяльність підприємства маркетингових послуг;

Позивачем не надані до суду звіти щодо отримання юридичних послуг від ТОВ ЮРПОЛІС КОМПАНІ , які в свою чергу повинні надаватись ТОВ РЕНІЙ ФАРМ у зв'язку з підтвердженням, що роботи виконані згідно умов договору про надання послуг та що вони пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Враховуючи вищевикладені факти, суд зазначає, що в ході розгляду справи не встановлена реальність укладених правочинів, а надані документи відповідають вимогам чинного законодавства України та можуть вважатися доказами по справі, в розумінні положень глави 6 розділу 2 КАС України.

Відповідно до пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно ст. 42 Господарського Кодексу підприємництво - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті б цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що ТОВ "РЕНІЙ ФАРМ" відображено в податковому обліку господарські операції з ТОВ «Юрполіс компані» щодо надання юридичних послуг та ТОВ «ТД Трейдторг» щодо надання послуг з проведення промоакцій, на підтвердження фактичного надання яких надано первинну документацію.

Суд зазначає, що надані до суду первинні документи містять лише загальну інформацію та не дають змоги встановити зміст отриманих послуг, час їх отримання.

З врахуванням вище викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність податкового повідомлення-рішення ОСОБА_3 управління ДФС у Харківській області №0000171411 від 09.09.2016 року.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІЙ ФАРМ" до ОСОБА_3 управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П ОС Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІЙ ФАРМ" до ОСОБА_3 управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 06 березня 2017 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.