Ухвала

від 02.03.2017 по справі 809/1509/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року Справа № 876/10288/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_1

суддів: Онишкевича Т.В., Носа С.П.

секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

з участю осіб:

позивача по справі: представника ОСОБА_2

відповідача по справі: представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Буддан до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю Буддан звернулося з позовом в суд до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області та просило скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області №0001421405 від 19.07.2016 року та №0001431405 від 19.07.2016 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що з урахуванням вимог статей 1, 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті , пункту 1 статті 601 Цивільного кодексу України для проведення зарахування, вимоги повинні бути зустрічними та однорідними та має настати строк за всіма зустрічними вимогами. З приводу проведення операцій, вказано, що за наявності підстав, що не заборонені законодавством України, зокрема залік однорідних вимог, виконання зобов'язань, а також виникнення обставин до закінчення строку, визначеного у статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті резидент не може нести відповідальність, передбачену статтею 4 вказаного Закону. Протиправність нарахування пені у сумі 1190,00 грн. позивач вбачає у хибному застосуванні пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю № 15-93 від 19.02.1993 року, оскільки у товариства з обмеженою відповідальністю Буддан відсутні валютні цінності та інше майно за кордоном.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року в справі №809/1509/16 адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року в справі №809/1509/16 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в період з 21.06.2016 року по 29.06.2016 року Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності товариством з обмеженою відповідальністю Буддан за період з 01.06.2013 року по 31.05.2016 року за результати якої складено акт від 30.06.2016 року за №459/09-19-14-05/38472613.

В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті при здійсненні експортних операцій товариством з обмеженою відповідальністю Буддан з нерезидентом Poldanor S.A. (Польща) по контрактах №15/01/2013-1 від 15.01.2013 року та №01/02/2014-1 від 01.02.2014 року.

Також, зафіксовано порушення пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю № 15-93 від 19.02.1993 року, а саме не подано до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами і відповідно не задекларовано прострочену заборгованість по розрахунках з нерезидентом Poldanor S.A. (Польща) станом на 01.10.2014 року, 01.01.2015 року, 01.04.2015 року, 01.07.2015 року, 01.10.2015 року, 01.01.2016 року, 01.04.2016 року по контрактах №15/01/2013-1 від 15.01.2013 року та №01/02/2014-1 від 01.02.2014 року в сумі 15744,00 та 10655,00 євро.

На підставі акта позапланової перевірки, Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області - 19.07.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення про застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства. За порушення статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті - податкове повідомлення-рішення №0001421405 на суму 457 676,83 грн., за порушення пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю - №0001431405 в сумі 1 190,00 грн.

Судом також встановлено, що між Poldanor S.A. та товариством з обмеженою відповідальністю Буддан було укладено Договори надання консалтингових послуг №15/01/2013-1 від 15.01.2013 року, №01/02/2014-1 від 01.02.2014 року та Договір купівлі-продажу №01 від 06.02.2014 року, про придбання автомобіля, що був у використанні Land Rover, 2012 року випуску, номер кузова SALVA2ВG8СH647530.

У відповідності до акта зарахування зустрічних однорідних вимог №000001 від 24.06.2014 року, згідно додаткових угод від 24.06.2014 року до вказаних договорів та актів №000018 від 28.08.2013 року, №000003 від 23.06.2014 року заборгованості по вказаних договорах були закриті шляхом купівлі-продажу легкового автомобіля Land Rover, 2012 року випуску, номер кузова SALVA2ВG8СH647530 та врахування кредиторської заборгованості.

На виконання Договору №15/01/2013-1 від 15.01.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю Буддан згідно акта надання послуг №000018 від 28.08.2013 року було надано консалтингових послуг на суму 189 700,00 євро., за які отримано оплату 30.08.2013 року в сумі 14675,00 євро та враховано кредиторську заборгованість в сумі 175 025,00 євро; згідно акта надання послуг №000003 від 23.06.2014 року на суму 30300,00 євро, частково коштами в сумі 14556,00 євро, частково в сумі 15774,00 євро закрито на підставі Додаткової угоди від 24.06.2014 року та Акта зарахування зустрічних однорідних вимог №000001 від 24.06.2014 року.

На виконання Договору №01/02/2014-1 від 01.02.2014 року на суму 10655,00 євро заборгованість закрита згідно додаткової угоди від 24.06.2014 року шляхом купівлі-продажу легкового автомобіля марки Land Rover, 2012 року випуску, номер кузова SALVA2ВG8СH647530 та проведення взаєморозрахунку зобов'язань, підписавши Акт зарахування зустрічних вимог.

Відповідно до ст. 1 Закону України №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

У зв'язку з набранням чинності з 17.11.2012 року Закону України від 06.11.2012 №5480-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок (далі по тексту - Закон №5480) та постановами Правління НБУ № 475 від 16.11.2012 (діяла діють протягом 6 місяців з моменту набрання чинності), №163 від 14.05.2013 (строком дії до 19.11.2013), №453 від 14.11.2013 (строк дії до 17.05.2014), № 270 від 12.05.2014 (строк дії до 20.08.2014), від 20.08.2014 №515 (строком дії до 21.11.2014), від 20.11.2015 №734 (строком дії до 02.12.2014), від 01.12.2014 №758 (строком дії до 03.03.2015 включно), від 03.03.2015 №160 (строком дії до 03.06.2015) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст.1 та ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до п. 1, 2 ст. 13 розділу III Декрету Кабінету Міністрів № 15-93 від 19.02.1993 Про систему валютного регулювання і валютного контролю Національний банк України, є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів; забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю, згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте, те не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб, зокрема, зарахуванням.

Пунктом 1.10 Розділу І Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), експортна операція може бути знята з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Таким чином, вказані експортні операції підтверджуються даними про використання експортних контрактів товариством з обмеженою відповідальністю Буддан за період з 01.06.2013 року по 31.05.2016 року та копією Акта зарахування зустрічних однорідних вимог №000001 від 24.06.2014 року. Тому враховуючи норми статей, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема пунктів 1, 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті , Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136, пунктів 1, 2 статті 601 Цивільного кодексу України, судом не встановлено наявності простроченої заборгованості по зазначених вище договорах.

Застосування відповідачем постанов Правління Національного банку України з 20.11.2014 року по 03.03.2016 року, які не регулювали спірні правовідносини на момент їх виникнення є недотриманням статті 58 Конституції України, згідно якої Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

На підставі наведеного, оскільки станом на момент виникнення спірних правовідносин були наявні підстави, що не заборонені законодавством України, зокрема залік однорідних вимог, виконання зобов'язань, а також виникнення таких обставин до закінчення визначеного в статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті терміну, резидент не може нести відповідальність, передбачену статтею 4 цього Закону.

З огляду на зазначене, висновки рішення суду першої інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 06.05.2008 року №21-1518во07.

Згідно пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю № 15-93 від 19.02.1993 року, валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем не надано доказів існування валютних цінностей та іншого майна товариства з обмеженою відповідальністю Буддан яке перебуває за межами України, зокрема виконання договірних зобов'язань не свідчить про існування валютних цінностей та іншого майна за межами України.

Отже, відповідачем не доведено підставності застосування санкцій за порушення пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю № 15-93 від 19.02.1993року.

Таким чином, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року в справі №809/1509/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя-доповідач ОСОБА_1

Судді Т.В. Онишкевич

ОСОБА_4

Повний текст виготовлено 06.03.2017 року