Постанова

від 02.03.2017 по справі 803/1835/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року Справа № 876/1543/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Онишкевича Т. В., Яворського І. О.;

за участю секретаря судового засідання - Мацьків М. С.;

представника позивача - ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Шацьке ремонтно-транспортне підприємство на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2017 року в справі за позовом приватного акціонерного товариства Шацьке ремонтно-транспортне підприємство до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2016 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву приватного акціонерного товариства Шацьке ремонтно-транспортне підприємство до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Шацького відділення Ковельської ОДПІ від 24 жовтня 2016 року № 001051321 (форми Ш ).

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що підприємство перебувало і на даний час перебуває у процедурі банкрутства, а згідно частиною 3 статті 19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом з дня прийняття господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - приватним акціонерним товариством Шацьке ремонтно-транспортне підприємство , подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить задовольнити її в повному обсязі.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим здійснювати розгляд справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що 24 жовтня 2016 року Шацьким відділенням Ковельської ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області проведено перевірку дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з 01 січня 2014 року по 23 липня 2016 року, за результатами якої складено акт за № 100/15. Даним актом встановлено, що приватне акціонерне товариство Шацьке ремонтно-транспортне підприємство в порушення вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України не забезпечило своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання протягом граничного строку сплати - 19 лютого 2014 року у сумі 23377,40 грн.

На підставі акту перевірки Ковельської ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області 24 жовтня 2016 року сформоване податкове повідомлення-рішення № 001051321, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2337,74 грн.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції не погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За правилами ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 126.1 статті 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи те, що спірним податковим повідомленням-рішенням відповідача було нараховано штраф у розмірі 10 %, можна зробити висновок, що затримка сплати узгодженого зобов'язання становила до 30 календарних днів включно. Відтак, право на нарахування штрафу у розмірі 10% виникло у відповідача вже в квітні 2014 року.

28 травня 2014 року господарським судом Волинської області відкрито провадження у справі про банкрутство приватного акціонерного товариства Шацьке ремонтно-транспортне підприємство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (справа № 903/395/14).

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявления грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

З нормативного підходу до розуміння зазначених норм права випливає, що критерієм поділу кредиторів на конкурсних та поточних є час виникнення вимоги щодо грошового зобов'язання боржника відносно рішення господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство. Якщо вимоги до боржника виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та їх вимога не забезпечена заставою майна боржника, такий кредитор набуває статусу конкурсного, якщо після - поточного, при цьому положення Закону не містять умов (підстав), за яких вид кредитора може змінитися залежно від певних обставин.

З фактичних обставин цієї справи випливає, право на застосування штрафу у розмірі 10% виникло у відповідача в квітні 2014 року, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство, він був зобов'язаний пред'явити зазначену вимогу у строки, встановлені ч. 1 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Однак, відповідач не подав до господарського суду письмову заяву про визнання та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

Вищевказана правова позиція узгоджуються з висновками Верховного суду України, які викладені у постанові від 21 квітня 2015 року № 21-91а15.

Окрім того, за правилами п. 1.3. ст. 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , з банків, на які поширюються норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Частинами 1, 2 ст. 19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Відповідно до ч. З ст. 19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом зазначено імперативну норму, а саме протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

У відповідності до заяви про кредиторські вимоги від 27 червня 2014 року № 3493/10/03-10-015 Ковельська ОДПІ просила суд прийняти кредиторські вимоги до ПрАТ Шацьке РТП в сумі 51224,33 грн. (в т.ч. 23377,27 грн. заборгованості по сплаті єдиного податку з юридичних осіб) та задовольнити їх в порядку черговості відповідно до норм чинного законодавства України.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 04 березня 2015 року у справі № 903/395/14 було затверджено реєстр вимог кредиторів, зокрема Ковельської ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області в сумі 1 218,00 грн. - перша черга, 51224,33 - третя черга. Дані кредиторські вимоги були задоволені та погашені в межах процедури банкрутства, що підтверджується Актом звірки № 51880-03 та довідкою від грудня 2015 року № 1456/20.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що навіть після припинення дії мораторію, відповідач не мав права нараховувати спірні штрафні санкції, оскільки такі штрафні санкції не є самостійним зобов'язанням, а є заходом, спрямованим на виконання зобов'язань, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними та не можуть вважатися поточними зобов'язаннями. Більше того, з введенням мораторію такі заходи припиняються взагалі.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що податкове повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (Шацьке відділення) форми Ш від 24 жовтня 2016 року № 001051321 - не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та підлягає скасуванню.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ст. 87 цього Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Згідно ч. 2 цієї статті, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір .

В матеріалах справи наявні квитанції про сплату позивачем судового збору в розмірі 1378,00 грн. та 1515,80 грн., всього на суму 2893,80 грн.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що відповідачем у справі є Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області, судовий збір в сумі 2893,80 грн. належить стягнути з Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на користь приватного акціонерного товариства Шацьке ремонтно-транспортне підприємство .

Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Шацьке ремонтно-транспортне підприємство - задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2017 року в справі № 803/1835/16 - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов приватного акціонерного товариства Шацьке ремонтно-транспортне підприємство до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (Шацьке відділення) форми Ш від 24 жовтня 2016 року № 001051321.

Стягнути з Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області за рахунок її бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації, передбаченим на оплату судового збору на користь приватного акціонерного товариства Шацьке ремонтно-транспортне підприємство (код ЄДРПОУ 00902576) суму сплаченого судового збору у розмірі 2893 (дві тисячі вісімсот дев'яносто три) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: Т. В. Онишкевич

ОСОБА_2

Постанову складено в повному обсязі 07 березня 2017 року.